Постанова

від 14.01.2025 по справі 927/422/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 927/422/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Романенко К.О.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 14.01.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області

від 18.09.2024 (повний текст складено 23.09.2024)

за скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла

Андрійовича

у справі №927/422/24 (суддя А.С. Сидоренко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія

«Нафтогаз України»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про стягнення 141 836 139, 60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про стягнення 141 836 139, 60 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі №927/422/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про стягнення 141 836 139, 60 грн задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 18 310 669, 38 грн пені.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840, 00 грн судового збору.

06 серпня 2024 року на примусове виконання вказаного вище рішення були видані два накази.

09 вересня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла скарга від 05.09.2024 №18/903 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (надалі - Скарга), якою скаржник просить:

1) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо винесення постанов:

про відкриття виконавчого провадження №75943285 від 02.09.2024 по виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області №927/422/24 від 06.08.2024 щодо стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми, 18 310 669, 38 грн пені;

про арешт майна боржника від 03.09.2024 ЗВП №75955156 щодо стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 156 953 239, 56 грн;

про арешт коштів боржника від 03.09.2024 ВП №75943285 щодо стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця в сумі 156 020 184, 56 грн;

про арешт коштів боржника від 03.09.2024 ВП №75943857 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 933 055, 00 грн;

про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 03.09.2024 ВП №75943285 про об`єднання виконавчих проваджень №75943285, №75943857 у зведене виконавче провадження №75955156;

2) визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, а саме:

про відкриття виконавчого провадження №75943285 від 02.09.2024 по виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області №927/422/24 від 06.08.2024 щодо стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми, 18 310 669, 38 грн пені;

про арешт майна боржника від 03.09.2024 ЗВП №75955156 щодо стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 156 953 239, 56 грн;

про арешт коштів боржника від 03.09.2024 ВП №75943285 щодо стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця в сумі 156 020 184, 56 грн;

про арешт коштів боржника від 03.09.2024 ВП №75943857 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 933 055, 00 грн;

про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 03.09.2024 ВП №75943285 про об`єднання виконавчих проваджень №75943285, № 75943857 у зведене виконавче провадження №75955156;

3) зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича усунути порушення (поновити порушене право Акціонерного товариства «Чернігівгаз») шляхом:

повернення на рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» суми 3 608 268, 48 грн незаконно списаних коштів;

вжиття всіх необхідних заходів, пов`язаних із зняттям арешту у зведеному виконавчому проваджені №75955156, ВП №75943285 з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях і належать боржнику (Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»), а саме: винести та надіслати постанову про зняття арешту органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів та сторонам виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 у справі №927/422/24 скаргу від 05.09.2024 № 18/903 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича залишити без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме суд при розгляді справи не застосував розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022.

За доводами скаржника, приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання рішень щодо боржників-юридичних осіб, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків згідно положень Закону України «Про виконавче провадження».

Так, апелянт стверджує, що виконання рішення у даній справі відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» віднесено до компетенції державної виконавчої служби та примусове його виконання буде можливим тільки після реалізації законодавчо передбаченого права врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-ІХ, у тому числі, даної заборгованості за січень та лютий 2022 року, яка підтверджена судовим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі №927/422/24, яке набрало законної сили, а також врегулювання питання щодо списання сум нарахованих штрафних санкцій на цю заборгованість.

На думку відповідача, дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А., які полягають у прийнятті заяви про відкриття виконавчого провадження та відкриття виконавчого провадження ВП №75943285, є неправомірними та прийняті з порушенням частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останньої.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останньої.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/422/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 у справі №927/422/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.

17.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження №927/422/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 у справі №927/422/24, справу №927/422/24 призначено до розгляду на 19.11.2024 на 12:40 год.

Розпорядженням Керівника апарату від 25.11.2024 №09.1-08/4600/24 у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А., яка не є головуючим суддею, на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/422/24.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 справу №927/422/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №927/422/24 в складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П., розгляд справи призначено на 12.12.2024 на 12:40 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 у справі №927/422/24 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» Чернінської Людмили Миколаївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Судове засідання по справі №927/422/24, призначено на 12.12.2024 о 12:40 год., провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 у справі №927/422/24 клопотання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №927/422/24 відкладено на 14.01.2025 на 12:30 год., в режимі відеоконференції.

Розпорядженням Керівника апарату від 14.01.2025 09.1-08/105/25 у зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею, у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/422/24.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 справу №927/422/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №927/422/24 відкрито апеляційне провадження у справі №927/422/24 в складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікової І.А., розгляд справи призначено на 14.01.2025 на 12:30 год., в режимі відеоконференції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 24.11.1994, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за №1 064 120 0000 000322. Основний вид діяльності: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.

Відповідно до пункту 1.1.2 Статуту Акціонерне товариство «Чернігівгаз», є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інших нормативно-правових актів України.

Як вбачається з інформаційної довідки Національного депозитарію України від 16.02.2023 № 100773, акціонерами АТ «Чернігівгаз», у власності яких пакет голосуючих акцій, який становить 5 і більше відсотків акцій, являються: ПрАТ «ГАЗТЕК» - 23,092892% у статутному капіталі; АТ «НАК «Нафтогаз України» - 25,000015% у статутному капіталі; Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% у статутному капіталі; ТОВ «Транзит - Інвест» - 9,650003% у статутному капіталі; ТОВ «Омега - Капітал» - 19,650191% у статутному капіталі; ТОВ «Ласфано Україна» - 13,275142% у статутному капіталі.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз» та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, зокрема: ТОВ «Омега - Капітал» - 19,650191% від загальної кількості; Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) - 7,303845% від загальної кількості; ТОВ «Ласфано Україна» - 13,275142% від загальної кількості; ТОВ «Транзит - Інвест» - 9,650003% від загальної кількості; ПрАТ «ГАЗТЕК» - 23,092892% від загальної кількості.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 по справі №757/11783/22-к задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та передано корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ «Омега - Капітал» (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Ласфано Україна» (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Транзит - Інвест» (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ПрАТ «ГАЗТЕК» (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»), на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 по справі № 757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», погодився з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу (Розпорядження КМУ від 28.05.2022 № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках»).

Цим же розпорядженням Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, доручено забезпечити передачу активів відповідно до пункту 1 цього розпорядження згідно з актами приймання-передачі на період до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, а Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

До переліку активів (корпоративні права), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, і які передаються в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» увійшли корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ «Омега - Капітал» (19,650191% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); Компанії Матерон Лімітед (MATHERON LIMITED) (7,303845% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Ласфано Україна» (13,275142% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ТОВ «Транзит - Інвест» (9,650003% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»); ПрАТ «ГАЗТЕК» (23,092892% від загальної кількості акцій, емітованих АТ «Чернігівгаз»).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 18 310 669, 38 грн пені.

Крім того, цим же рішенням присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840, 00 грн судового збору.

06 серпня 2024 року на примусове виконання вказаного вище рішення були видані два накази.

В той же час, 24 липня 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» платіжною інструкцією № 9336249776 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840 грн 00 коп. судового збору, присудженого до стягнення вищевказаним рішення від 04.07.2024.

02 вересня 2024 року до приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 18 310 669, 38 грн пені та відкриття виконавчого провадження з примусового його виконання.

В цій заяві стягувач, серед іншого, вказав, що за допомогою електронної системи Єдиний веб-портал використання публічних коштів йому стало відомо про надходження на рахунок боржника НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товаристві «Банк «Кліринговий Дім» від Прилуцького ВДВС грошових коштів.

Таким чином, рахунок НОМЕР_1 відкрито, а відповідно і кошти боржника перебувають в Акціонерному товаристві «Банк «Кліринговий Дім», яке зареєстровано і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглiбська, буд. 5, лiтера А.

До заяви було додано: оригінал наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24; довіреність на представника стягувача; витяг із системи Єдиний веб-портал використання публічних коштів; копія витягу з банківської ліцензії АТ «Банк «Кліринговий Дім».

Також, 02 вересня 2024 року до приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі № 927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840, 00 грн судового збору та відкриття виконавчого провадження з примусового його виконання.

За своїм змістом ці заяви є ідентичними з різницею щодо відомостей про виконавчі документи, які направлено для примусового виконання.

В цей же день, 02.09.2024 приватним виконавцем Корольовим М.А. були прийняті постанови:

про відкриття виконавчого провадження №75943285 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 18 310 669, 38 грн пені;

стягнення з боржника основної грошової винагороди приватного виконавця в розмірі 14 183 613, 96 грн;

визначення для боржника розмiру мiнiмальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 431, 00 грн;

про відкриття виконавчого провадження №75943857 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840, 00 грн судового збору;

стягнення з боржника основної грошової винагороди приватного виконавця в розмірі 84 784, 00 грн;

визначення для боржника розмiру мiнiмальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 431, 00 грн.

03 вересня 2024 року приватним виконавцем Корольовим М.А. були прийняті постанови:

про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на загальну суму 156 020 184,56 грн (ВП №75943285);

про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на загальну суму 933 055,00 грн (ВП №75943857).

Також, 03.09.2024 приватним виконавцем Корольовим М.А. була прийнята постанова про об`єднання виконавчих проваджень №75943285, №75943857 у зведене виконавче провадження №75955156 (ЗВП №75955156).

Надалі, 03.09.2024 приватним виконавцем Корольовим М.А. була прийнята постанова про накладення арешту на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на загальну суму 156 953 239, 56 грн (ЗВП №75955156).

Згідно розпорядження приватного виконавця Корольова М.А. від 09.09.2024 №75943285 грошові кошти у сумі 2 126,37 грн, що надiйшли 04.09.2024, 11 111, 45 грн, що надiйшли 04.09.2024, 6 701, 70 грн, що надiйшли 04.09.2024, 480 860, 06 грн, що надiйшли 04.09.2024, 3 107 468, 90 грн, що надiйшли 04.09.2024 на рахунок з облiку депозитних сум при примусовому виконанні наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 (ЗВП №75955156) необхiдно перерахувати:

327 985, 23 грн - на користь приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича;

3 279 852, 25 грн - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»;

60, 00 грн витрат виконавчого провадження - на користь ДП «НАІС» як плата за користування АСВП;

362, 00 грн витрат виконавчого провадження - на користь приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича.

В цей же день, приватним виконавцем Корольовим М.А. був проведений розподіл вищевказаних сум, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями від 09.09.2024.

09 вересня 2024 року на адресу приватного виконавця Корольова М.А. надійшло повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про те, що присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі №927/422/24 сума судового збору в розмірі 847 840, 00 грн, була самостійно сплачена боржником до початку його примусового виконання.

Також, 09.09.2024 на адресу приватного виконавця Корольова М.А. надійшла заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 06.09.2024 №18/101 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, в якій боржник, серед іншого, повідомив, що присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року у справі №927/422/24 сума судового збору в розмірі 847 840, 00 грн, була добровільно ним сплачена 24.07.2024 на рахунок стягувача до відкриття виконавчого провадження.

На підтвердження даної обставини боржником до заяви було додано копію платіжної інструкції від 24.07.2024 №9336249776.

09 вересня 2024 року приватним виконавцем Корольовим М.А. були прийняті постанови:

про виведення виконавчого провадження №75943857 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840, 00 грн судового збору із зведеного виконавчого провадження №75955156;

про зняття арешту з усіх рахунків, що належать боржнику, який накладено постановою про арешт коштів боржника від 03.09.2024 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на загальну суму 933 055, 00 грн (ВП №75943857);

про закінчення виконавчого провадження №75943857 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 847 840, 00 грн судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

11 вересня 2024 року приватним виконавцем Корольовим М.А. була прийнята постанова про виведення виконавчого провадження №75943285 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 по справі №927/422/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 94 049 517, 56 грн заборгованості, 24 024 284, 26 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5 451 668, 40 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 18 310 669, 38 грн пені із зведеного виконавчого провадження №75955156.

Водночас, в обґрунтування своєї скарги відповідач зазначає, що приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання рішень щодо боржників-юридичних осіб, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків згідно положень Закону України «Про виконавче провадження».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписом статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини першої статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

В той же час, п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у зв`язку з передачею в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративних прав Акціонерного товариства «Чернігівгаз» в розмірі, що перевищує 25% його статутного капіталу, приватний виконавець не мав права здійснювати примусове виконання рішень, боржником в яких є Акціонерне товариство «Чернігівгаз» (відкривати виконавчі провадження і здійснювати будь - які виконавчі дії).

Проте, відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.11.20211 №14-рп/2011).

Відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.10.2008 №24-рп/2008). Конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд (друге речення абзацу одинадцятого пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 22.06.2022 №6-р(ІІ)/2022).

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 321 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У відповідності з абз. 7 ч. 6, ч. 7 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом 7 частини 6 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», до повноважень Національного агентства віднесено укладення цивільно - правових угод з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.

При цьому, за змістом статті 1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими; управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Такі активи, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління такими активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

У разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Особливості управління активами у виняткових випадках, встановлені в статті 211 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», згідно положень якої у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу;

2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів:

1) протягом трьох робочих днів з дня надходження визначених абзацом другим частини першої статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» документів щодо прийняття в управління відповідних активів;

2) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня завершення перевірки, проведеної відповідно до статті 22 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», під час якої виявлено обставини негативного характеру, визначені пунктами 1 або 2 частини першої цієї статті.

Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті.

За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком.

Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами.

Згідно ст. 1029 - 1033, 1037, 1045 глави 70 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Управителем може бути суб`єкт підприємницької діяльності. Управитель діє без довіреності.

Управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

Особливості управління цінними паперами встановлюються законом.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулюються Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Отже, наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав із встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися акціями, означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд (їх відчужити, тощо). Арешт активів (акцій) у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпоряджатися може бути підставою для передачі активів в управління АРМА відповідно до ухвали слідчого судді. У такому разі управління активами (акціями) здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач помилково ототожнює передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративних прав АТ «Чернігівгаз» з передачею їх у власність держави.

При цьому, Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» прямо визначено, що дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Відтак, Акціонерне товариство «Чернігівгаз» не є юридичною особою, частка держави у статутному капіталі якої перевищує 25 відсотків, а отже приватний виконавець Корольов М.А. має право здійснювати примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 по справі №927/422/24.

Суд звертає увагу, що те ж саме стосується і тієї обставини, що Акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз України» належить 25,000015% у статутному капіталі Акціонерного товариства «Чернігівгаз».

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (з наступними змінами) передбачено, що єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 9 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа публічного права або який здійснює функції з управління корпоративними правами держави у відповідній юридичній особі.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» передбачає, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: 1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків.

Судом першої інстанції було сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Акціонерного товариства «Чернігівгаз» станом на 02.09.2024 та встановлено, що в останньому відсутні відомості про те, що частка держави у статутному капіталі боржника перевищує 25 відсотків.

Долучена скаржником до матеріалів справи інформаційна довідка Національного депозитарію України свідчить про те, що одним із власників цінних паперів Акціонерного товариства «Чернігівгаз» є Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» та його відсоток у статутному капіталі боржника становить 25,000015.

Зі статуту Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вбачається, що засновником та єдиним акціонером Компанії є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії виконує Кабінет Міністрів України (пункт 15 статуту).

Компанія є приватним акціонерним товариством (пункт 2 статуту).

Компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в установленому законом порядку (пункт 7 статуту).

Компанія має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, а також знак для товарів і послуг, штампи, бланки та інші реквізити (пункт 9 статуту).

Компанія є повноправним акціонером (засновником, учасником) господарських товариств, що засновано Компанією або акції/корпоративні права яких набуті Компанією у власність в інший визначений законом спосіб. Компанія здійснює всі права та виконує всі обов`язки акціонера (засновника, учасника) відповідно до закону. Передані Компанії акції/корпоративні права господарських товариств може бути відчужено, передано в заставу або обтяжено у будь-який спосіб виключно за рішенням загальних зборів, крім випадків, коли такі відчуження, передача в заставу або інше обтяження заборонено законом (пункт 11 статуту).

Відтак, не держава володіє акціями Акціонерного товариства «Чернігівгаз», а Акціонерне товариство НАК «Нафтогаз України», як юридична особа, яка здійснює всі права та несе всі обов`язки акціонера. (Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.07.2020 у справі №913/398/16).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчиняться ним на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя (частина 1 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України (пункт 4 частини 2 статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що виконавець (державний/приватний) має право прийняти до виконання подані йому виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташоване:

- для державного виконавця у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби;

- для приватного виконавця - у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність та відповідно, на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця.

Тобто, прийняття виконавцем (державним/приватним) виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право прийняти до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його компетенція, а приватний виконавець - у межах його виконавчого органу, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність, та відомості щодо якого містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентує Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (надалі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Отже, безпосередньо зі змісту цієї норми вбачається можливість звернення до виконавця із заявою про примусове виконання рішення за місцезнаходженням майна боржника, яким в тому числі є грошові кошти на рахунку останнього.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі №873/80/22 вказав на те, зазначена норма Інструкції з організації примусового виконання рішень (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини першої статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України «Про банки і банківську діяльність» свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини 1 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції з організації примусового виконання рішень також суперечить частині 1 статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення, має довести саме обставини знаходження майна боржника в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна (в даному випадку наявності грошових коштів), про що стверджує відповідач в своїй апеляційній скарзі.

Тобто, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо). (Аналогійна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/64/15).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 21 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Аналіз норм статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.

Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна.

Отже, до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження, виконавець не має права вчиняти дії, направлені на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений чинним законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану банківських рахунків боржника.

Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 у справі № 925/384/21 вказав на те, що суди при розгляді скарг на рішення, дії/бездіяльність виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з підстави порушення виконавцем територіальної юрисдикції (не за місцезнаходженням майна боржника) мають досліджувати обставини дотримання стягувачем вимог абзацу 11 (або 12, 28, у залежності від того, яка редакція Інструкції підлягає застосуванню) пункту 3 розділу ІІІ Інструкції щодо надання доказів місцезнаходження майна боржника у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Суди мають встановити, чи були додані стягувачем до заяви про примусове виконання рішення відповідні передбачені цією нормою докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, майна боржника, зокрема, рахунків боржника у банківських, фінансових установах, докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно (про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Відтак, за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна в межах виконавчого округу приватного виконавця, зокрема відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, виконавець має підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 917/1790/20).

З огляду на наведене та враховуючи, що стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подало приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Корольову М.А. заяву про відкриття виконавчого провадження, до якої долучило докази наявності у боржника - Акціонерного товариства «Чернігівгаз» відкритого рахунку в Акціонерному товаристві «Банк «Кліринговий Дім», місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Борисоглiбська, буд. 5, лiтера А, а також повідомило, що ця інформація стала відома йому з електронної системи Єдиний веб-портал використання публічних коштів, суд погоджується з висновками першої інстанції про правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з виконання рішень у цій справі.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 2, ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних принципів господарського судочинства є диспозитивність.

Даний принцип означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1474 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Так, на думку відповідача, примусове виконання рішення у даній справі буде можливим тільки після реалізації законодавчо передбаченого права врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14 липня 2021 року № 1639-ІХ, у тому числі, даної заборгованості за січень та лютий 2022 року, яка підтверджена судовим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі №927/422/24, яке набрало законної сили, а також врегулювання питання щодо списання сум нарахованих штрафних санкцій на цю заборгованість.

У відповідності з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Відтак, дана обставина не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Колегія суддів вважає даний висновок суд першої інстанції законним та обґрунтованим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 у справі №927/422/24 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 у справі №927/422/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 у справі №927/422/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/422/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 22.01.2025

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська