Вирок

від 23.01.2025 по справі 639/263/25

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 639/263/25

Провадження № 1-кп/639/184/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12024220000001293 від 15.11.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефи Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

20 червня 2022 року ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, який сплив у червні 2023 року.

З метою поновлення права керування транспортними засобами та отримання посвідчення водія категорії «В», «В1», «С», «С1», на початку червня 2024 року ОСОБА_6 звернувся до сервісного центру у м. Мерефа Харківського району Харківської області.

Під час перебування у сервісному центрі ОСОБА_6 звернувся за консультацією щодо отримання водійського посвідчення до знайомого ОСОБА_3 , який раніше допомагав ОСОБА_7 реєструвати транспортний засіб.

ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що завдяки його особистим зв`язкам із посадовими особами територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС він може вирішити питання щодо отримання водійського посвідчення та вказав, що згодом зателефонує та повідомить подробиці отримання офіційного документу.

Так, 10 червня 2024 року ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_7 та перепитав чи актуально ще останньому отримати водійське посвідчення категорії «В», «В1», «С», «C1», на що отримав позитивну відповідь. Під час розмови ОСОБА_3 , діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, протиправним шляхом, повідомив ОСОБА_6 , що його допомога в отриманні водійського посвідчення можлива лише за умови, якщо той надасть йому грошові кошти в розмірі 50000 грн., які необхідні для успішного проходження практичного та теоретичного іспитів у сервісних центрах МВС України, де завдяки його особистим зв`язкам з посадовими особами територіального сервісного центру, ОСОБА_6 зможе отримати водійське посвідчення категорії «В», «B1», «С», «С1».

У подальшому, 04 липня 2024 року та 08 липня 2024 року ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи свій злочинний умисел, підтвердив ОСОБА_6 , що через свої знайомства з посадовими особами територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Дніпропетровській області він може вплинути на вирішення питання щодо поновлення посвідчення водія категорії «В», «В1», «С», «С1», при цьому ОСОБА_3 при зустрічі з ОСОБА_6 пояснив, що іспит з теорії та практики буде проходити в один день у м. Дніпро, при цьому адресу сервісного центру, дату здачі іспитів повідомить пізніше.

09 липня 2024 року о 20 годині 41 хвилин в м. Харків, по вул. Москалівській, 106, поруч із магазином «АТБ», на вулиці, ОСОБА_3 знову зустрівся з ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття протиправної діяльності, де ОСОБА_3 одержав грошові кошти у сумі 50000 грн. від ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави посадовою особою територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Дніпропетровській області.

11 липня 2024 року о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_6 зателефонував незнайомий йому чоловік та повідомив, що буде допомагати вирішувати питання щодо отримання його водійського посвідчення, а також запитав, чи зможе ОСОБА_6 прибути 13.07.2024 за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 31-Д, о 9:00, на що ОСОБА_6 погодився. Цього ж дня, о 18 годині 22 хвилини ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності, зателефонував ОСОБА_6 та, впевнившись, що останньому попередньо телефонували з приводу здачі іспитів та отримання водійського посвідчення, тим самим підтвердив, що здійснив вплив на посадових осіб територіального сервісного центру МВС №1249 в Дніпропетровській області щодо успішної здачі іспитів з теорії та практики для отримання посвідчення водія категорії «В1», «В», «С1», «С», після позбавлення права керування транспортним засобом, у зв`язку із накладенням адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП.

13 липня 2024 року ОСОБА_6 прибув до територіального сервісного центру MBC № 1249, за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 31-Д, де о 08 годині 06 хвилин йому зателефонував раніше незнайомий чоловік та повідомив, що о 08:30 ОСОБА_6 необхідно зайти до кабінету начальника сервісного центру та повідомити, що він від ОСОБА_8 з м. Павлоград Дніпропетровської області, після чого відправив ОСОБА_9 -повідомлення з наступним текстом: «Кабінет начальника ТСЦ от Виктора Алексеевича (Павлоград) 8:30». У вказаний час ОСОБА_6 зайшов до кабінету з надписом «начальник сервісного центру ОСОБА_10 ». У кабінеті ОСОБА_6 повідомив, що він від ОСОБА_8 з м. Павлограда. Присівши на прохання ОСОБА_11 за приставний стіл, ОСОБА_6 надав оригінали свого паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду та зачекав, поки той в комп`ютер вносив його дані. Після чого ОСОБА_11 написав на аркуші паперу рожевого кольору текст та запитав, чи бачить ОСОБА_6 якісь відмінності, на що той звернув увагу на текст та помітив, що на аркуші маються рукописні написи у вигляді цифр 1. 2. 3. 4. Та слова «Мак». Під першим, третім та четвертим пунктами слово «мак» записано з великої літери «М», а під пунктом другим, написано з малої літери «м». ОСОБА_11 пояснив, що під час іспиту правильні відповіді будуть починатись з малої літери, а всі інші з великої літери, або навпаки. Крім того, ОСОБА_11 пояснив, що в кінці відповіді будуть дві крапки, то цей варіант відповіді буде вірним. Потім ОСОБА_11 власноручно написав на рожевому папірці: «Талон 45 час 8 год 47 хв. теорія ОСОБА_12 ».

Дочекавшись своєї черги, ОСОБА_6 запросила Адміністратор до стійки №11, де згідно своїх функціональних обов`язків, отримала від нього документи: паспорт, код, а також медичну довідку, після чого вручила квитанцію на оплату адміністративних послуг, які той сплатив. Повернувшись до сервісного центру, ОСОБА_6 сфотографували для водійського посвідчення, а той в свою чергу передав квитанцію Адміністратору.

ОСОБА_11 запросив всіх учасників до екзаменаційного класу, а ОСОБА_6 вказав сісти на місце за № 13. При здачі теорії ОСОБА_6 обирав відповіді, які починались з малої літери, як його інструктував ОСОБА_11 . По закінченню іспиту з теорії, який ОСОБА_6 склав успішно.

Після цього ОСОБА_11 видав ОСОБА_6 аркуш паперу рожевого кольору з надписом: «Талон 320 час 13.37 практика Чумаченко». Цього ж дня о 12:00 ОСОБА_6 разом із екзаменатором направився до автомобілю «ЗІЛ-130», де екзаменатор провів інструктаж та попередив, щоб ОСОБА_6 під час керування спочатку вимкнув ручні гальма та рухався лише на першій та другій передачі. Через 20 хвилин проходження практичного іспиту екзаменатор в екзаменаційній картці зазначив, що іспит з практики ОСОБА_6 склав успішно.

У подальшому, цього ж дня ОСОБА_13 сплатив квитанцію за видачу водійського посвідчення та приблизно о 16 годині 00 хвилин йому видали водійське посвідчення на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 категорії «В1», «В», «С1», «С», після чого ОСОБА_6 залишив приміщення територіального сервісного центру 1249 МВС України в Дніпропетровській області.

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, не оспорює.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що на початку червня 2024 року раніше його знайомий ОСОБА_6 звернувся до нього про допомогу в поновленні посвідчення водія, а також допомогу в проходженні теоретичного тапрактичного іспитів.09.07.2024 під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , яка відбулася поблизу магазину «АТБ», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 106, він одержав від ОСОБА_6 неправомірну вимогу у вигляді грошових коштів у сумі 50000 грн., за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави посадовою особою територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Дніпропетровській області.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що вину в інкримінованому злочині він визнає повністю, піддав критичній оцінці свої дії та у вчиненому щиро розкаюється, добровільно перерахував грошові кошти у сумі 50000 грн. на рахунок військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

ІІІ. Висновки суду

Під час судового розгляду прокурор, захисник та обвинувачений вважали за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 повністю визнає вину у вчиненні цього кримінального правопорушення та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор, захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вимоги для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

V. Мотиви суду при призначенні покарання

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, добровільне перерахування грошових коштів у сумі 50000 грн. на рахунок військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України.

Згідно з ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, неодружений, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким умисним злочином, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 59500 грн., яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На переконання суду, призначене ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 53, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

При цьому, оскільки ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 та 04.10.2024 арешт майна було накладено у кримінальному провадженні №12024220000000745 від 12.06.2024, з якого були виділені матеріали кримінального провадження №12024220000001293 від 15.11.2024, суд вважає неможливим скасування арешту майна у цьому кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування кримінального провадження №12024220000000745 від 12.06.2024 на теперішній час не завершене.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання у суду немає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення злочину,передбаченого ч.2ст.369-2КК України,та призначитийому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 3500 (трьох тисяч п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 59500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави (Отримувач коштів: ГУК Харків обл./МТГ Харків/24060300, Код отримувача (ЄДРПО) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA048999980313050115000020649; Код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати за проведення криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/121/24/31610-ВЗ у розмірі 3183,60 грн. (три тисячі сто вісімдесят три гривні 60 копійок).

Документи, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, а також право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1