Рішення

від 22.01.2025 по справі 183/6300/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6300/24

№ 2/183/3073/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної військової адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області, Кадіївської міської територіальної громади Луганської області, про:

- визначення ОСОБА_1 додаткового строку тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2024 року позивач звернулася до суду з цим позовом у порядку підсудності, визначеної Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області і визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області та Розпорядженням Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/038-14, яким змінено територіальну підсудність судових справ від Стахановського міського суду Луганської області до Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Стаханов (нова назва Кадіївка), Луганської області на тимчасово окупованій території України. Останнім місцем проживання померлої була адреса, за якою вона була зареєстрована та проживала, а саме: АДРЕСА_1 . Оскільки матір позивача проживала на тимчасово окупованій території України у м. Стаханов, де створено незаконне формування так званої «лнр», органами окупаційної влади про факт смерті ОСОБА_2 було видано нікчемне лікарське свідоцтво про смерть № 287 от 01 червня 2020 року. Через той факт, що лікарське свідоцтво про смерть матері позивача видане незаконним формуванням так званої «лнр», яке не визнається органами державної влади в Україні, саме тому позивач не мала можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 19 вересня 2023 року позивач звернулася до Нововолинського міського суду Волинської області з заявою про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України. 28 вересня 2023 року Нововолинським міським судом Волинської області у справі № 165/3332/23 ухвалено рішення щодо встановлення факту смерті матері позивача: ОСОБА_3 . На підставі вищезазначеного рішення суду 24 жовтня 2023 року Нововолинським відділом реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний запис щодо смерті ОСОБА_2 та видано свідоцтво про смерть.

Після смерті своєї матері єдиною спадкоємницею є позивач, яка на день смерті матері не проживала з нею за однією адресою. Так, ОСОБА_1 з 2019 року проживає у смт Благодатне Володимирського району Волинської області, як внутрішньо переміщена особа, а матір позивача постійно проживала у м. Стаханов Луганської області. Позивач указує, що після смерті своєї матері у встановлений законом шестимісячний термін не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як спадкодавець і спадкове майно знаходилися на окупованій території, тому, з об`єктивних причин, вона була позбавлена можливості звернутися своєчасно з заявою про прийняття спадщини. Окрім цього позивач не мала на той час належних документів, які визнаються державними органами України. Зазначає, що на момент смерті її матері залишилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії, яку вона отримувала у ГУ ПФУ в Луганській області. З метою отримання спадщини, та враховуючи, що останнім місцем проживання спадкоємця ОСОБА_2 було м. Стаханов, що є тимчасово окупованою територією України, позивач 28 березня 2024 року звернулася до Нововолинської державної нотаріальної контори Волинської області зі зверненням про прийняття спадщини. У відповідь на звернення позивача надано лист вих. № 175/02-14 від 28 березня 2024 року, в якому зазначено, що свідоцтво про право на спадщину буде надано після подання нотаріусу рішення суду про продовження строку на прийняття спадщини або документів, що підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що перешкоджає позивачеві у реалізації її спадкових прав.

Постановленою суддею ухвалою від 20 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та відкрите провадження у справі, призначене підготовче засідання. Також ухвалою витребувано докази у виді належним чином засвідченої копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . Докази отримано судом 11 липня 2024 року.

02 липня 2024 року судом отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що позивач у позові не врахував статусу облдержадміністрації і зазначив у позові її неправильне найменування, а саме - військово-цивільна замість військової. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Луганську обласну військову адміністрацію та передбачено, що облдержадміністрація та її голова набувають статусу обласної військової адміністрації та її начальника відповідно. Позивачем визначено облдержадміністрацію в якості відповідача, але при цьому у позові не обґрунтовано які його права та законні інтереси облдержадміністрація порушила. Належним відповідачем у справі є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За законом відповідачем у цій справі має бути орган місцевого самоврядування (міська рада), повноваження якого поширюються на територію територіальної громади міста Кадіївка, тобто Кадіївська міська рада. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення обласної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення ця обласна військова адміністрація здійснює повноваження обласної ради. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації населеного пункту (пунктів) здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови. Кадіївська міська військова адміністрація не утворювалася, тому жоден орган державної влади на підконтрольній українській владі території не здійснює повноважень Кадіївської міської ради. Облдержадміністрація не наділялася законом правом здійснювати повноваження Кадіївської міської ради, як і не наділялася повноваженнями органу місцевого самоврядування, а тому не може бути належним відповідачем у цій справі.

Постановленими судом ухвалами від 30 липня 2024 року судові засідання у справі постановлено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача, залучено до участі у справу в якості третьої особи Кадіївську міську територіальну громаду, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Постановленою судом ухвалою від 22 січня 2025 року долучено докази у справі.

