Вирок

від 22.01.2025 по справі 638/22648/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа638/22648/24

Провадження № 1-кп/638/1184/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залісуду ум.Харкові угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04 листопада 2024 року за № 62024170020009839 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рокитне Кременчуцького району Полтавської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні доньок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді помічника гранатометника 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 10 роти оперативного призначення 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_5 , під час проходження військової служби на посаді помічника гранатометника 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 10 роти оперативного призначення 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 08.10.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Так, 08.10.2024 заступником командира 10 роти оперативного призначення по роботі з особовим складом 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_8 вишикувано особовий склад військової частини НОМЕР_1 в тому числі солдата ОСОБА_5 , в АДРЕСА_2 з метою доведення бойового розпорядження командира 4 боп № 07/10-3 від 07.10.2024.

Під час шикування заступником10 роти оперативного призначення по роботі з особовим складом 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_8 в усному порядку доведено бойове розпорядження командира 4 боп № 07/10-3 від 07.10.2024. до підлеглого ОСОБА_5 , відповідно до якого останній мав провести заміну особового складу на СП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та висунутись в район н.п. Піщане Куп`янського району Харківської області.

Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи невдоволеним наказом, відповідно до якого, останній мав провести заміну особового складу на СП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та висунутись в район АДРЕСА_3 , а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що він зобов`язаний виконувати наказ начальника та маючи об`єктивну можливість його виконати, відкрито відмовився виконувати наказ начальника бойове розпорядження командира 4 боп № 07/10-3 від 07.10.2024, перебуваючи на території АДРЕСА_2 , в присутності особового складу військової частини НОМЕР_1 та заступника командира 10 роти оперативного призначення по роботі з особовим складом 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанту ОСОБА_8 , відкрито відмовився виконувати наказ начальника бойове розпорядження, відповідно до якого ОСОБА_5 мав провести заміну особового складу на СП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та висунутись в район АДРЕСА_3 , чим підірвав боєготовність та боєздатність 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому, особовий склад військової частини НОМЕР_1 направився на виконання бойового розпорядження командира 4 боп № 07/10-3 від 07.10.2024, а солдат ОСОБА_5 , залишився в н.п. Богуславка Ізюмського району Харківської області, чим вчинив непокору.

Дії ОСОБА_5 кваліфікованіза ч.4ст.402КК України непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинене в умовах воєнного стану.

22 січня 2025 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_6 , якому на підставіст.37КПКУкраїни надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469та472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст. 402 КК України у повному обсязі, ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, надав в судовому засіданні пояснення про обставини викладені вище. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене за ч.4 ст. 402 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, та на підставі ст. 58 КК України замінити основне покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на два роки, з відрахуванням в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3ст.314 КПК Українипитання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468,469 КПК Україниу кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор під час судового розгляду,вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правилаКПК УкраїнитаКК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.4 ст. 402 КК України за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4ст.402 КК України, знайшли своє підтвердженняпід час судового засідання.

Кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 402 КК України згідно ізст. 12 КК Україниє тяжким злочином.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбаченіст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст.50,65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкістю висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про його особу, який раніше не судимий, обставин, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину при розгляді в суді (відповідно до постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-239км18) вказані обставини слід рахувати як альтернативні, незалежні та такі, що можуть існувати одна від одної), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогамКПК Українита на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, а тому є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Таким чином, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними санкції статті Особливої частиниКримінального кодексу України. ОСОБА_5 згідно даних наданих стороною обвинувачення, вважається раніше не засудженим, а тому слід затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2024 року підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 60560.00 грн.

07 листопада 2024 року ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави, що підтверджується листом ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Відповідно до вимог абз.3 ч.4 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Статтею 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 8 статті 182 КПК України визначено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (ч.11 ст.182 КПК України).

Судом установлено, що з моменту звільнення із-під варти та на день ухвалення вироку, тобто в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_5 виконав покладенні на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені ст.182 КПК України, а тому застава підлягає поверненню заставодавцю.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадження відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.100,314,373,374та475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 22 січня 2025 року між прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 про визнання винуватості.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України, замінити призначене ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки, з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 в доход держави в розмірі двадцяти відсотків.

Під час відбування цього покарання обвинувачений ОСОБА_5 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі п.в ч.1 і ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зарахувати час попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з 06.11.2024 по 07.11.2024 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 скасувати після набрання вироком законної сили. Внесену 06.11.2024 на депозитний рахунок заставу в розмірі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень за ОСОБА_5 , справа 643/13265/24 (АТ КБ «Приватбанк», квитанція № 0.0.3987975632.1, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код одержувача 26281249, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області) повернути заставодавцю ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав передбачених ч. 4ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1