Ухвала

від 10.10.2024 по справі 766/17019/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/17019/24

н/п 2/766/12547/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 жовтня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Білозерської селищної ради Херсонської області (ЄДРПОУ: 04401368, місцезнаходження: Херсонська область, вул.. Свободи, буд. 87), про визнання права власності, -

встановив:

09 жовтня 2024 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про визнання права власності, у якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , придбаний ним в ОСОБА_2 , що діяв в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , посвідчивши договір купівлі-продажу №3622 від 16.02.1998 року на Херсонській Товарній біржі «Ізумруд».

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

02.03.2022 року Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до пункту 7 яких наголошено зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою), а також вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги велику завантаженість та пріоритет розгляду кримінальних справ, справи, що надходять до Херсонського міського суду Херсонської області призначаються до розгляду в порядку черговості та відповідно до обсягу навантаження суддів.

В зв`язку з особливостями роботи суду у воєнний час питання про відкриття провадження вирішується з урахуванням обсягу справ та навантаження суддів.

Рішенням ВРП від 30.05.2023 року № 566/0/15-23 змінено підсудність з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ:

Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області Херсонському міському суду Херсонської області;

Датою початку процесуальної діяльності Херсонського апеляційного суду, Херсонського міського суду Херсонської області, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області визначити 12 червня 2023 року.

Враховуючи Рішення ВРП про зміну підсудності з розгляду судових справ та приписи ст. 30 ЦПК Українидана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача права власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Всупереч вказаним вимогам, позивач не заявляє позовних вимог до відповідача, у зв`язку із чим не зрозуміло у чому саме полягає невизнання, порушення чи оспорювання права позивача.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів та третіх осіб до яких заявляються позовні вимоги та на обсяг прав та обов`язків яких може вплинути ухвалене у даній справі рішення.

За ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини, які можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним вимогам цивільно-процесуального закону доказів на підтвердження реєстрації спірного договору у органах БТІ позивачем суду не надано, як і не надано відомостей ухилення відповідача від здійснення дій пов`язаних із реєстрацією вказаного договору у період його дії протягом певного часу з дня його укладення.

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначається про виконання належним чином сторонами спірного договору його умов та досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, однак доказів на підтвердження зазначеного суду не надаються.

Також рекомендується надати позивачу відомості про наявність та/або відсутність зареєстрованих обтяжень щодо об`єкту нерухомості, а також відповідність характеристик об`єкту нерухомості зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у договорі купівлі-продажу посвідченому Товарною Біржею «Ізумруд» поміж ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позову встановлено, що позивачем заявлено 1 позовну вимогу майнового характеру (щодо визнання права власності).

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 1 січня 2024 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028, 00 х 5).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви ціна позову складає 137500,00 грн., з доданої до позовної заяви квитанції вбачається, що позивачем сплачено при зверненні до суду із позовом судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що є меншим від необхідної до сплати суми судового збору.

Тобто, за вирахуванням 1211,20 грн. сплачених за квитанцією №35 від 30.09.2024 року загальна сума судового збору за позовними вимогами ОСОБА_1 має бути доплачена у розмірі 163,80 грн.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору з урахуванням заявлених позовних вимог майнового характеру або зазначити підстави для звільнення позивача від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження зазначеного.

Крім того, позивачем за обставинами зазначається про неможливість здійснити реєстрацію руйнації будинку, однак доказів на підтвердження вказаного суду не надано, як і не викладено обставин з посиланням на докази про звернення позивача до державного реєстратора для здійснення реєстрації права власності на спірне домоволодіння.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду уточнену заяву у примірниках із зазначеними у ній додатками з копіями для всіх осіб, що є учасниками справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Білозерської селищної ради Херсонської області (ЄДРПОУ: 04401368, місцезнаходження: Херсонська область, вул.. Свободи, буд. 87), про визнання права власності залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах