Рішення

від 21.01.2025 по справі 341/2293/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2293/24

Номер провадження 2/341/151/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 січня 2025 року м.Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Куценка М. О.,

за участю секретаря судового засідання Сегін І. І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

25.11.2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШТУ ГОУ» (далі - позивач) в особі свого представника за довіреністю Пархомчука Сергія Валерійовича(далі - представник позивача) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень,сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та після уточнення вимог - витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 08.07.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Авіра груп», ЄДРПОУ 43174156, (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) було укладеного договір про надання фінансового кредиту № 38825 (далі кредитний договір) з використанням інформаційно-комунікаційної системи шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням одноразовим ідентифікатором кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася з умовами цього договору та прийняла їх. Відповідно до умов кредитного договорукредитодавецьнадає позичальнику кредит в розмірі 2000 гривень, а позичальник зобов`язується повернути кредитта сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Умовами кредитного договору № 38825від 08.07.2021передбачено, що позичальнику надається кредит у розмірі2000 гривень строком на 18 днів з кінцевою датою повернення (виплатою) кредиту - 25.07.2021 з фіксованою процентною ставкою 2,5 % за добу (або 912,5 % річних) від суми кредиту.

ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» (кредитодавець) надало відповідачу кредит у розмірі 2000 гривень, чим виконало свої зобов`язання за договором у повному обсязі. Позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та проценти за користування коштами у строк до 25.07.2021. ОСОБА_1 не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, у зв`язку з чим у неї за даним договором виникла заборгованість у сумі 11900 гривень.

17.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» (ЄДРПОУ 43174156) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158) укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ`за плату належні йому право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), та право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога),до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором № 38825 від 08.07.2021 із сумою заборгованості у розмірі 11900 гривень.

ОСОБА_1 не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, у зв`язку з чим у неї перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» існує заборгованість і станом на 25.06.2024 року становить 11900 гривень, яка складається із: 2000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 9900 гривень заборгованості за процентами.

На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості позивач надав суду документи:копію індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 38825 від 08.07.2021 з додатком 1 до договору (а. с. 14-16), копію довідки про ідентифікацію (а. с. 11), копію інформаційної довідки (а. с. 21), копію договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 року (а. с. 17-20), копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року (а. с. 10), копію платіжного доручення № 3669 від 21.02.2022 (а. с. 25), копію платіжної інструкції № 3877 від 12.10.2022 (а. с. 24),копію виписки з особового рахунка за кредитним договором № 38825 (а. с. 9).

На обгрунтування вимог позивача про стягнення витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи (витрат на професійну правову допомогу), ним до суду надано договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а. с. 12-13), копію довіреності від 29.12.2023 (а. с. 7), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 30 зворот).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.37).

У судове засідання представник позивача не з`явився, через систему «Електронний суд» подав заяву, в якійпросиврозглядати справу без участі представника ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», не заперечувавпротивинесення заочного рішення(а.с.51).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила. Заяв або клопотань про відкладання розгляду справи, відзиву на позов до суду не надходило.

Згідно відповіді Бурштинської міської ради Івано-Франківської області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач повідомлялася про дату, час та місце судового засідання за адресоюїї місця реєстрації, проте згідно з трекінгом відправлення поштової кореспонденції адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 53).

Згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації про їхні адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, ОСОБА_1 повідомлена про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання та не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов до суду не надав, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суду порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права,установив, що 08.07.2021 року між ТОВ«Фінансова компанія «Авіра груп», ЄДРПОУ 43174156, (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) було укладеного кредитний договір № 38825шляхом використання останньоюелектронного одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що підтверджується копією кредитного договору (а. с. 14-16) та копією довідки про ідентифікацію (а. с. 11).

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 , як позичальнику, було надано шляхом перерахування грошових коштів на вказану неюбанківську картку кредит у безготівковій формі в розмірі 2000гривеньз фіксованою процентноюставкою 2,5 %за 1 добу користування кредитом(або 912,5 % річних)строком на 18 днів з кінцевою датою повернення (виплатою) кредиту - 25.07.2021. Доказів пролонгації кредитного договору № 38825від 08.07.2021 року в порядку, визначеному в цьому договорі (укладення відповідних додаткових угод між сторонами), матеріали справи не містять.

Відповідно до умов кредитного договорувідповідач зобов`язалась повернути кредит до вказаної у договорі дати та сплатити проценти за користування кредитними коштами відповідно до розміру ставки, визначеної в договорі. Надання ТОВ«Фінансова компанія «Авіра груп» відповідачу кредитних коштів у розмірі 2000 гривеньпідтверджується копією інформаційної довідки, виданої ТОВ «Платежі онлайн» (ЄДРПОУ 38150149)№ 4060/05 від 21.05.2024, відповідно до інформації з якої 08.07.2021 проведено успішну транзакцію на суму 2000 гривень на карту НОМЕР_2 з призначенням платежу - «видача кредиту#38825»(а.с.21).

