Постанова

від 18.12.2024 по справі 390/379/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2024 року м. Кропивницький

справа № 390/379/21

провадження № 22-ц/4809/1471/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатенко Володимир Васильович, на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2024 року (суддя Бойко І.А.) у справі за позовом Кропивницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація «Об`єднання ветеранів у Кіровоградській області «НІХТО КРІМ НАС» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку,-

встановив:

У березні 2021 року Керівник Кропивницької окружної прокуратури позовом в інтересах держави, в особіКіровоградської обласної державної адміністрації, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому із урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив витребувати з незаконного володіння відповідача на користьКіровоградської обласної державної адміністрації водний об`єкт, у тому числі: вода (водний простір) водного об`єкта, в тому числі рибогосподарську технологічну водойму під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельну ділянку під водним об`єктом 40,8100 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:7501, що розташований на території Соколівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію іншого речового права - права оренди водного об`єкта: вода (водний простір) водного об`єкта, у тому числі числі рибогосподарську технологічну водойму під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельної ділянки під водним об`єктом 40,8100 га, за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору оренди землі, укладеного між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 22.03.2006 за №84, останньому передано в оренду земельну ділянку загальною площею 40,81 га, у тому числі: 18,94 га - пасовища, 0,14 га - під гідротехнічними спорудами, 21,73 га - ставків, строком на 10 (десять) років, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, що перебувають у державній власності на території Миколаївської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

У подальшому, розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 1024-р від 29.10.2012 договір оренди було продовжено, але на виконання вказаних розпоряджень додаткові угоди до договору оренди землі не укладались, отже, вищевказані розпорядження не реалізовані. 23.03.2016 строк дії договору оренди землі від 22.03.2006 за № 84 закінчився.

08 вересня 2014 року між Кіровоградською обласною державною адміністрацію та ОСОБА_1 укладено договір оренди водних об`єктів, відповідно до якого, останньому передано в строкове платне користування водний об`єкт, який розташований на території Миколаївської сільської ради, яка увійшла до складу Соколівської територіальної громади Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, що перебувають у державній власності, на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Об`єктом оренди, відповідно до договору, є вода (водний простір) водного об`єкта, у тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельна ділянка під водним об`єктом 40,8100 га (всього), кадастровий номер 3522585000:02:000:7501. Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років, який посвідчений приватним нотаріусом. Вищезазначений договір оренди водних об`єктів від 08.09.2014 суперечить вимогам чинного законодавства, так як водні об`єкти надаються у користування на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором). Кіровоградська районна державна адміністрація, враховуючи вимоги земельного та водного законодавства не мала повноважень на укладення спірного договору оренди водних об`єктів.

Крім того, у спірному договорі відсутні істотні умови, також він не відповідає умовам Типового договору, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України.

З огляду на зазначені порушення, а саме: укладення договору водних об`єктів від 08.09.2014 стороною, без повноважень на його укладання, невідповідність договору оренди водних об`єктів Типовому договору, відсутність у договорі всіх істотних умов (сплати орендної плати), невідповідності розміру орендної плати за воду (водний простір) вимогам Методики, не погодження договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (Держводагентством), об`єкт оренди підлягає поверненню до держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація «Об`єднання ветеранів у Кіровоградській області «НІХТО КРІМ НАС».

19.07.2021 Керівником Кропивницької окружної прокуратури подано заяву про уточнення другої позовної вимоги, а саме просив скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди водного об`єкта, у тому числі рибогосподарську технологічну водойму під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельної ділянки під водним об`єктом 40,8100 га, що здійснена 16.01.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на підставі постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 390/1845/17 за суб`єктом іншого речового права ОСОБА_1 , про що в Державному реєстрі речового права на нерухоме майно вчинено запис: 40201383, підставою внесення якого слугувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 56240812 від 21.01.2021.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Соколівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.

Заочним рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2021 року позов задоволено.

16.05.2022 ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду якої, ухвалою суду від 22 червня 2022 року вказане заочне рішення скасовано.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 серпня 2022 року залучено до участі у справі Соколівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області як правонаступника позивача Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2024 року позов задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Соколівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області водний об`єкт, у тому числі: вода (водний простір) водного об`єкта в тому числі рибогосподарську технологічну водойму під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельну ділянку під водним об`єктом 40,8100 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:7501, що розташований на території Соколівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди водного об`єкта: вода (водний простір) водного об`єкта, у тому числі у тому числі рибогосподарську технологічну водойму під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельної ділянки під водним об`єктом 40,8100 га, за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право 40201383 від 16.01.2021, підставою внесення якого слугувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56240812 від 21.01.2021.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратура судовий збір у сумі 8348 грн 33 коп.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прокурор пропустив строк позовної давності, оскільки початок перебігу позовної давності у даній справі має відраховуватися з наступного дня після вчинення правочину та державної реєстрації речових прав, які виникли на підставі нього, тобто з 09.09.2014. Разом з тим, вказав, що прокурором не доведено те, що про наявність договору оренди йому стало відомо в ході перевірки 04.10.2017. Крім того, вказав, що вимоги прокурора не відповідають належному способу захисту прав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що22.03.2006 між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі за №84. Згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди від 22.03.2006, ОСОБА_1 було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 40,81 га, у тому числі: 18,94 га - пасовища, 0,14 га - під гідротехнічними спорудами, 21,73 га - ставків, строком на 10 (десять) років, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, що перебувають у державній власності на території Миколаївської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області (т.1 а.с.24-26).

Розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 1024-р від 29.10.2012 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки» внесено зміни до вказаного договору оренди землі, в частині збільшення терміну дії договору оренди землі строком на 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації, шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі (т.1 а.с.18).

Розпорядженням Кіровоградської районної державної адміністрації № 1231-р від 10.12.2012 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації № 1024-р від 29.10.2012 №1024-р» внесено зміни в частині строку дії договору оренди, а саме у п.1 розпорядження слова та цифри «строком на 25 років» замінено «строком на 49 років». Відповідно до розпоряджень, вказані зміни вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, починаючи з дати його державної реєстрації (т.1 а.с.19).

Відповідно до інформації Кіровоградської РДА від 30.08.2017 №01-22/278/1 встановлено, що на виконання вказаних розпоряджень додаткові угоди до договору оренди землі не укладались (т.1 а.с.29).

З договору оренди водних об`єктіввід 08.09.2014 вбачається, що між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого, останньому передано в строкове платне користування водний об`єкт, який розташований на території Миколаївської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області для рибогосподарських потреб із земель водного фонду, що перебувають у державній власності на території Миколаївської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

Об`єктом оренди, відповідно до договору, є водний простір, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га, під гідротехнічними спорудами - 0,1394 га, пасовищами - 18,9375 га, земельна ділянка під водним об`єктом 40,8100 га (всього), кадастровий номер 3522585000:02:000:7501. Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з дня державної реєстрації. Договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 803 (т.1 а.с.20-22).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права № 26503593 від 08.09.2014 вбачається внесення запису № 6919247 про реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки (т.1 а.с.23).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 242293264 від 29.01.2021, сформованої прокурором прокуратури Кіровоградської області, вбачається, що 10.06.2020 відбулась перереєстрація права власності на земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 3522585000:02:000:7501 з колишнього власника Кіровоградської районної державної адміністрації на нового власника Кіровоградську обласну державну адміністрацію. Також в реєстрі міститься запис щодо реєстрації права оренди ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки до 22.03.2055, яке скасовано на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду № 390/1845/17 від 28.11.2018 (т.1 а.с.40-41).

Відповідно до рішення Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 50 від 11.12.2020 «Про початок реорганізації Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Соколівської сільської ради шляхом приєднання» Соколівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Миколаївської сільської ради (т.3 а.с.140-142).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та № 331369801 від 05.05.2023 вбачається, що 26.10.2022 відбулась перереєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:7501 з колишнього власника Кіровоградської обласної державної адміністрації на нового власника територіальну громаду Соколівську сільську раду (т.3 а.с.29).

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9924001542023 від 10.07.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:7501, площею 40,81 га, відноситься до категорії земель водного фонду та перебуває в комунальній власності Соколівської сільської ради (т.3 а.с.32-36).

04.10.2017 Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають: Кіровоградська обласна державна адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів звернувся до суду з позовом до Кіровоградської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним договір оренди водних об`єктів, укладений 08.09.2014 між Кіровоградською РДА та ОСОБА_1 та зобов`язати останнього повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації водний об`єкт, що складається з водного оренди водних об`єктів та зобов`язання повернути водний об`єкт, що складається з водного простору та земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:7501 (справа № 390/1854/17).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2018 в позовних вимогах відмовлено в зв`язку із пропуском строку позовної давності (справа № 390/1854/17).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28.11.2018 рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року - скасовано. Позов керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають: Кіровоградська обласна державна адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів до Кіровоградської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 - задоволено. Визнано недійсним договір оренди водних об`єктів від 08 вересня 2014 року, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д., зареєстрований в реєстрі за № 803. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації водний об`єкт, що складається з водного простору, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми під ставками - 21,7331 га. та земельну ділянку загальною площею 40,8100 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:7501, нормативна грошова оцінка 405 222,00 грн, які знаходяться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки (справа № 390/1854/17).

Постановою Верховного Суду від 02.12.2020 рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів до Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди водних об`єктів та зобов`язання повернути водний об`єкт відмовлено. Верховний Суд зазначив, що спірна земельна ділянка може бути повернута лише за позовом власника про її витребування на підставі статей 387, 388 ЦК України, якщо є правові підстави (справа № 390/1854/17).

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на те, що Кіровоградська районна державна адміністрація не мала повноважень на укладення договору оренди водних об`єктів, при цьому договір оренди не відповідає формі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, а також сторонами не погоджено всіх істотних умов договору, зокрема розмір орендної плати.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Статтями 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.б ч.3 ст.122 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно з ч.5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 7 ст.122 ЗК України.

В листі Державного агентства водних ресурсів України № 3427/9/11-13 від 09.07.2013 викладено узагальнення практики щодо процедури надання водних об`єктів в користування на умовах оренди, а саме в п.2 зазначається, що повноваження надання водних об`єктів у користування на умовах оренди, за межами населених пунктів належить Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям. При цьому, районні державні адміністрації не мають повноважень щодо передачі водних об`єктів в оренду.

Частиною другою статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідно до частини третьої статті 51 ВК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Як встановлено судом, Кіровоградською районною державною адміністрацією спірна земельна ділянка була передана в оренду ОСОБА_1 без проведення земельних торгів та за відсутності на це повноважень, тобто з порушенням встановленого законом порядку про передачу земельних ділянок в оренду, що не заперечується стороною відповідача в апеляційній скарзі.

Одним із доводів апеляційної скарги є те, що вимоги прокурора не відповідають належному способу захисту прав, зокрема те, що віндикація як речово-правовий спосіб захисту може бути застосований виключно до володільця майна та за відсутності договірних відносин.

ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Віндикація це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Враховуючи те, що Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області не була стороною укладеного між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договору оренди, належним способом захисту порушеного права у цьому спорі є саме віндикаційний позов.

Держава, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння нею (частина перша статті 317 ЦК України). Тому права держави підлягають захисту шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевого набувача. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно пропуску строку позовної давності, колегія суддів міркує таким чином.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, провадження № 14-183цс18).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17; провадження № 14-183цс18).

Аналіз положень статей 256, 261, 267 ЦК України та статті 45 ЦПК України вказує на те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Тобто, обчислення позовної давності у випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права

або про особу, яка його порушила.

Як убачається з матеріалів справи, в ході здійснення представницької діяльності прокурором виявлено факт укладення 08.09.2014 року між Кіровоградською РДА і ОСОБА_1 договору оренди водного об`єкту (земельна ділянка з кадастровим номером 3522585000:02:000:7501) без дотримання вимог законодавства, про що листом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури № 2-86/5942 вих17 від 27.06.2017 було повідомлено першому заступнику голови Кіровоградської обласної державної адміністрації. Прокурор просив надати письмову позицію щодо можливості КРДА укласти такий договір та чи вживалися Кіровоградською ОДА заходи для оскарження зазначеного вище договору (т.1 а.с.27).

У відповідь Кіровоградська ОДА повідомила орган прокуратури листом № 01-29/351/3 від 10.07.2017, що про укладення Кіровоградською РДА та ОСОБА_1 договору оренди водного об`єкту від 08.09.2014 департаменту екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації повідомлено не було, відтак заходи щодо його оскарження адміністрацією не вживались. Надалі в листі № 01-29/42/0.2 Кіровоградська ОДА не заперечила проти представництва прокурором інтересів держави в суді (т.1 а.с.28, 31).

Отже, датою початку відліку позовної давності є 27.06.2017 - день коли Кіровоградській обласній державній адміністрації стало відомо про факт порушень інтересів держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211

«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

З 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було доповнено Прикінцеві положення ЦК України пунктом 12 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Якщо строк позовної давності закінчувався після набрання чинності вказаним Законом, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжилися на строк дії такого карантину. При цьому правового значення те, що прокурор міг звернутися до суду засобами поштового зв`язку немає.

Зазначене застосування положень цього Закону України узгоджується

з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 947/8885/21, а також постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Таким чином, з урахуванням того, що строк позовної давності розпочався у спірних правовідносинах з моменту 27.06.2017, проте з березня 2020 року по липень 2023 року на території України діяв карантин, на час дії якого строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжилися, станом на день звернення прокурора до суду з даним позовом (березень 2023) позовна давність у спірних правовідносинах не пропущена.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог прокурора та підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатенко Володимир Васильович, залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.01.2025.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич