Рішення

від 23.01.2025 по справі 212/11240/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/11240/24

2/212/571/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Колісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопаді 2024 року до суду звернулося ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІз позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 25376,07 гривень та судових витрат у розмірі 3028,00 гривень.

В обґрунтування позову посилається на, що наказом Центру № НТ220616 від 16.06.2022 ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Проведеною перевіркою достовірності даних, які є підставою для надання відповідачу статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, встановлено, що у період перебування на обліку в Центрі зайнятості ОСОБА_1 був зарахований на денну форму навчання до ВНЗ «Міжнародний технологічний Університет «Миколаївська політехніка» та Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського.

В ході подальшого проведення розслідування було отримано Акт Миколаївського обласного центру зайнятості № 212 від 18.08.2023 р. де зазначено, що гр. ОСОБА_1 був зарахований з 01.09.2022 р. на І семестр четвертого курсу денної форми здобуття освіти, згідно наказу № 116у від 31.08.2022 р. З 28.01.2023 р. ОСОБА_1 був відрахований за невиконання умов контракту, згідно наказу № 233у від 27.01.2023 р. Період навчання ОСОБА_1 в ВНЗ «Міжнародний технологічний Університет «Миколаївська політехніка» на денній формі здобуття освіти з 01.09.2022 р. по 28.01.2023р.

Також, було отримано довідку від Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського № 620 від 28.03.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є студентом 1 курсу магістратури денної форми навчання загально вузівської кафедри фізичного виховання, спору і здоров`я людини національного університету імені В.І. Вернадського. У довідці зазначено, що навчання здійснюється за кошти фізичних та юридичних осіб, зазначено про наказ щодо зарахування на навчання від 31.10.2022 р. № 753-с/д та термін навчання з 31.10.2022 по 29.02.2024рр. Про даний випадок було складено акт № 232 від 25.07. 2023р.

З моменту зарахування ОСОБА_1 до ВНЗ «Міжнародний технологічний Університет «Миколаївська політехніка» та Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського на денну форму навчання, ОСОБА_1 порушено умови перебування на обліку в Центрі зайнятості, що призвело до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю у сумі 25376,07 гри. за період 01.09.2022р. (дата зарахування до вузу) по 27.11.2022р. (дата зняття з реєстрації), яку позивачем було запропоновано відповідачу сплатити у добровільному порядку, але останній відмовився, і станом на дату подання позову борг не повернув.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до суду не з`явився, до початку розгляду справи надав письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, письмово підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, клопотань про відкладення до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 16 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, у якій зазначив, зокрема, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе самостійно, не отримує відповідно до законодавства, у тому числі допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю тощо, ознайомлений з правилами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів.

Наказом Центру № НТ220616 від 16.06.2022 ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою достовірності даних, які є підставою для надання відповідачу статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, встановлено, що у період перебування на обліку в Центрі зайнятості ОСОБА_1 був зарахований на денну форму навчання до ВНЗ «Міжнародний технологічний Університет «Миколаївська політехніка» та Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського.

В ході подальшого проведення розслідування було отримано Акт Миколаївського обласного центру зайнятості № 212 від 18.08.2023 р. де зазначено, що гр. ОСОБА_1 був зарахований з 01.09.2022 р. на І семестр четвертого курсу денної форми здобуття освіти, згідно наказу № 116у від 31.08.2022 р. З 28.01.2023 р. ОСОБА_1 був відрахований за невиконання умов контракту, згідно наказу № 233у від 27.01.2023 р. Період навчання ОСОБА_1 в ВНЗ «Міжнародний технологічний Університет «Миколаївська політехніка» на денній формі здобуття освіти з 01.09.2022 р. по 28.01.2023р.

Також, було отримано довідку від Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського № 620 від 28.03.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є студентом 1 курсу магістратури денної форми навчання загально вузівської кафедри фізичного виховання, спору і здоров`я людини національного університету імені В.І. Вернадського. У довідці зазначено, що навчання здійснюється за кошти фізичних та юридичних осіб, зазначено про наказ щодо зарахування на навчання від 31.10.2022 р. № 753-с/д та термін навчання з 31.10.2022 по 29.02.2024рр., про що було складено акт № 232 від 25.07. 2023р.

05 грудня 2023 року за вих. № 01-10/2136 позивачем направлений лист про відшкодування коштів на адресу відповідача ОСОБА_1 , у якому останньому запропоновано повернути протягом 15-ти календарних днів від дня отримання листа зазначені кошти у розмірі 25376,07 грн., виплачені за період з 05.09.2022 по 27.11.2022.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначений перелік осіб, які належать до зайнятого населення, у тому числі непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю ( абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Як було встановлено судом ОСОБА_1 16 червня 2022 року звернувся до Криворізького міськрайонного центру зайнятості з відповідною заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої йому було надано статус безробітного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч.1ст. 45 цього Закону.

Також нормами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Приписами ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим Наказом Міністерства правці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, (даліПорядок) передбачений механізм проведення розслідування, яке здійснюється проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної (пункти 2, 3 Порядку).

Пунктом 5 Порядку передбачено,що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, позивач в межах своїх повноважень на підставі отриманої від ВНЗ «Міжнародний технологічний Університет «Миколаївська політехніка» та Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського інформації про навчання ОСОБА_1 на денній формі навчання, прийняв законне рішення про повернення коштів за період 01.09.2022р. (дата зарахування до вузу) по 27.11.2022р. (дата зняття з реєстрації), які були безпідставно виплачені ОСОБА_1 у якості допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений законом строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

ОСОБА_1 відмовився від повернення коштів у добровільному порядку, а тому позивач відповідно до діючого законодавства реалізував своє право на звернення до суду і вирішення спору у судовому порядку (ст. 39 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положеннями ст. 1215 ЦК України, передбачено, що підставами за яких безпідставно набуте майном не підлягає поверненню, крім іншого є заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату проведено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз наведених норм закону та ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» свідчить, що надміру сплачені, безпідставно нараховані суми допомоги по безробіттю можуть бути утримані за умови зловживань з боку заявника або умисного подання недостовірних даних.

Верховний Суд у своїй постанові у справі № 753/9858/17-ц від 12.04.2018, виснував, що, задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що особа, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, у порушення вищевказаних вимог закону не подав своєчасно відомості про його трудові відносини, що є підставою для стягнення з нього виплаченої за вищевказаний період допомоги по безробіттю.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Як передбачено ч. ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження інформування ним позивача у визначений законом спосіб про обставини, які впливають на отримання ним допомоги по безробіттю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного центру зайнятості підлягають задоволенню, а кошти у сумі 25376,07 грн., отримані ОСОБА_1 у якості допомоги по безробіттю за відсутності для цього законних підстав, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 263-265,268,273,279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГОЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІдо ОСОБА_1 про стягненнянезаконно отриманоїдопомоги побезробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ безпідставно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 25376 (двадцять п`ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 07 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ, ЄДРПОУ 03490909, юридична адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 12.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 23 січня 2025 року.

Суддя: Р. В. Дехта