Ухвала

від 22.01.2025 по справі 191/293/25

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/293/25

Провадження № 2/191/144/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 до Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2», третя особа: Синельниківська міська рада, про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.

Дотримання вимог ст.175ЦПКУкраїни при пред`явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

17.01.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки, не відповідає вимогам ст. 95, 177 ЦПК України та має наступні недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, у якій просить стягнути із Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 55031,68 грн., а також стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день фактичної виплати розрахунку при звільненні.

У позовній заяві позивач зазначає, що згідно з п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення нароботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

У той же час Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8лютого 2022року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) констатувала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу.

Середній заробіток за ч.2 ст.235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст.233 КЗпП України) і не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі згодом звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП України).

Середній заробіток за ст.117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно, на вказані вимоги позивачки ОСОБА_1 не поширюються положення пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивач звільнена від сплати судового збору лише за подання позову щодо стягнення заборгованості по заробітній платі.

Разом з тим, вимога про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні є вимогою майнового характеру, а отже судовий збір має сплачуватись на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028 гривні.

Тому, враховуючи наявність у позовній заяві однієї вимоги майнового характеру, позивач на виконання ч.4 ст.177 ЦПК України має надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору за одну вимогу майнового характеру у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на наступні платіжні реквізити:

Отримувач коштівГУК у Дн-кiй обл/м.Син/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA368999980313131206000004587Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежу*;101;РНОКПП позивача;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Крім того, згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаютьсяписьмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За правилами частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (далі - Правила організації діловодства).

У п.1 Розділу 1. Глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи).Ці Правила є нормативно-правовим актом,обов`язковим для виконання всіма установами.

Так, пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, щокопія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів«Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Враховуючи, що позивач являється фізичною особою, то вона має засвідчити всі копії поданих документів, зазначивши на них слова«Згідно з оригіналом», поставивши особистий підпис, свої ініціали (ініціал імені) та прізвища, дату засвідчення копії.

Всупереч зазначеній вимозі, ОСОБА_1 до позовної заяви долучено копії документів, що незасвідчені належним чином, відсутнє формулювання «Згідно з оригіналом», а також відсутня дата засвідчення копій.

Тобто, позивач ОСОБА_1 має долучити до позовної заяви належним чином засвідчені копії всіх письмових доказів.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 95, 175,185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-2», третя особа: Синельниківська міська рада, про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Окладнікова