Справа № 761/2513/25
Провадження № 2-о/761/188/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року Шевченківського районного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участю секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2024 року до суду надійшла заява про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Романишеній І.П.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2011 року мешкали у місті м. Донецьк та після тимчасової окупації міста продовжили своє перебування у місті, оскільки на той час заявник мала певні проблеми зі здоров`ям та проходила лікування у місцевій лікарні, а також їх батьки похилого віку потребували постійного догляду. ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 14 годині 47 хвилин, громадянка України ОСОБА_1 у «КУ «Центральная городская клиническая больница № 6 города Донецка» народила дитину, дівчинку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при одноплідних пологах. ІНФОРМАЦІЯ_5 о 06 годині 17 хвилин, громадянка України ОСОБА_1 у «КУ «Центральная городская клиническая больница № 6 города Донецка» народила дитину, дівчинку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , при одноплідних пологах. ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянка України ОСОБА_1 у «КУ «Центральная городская клиническая больница № 6 города Донецка» народила дитину, дівчинку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , при одноплідних пологах. ОСОБА_1 була змушена віддати медичні документи про народження дітей окупаційній владі та взамін отримала документи окупаційної влади. Отже, батькам дітей було видано свідоцтва про народження дітей на тимчасово окупованій території України, але відповідно до законодавства України вони є недійсними.
Станом на сьогодні заявники не мають можливості та необхідності продовжувати своє перебування на тимчасово окупованій території України, а саме у місті Донецьк та мають бажання покинути тимчасово окуповану територію України, а саме виїхати з міста Донецька, громадянка України ОСОБА_1 та громадянин України ОСОБА_2 разом із дітьми, у листопаді 2024 року вже намагалися потрапити на територію України через Республіку Литва, але органи державної прикордонної служби Литви на державному кордоні з Республікою Польща відмовили їм у перетині кордону разом з їх дітьми, аргументуючи це тим, що свідоцтва про народження дітей ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) видані незаконним формуванням «ДНР» є недійсними.
Станом на сьогодні у заявників відсутні документи, які дозволяють зареєструвати народження дітей згідно вимог національного законодавства та отримати свідоцтво про народження дитини, встановленого Україною зразка. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Заявники та їх представник в судове засідання не з`явились, повідомлялась належним чином про дату час та місце розгляду справи, в поданій до суду заяві просили проводити розгляд справи за їх відсутності.
Представник Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що заявники перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 11.12.2021 року, серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.03.2022 року, виданого так званим "Киевский отдел ЗАГС Донецкого городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики» ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Донецьк, батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять копію медичної довідки про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 30.11.2023 року, виданого так званим "Киевский отдел ЗАГС Донецкого городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики» ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Донецьк, батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять копію медичної довідки про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15.01.2025 року, виданого так званим "Киевский отдел ЗАГС Донецкого городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики» ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Донецьк, батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять копію медичної довідки про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Судом встановлено, що батьки дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів громадянина України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих незаконними закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що встановлення зазначених у заяві фактів народження дітей, мають для заявників юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість заявникам здійснити державну реєстрацію факту народження дітей та отримати відповідні свідоцтва про народження встановленого зразка.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 293, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.
Встановити факт народження дитини, жіночої статі ОСОБА_3 яка народилась у м.Донецьк, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а батьком якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити факт народження дитини, жіночої статі ОСОБА_4 яка народилась у м.Донецьк, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а батьком якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити факт народження дитини, жіночої статі ОСОБА_5 яка народилась у м.Донецьк, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а батьком якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено: 21.01.2025 року
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124623056 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Романишена І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні