Рішення

від 15.01.2025 по справі 172/745/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/745/24

Провадження № 2/172/307/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г.

за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Савченко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2017 року народження до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов, в обґрунтування якого позивач вказує, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини в свідоцтві про народження записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідачка за час проживання за вказаною адресою зарекомендувала себе з негативної сторони, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, спілкується з особами із сумнівною репутацією, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків не створює належним умов проживання, виховання та навчання своїй доньці, не цікавиться внутрішнім світом дитини.

Сім`я ОСОБА_2 перебуває на соціальному супроводі КЗ «Центр надання соціальних послуг». фахівцями соціальної роботи неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо недопущення зловживання спиртними напоями та за темою «Відповідальне батьківство», які відповідачка злісно ігнорує. Під час візиту до родини відповідачки 25.04.2024 року ОСОБА_2 разом зі своїми знайомими перебувала в стані алкогольного сп`яніння, разом з ними у помешканні знаходилася й малолітня дитина відповідачки. При цьому, дитина була хвора і було з`ясовано, що вона хворіє вже більше 10 днів, за цей час відповідачка жодного разу не зверталася до лікаря. Також дитина сказала, що вона голодна. У цей же день психологом «Центру життєстійкості» Васильківської селищної ради з малолітньою ОСОБА_3 була проведена робота по стабілізації емоційного стану, встановлення контакту та надання емоційної підтримки дитині.

Рішенням виконавчого комітету Васильківської селищної ради від 30.04.2024 року у матері ОСОБА_2 відібрано малолітню дитину через загрозу життю та здоров`ю та тимчасово влаштовано до педіатричного відділення КП «Васильківська ЦРЛ» Васильківської селищної ради. 05.05.2024 року відповідачка прийшла до педіатричного відділення з метою відвідати доньку, однак забрала її і зникла у невідомому напрямку. У подальшому дитину було знайдено та доставлено до педіатричного відділення.

Відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, що також негативно характеризує відповідачку як матір.

Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2017 року народження та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини.

Ухвалою від 08.05.2024 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги підтримав.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Представник третьої особи ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив в суді, що він фахівець із соціальної роботи ЦНСП. Працює з сім`єю відповідачки протягом 5 років. Основними проблемами відповідачки є вживання алкоголю і конфлікти у сім`ї, з матір`ю та бабусею. Конфлікти були неодноразові. Вихованням дитини займалася здебільшого матір відповідачки. Дитина дуже прив`язана до матері. Чоловіка у відповідачки не було. На даний час відповідачка у зловживанні алкоголем не помічена близько 2 тижнів, але постійної роботи ще не має. Після вилучення дитини відповідачка звернулася до центру реабілітації, але достроково покинула його. У відповідачки є батьківський потенціал, так як вона раніше вже на деякий час виправлялася, але зривалася через конфлікти з покійною матір`ю через відсутність роботи і неналежне виховання дитини. У зв`язку з цим вона зривалася і «йшла у запій».

Свідок ОСОБА_6 пояснила в суді, що вона працює вчителем 2-Б класу, де навчається ОСОБА_7 . Також вона (свідок) навчала і відповідачку. До школи ОСОБА_7 приводили мати, покійна бабуся або дідусь. З березня 2024 року ОСОБА_7 забрали до лікарні з вітрянкою та іншими хворобами. З травня 2024 року ОСОБА_7 почали приводити працівники соціальної служби. ОСОБА_7 дуже сумує за мамою і хоче додому. Дитина була достатньо забезпечена для школи. Без поважних причин або пояснень пропусків не було, зв`язок з матір`ю був постійно. До школи ОСОБА_7 була іноді не готова. Після того як дитину забрали від матері ОСОБА_7 покращила дещо навчання. Поведінка дитини не змінилася. Відповідачка періодично телефонує і цікавиться успіхами дитини.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює інспектором ювенальної превенції ВП № 1 Синельниківського РУП. З початку 2024 року почали надходити виклики на ОСОБА_2 про неналежне виховання дітей, виклики були від бабусі. ОСОБА_2 зловживає алкоголем з іншими особами у будинку, де перебуває і дитина. Неодноразово виїжджали і підтверджувався вказаний факт. Вона (свідок) складала протоколи. Після повернення до Васильківка , виклики були лише від відповідача про вчинення відносно неї домашнього насильства. Під час виїзду відповідачка змінила свою позицію і заперечувала свою заяву. зі слів працівників поліції перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 23.09.2021 року батько дитини ОСОБА_3 записаний зі слів матері ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до інформації від класного керівника малолітньої дитини, практичного психолога опорного ліцею № 1 ім. М.М. Коцюбинського, практичного психолога «Центру життєстійкості» ОСОБА_7 виховується у неповній сім`ї, мати не приділяє належну увагу вихованню доньки, навчальні заняття були пропущені з поважних причин, дитина потребує постійної уваги та мотивації з боку вчителя, психологічної підтримки, корекції звуковимови, подолання навчальних втрат, проведення роботи з психологом для зміцнення та закріплення психоемоційного стану.

Рішенням виконавчого комітету Васильківської селищної ради від 30.04.2024 року у матері ОСОБА_2 відібрано малолітню дитину ОСОБА_7 через загрозу життю та здоров`ю та тимчасово влаштовано до педіатричного відділення КП «Васильківська ЦРЛ» Васильківської селищної ради.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 04.03., 15.04, 25.04.2024 року відповідачка проживає разом зі своєю малолітньою дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . Санітарний стан будинку незадовільний, в будинку брудно, розкиданий брудний одяг, відсутній запас продуктів харчування та зварена їжа, присутній запах алкоголю. У дитини є окреме спальне місце, постільна білизна та одяг брудні. Мати вживає алкогольні напої, під час візиту була в стані сп`яніння.

Протягом 2024 року відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, що підтверджується відповідними постановами суду.

Під час розгляду справи відповідачка надала суду докази, що спростовують доводи позивача, а саме: трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_2 є найманим працівником у ОСОБА_12 , довідки від лікарів нарколога та психіатра, де вказано що на обліку у цих лікарів ОСОБА_2 не перебуває, фотографії обстановки у житловому будинку ОСОБА_2 , згідно з якими санітарний стан приміщення будинку та подвір`я задовільний, у дитини є окреме спальне місце, у будинку є всі необхідні комунікації, є запас продуктів харчування, довідки з Синельниківської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості про те, що ОСОБА_2 з 13.01.2025 рок перебуває на обліку в центрі зайнятості, характеристику з громадської організації «Нове покоління Україна» від 13.01.2025 року, де вказано, що ОСОБА_2 перебувала у центрі соціально-психологічної реабілітації з 08.05 по 14.10.2024 року, де проходила курс реабілітації, її процес адаптації та змін заслуговує на особливу увагу, вона брала участь у всіх запланованих заходах, охоче допомагала у побутових справах центру, проявила високу цілеспрямованість та активність.

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , що був складений вже під час розгляду справи судом, вбачається, що санітарний стан приміщення житлового будинку задовільний, в будинку чисто, є запас продуктів харчування та зварена їжа, у дитини є окрема кімната та спальне місце, місце для навчання, книги, іграшки. ОСОБА_2 прибрала в будинку, склала всі речі та помила посуд, однак не у повній мірі забезпечила належний санітарно-гігієнічний стан будинку.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше вживала алкогольні напої та не забезпечувала належні умови для проживання і виховання своїй малолітній дитині, однак на даний час вона пройшла курс реабілітації, привела житлове помешкання в задовільний стан, забезпечила, з урахуванням своїх фінансових можливостей, необхідні умови для проживання та виховання дитини, з метою пошуку роботи звернулася до центру зайнятості, тобто докладає певних зусиль для повернення дитини в родину.

Вказане свідчить про небайдужість ОСОБА_2 як матері до долі своєї малолітньої доньки і її прагнення до проживання та виховання дитини саме в родинному колі близьких та рідних людей.

Разом з тим, оскільки в судовому засіданні встановлено, що раніше до відповідачки ОСОБА_2 не застосовувалося попередження про необхідність змінити своє ставлення до дитини, суд вважає за необхідне попередити відповідачку ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання й утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , 2017 року народження та покласти на Орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Відмовити у задоволенні позову Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2017 року народження до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів.

2. Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання й утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Покласти на Орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2025 року.

Суддя І.Г. Битяк