Рішення

від 22.01.2025 по справі 716/2256/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2256/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Заставна справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАНСАР", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготарь Микола Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лабік Г.І., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Заставнівського районного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАНСАР", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготарь Микола Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову посилається на те, що 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований № 81311 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованості у розмірі 29986,09 грн.

Посилається на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 69650878 від 16.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготарем М,В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 81311, виданого 02.06.2021 приватним нотаріусом Остапенко Є.М.

Вважає, що вказаний виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не повідомляв ОСОБА_1 про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли ОСОБА_1 не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не було перевірено безспірність вимог кредитора, а також кредитний договір не був нотаріально посвідчений.

На підставі вищевикладеного, просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 81311 таким, що не підлягає виконанню.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник позивача звернувся до суду із заявою про проведення судового засідання в їх відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» та третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготарь М.В. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило. Не заперечуючи позовних вимог шляхом направлення суду письмового відзиву на позов, директор ТОВ «АВАНСАР» звернувся до суду з письмовим клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився. До суду повернувся конверт із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за зверненням ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 81311 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів за період з 20.04.2016 по 28.05.2021 включно на користь ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР», якому ТзОВ «Фінансова Компанія «Фагор» відступила право вимоги на підставі Договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018 , якому в свою чергу ТзОВ «Фінансова Компанія «ПЛЕЯДА» відступила право вимоги на підставі Договору факторингу № 3 від 22.05.2016, якому в свою чергу ТзОВ «Кредитно Інвестиційний Центр» відступило право вимоги за кредитним договором № 200509628 від 20.04.2016, укладеним між ТзОВ «Кредитно Інвестиційний Центр» та ОСОБА_1 . Заборгованість складається із: 12912,69 грн - заборгованості за тілом кредиту; 16223,4 грн - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» становить 29986,09 грн (а.с.5).

16.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготарем М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 69650878 по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 81311 виданого 02.06.2021 (а.с. 6).

Із змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до приписів ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами регулюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі по тексту Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Водночас, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З аналізу зазначених норм закону в їх взаємозв`язку можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В свою чергу, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до приписів п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, тобто з 22.02.2017.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишено без змін.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29.06.1999, в редакції від 29.11.2001.

Так, пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, станом на 02.06.2021 - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса, чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Відтак, з урахуванням наведеного, судом не встановлено, що укладений 20.04.2016 між ТзОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» та позивачем кредитний договір № 200509628, який наданий нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису, у відповідності до вимог Переліку, в редакції від 29.11.2001, був посвідчений нотаріально, що в свою чергу є підставою для визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, при вчиненні виконавчого напису 02.06.2021 нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №758/14854/20 від 10 листопада 2021 року.

Відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення матеріали справи не містять.

Таким чином, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням норм чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовна вимога, заявлена до ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» - задоволенню.

Згідно ч.1, 3ст.133ЦПКУкраїнисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, за подання даної позовної заяви через систему «Електронний суд» підлягав до сплати судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Згідно квитанції, наданої позивачем при звернені до суду із даним позовом ним сплачено 970 грн. судового збору (а.с. 27). Таким чином, оскільки позов задоволено в повному обсязі, з урахуванням ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача слід стягнути 968,96 грн.

Клопотання відповідача ТзОВ «АВАНСАР» про зменшення витрат на правову допомогу, яке надійшло до суду 31.10.2024 не приймається до уваги у зв`язку з тим, що судом не вирішується питання стосовно витрат на правову допомогу, оскільки адвокат Лабік Г.І. здійснював представництво позивача ОСОБА_1 в даній цивільній справі на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги та не звертався до суду з вимогою про стягнення витрат з відповідача на таку допомогу.

Згідно ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 12:00 год. 20.1.2025 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено 22.01.2025 в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 22.01.2025.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Виконавчий напис за №81311 від 02.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.01.2025

Суддя Олена ПУХАРЄВА