В судовому засіданні 18 листопада 2024 року представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, указаних у ньому. Вказала на те, що в силу стану свого здоров`я позивач не могла своєчасно звернутися з позовом. У червні 2022 року позивач звернулася за правничою допомогою щодо встановлення факту смерті своєї матері, позивачеві після заміни попереднього адвоката через його бездіяльність було призначено нового Центром з надання безоплатної правничої допомоги 03 червня 2023 року. Позивач з 11 червня 2020 року по 19 червня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні, їй робили хірургічне втручання. Тільки 21 червня 2021 року позивач отримала незаконну довідку, яка вказувала на смерть її матері. В судове засідання 22 січня 2025 року представник позивача надала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за відсутності її та позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у відзиві просила суд про розгляд справи у свою відсутність.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /а.с.83/.

20 березня 1987 року ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », про що 08 грудня 2011 року внесено відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу /а.с.12-13/.

Згідно з наданою суду у копії довідкою № 751-5000210844 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.14/.

Ухваленим Нововолинським міським судом Волинської області рішенням від 28 вересня 2023 року у справі № 165/3332/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Нововолинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , стать жіноча, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: місто Стаханов, Луганська області, Україна, причина смерті: хронічна недостатність кровообігу 2 стадії, кардіосклероз атеросклеротичний, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Кадіївка Луганської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутній, місце проживання: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 30 жовтня 2023 року.

Судом у справі № 165/3332/23 встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження дитини. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За твердженнями заявника, ОСОБА_2 померла на окупованій території у місті Стаханов Луганської області. На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надано копію лікарського свідоцтва про смерть № 287 від 01 липня 2020 року, яке видане так званою «луганською народною республікою», причина смерті хронічна недостатність кровообігу 2 стадії, кардіосклероз атеросклеротичний. Згідно листа Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відділами державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неможливо видати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , оскільки лікарське свідоцтво про смерть видане на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має юридичне значення для заявника, оскільки надає їй право для проведення державної реєстрації смерті та території України, а саме Нововолинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка, а також для подальшого оформлення спадщини.

24 жовтня 2023 року складено поновлений актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Стаханов Луганської області, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 /а.с.12/.

28 березня 2024 року завідувачем Нововолинської державної нотаріальної контори на усне звернення ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини. Повідомлено, що ОСОБА_2 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована на тимчасово окупованій території за адресою: місто Стаханів Луганської області. Від імені ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. У відповідності ст. 1261 ЦК України спадкоємицею за законом, після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та вважається такою, що спадщину не прийняла, оскільки на час відкриття спадщини не проживала постійно зі спадкодавцем, та у передбачені законом строки не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини на майно ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 у встановлений законом строк до нотаріальної контори не надходила. Спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 станом на 28 березня 2024 року не відкривалася. Роз`яснено право позивачки звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З отриманої судом відповіді нотаріуса вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася /а.с.56/.

Вирішуючи позовні вимоги, суд ураховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними (постанова Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12).

Позивачем на підтвердження обставин поважності пропуску строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у позовній заяві вказано, зокрема, що необхідність постійного лікування, суттєві обмеження в пересуванні через стан здоров`я, введення воєнного стану, дії по встановленню факту смерті матері, призначення адвоката для виконання представницьких функцій вплинула на її змогу вчасного звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 .

З наданої суду належним чином засвідченої копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 вересня 2022 року № 6804-5002148996 вбачається, що фактичне місце проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжено та який діє станом на день розгляду справи.

Згідно з п. 20 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

Так, суд ураховує, що смерть матері позивача відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Кадіївка (колишньому - Стаханів) Луганської області, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» віднесено до тимчасово окупованої території України. Смерть матері позивача зареєстровано 24 жовтня 2023 року на підставі рішення суду, яким установлено факт смерті та місце проживання померлої: АДРЕСА_1 . З заявою до нотаріуса позивач звернулася 28 березня 2024 року. Свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному зі спадкоємців.

При цьому матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є інвалідом першої групи довічно, має пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 , видане 27 серпня 2003 року /а.с.25-26, 27/. На підставі акту 46-497 огляду МСЕК, позивачеві встановлено діагноз: дитячий церебральний параліч позивач має суттєве обмеження життєдіяльності, потребує постійного стороннього догляду /а.с.77/. З виписки з медичної карти позивача № 6186 від 19 червня 2020 року вбачається, що 12 червня 2020 року позивачеві здійснено хірургічну операцію /а.с.78/. ОСОБА_1 хворіє та знаходиться на «Д» обліку сімейного лікаря КНП «Іваничівський ЦПМСД» з діагнозом ДЦП. Спастична диплегія. тетрапарез. Гіперкіфоз грудного відділу та ІІІ ст. Остеохондрох. Пересувається лише за допомогою сторонніх або крісла колісного типу /а.с.81/. ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача народився син ОСОБА_6 /а.с.82/.

17 червня 2022 року позивачеві Володимир-Волинським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначено представника адвоката Кірносова О. О. /а.с.84/

03 серпня 2023 року позивачеві Володимир-Волинським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначено представника Колодійчук Н. В. /а.с.85/.

Отже воєнний стан на території України, необхідність вчинення дій щодо встановлення смерті спадкодавця, дата набрання рішенням законної сили, дата реєстрації смерті, захворювання та лікування позивача в період, на який підпадав строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, необхідність отримання правової допомоги для вчинення юридичних дій, її фізичні обмеження у пересуванні створили позивачеві перешкоди в тому, щоб своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. За висновком суду ці причини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача та такими, що потребували значного часу для їх усунення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач за допомогою належних та допустимих доказів довела суду ту обставину, що строк для подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин. Також суд ураховує, що відомостей щодо звернення до нотаріуса інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини, матеріали справи не містять.

Враховуючи причини пропуску позивачем строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, наявність обставин, які унеможливлювали вчасне звернення позивача до нотаріуса, суд приходить висновку, що пропущений позивачем строк не може вплинути на право позивача на спадкування майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7 .

Таким чином, доводи позивача щодо неможливості своєчасно, протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оцінюються судом як поважні причини, пов`язані з об`єктивними, істотними для позивача труднощами на вчинення такої дії, тому суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому заперечення відповідача щодо його неналежності суд відхиляє з такого.

За загальним правилом відповідачами у справах про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас відповідно до статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції. Військово-цивільні адміністрації району, області це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом. Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань додаткова назва «військово-цивільна адміністрація», що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

Указом Президента України від 05 березня 2015 року № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію та передбачено, що у зв`язку з утворенням Луганської обласної військово-цивільної адміністрації її статусу набуває Луганська обласна державна адміністрація.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р(в редакції від 02 лютого 2022 року № 117-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» усі населені пункти Алчевського району, у тому числі місто Кадіївка, включені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області. Створено Кадіївську міську територіальну громаду, до складу якої увійшли території таких розформованих громад: Стаханівська, м. Кадіївка, Алмазнянська, Березівська (Попаснянський район), Брянківська (м. Брянка), Весняненська (Слов`яносербський район), Голубівська (Попаснянський район), Донецька (м. Голубівка), Ірмінська, Калинівська (Попаснянський район), Кіровська (м. Голубівка), Первомайська (м. Первомайськ), Фрунзенська (Слов`яносербський район), Червоногвардійська (м. Голубівка), Червонопрапорська (Перевальський район), Южно-Ломуватська (м. Брянка).

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» на територіях територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, де за рішенням Центрально-виборчої комісії перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів не проводились, утворюються за рішенням Президента України військово-цивільні адміністрації.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Луганську обласну військову адміністрацію та передбачено, що облдержадміністрація та її голова набувають статусу обласної військової адміністрації та її начальника відповідно.

Відповідно до частини дев`ятої статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у зв`язку з утворенням військових адміністрацій повноваження військово-цивільних адміністрацій припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

Так, функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Як указано вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р створено Кадіївську міську територіальну громаду, до складу якої увійшло м. Кадіївка. При цьому, як зазначає відповідач, Кадіївська міська військова адміністрація не утворювалася, тому жоден орган державної влади на підконтрольній українській владі території не здійснює повноважень Кадіївської міської ради. Відтак, суд висновує, що саме Луганська обласна військова адміністрація, у випадку відсутності Кадіївської міської військової адміністрації, виконує повноваження органу місцевого самоврядування м. Кадіївка та Кадіївської міської територіальної громади до її утворення, а отже є належним відповідачем у цій справі.

Зважаючи на принцип розумності, те, що позивач не просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору, а позивач є інвалідом першої групи, звільнена від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 22 січня 2025 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач Луганська обласна військова адміністрація, код в ЄДРПОУ 00022450 місцезнаходження за адресою: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, пр-т Центральний, буд. 59;

третя особа-1 Нововолинська державна нотаріальна контора Волинської області, місцезнаходження за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, бульв. Шевченка, буд. 7;

третя особа-2 Кадіївська міська територіальна громада Луганської області.

Суддя Д. О. Парфьонов