Рішення

від 22.01.2025 по справі 404/10037/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/10037/23

Номер провадження 2/404/2497/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна, просила суд зняти арешт, накладений Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі постанови від 28 вересня 2021 року та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) 26 листопада 2021 року за №45308664.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що позивач є дружиною ОСОБА_2 та законним представником малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік та батько дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Маючи намір оформити спадщину після смерті чоловіка вона звернулася до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Звіздун Н.К. Під час консультації стало відомо про наявність зареєстрованого обтяження (арешт нерухомого майна).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (щодо суб`єкта), яка сформована приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Звіздун Н.К. за № 353669652 від 09 листопада 2023 року є такі дані: номер запису обтяження 45308664, дата, час державної реєстрації - 26 листопада 2021, вид обтяження -арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження - все нерухоме майно, невизначене майно, особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_2 , код: НОМЕР_1 , обтяжувач: орган державної влади Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код: 34977781, документи надані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 57326330, дата документа: 28 вересня 2021, видавник:Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Вказано, що позивач звернулася до Фортечного ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для з`ясування обставин накладення арешту на майно покійного чоловіка.

04 жовтня 2023р. зроблено запит б/н до Фортечного ВДВС з метою встановлення обставин, що послугували підставою для внесення записів про арешт нерухомого майна.

З одержаного листа-відповіді від Фортечного ВДВС встановлено наступне: «Фортечний ВДВС у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) повідомляє, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Електронного архіву та ВП - спецпідрозділ у відділі на виконанні перебувало ВП № 57326330 з примусового виконання виконавчого листа № 404/5309/16 від 28 лютого 2017 року Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі 41312.59 грн. Відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 28 вересня 2021р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Повідомлено, що підстав передбачених чинним законодавством для звільнення майна з під арешту не має. Для вирішення даного питання рекомендовано звернутися до суду.».

Позивач вважає, що на даний час відсутні підстави для збереження обтяження, яке наявне на майні покійного чоловіка. Даний арешт порушує права неповнолітніх дітей та її права, тому просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року замінено по справі неналежного відповідача Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на належного відповідача ПАТ КБ «Приватбанк». Залучено по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

07 травня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що АТ КБ «Приватбанк» заперечує проти звільнення майна з-під арешту, оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 та нею не виконані зобов`язання по погашенню заборгованості згідно виконавчого листа, при виконанні якого органом ДВС накладено арешт.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

У судове засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового засідання технічними засобами фіксації не здійснювалося у зв`язку з розглядом справи без учасників судового розгляду, за наявними матеріалами справи та у відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно.

Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Звіздун Н.К., 24 січня 2023 року була заведена спадкова справа № 7/2023 після смерті ОСОБА_2 .

24 січня 2023 року із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина спадкодавця ОСОБА_5 , яка відкликала заяву про прийняття спадщини 08 червня 2023 року та подала 08 червня 2023 року заяву про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємців першої черги: сина спадкодавця ОСОБА_4 та на корить доньки спадкодавця ОСОБА_3 . 08 червня 2023 року із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємців першої черги: сина спадкодавця ОСОБА_4 та на корить доньки спадкодавця ОСОБА_3 , звернувся батько спадкодавця ОСОБА_6 .

Як вбачається з Інформмації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 353669652 від 09 листопада 2023 року, на нерухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт, номер запису про обтяження: 45308664, дата, час державної реєстрації - 26 листопада 2021, вид обтяження - арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження - все нерухоме майно, невизначене майно, особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_2 , код: НОМЕР_1 , обтяжувач: орган державної влади Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код: 34977781, документи надані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 57326330, дата документа: 28 вересня 2021, видавник:Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Звіздун Н.К. надано позивачу роз`яснення, у якому вказано, що без зняття арешту не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач звернулась до Фортечного ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для з`ясування обставин накладення арешту.

