Ухвала

від 23.01.2025 по справі 357/11378/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11378/24

Провадження № 2-о/357/52/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

представника заявника Коломієць Т. О.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Третя білоцерківська державна нотаріальна контора, Білоцерківська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю та прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю та прийняття спадщини, заінтересована особа: Третя білоцерківська державна нотаріальна контора.

Ухвалою судді від 19 серпня 2024 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року залучено до участі в цивільній справі № 357/11378/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Третя білоцерківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та прийняття спадщини в якості заінтересованої особи Білоцерківську міську раду.

Судом 18.10.2024 р. за вх..№53999 отримано пояснення, в яких представник Білоцерківської міської ради Борман Олена Ігорівна заперечувала щодо задоволення заяви, посилалася на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт спільного проживання заявниці та спадкодавця, також заперечувала щодо встановлення факту прийняття спадщини, просила відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі. Просила розгляд справи проводити у відсутності представника Білоцерківської міської ради.

Представник заявника адвокат Коломієць Т.О. направила до суду додаткові пояснення, які були зареєстровані канцелярією суду 23.01.2025 р. за вх..№4223, в яких зазначила, що справи містять достатні, належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження позиції заявниці. Білоцерківська міська рада не спростувала жодного доказу долученого до заяви. Відсутні правові підстави вважати, що існують перешкоди у встановленні юридичного факту. Відсутність спільної адреси реєстрації місця проживання не перешкоджає встановленню факту. З пояснень не вбачається спір про право.

В судовому засіданні представник заявника заперечувала наявність у справі спору про право, просила задовольнити заяву в повному обсязі.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України).

В пункті першому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснене, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №632/580/17 викладений висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з пунктом другим постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд: встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Тобто встановлення факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав.

Суд приходить до переконання, що з поданої до суду заяви вбачається спір про право, адже встановлення відповідних юридичних фактів надасть право для оформлення спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в свою чергу вплине на права та обов`язки третіх осіб, щодо спадкового майна, зокрема Білоцерківської міської ради, яка заперечує щодо встановлення даних фактів.

Враховуючи викладене, спір про право в цій справі є очевидним, а тому заява має бути залишеною без розгляду з роз`ясненням заявниці права звернутися до суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю та прийняття спадщини в порядку цивільного позовного провадження.

Керуючись ст.ст.260,294,315,353,354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Третя білоцерківська державна нотаріальна контора, Білоцерківська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю та прийняття спадщини, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю та прийняття спадщини в порядку цивільного позовного провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Б. І. Кошель