Рішення

від 23.01.2025 по справі 359/3436/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 752/3436/22

Провадження № 2/359/109/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Ліман А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

21 лютого 2022 року від представника позивача адвоката Кубрака О.О. до суду надійшов позов, яким просив суд : визнати недійсним кредитний договір № КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року, укладений між ТОВ «Пан Кредит» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір іпотеки, зареєстрований за № 9355 від 18 грудня 2020 року, укладений між ТОВ «Пан Кредит» та ОСОБА_1 , припинити іпотеку (номер запису про іпотеку : 39802178) та обтяження (номер запису про обтяження № 39801990) на квартиру АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1975980732105).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 грудня 2020 року між ТОВ «Пан Кредит» (далі - Відповідач 1) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №KД-0033/12-20/3010 (надалі - Кредитний договір) з метою отримання споживчого кредиту на власні потреби, пов`язані з терміновим лікуванням бабусі. Позивачу надійшла фотокопія повідомлення від 17 грудня 2021 року про відступлення права вимоги за кредитним договором №КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року, договором поруки №КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року та договором іпотеки №9355 від 18.12.2020 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Пан Кредит» та було повідомлено про необхідність погасити заборгованість. В повідомленні зазначено, що права вимоги за кредитним договором відступлені кредитором до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» на підставі договору факторингу №17/12-21 від 17 грудня 2021 року, сума заборгованості за кредитним договором була вказана в розмірі 1 666 246,23 грн.

Позивач стверджує, що, на момент укладання кредитного договору з його умовами не ознайомилась, оскільки кредитний договір був досить об`ємним, текст в договорі написа-ний курсивним шрифтом, який є не читабельним для людського ока та не сприймається при ознайомленні з документом.

Менеджер ТОВ «ФК «Пан Кредит» запевнив позивача, що вони укладають типову форму кредитного договору і для укладення договору їй необхідно надати обов`язково документи на її нерухоме майно, так як вони повинні вписати інформацію в договорі та пересвідчитись, що вона проживає в квартирі, а не лише зареєстрована в ній. ОСОБА_1 попросили підписати кілька документі, проте не роз`яснили, що вона укладає договір іпотеки та надає квартиру в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором на суму 192377,00 грн. При цьому, завчасно документи для ознайомлення та підписання позивачу ніхто не надсилав.

Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що грошові кошти в розмірі 192377,00 грн. не отримувала.

Позивач не мала намір отримувати кредитні кошти на умовах фінансового кредиту з цільовим призначенням - на розвиток підприємницької діяльності, а також остання не могла бути суб?єктом зазначеного договору, адже на момент укладення оспорюваного кредитного договору, не була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Також, умови кредитного договору щодо зміни відсоткової ставки позикодавцем в односторонньому порядку вважає такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки в п. 1.1. кредитного договору вказано, що процентна ставка є фіксованою, а тому умови розділу 7 кредитного договору суперечать вимогам ст. 1056-1 ЦК України.

Позивач також стверджує, що ТОВ «Пан Кредит» не надавало їй грошові кошти в розмірі 192377,00 грн., а факт видачі грошових коштів в зазначеній сумі не підтверджений належними та допустимими доказами.

Крім того, ТОВ «ФК «Пан Кредит» не має право надавати кредитні кошти на умовах іпотеки. ТОВ «ФК «Пан Кредит» не має ліцензії на провадження такого виду діяльності, як надання споживчих кредитів, а тому не наділене правом виступати кредитодавцем у відносинах з позивачем. Також не має права бути стороною за кредитним договором і ТОВ «ФК «Інвестстандарт», який також не має відповідної ліцензії, а отже, і не має права вимоги за договором про відступлення права вимоги.

ТОВ «ФК «Пан Кредит» включено до кредитного договору умови, які є несправедливими, а тому діяльність вказаного товариства має ознаки нечесної підприємницької діяльності.

Позивач вважає, що умови кредитного договору мають істотний дисбаланс сторін, пункти договору про відповідальність ТОВ «ФК «Пан Кредит» за неналежне виконання зобов`язань за договором прописані таким чином, що вона не настає за будь-яких умов, тоді як, невиправдано висока ставка процентів за користування кредитом (потрійна ставка, п. 7.1. кредитного договору), встановлюється вже на наступний день прострочення виконання зобов`язання.

Також позивач вважає, що несправедливими умови договору про те, що позичальник не матиме заперечень проти вчинення виконавчого напису про безспірне стягнення заборгованості у разі невиконання ним свого зобов`язання з повернення кредиту; про те, що в кредитному договорі не передбачено жодної відповідальності позикодавця, натомість, розділ 9 кредитного договору встановлює відповідальність лише позичальника.

