Рішення

від 22.01.2025 по справі 754/14938/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1122/25

Справа №754/14938/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Панченко О.М.,

секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просив стягнути з відповідача на його користь основну заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 10 807,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 362,24 грн. та 3% річних у розмірі 567,11 грн. за період з 01.11.2018 по 31.01.2022 року та за період з 01.01.2024 по 31.08.2024, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до рішення ПАТ «ХК «Київміськбуд», житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр». Позивач прийняв житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.10.2012. 19.04.2018 року товариство уклало з відповідачем договір №9/4/5 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до вищевказаного договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги у встановлений даним договором строк. Проте, своїх зобов`язань відповідач належним чином не виконує. Згідно розрахунку заборгованості б/н від 05.09.2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за період з 01.09.2018 по 31.08.2024 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 10 807,07 грн. На даний час заборгованість не сплачена та завдає товариству збитків, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 1 362,24 грн. та 3% річних у розмірі 567,11 грн. за період з 01.11.2018 по 31.01.2022 року та за період з 01.01.2024 по 31.08.2024 року, у зв`язку з чим позивач змушений був звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові та просила позов задовольнити. Також зазначила про те, що не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася двічі, про дату час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк та за відсутності доказів поважності причин неподання заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії договору №9/4/5 від 19.04.2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідльністю «Перший український експертний центр» та ОСОБА_1 , погоджено надання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Отже, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, відповідач зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Пунктом 3 п.п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК України власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.

Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол №29 від 15.08.2012 р.), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (нова назва АДРЕСА_1 , передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

Позивач, відповідно до Акту приймання-передачі будинку від 01.10.2012 є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідач отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовлялася від їх отримання, отримує рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Також, від відповідача не надходило жодного звернення на адресу позивача з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову відсутність споживача у житловому приміщенні в спірний період. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальних послуг, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Договору № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 р., Договору 2/1848-К-12 на вивезения та знешкоджения (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 р., Підрядного договору № 16-08-2013-то від 01 серпня 2013р; Договору № 47 від 01.10.2012, Договору № 40 від 01.09.2022 року.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 89 ЦПК України вказує на те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.08.2024 року відповідач має заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 10 807,07 грн. На даний час заборгованість не погашена та завдає збитків товариству, у зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідач на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми, відповідачем в свою чергу не спростовано даний факт, а відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачем надано суду Акт приймання-передачі наданих послуг від 04 жовтня 2024 р. на загальну вартість послуг 5000 грн., ордер на надання правничої допомоги на адвоката Бондар Ю.Ю., копію посвідчення адвоката Бондар Ю.Ю., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000328, копію договору про надання правової допомоги (витяг) від 01.09.2024 р.

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що підлягає стягненню з відповідача, на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 68, 156,162 ЖК України, п. 3 п.п.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 12, 81, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (код ЄДРПОУ: 36844047, МФО: 334851, п/р НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс №1004) основну заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 10 807,07 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1 362,24 грн. та 3 % річних у розмірі 567,11 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з моменту складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2025 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко