Рішення

від 22.01.2025 по справі 742/6884/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/377/25

Єдиний унікальний № 742/6884/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретарів судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Прилуцький відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Прилуцький відділ ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить припинити стягувати з нього аліментів, на користь відповідачки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2014 року. Також, звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах, які стягуються на підставі вище зазначеного рішення суду та стягнути з відповідачки суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом із матір`ю, у зв`язку з чим, рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 24.03.2014 з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 , щомісячно стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.03.2014 і до досягнення дитиною повноліття. Аліменти ОСОБА_1 сплачував по мірі можливості, а також добровільно надавав кошти дитині, але у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, ситуацією у країні та воєнним станом, у нього станом на вересень 2024 виникла заборгованість у сумі 9 487,50 грн.

Починаючи з серпня 2024 року дитина проживає разом із позивачем, та перебуває на його утриманні. У зв`язку з чим, стягнення з нього на користь вдповідачки аліментів, за таких обставин, суперечить положенням ст. 181 СК України, а нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, не відповідає цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. Окрім цього, оскільки дитина перебуває на утриманні ОСОБА_1 та враховуючи те, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів триває на даний час, відтак нараховується заборгованість по сплаті аліментів за весь цей період, у зв`язку з чим, просить звільнити його від сплати такої, у зв`язку з чим і подано даний позов.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.01.2025.

У судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримує, просить судовий збір з відповідачки не стягувати.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, також, проте надіслала заяву, у якій позовні вимоги визнає повністю, оскільки дитина з серпня 2024 дійсно проживає з батьком.

Представниця Прилуцький відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилася, проте надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить вирішити питання на розсуд суду, а також зазначила, що на даний час у відділі перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 206 ЦПК Українивстановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує прав та обов`язків сторін. Визнання позову є свідомим волевиявленням відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відтак, обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Дані обставини лише враховуються судом при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти.

З аналізу вказаних норм СК України вбачається, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.

Статтею 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною 2 статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Враховуючи відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, та з огляду на положення ст.273 СК України, можна дійти висновку, що вона має на меті скасування їх присудження.

Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Судом установлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Даньківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, актовий запис №03 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , її батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, справа № 742/804/14 від 28.02.2014, шлюб між сторонами було розірвано (а.с.13).

Згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24 березня 2014 року вбачається, що з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.14). На підставі даного рішення судом 04.04.2014 було видано виконавчий лист (а.с.15).

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції від 23.01.2014 було відкрито виконавче провадження №43087509, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2014 року і до досягнення нею повноліття (а.с.16), яке згідно листа відділу від 22.01.2025 перебуває на виконанні і на теперішній час.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП №43087509, сформованого 05.11.2024 вбачається, що станом на вересень 2024 року заборгованість боржника ОСОБА_1 становить 9405,00 грн (а.с.17).

Відповідно до довідки від 08.11 2024 за №170, виданої Богданівським старостинським округом №2 Линовицької селищної ради жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що його дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ним з 01.08.2024 року по теперішній час, та знаходиться на його утриманні (а.с.18).

Дані обставини також підтверджуються Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 25.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Згідно довідки Богданівського ліцею імені Г.Ващенка Линовицької селищної ради від 18.11.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , 2011 року народження, дійсно є здобувачкою освіти даного ліцею (а.с.19).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст.82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, починаючи з серпня 2024 року дитина сторін ОСОБА_2 перестала проживати з матір`ю, на користь якої стягуються аліменти відповідно до рішення суду від 24.03.2014. ОСОБА_3 проживає з батьком, що означає зміну сімейного стану особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка їх одержує, а тому враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом звільнення ОСОБА_1 від стягнення аліментів на підставі вище зазначеного рішення суду, що не заперечується і самою відповідачкою ОСОБА_2 у поданій заяві до суду.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Беручи до уваги загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, вимоги статті 181 СК України та статті 273 ЦПК України, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.03.2014, провадження №2/742/437/14 (єдиний унікальний №742/1147/14).

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів. Враховуючи, що аліменти є щомісячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою уникнення необґрунтованого перерахування відповідачці аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала і знаходилась на утриманні платника аліментів, суд вважає, що припинення стягнення аліментів має бути здійснене з того часу коли дитина почала проживати з позивачем, а саме з серпня 2024, а тому, приходить до висновку, про звільнення ОСОБА_1 від стягнення заборгованость по сплаті аліментів у ВП №43087509 починаючи з 01.08.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про припинення стягнення з нього аліментів та звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. Решту заборгованості по аліментам, яка утворилася станом на 01.08.2024 необхідно продовжувати стягувати з ОСОБА_1 до повного погашення заборгованості.

Відтак, суд вважає за необхідне відкликати з Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист, на підставі якого було відкрито 23.04.2014 виконавче провадження №43087509, після погашення ОСОБА_1 решти заборгованості, яка утворилася станом на 01.08.2024 .

Керуючись ст.ст.180-182 СК України, керуючись ст.ст.82, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), третя особа - Прилуцький відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.М.Леонтовича, буд.73, м.Прилуки, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ34913375) про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , від сплати аліментів, стягнутих згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2014 року (провадження № 2/742/437/14, єдиний унікальний №742/1147/14) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2014 року і до досягнення нею повноліття.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від сплати заборгованості по аліментах, яка утворилася після 01.08.2024, які стягуються на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2014 року (провадження № 2/742/437/14, єдиний унікальний №742/1147/14), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно виконавчого листа Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2014 року, ВП №43087509.

Відкликати виконавчий лист виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 04 квітня 2014 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №43087509, після погашення заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів, яка утворилася станом на 01.08.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО