Ухвала

від 23.01.2025 по справі 210/195/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/195/25

Провадження № 2-з/210/2/25

У Х В А Л А

іменем України

23 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технології про визнання дій незаконними, скасування наказу та поновлення на навчанні, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технології про визнання дій незаконними, скасування наказу та поновлення на навчанні та просив суд заборонити дію Наказу №211-с від 26.12.2024 р. «Про скасування окремих положень наказу №143-с від 27.08.2024 р. «Про зарахування на навчання», яким скасовано дію Наказу від 27.08.2024 №143-с «Про зарахування на навчання» в частині зарахування з 01 вересня 2024 року ОСОБА_1 студентом 1 курсу, денної форми здобуття освіти, за спеціальністю 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок у зв`язку з недійсністю військово-облікового документа та заборони посадовим особам відповідача виконання вказаного наказу №211-с від 26.12.2024 року.

Заявник вказує, що незабезпечення позову, запропонованим ним шляхом, ускладнить виконання рішення суду та поновлення його порушених прав та інтересів.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає заяву позивачів такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2ст. 149 Цивільного процесуального кодексу Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до положеньст. 152 Цивільного процесуального кодексу Українипозов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3ст. 152 ЦПК Українипередбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуроз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що відповідно до статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей14,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування судів України.

Одним із критеріїв об ґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовується, яким чином невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або позбавити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Більш того, всупереч положень ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, а саме: у заяві відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, тобто відсутні аргументи й докази того, що невжиття заходів забезпечення унеможливить в подальшому виконання рішення суду про можливе задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 81, 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технології про визнання дій незаконними, скасування наказу та поновлення на навчанні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: Н. Ю. Вікторович