Так, укладання кредитного договору відбулося на вкрай невигідних для позивача умовах, за тих обставин, що остання не мала доходу, а з метою лікування бабусі, повернення боргів за проведення операції з видаленні бабусі грижі, а також через ускладнення захворювань останньої, була вимушена звертатися до фінансової установи в умовах пандемії, поширення на території України коронавірусної інфекції. Також позивача було введено в оману відносно дійсного розміру відсоткової ставки за кредитом.

За вказаних обставин позивач вважає, що кредитний договір укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах для позивача, коли сума менше ніж за два роки з 192377,00 грн. зросла до 1666246,23 грн. ,тобто більше ніж в 10 років.

Оскільки договір іпотеки є похідним від основного кредитного договору та є забезпеченням виконання основного зобов`язання, останній, на переконання позивача, також підлягає визнанню недійсним.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що сторонами не було погоджено істотні умови договору іпотеки, зокрема, заставну вартість предмету іпотеки. Заставна вартість предмету іпотеки, визначена в пункті 1.2. договору іпотеки, суперечить вимогам законодавства, зокрема, ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», оскільки вона не надавала свою згоду на оцінку квартири за ціною 384 754,00 грн., а зі змістом договору іпотеки її ознайомлено не було. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28 вересня 2024 року у цивільній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 28 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено (а.с. 102-105).

02 листопада 2022 року від представника відповідача ТОВ «Пан Кредит» Овсієнко І. надійшов відзив на позов, яким відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

18 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача за інформацією про умови наданням товариством фінансових послуг. За результатами проведеної переддоговірної роботи позивачем було самостійно обрано умови неспоживчого кредитування, які вона вважала вигідними для себе. Того ж дня ОСОБА_1 звернулась із заявою про надання їй кредиту в розмірі 192377,10 грн., з призначенням для створення, розвитку, удосконалення підприємницької діяльності. Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов майбутніх правовідносин та укладено кредитний договір № КД-0033/12-20/3010.

18 грудня 2020 року між ТОВ «Пан Кредит» та позивачем, з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором № КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року, було укладено договір іпотеки за реєстровим № 9355, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

Твердження представника позивача про начебто неможливість ОСОБА_1 бути стороною оскаржуваного кредитного договору, пов`язану з її не зареєстрованістю як фізичної особи-підприємця, на думку ТОВ «Пан Кредит», не варті уваги, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено заборону на отримання особою, відомості про реєстрацію якої, як про фізичну особу-підприємця не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців.

Положеннями розділу 7 кредитного договору встановлено погоджений сторонами, як одна з істотних умов договору, механізм порядку нарахування відсотків (зміна розміру нарахування) за користування кредитом, застосування/ незастосування/ припинення застосування якого випливає фактичної поведінки (дії) позичальника, письмова згода на застосування якого позичальником надана - про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ..

Розмір фактично отриманого кредиту (за сумою наданих траншів) у рамках наданої кредитної лінії залежить виключно від волевиявлення позичальника.

Крім того, ТОВ «Пан Кредит» здійснює статутну діяльність відповідно Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ТОВ «Пан Кредит» (код ЄДРПОУ 40518384), яке зареєстроване як фінансова установа (свідоцтво : ФК №770 від 07 липня 2016 року) та відповідно Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за №1310 від 25 квітня 2017 року, ТОВ «Пан Кредит» надано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

Твердження позивача про начебто укладення оскаржуваного кредитного договору на вкрай невигідних умовах під впливом тяжкої обставини, на думку представника відповідача є порушенням ОСОБА_1 принципу добросовісності та доктрини заборони супереч-ливої поведінки, оскільки розпискою від 18 грудня 2020 року, позивач запевняла всіх кого це стосується та/або може стосуватись в подальшому в тому, що: посадовими особами ТОВ «Пан Кредит» перед укладанням кредитного договору ОСОБА_1 ознайомлено з умовами надання Товариством фінансових послуг, Положенням про фінансові послуги, річними процентними ставками та умовами кредитування за підвидами кредитів, що надаються спілкою; позивачем самостійно обрано підвид кредитування з істотними для сторін умовами, які вона вважала прийнятними та вигідними для себе та укладено на таких умовах кредитний договір. Укладенням кредитного договору позивачем (п. 11.5. договору): підтверджено, що при укладанні договору вона діє добровільно, без примусу, розуміючи сутність та природу договору, а також правові наслідки укладання цього договору, усвідомлюючи характер своїх прав та обов`язків за договором; заявлено про відсутність будь-яких тяжких обставин, які б змусили позивача укладати договір на умовах, викладених в ньому, а також підтверджено, що умови договору є прийнятними для позивача і у зв`язку з цим не вважаються умови договору вкрай невигідними для себе, дискримінаційними, несправедливими, а також, що позивач не перебуває у скрутному становищі при укладанні договору та укладання договору не стане причиною її скрутного становища, що може мати місце в майбутньому.

Крім того, на думку представника ТОВ «Пан Кредит», посилання позивача на перебування у скрутному становищі через встановлення на території України карантину та запровадження протиепідемічних заходів, що мало місце за дев`ять місяців до укладення кредитного договору, також є зловживанням правом з боку ОСОБА_1 та спросто-вується вищенаведеним.

На думку представника відповідача, наведені підстави для визнання договору іпотеки від 18 грудня 2020 року та зареєстрового №9355, також відсутні.

06 липня 2023 року від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-стандарт» - адвоката Ліщишина І.В. надійшов відзив на позов, яким відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

При укладанні оспорюваного кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору: мети, суми та строків кредиту, умов та порядку його видачі та погашення, видів забезпечення зобов`язань позичальника, процентних ставок, порядку оплати за кредит, порядку зміни та припинення дії договору, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання договору. Спірний договір було укладено у письмовій формі, сторони підписано графік погашення кредиту, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. До кредитного договору сторонами було підписано графік погашення кредиту. При цьому, при укладанні кредитного договору позичальник була обізнана про вищезазначені договірні умови і свідомо погодилася з ними, про що свідчить підпис на договорі без будь-яких зауважень чи застережень щодо його умов. Позивачка також погодилася з його умовами та не заперечувала проти сплати процентів та інших платежів. Вказаний договір не містить дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позивачки, а види відповідальності позичальника покликані забезпечити своєчасне виконання кредитних зобов`язань, а отже не є непропорційно великою сумою компенсації в контексті положень законодавства про захист прав споживачів.

При цьому зазначено, що заборгованість за відсотками є співмірною із сумою виданого кредиту, адже складає 11 042,79 (% нараховані відповідно п. 1.1 кредитного договору) + 139 612,41 (% нараховані відповідно до п. 7.1 кредитного договору) - 42 200,67 (фактично сплачені %) та становить 108 454,53 грн.

В свою чергу, заборгованість у розмірі 1 365 876,70 грн. є заборгованістю по штрафу за договором іпотеки за неналежне виконання умов п. 2.1.6. договору іпотеки на підставі п. 3.3.2. договору іпотеки, а тому не є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Позивачка як під час укладення кредитного договору, так і протягом наступних двох років жодних заперечень щодо його умов не заявляла, будь-яких претензій щодо непроведення з нею переддоговірної роботи не мала, незгоду з окремими пунктами кредитного договору не висловлювала та не здійснювала дій щодо відмови від договору.

В свою чергу, ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання оскаржуваного кредитного договору недійсним.

У зв`язку з вищевикладеним, представник стверджує, що позовна вимога про визнання кредитного договору недійсним є такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки, в даному випадку позовна вимога про визнання іпотечного договору №9355 від 18 грудня 2020 року недійсним є похідною від вимоги про визнання основного правочину (кредитного договору) недійсним, то вона також не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 06 липня 2023 року за клопотанням сторони у справі витребувано докази від ПАТ КБ «АкордБанк».

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом і повідомленням.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи позивач та представник позивача до суду не з`явилися. Натомість представник позивача подав заяву, якою просив розгляд справи провести за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представники відповідачів до суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у задоволенні позову просила відмовити.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2020 року між ТОВ «Пан Кредит» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № КД-0033/12-20/3010 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно пункту1.1.кредитного договору,кредитодавець надаєпозичальнику фінансо-вийкредит уформі кредитноїлінії злімітом всумі 192377,00грн.,в межахякого позичальникможе отримуватибудь-якісуми кредитуна умовахстроковості,зворотності,цільового характерувикористання,платності тазабезпечення,а позичальникзобов`язує-тьсяповернути кредитта сплатитипроценти закористування кредитомта іншінараховані суми(длянаявності підставдля їхнарахування)наумовах тав строку,встановлених цимдоговором.Плата за користування кредитом становить 30% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Збільшення фіксованої процентної ставки за договором можливе за письмовою згоди позичальника.

Пунктом 1.2. кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит з цільовим призначенням - створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником.

Згідно пунктом 1.4.1. кредитного договору, кредит надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 18 грудня 2020 року по 18 грудня 2022 року.

Відповідно п. 11.5.1. кредитного договору позичальником визнано, що правовідносини, які виникли між сторонами на підставі укладення цього Договору не підлягають врегулюванню положеннями Закону України «Захист прав споживачів»,Закону України «Про споживче кредитування», оскільки: за цим договором позичальнику надано фінансовий кредит; грошові кошти надані за цим договором, надаються позичальнику без подальшої мети для придбання, замовлення, використання, ним або наміру придбання чи замовлення товарів та/або продукції для особистих потреб безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; використання кредитних коштів за цим договором здійснюватиметься позичальником виключно на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності (том 1, а.с.23-25).

В якостізабезпечення виконанняпозичальником зобов`язаньза договоромкредиту №КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року, між ТОВ «ПанКредит» та ОСОБА_1 , 18 грудня 2020 року було укладено договір іпотеки, запис в реєстрі № 9355, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., відповідно до п.1.1 якого,іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за кредитним договором №КД-0033/12-20/3010 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 18 грудня 2020 року, з будь якими наступними змінами до нього щодо своєчасного повернення фінансового кредиту у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 192377,00 грн., щомісячної сплати процентів за користування кредитом, відповідно до передбаченої кредитним договором відсоткової ставки та взаємопогодженого сторонами механізму зміни відсоткової ставки (у разі наявності підстав його застосування), сплати комісій, пені та штрафу у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, надалі за текстом «Основне зобов`язання», наступне майно, яким є квартира АДРЕСА_1 . Строки та порядок виконання основного зобов`язання, що забезпечене відповідно до цього договору, передбачене в кредитному договорі (том 1, а.с.26-27).

Пунктом 1.2 договору іпотеки, визначена заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 384754,00 гривень.

17 грудня 2021 року між ТОВ «ПАН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТСТАНДАРТ» укладено договір факторингу №17/12-21, у п. 1.1 вказано, що за цим договором клієнт зобов`язується передати у власність фактору, а фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату т а на умовах, визначених цим договором (том 1, а.с. 129-131).

Пунктом 1.3 договору факторингу за №17/12-21 визначено, що на день підписання цього договору загальна заборгованість боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за кредитним договором № КД-0033/12-21/3010 від 18 грудня 2020 року, договором іпотеки, який посвідченим 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. становить : 191915,00 грн. - основна сума богу; 108454,53 проценти, 1365876,70 штраф за договором іпотеки.

Також 17 грудня 2021 року між ТОВ «ПАН КРЕДИТ», як первісним іпотекодержатель, та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт», як новим іпотекодержатель, було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, який посвідчено 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Гамаль І.М. за реєстровим № 9355, посвідчений у м. Києві приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченка І.Л. за реєстровим №4977 (том 1, а.с. 132).

Встановлено, що ОСОБА_1 надійшла фотокопія повідомлення від 17 грудня 2021 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором № КЛ-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року, договором поруки №КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року та договором іпотеки № 9355 від 18 грудня 2020 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «ПАН КРЕДИТ» та повідомлення про необхідність погашення заборгованості (том 1, а.с. 30). Наведене визнається і не заперечується сторонами.

Згідно вказаного повідомлення, право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ПАН КРЕДИТ» до ТОВ «Інвестстандарт», сума заборгованості вказана в розмірі 1666246,23 грн.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У ч.1 ст. 215 ЦК України вказано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частини 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ст. 230 ЦК України у разі, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

За змістом вимог ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ч. 1 ст.203, ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд вважає, що оспорюваний кредитний договір № КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивачка на момент укладення договору не заявляла додаткових умов щодо умов спірного договору, відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору.

Зокрема, відповідно п. 11.4 кредитного договору, його укладенням (підписанням) позичальник додатково підтвердила, що:

- до укладання договору ознайомлений з положенням «Про фінансові послуги ТОВ «Пан Кредит»» (у редакції, що діяла на момент укладання договору) та ним на підставі отриманої інформації здійснено свідомий вибір кредитного продукту, який відповідає інтересам позичальника;

- в укладеному договорі містяться всі істотні для позичальника умови кредитування, які є вигідними та справедливими для нього, відповідають його інтересам, йому зрозумілі та ним усвідомлені, не є несправедливими чи дискримінаційними. Позичальник заявляє про відсутність підстав та наміру для надсилання на адресу кредитодавця протоколу розбіжностей з метою зміни, доповнення, редагування, додання, виключення як окремих положень (умов) договору, так і всього договору в цілому;

- отримав у письмовій формі від кредитодавця до укладення договору інформацію, вказану у ч. 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- інформація, надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальника суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Отже, доводи позовної заяви стосовного того, що оспорюваний кредитний договір, хоча місить поняття фінансового кредиту, фактично є споживчим кредитом, на який розповсюд-жується правила Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про споживче кредитування», є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, 18 грудня 2020 року, перед укладанням договору кредиту, позивач ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Пан Кредит» із заявою на отримання кредиту, у якій вона повідомила, щоотримала в усній та письмовій формі від кредитодавця до укладення договору інформацію відповідно статей 6, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, статей 11, 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Всі ключеві моменти роз`ясненні, та їй зрозумілі; інформація надана кредитодавцем із дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. ОСОБА_1 також повідомила, що метою отримання кредиту є створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності, без мети використання кредитних коштів на придбання, замовлення товарів та/або продукції для особистих потреб; зі змістом ст. 190 (шахрайство), ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами), ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання відроблених документів) КК України ознайомлена та про відповідальність за вчинення дій, передбачених даними статтями, повідомлена (а.с. том 1 а.с. 118).

Також, окремим підписом заявниці, що міститься у розписці ОСОБА_1 про ознайомлення з істотними умовами договору від 18 грудня 2020 року, підтверджено, що вона обрала умови неспоживчого кредитування, які вважає вигідними для себе; кредит отримала без мети подальшого придбання, замовлення, використання або наміру придбання чи замовлення продукції для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівник, а кредит за укладеним договором не є споживчим (том 1, а.с. 119).

Отже, судом встановлено, що зміст заяви позивача про отримання кредиту, розписки ОСОБА_1 про ознайомлення з істотними умовами договору, безпосередньо самого кредитного договору, свідчить про те, що позивач своїм підписом добровільно погодила його умови, цільове призначення отримання кредиту, мету використання кредитних коштів, а відтак, підстав для визнання оспорюваного кредитного договору недійсним, як такого, що вчинений під впливом обману, не вбачається.

Судом також встановлено, що у ПуАТ «КБ «Акордбанк» позивачу ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок у гривні, номер рахунку НОМЕР_2 , та 18 грудня 2020 року на даний рахунок зараховано від ТОВ «ПАН КРЕДИТ» грошові кошти в розмірі 191915,00 грн., призначення перерахування траншу згідно кредитного договору № КД-0033/12-20/3010 від 18 грудня 2020 року. Наведене підтверджується належним чином завіреними копіями ПуАТ «КБ « АКОРДБАНК» документами, витребуваними судом на підставі ухвали від 06 липня 2023 року (том 1, а.с.237-238), а саме: заявою про відкриття поточного рахунку від 18 грудня 2020 року, договором-заявою № PRFO-181220/102-14 про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в національній валюті від 18 грудня 2020 року, випискоюпо особовому рахунку за період з 18 грудня 2020 по 22 грудня 2020 року (том 2 а.с. 7-9).

18 грудня 2020 року, на підставі заяви про видачу готівки за №257506, ОСОБА_1 з поточного рахунку НОМЕР_2 отримала грошові кошти у розмірі 191915,00 грн. (том 2, а.с. 10).

Виходячи з наведеного, встановивши, що на правовідносини, які виникли між сторонами на підставі кредитного договору від 18 грудня 2020 року, не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», та зміст кредитного договору не суперечить актам цивільного законодавства, суд приходить висновку, що підстави для визнання кредитного договору № КД-0033/12-20/3010, укладеного між сторонами 18 грудня 2020 року,відсутні.

Крім того, відсутні підстави для визнання недійсним договору іпотеки від 18 грудня 2020 року, як похідної вимоги від вимоги про визнання недійсним кредитного договору.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні) сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зокрема, що : принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Враховуючи наведене, оцінивши надані суд докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 ..

Оскільки позов задоволенню не підлягає, понесені ОСОБА_1 судові витрати, на підставі положень ст. 133, 141 ЦПК України, не підлягають стягненню з відповідачів на її користь.

Керуючись вимогами ст. 4, 10- 13, 76-82, 89, 133, 141, 223, 258, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Пан Кредит»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Інвестстандарт» прозахист правспоживачів,визнання кредитногодоговору тадоговору іпотекинедійсними відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 23 січня 2025 року.

Суддя Л.В. Яковлєва