Вирок

від 23.01.2025 по справі 344/9/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/9/25

Провадження № 1-кп/344/2/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка, Тисменицького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та з угодою про визнання винуватості, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.11.2024 № 9/2107 29.11.2024 військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_6 з метою уточнення облікових даних залучено до проведення заходів з оповіщення військовозобов`язаних у м. Івано-Франківську.

29 листопада 2024 року у період із 14 год 30 хв по 15 год 00 хв військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , перебуваючи при виконанні службових обов`язків, у присутності інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 м. Тисмениця Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , з метою виконання завдань щодо оповіщення військовозобов`язаних, зайшли на загальнодоступну територію шиномонтажу «TopShyna», розташованого у м. Івано-Франківську, вулиця Галицька, 203/3, яка є не огороджена зовні від проїжджої та пішохідної зон вздовж вулиці Галицької та на якій надаються послуги для населення із ремонту автомобілів, для перевірки військово-облікових документів населення.

Військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та працівник поліції ОСОБА_7 шляхом пред`явлення відповідних службових посвідчень представились особам, які на вулиці здійснювали заміну шин та перевірили їх військово-облікові документи.

У цей же час до співробітника ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_6 та працівника поліції ОСОБА_7 підійшли незнайомі їм особи, серед яких були ОСОБА_4 , особи, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, та інші невстановлені особи, які стали висловлювати претензії з приводу їх появи на території шиномонтажу «TopShyna».

Співробітник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 особисто намагався роз`яснити зазначеній групі осіб, серед яких були ОСОБА_4 та особи, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, правомірність, підстави та необхідність перебування його та працівника поліції на території шиномонтажу «TopShyna».

У цей час у ОСОБА_8 та осіб, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання виконання службових обов`язків військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, ОСОБА_4 спільно із особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, з метою ескалації конфліктної ситуації, бажаючи перешкодити військовослужбовцю ТЦК та СП та працівнику поліції, вчинити дії, спрямовані на виконання ними своїх службових обов`язків, діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, розпочали викрикувати нецензурні слова на адресу військовослужбовця ОСОБА_6 та працівника поліції ОСОБА_7 , намагаючись ображати їх честь та гідність, а також шляхом фізичного оточення перешкоджали їм переміщуватись.

У подальшому ОСОБА_4 діючи умисно, спільно із особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, явно розуміючи кримінально карний характер своїх дій, усвідомлюючи, що вони перешкоджають законній діяльності військовослужбовця - співробітника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 щодо реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також перешкоджання законній діяльності працівника поліції ОСОБА_7 руками стали виштовхувати їх із шиномонтажу «TopShyna» та прилеглої території, погрожуючи фізичною розправою.

За таких обставин умисні дії ОСОБА_4 та осіб, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, унеможливили подальше виконання функціональних обов`язків співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та працівником поліції ОСОБА_7 .

Продовжуючи злочинну діяльність, діючи з метою перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, ОСОБА_4 спільно із особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділено в окреме провадження, усвідомлюючи, що перед ними знаходиться військовослужбовець Збройних Сил України та представник поліції, які перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, застосовуючи фізичну силу, виштовхали працівника ТЦК та СП ОСОБА_6 та витіснили працівника поліції ОСОБА_7 на прилеглий до території шиномонтажу «TopShyna» тротуар для обмеження руху в напрямку території шиномонтажу «TopShyna», оточили їх та продовжували вести себе агресивно і вчиняли провокативні дії шляхом висловлювання особистих образ.

Саме у такий спосіб ОСОБА_4 , діючи умисно, вчинив активні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, які виразились, в перешкоджанні співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 виконувати службові обов`язки відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що у свою чергу ускладнює та унеможливлює здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотно знижує її ефективність.

При цьому, ОСОБА_4 , усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку своїх діянь та бажав настання передбачуваних суспільно небезпечних наслідків.

Під час досудового розслідування між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 27.12.2024 року було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.114-1 КК України, при цьому сторони узгодили міру покарання за ч.1 ст.114-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Підозрюваний та прокурор також розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання вини, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 п.1 ч.4 статті 474 цього Кодексу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного. У вчиненому щиро покаявся та просив суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі укладення угоди та виключні підстави оскарження вироку суду розуміє.

Прокурор та захисник обвинуваченого також просили суд затвердити дану угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку учасників процесу, роз`яснивши сторонам провадження наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і закону, переконавшись, що укладення сторонами даної угоди є добровільним, суд вважає, що укладену під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним угоду про визнання винуватості слід затвердити з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, встановлено, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст. 114-1 КК України.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_4 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діяння обвинуваченого за ч.1 ст.114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і особу обвинуваченого, який не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, не одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, навчається, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, здійснив добровільний внесок на рахунок Збройних Сил України, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують та обтяжують покарання є повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного

Визначаючись у призначенні покарання, із врахуванням особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання обвинуваченому згідно вимог санкції ч.1 ст.114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та із застосуванням ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_4 є правильною, а запропоноване угодою покарання також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

У зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України та покладенням на нього на підставі ст.76 КК України відповідних обов`язків, обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти, оскільки відпала необхідність подальшого застосування запобіжного заходу.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 474-476 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 27.12.2024 року, укладену між прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти негайно в залі суду.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.12.2024 року, на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із забороню відчуження, розпорядження та користування.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який переданий на зберігання в Управління СБ України в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено виключно з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_10