Ухвала

від 23.01.2025 по справі 759/23054/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/1176/25

ун. № 759/23054/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача, адвокатки Кметик-Власенко О.В., про відмову від частини позовних вимог та про зміну предмета і підстав позову (з назвою «Заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог») у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

05 листопада 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження у справі, витребував у Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації письмовий висновок про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 січня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява представника позивача, адвокатки Кметик-Власенко О.В., про відмову від частини позовних вимог та про зміну предмета і підстав позову (з назвою «Заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог»).

У заяві представник позивача надала пояснення у справі щодо вимоги про позбавлення батьківських прав.

Також зазначила, що ОСОБА_1 відмовляється від позовної вимоги про стягнення аліментів, натомість заявляє вимогу про визначення місця проживання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

Окрім того, просила зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надати письмовий висновок про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо можливості визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 разом з позивачем.

У підготовче засідання позивач і його представник не з`явилися. 23 січня 2025 року, до початку підготовчого засідання, подали заяву, в якій просили відкласти підготовче засідання у зв`язку з відсутністю висновку Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації щодо доцільність/недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Відповідачка в підготовче засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання булав повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

Щодо відмови позивача від вимоги про стягнення аліментів

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом приписів статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За таких обставин, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги про стягнення аліментів слід прийняти, а провадження у справі в цій частині - закрити.

Щодо пред`явленої вимоги про визначення місця проживання дитини

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Отже, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, то доповнення позову іншою немайновою вимогою не є збільшенням розміру позовних вимог. Таке доповнення є пред`явленням нового позову з іншим предметом та підставами. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Тому в разі надходження до суду заяви про збільшення позовних вимог, яка за сутнісно такою заявою не є, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати таку заяву як: подання іншого (ще одного) позову, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість зміни або предмету позову, або його підстави. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У доктрині цивільного процесуального права під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 916/1764/17 від 13.03.2018

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. У заяві від 15.01.2025 ОСОБА_4 пред`явив додаткову вимогу немайнового характеру про визначення місця проживання дитини.

Підставою позовної вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 визначив свідоме ухилення відповідачки від виконання її батьківських обов`язків. Підставою позовної вимоги про визначення місця проживання дитини є недосягнення згоди між позивачем і відповідачкою щодо місця проживання їх неповнолітнього сина.

З огляду на викладене, подану заяву від 15.01.2025 в частині пред`явлення вимоги про визначення місця проживання дитини суд розцінює не як заяву про збільшення позовних вимог, а як заяву про зміну предмета і підстав позову.

Пред`явивши позовну вимогу про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_1 одночасно змінив і предмет, і підставу позову, що імперативно заборонено процесуальним законом.

За таких обставин у прийнятті до розгляду вимоги про визначення місця проживання дитини суд відмовляє.

З урахуванням відмови від прийняття до розгляду вказаної вимоги, клопотання представника позивача про витребування у Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації письмового висновку щодо можливості визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з позивачем суд залишає без розгляду.

Так само без розгляду суд залишає клопотання про витребування у Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації письмового висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , адже таке клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.11.2024.

З огляду на викладене заяву представника позивача про відмову від частини позовних вимог та про зміну предмета і підстав позову (з назвою «Заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог») суд задовольняє частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 49, 206, 255, 256, 258-261, 353ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача, адвокатки Кметик-Власенко О.В., про відмову від частини позовних вимог та про зміну предмета і підстав позову (з назвою «Заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог») у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Провадження у справі в частині вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, закрити в частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У прийнятті до розгляду вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування у Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації письмового висновку про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо можливості визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 разом з позивачем, залишити без розгляду.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко