Рішення

від 23.01.2025 по справі 521/16610/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ__ __ ____

Справа №521/16610/24

Пр. №2/521/1260/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Замниборщ А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми державної соціальної допомоги,

встановив:

У жовтні2024року Департаментпраці тасоціальної політикиОдеської міськоїради (далі-Департамент)звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 ,посилаючись нате,що останній з 12 грудня 2023 року перебував на обліку в управлінні та отримував державну соціальну допомогу особі з інвалідністю з дитинства 3 групи з 12.12.2023 по 30.04.2024.

Згідно із заявою від 12.12.2023, оригіналу первинної виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 878665 від 06.12.2023 заявнику була призначена державна соціальна допомога особі з інвалідністю з дитинства відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 79 «Деякі питання призначення і виплати соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

Відповідно до п. 5 вищезазначеного Порядку, право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

За вибором осіб з інвалідністю з дитинства (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю віком до 18 років), які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», призначається державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або пенсія, або державна соціальна допомога згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Тобто, такі виплати не призначаються одночасно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 443 від 22.05.2019, затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.

Цей Порядок визначає механізм здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

За результатами проведення верифікації та ретельної перевірки особової справи отримувача державної допомоги було виявлено випадок подвійної виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю та пенсії по інвалідності, що є суттєвим порушенням чинного законодавства, внаслідок чого ОСОБА_1 було надмірно виплачено кошти державної допомоги.

Управлінням було прийнято рішення щодо припинення виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства та визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 12.12.2023 по 30.04.2024 загальною сумою 10798,84 гривень.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача, діюча за довіреністю від 02 січня 2024 року, в судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду була повідомлена відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надала заяву про підтримання позовних вимог та просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 83 книги п`ятої Цивільного Кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.02.2023 № 1099-УІІІ, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - Департамент) - є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування».

Основними завданнями Департаменту є призначення та виплата соціальних допомог, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.

До структури Департаменту входять структурні підрозділи Департаменту (управління, відділи, сектори).

Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - управління), управління є територіальним структурним підрозділом Департаменту без права юридичної особи. Управління підпорядковується директору Департаменту. Координує діяльність управління директор Департаменту.

Встановлено,що ОСОБА_1 з 12.12.2023 перебував на обліку в управлінні та отримував державну соціальну допомогу особі з інвалідністю з дитинства 3 групи з 12.12.2023 по 30.04.2024.

Згідно із заявою від 12.12.2023, оригіналу первинної виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 878665 від 06.12.2023 заявнику була призначена державна соціальна допомога особі з інвалідністю з дитинства відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 79 «Деякі питання призначення і виплати соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

Відповідно до п. 5 вищезазначеного Порядку, право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

За виборомосіб зінвалідністю здитинства(законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю віком до 18 років), які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на`пенсію, та особам з інвалідністю», призначається державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або пенсія, або державна соціальна допомога згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Тобто, такі виплати не призначаються одночасно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 443 від 22.05.2019, затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.

Цей Порядок визначає механізм здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

За результатами проведення верифікації та ретельної перевірки особової справи отримувача державної допомоги було виявлено випадок подвійної виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю та пенсії по інвалідності, що є суттєвим порушенням чинного законодавства, внаслідок чого ОСОБА_1 було надмірно виплачено кошти державної допомоги.

Відповідно до інформації, наданої в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.04.2024 № 1500-0503-6/63911, з 06.12.2023 заявнику була призначена пенсія по інвалідності довічно відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 не мав права на отримання державної соціальної допомоги особі з інвалідністю.

Управлінням було прийнято рішення щодо припинення виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства та визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 12.12.2023 по 30.04.2024 загальною сумою 10798,84 грн.

Повідомлення про припинення надання державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства та повернення коштів із зазначенням розрахункового рахунку Держказначейської служби України надіслано ОСОБА_1 поштою (лист № 1843/17.01-06 від 17.05.2024 та лист №2680/17.01-06 від 25.07.2024).

Станом на дату подання позовної заяви сума заборгованості у розмірі 10798,84 (десять тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн 84 коп. Департаменту не повернута.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.

Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права, а збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.

Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст. 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Оскільки управлінням було прийнято рішення щодо припинення виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства та визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 12 грудня 2023 по 30 квітня 2024 року відповідач не мав права на їх отримання.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом встановлено, що судовий збір по справі складає 3028,00 грн., які підлягають стягненню із відповідачки.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, ст.ст.10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352 - 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства третьої групи - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, ЄДРПОУ 36290160,місцезнаходження: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65017, надміру перерахованої (виплаченої) державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства третьої групи у розмірі 10798 (десять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, ЄДРПОУ 36290160,місцезнаходження: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65017, суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23 січня 2025 року.

Суддя: О.М. Сегеда