Відповідно до п. 3.1.4 кредитного договору № 38825 від 08.07.2021 рокуТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» має право без згоди позикодавця поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку з чим відбудеться заміна кредитодавця (а. с. 14 зворот).

17.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» (ЄДРПОУ 43174156) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158) укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ`право грошової вимоги до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 38825 від 08.07.2021 із сумою заборгованості у розмірі 11900 гривень (а. с. 17-20, 10).

Відповідно до копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 38825 відповідача перед позивачем станом на 25.06.2024 (включно)за вказаним договором існує заборгованість в розмірі 11900 гривень, з яких: 2000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 9900 гривень заборгованість за процентами (а. с. 9).

Позивачем було направлено ОСОБА_1 письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові (вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором), в якому визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (а. с. 8).

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором № 38825 від 08.07.2021 у строки та на умовах, визначених в ньому, матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 2ст. 11 ЦК Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч.1, 2ст. 207ЦК Україниправочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено ст. 526 ЦК України, в якій передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України). Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. ч. 1-2 ст. 612 ЦК України).

За змістомст. ст.626,628 ЦК Українидоговоромє домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію». Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (Постанова Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18).

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (абзац 2 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмові формі (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 38825 від 08.07.2021, право вимоги за яким йому відступлено на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022, у розмірі 11900 гривень, з яких: 2000 заборгованість засумою кредиту, 9900 гривень заборгованість за нарахованими процентами. Відповідно до умов договору кредит був наданий на строк 18 днів, тобто до 25.07.2021.Доказів пролонгації кредитного договору № 38825від 08.07.2021 року (укладення відповідних додаткових угод між сторонами) позивачем до суду не надано.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Відповідно до умов кредитного договору № 38825 від 08.07.2021 процентна ставка становить 2,5 % (фіксована) за одну добу користування кредитними коштами, а тому сума процентів за користування кредитними коштамиза 1 добу становить 50 гривеньта 900 гривень за користування кредитними коштами за період з 08.07.2021 по 25.07.2021 (за період дії договору).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до норм якої боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.Надання позикодавцю можливості нарахування процентів поза межами строку дії договору позики порушить баланс інтересів сторін: на позичальника буде покладений обов`язок, який не кореспондує жодному праву позикодавця.

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

З огляду на викладене, нарахування позивачем процентів за кредитним договором в розмірі 9000 гривень поза межами строку дії цьогодоговору, є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині їх стягнення є необґрунтованими та задоволеннюне підлягають.

Як встановлено, за кредитнимдоговором № 38825 від 08.07.2021, укладеного шляхом використання позичальником електронного підпису, що визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідає приписам ч. 1 ст. 205 ЦК України, право вимоги за яким позивачувідступлено на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022, у позичальника перед кредитором виникла заборгованість, яка підтверджується наявними у справі доказами, і становить 2900 гривень.

Доказів виконання зобов`язань відповідачем за вказаним договором до суду не надано. З огляду на вищевикладене, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 38825 від 08.07.2021 у розмірі 2900гривень, з яких: 2000 гривень заборгованість за сумоюкредиту, 900 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, дії сторони щодо досудового вирішення спору.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі10500 гривень.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Між позивачем та його представником укладено договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, згідно якого ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» доручає, а адвокат Пархомчук С. В.приймає доручення ібере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту (позивачу у справі) в обсязі та на умовах, передбачених договором, в тому числі: представництво інтересів клієнта в судах, складення заяв, процесуальних та інших документів правового характеру (а. с. 12-14). Наявність у представника позивача статусу адвоката підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 30 зворот). Факт виконання представником позивача зобов`язань за договором про надання правової допомоги та оплати наданих послуг підтверджуються копієюактапро отримання правової допомоги від 13.12.2024 (а. с. 45) та платіжною інструкцією № 3 3933 від 13.12.2024 відповідно.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи.Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», зазначає, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Отже, сума гонорару адвокату повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову, витрати мають бути неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на сьогодні судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання надмірного часу та зусиль представника сторони (адвоката).

Враховуючи фактично надані адвокатом позивачупослуги,та частку задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000гривень.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім згідно платіжної інструкції судовий збір у розмірі, пропорційному частини задоволених позовних вимог, якийстановить 590,34 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 223, 247, 259, 263, 265, 274, 279-282, 352, 354-355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7) заборгованість за кредитним договором№ 38825 від 08.07.2021року у розмірі 2900 гривень (дві тисячі дев`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7)судовий збір у розмірі 590 (п`ятсот дев`яносто) гривень34 копійки.

У решті заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМихайло КУЦЕНКО