Рішення

від 22.01.2025 по справі 187/2197/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2197/24

2/0187/103/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС», третя особа: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Іванченко А.Л. до ЗАТ «ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС», третя особа: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з земельної ділянки, в яких позивачі та їх представник просять суд зняти арешт з майна, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений в межах виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №996928 від 12 вересня 2003 року реєстраційний номер обтяження: 4446837 на земельну ділянку, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського (раніше Петриківського) району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій направі приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП №103805 від 08.12.2003 року, номер запису про право власності: 5881054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 375880012237, кадастровий номер: 1224585900:02:003:011 на його відчуження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 володіла земельною ділянкою площею 2,77 га, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського (раніше Петриківського) району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на праві приватної власності. У померлої було два спадкоємці за законом першої черги: чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 . У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. з метою отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлої дружини та матері. Однак, отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13 листопада 2024 року, їм було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис №4446837 про арешт цієї земельної ділянки площею 2,77 га, кадастровий номер 1223755100:01:003:0063, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського (раніше Петриківського) району Дніпропетровської області.

З метою вирішення питання щодо зняття арешту з майна, позивач ОСОБА_2 звернувся до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту із земельної ділянки. 12.11.2024 року вказаним відділом було надано відповідь №1557-30 про неможливість зняття арешту у зв`язку з тим, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №996928 від 03.09.2003 накладена на підставі ухвали б/н від 01.09.2003 Петриківським районним судом Дніпропетровської області тому, відповідне обтяження можливо зняти тільки на підставі рішення зазначеного суду.

Оскільки, відомості про підстави арешту земельної ділянки, яка належала померлій ОСОБА_3 у законних спадкоємців відсутні, представником позивачів було надіслано до Петриківського районного суду Дніпропетровської області заяву від 01.11.2024 про отримання ухвали, на підставі якої було накладено арешт. Відповіддю Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 року №8/55/2024 повідомлено, що цивільну справу №2-30- 05 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ЗАТ «Петриківський Агротехсервіс» про визнання договору оренди не дійсним знищена за терміном зберігання. На сьогоднішній день виключена можливість зняття арешту на нерухоме майно померлого, оскільки Петриківський районний суд Дніпропетровської області не має матеріалів судової справи №2-30-05, за результатами розгляду якої було накладено арешт. На підставі цього спадкоємці не мають змоги вчинити дії, які б призвели до звільнення спадкового майна з під арешту.

З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.

06.12.2024 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

07.01.2025 ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, надали на адресу суду заяву про розгляд справи без участі позивачів та їх представника. Позов підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Відзив та будь-які інші клопотання на адресу суду не надано.

На адресу місцезнаходження відповідача (код ЄДРПОУ 31791457, адреса: 51800, Україна, селище Петриківка, вулиця Піонерська, будинок, 3), направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, згідно положень п 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною третьоюстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 13.04.2021. (а.с. 11)

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11 зворот) та дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . (а.с. 12)

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП №103805 від 08.12.2003, ОСОБА_3 володіла земельною ділянкою площею 2,77 га, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського (раніше Петриківського) району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на праві приватної власності. (а.с. 13)

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 22507045 від 03.06.2014 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,77 га кадастровий номер: 1223755100:01:003:0063, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ДП № 103805, виданий 08.12.2023. (а.с. 14)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 400925043, власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, селищна рада Петриківська, є: ОСОБА_3 , номер запису про право власності: 5881054; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 375880012237. (а.с 19)

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуженняоб`єктів нерухомого майна існуєзаборона відчуженнянерухомого майна ОСОБА_3 , реєстраційний номер обтяження: 4446837.(а.с. 19 зворот)

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. з метою отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлої дружини та матері, однак відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.11.2024, їм було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в зв`язку з тим що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис №4446837 про арешт цієї земельної ділянки площею 2,77 га, кадастровий номер 1223755100:01:003:0063, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського (раніше Петриківського) району Дніпропетровської області. (а.с. 15)

З копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №996928 від 12.09.2003 винесену державним виконавцем при примусовому виконанні ухвали б/н від 01.09.2023, виданої Петриківським районним судом Дніпропетровської області встановлено, що державним виконавцем накладено арешт на земельні ділянки, що належать ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та використовуються ЗАТ «Петриківським Агротехсервіс», з забороною здійснювати відчуження майна. (а.с. 17)

Відповідь Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 1557-26 та №1557-30 від 12.11.2024 за результатами звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчить про неможливість зняття арешту у зв`язку з тим, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №996928 від 03.09.2003 (копія додається) була накладена на підставі ухвали б/н від 01.09.2003 Петриківським районним судом Дніпропетровської області тому, відповідне обтяження можливо зняти тільки на підставі рішення зазначеного суду. (а.с. 16)

У відповіді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 за вих. №8/55/2024 на запит представника позивачів адвоката Іванченко А.Л., зазначено, що цивільну справу №2-30- 05 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ЗАТ «Петриківський Агротехсервіс» про визнання договору оренди не дійсним, за результатами розгляду якої було накладено арешт, знищена за терміном зберігання. (а.с. 20)

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В контексті застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини до поняття «майно» відносять як рухому, так і нерухому приватну власність. Термін «власність» може означати або «існуючу власність» або претензії щодо яких заявник може довести, що він принаймні має «законні сподівання» отримати можливість використати право власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленомузакономпорядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови майнових претензій з боку стягувача та смерті боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно дозаконупідлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі судового наказу від 16 квітня 2007 року № 2-н-287-07 та пред`явлення його до виконання були врегульованіЗаконом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

Згідно з частиною другоюстатті 50 Закону № 606-XIVу разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Положеннями ч. 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.ч. 2 і 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дій, які порушують право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Виходячи з вищевикладеного, за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право неповнолітніх спадкоємців, внаслідок чого вони позбавленізмоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а саме позбавлені можливості оформити спадкові права на майно, яке належало їх матері.

Враховуючи те, що арешт майна спадкодавця, як боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання ухвали б/н виданої 01.09.2023 Петриківським районним судом Дніпропетровської області, накладено рішенням державного виконавця від 03.09.2003, тобто більше ніж 21 рік, тому і протягом даного періоду часу, жодних інших виконавчих дій, з арештованим майном не вчинено, в зв`язку з чим підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивачів як спадкоємців боржника підлягає судовому захисту у заявлений ними спосіб шляхом скасування арешту зі спадкового майна.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ЗАТ «ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС», третя особа: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з земельної ділянки підлягають задоволенню.

Так, як діями чи бездіяльністю відповідача не спричинено порушення прав та інтересів позивача, оскільки арешт накладено правомірно та з об`єктивних причин не може бути знятий державним виконавцем самостійно, тобто самостійно усунути встановлені судом порушення майнових прав позивача, тому судові витрати не стягуються з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 265, 268, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «ПЕТРИКІВКА АГРОТЕХСЕРВІС», третя особа: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з земельної ділянки, задовольнити.

Зняти арешт з земельної ділянки, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП №103805 від 08.12.2003 року, номер запису про право власності: 5881054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 375880012237, кадастровий номер: 1224585900:02:003:011, яка розташована на території Петриківської селищної ради Дніпровського (раніше Петриківського) району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, номер обтяження № 4446837, накладений в межах виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №996928 від 12 вересня 2003 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результаті апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. О. Говоруха