З одержаного листа-відповіді від Фортечного ВДВС встановлено наступне: «Фортечний ВДВС у місті Кропивницькому ПМУ МЮ (м. Одеса) повідомляє, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Електронного архіву та ВП - спецпідрозділ у відділі на виконанні перебувало ВП № 57326330 з примусового виконання виконавчого листа № 404/5309/16 від 28 лютого 2017 року Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі 41312.59 грн. Відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 28 вересня 2021р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Повідомлено, що підстав передбачених чинним законодавством для звільнення майна з під арешту не має. Для вирішення даного питання рекомендовано звернутися до суду.».

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 перебував у кредитних правовідносинах із ПАТ КБ «ПриватБанк» та згідно із рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» було стягнуто заборгованість у сумі 41312,59 грн. (справа №404/5309/16). Відповідне рішення є чинним.

На виконання відповідного рішення було видано виконавчий лист.

Державним виконавцем Фортечного ВДВС міста Кропивницького було відкрите виконавче провадження ВП № 57326330, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 08 жовтня 2018 року.

28 вересня 2021 року державним виконавцем Фортечного ВДВС міста Кропивницького

винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

28 вересня 2021 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідні обставини підтверджені відділом ДВС та не заперечені жодною із сторін цього спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зазначені принципи сформулювано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Аналогічне визначене статтею 321 ЦК України щодо непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника не виявлено майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого мана виявились безрезультатними п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ч.1 ст. 59 закону України «Про виконавче провадження».

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, згідно з вимогами ч.4 ст. ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Отже, аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2019 року у справі

№ 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі

№ 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 6 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 8 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) були зроблені висновки щодо можливості процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні у разі смерті боржника-фізичної особи.

Так, згідно із Конституцією України судове рішення є обов`язковим до виконання Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1 Основного Закону у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 18 ЦПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, заборгованість спадкодавця, яка виникла за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

При цьому, спадкоємцем особа стає з часу відкриття спадщини за умови прийняття спадщини, а правонаступником боржника у виконавчому провадженні у правовідносинах, що допускають правонаступництво, особа стає за умови вчинення учасником виконавчого провадження активних дій, а саме ініціювання відповідної заміни.

Матеріали справи не містять доказів заміни боржника у спірному виконавчому провадженні його спадкоємцем ні за заявою виконавця, ні за заявою будь-якої іншої сторони виконавчого провадження.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, за правилами частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі №523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) також були зроблені висновки щодо застосування положень статей 1281 та 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду.

Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Предметом цієї справи не є встановлення обставин щодо наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, оскільки такі обставини виходять за межі розгляду цього спору, та не можуть встановлюватись за власною ініціативою суду без звернення із відповідною заявою учасника виконавчого провадження в установленому порядку. Також суд у цій справі не вирішує питання щодо наявності у кредитора права вимог до спадкоємців. Відповідні обставини є предметом встановлення у разі ініціювання заінтересованими учасниками відповідних проваджень.

В той же час судом встановлено, що з часу обізнаності з обставинами цієї цивільної справи представник банку не повідомив про вчинення будь-яких дій щодо заміни сторони виконавчого провадження, а саме боржника його спадкоємцями, чи про доведеність права вимоги до спадкоємців.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що наявність арештованого майна, жодним чином не порушує прав кредитора на звернення до суду із позовом до спадкоємців. Крім цього, суд зазначає про те, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Вказане свідчить про те, що накладеним арештом на майно померлого боржника порушуються права спадкоємців на можливість оформлення спадкових прав. За вказаних підставу суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, номер запису про обтяження: 45308664 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації - 26 листопада 2021 19:02:16, державний реєстратор: Урсаленко Юлія Володимирівна, Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Кіровоградська обл., документи подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 57326330, виданий 28.09.2021, видавник: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61887351 від 26.11.2021 19:02:34, Урсаленко Юлія Володимирівна, Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Кіровоградська обл., вид обтяження - арешт нерухомого майна, відомості про суб`єкта обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, орган державної влади, обтяжувач: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код: 34977781, країна реєстрації: Україна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Театральна, буд.32/29.

Повний текст судового рішення складено 23.01.2025 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда