Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/4267/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/4267/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кузьмінській О.Р.;

за участю представників сторін:

від позивача: Гавкалюк В.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" та Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 (повний текст рішення складено 27.12.2022)

у справі №910/4267/22 (суддя Спичак О.М.)

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут"

про стягнення 15 025 500,67 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід енерго збут"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 2 522 677,25 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» про стягнення штрафу у розмірі 15 025 500,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути штраф у розмірі 15 025 500,67 грн.

В подальшому, до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» попередньої оплати у розмірі 2 522 677,25 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» було сплачено Публічному акціонерному товариству «Центренерго» попередню оплату у розмірі 3 513 369,60 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 990 692,35 грн, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2 522 677,25 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" штраф у розмірі 15 025 500,67 грн. та судовий збір у розмірі 225 382,51 грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" грошові кошти у розмірі 2 522 677,25 грн. та судовий збір у розмірі 37 840,16 грн.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що оскільки відповідач порушив п. 3.2 Договору №20/21-60-РДД, у зв`язку з чим позивач застосував п. 3.5 договору (про що зазначає сам позивач у листах, копії яких долучені ним до матеріалів справи), а тому відповідно до умов п. 4.4 договору відповідач зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що покупцем було відібрано лише 624 МВт.г. електроенергії на суму 990692,35 грн, а тому у продавця (Публічного акціонерного товариства «Центренерго») відсутні будь-які правові підстави для утримання сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» грошових коштів у розмірі 2 522 677,25 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22 в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення 15 025 500,67 грн. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні даних позовних вимог відмовити повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22 в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 2 522 677,25 грн. залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги на рішення зводяться до наступного:

- штраф згідно п. 4.4. договору підлягає сплаті у двох незалежних один від одного випадках - відмова покупця від відбору або порушення порядку оплати;

- штраф у розмірі 20 % можливо застосувати лише у випадку наявності відмови від відбору договірних обсягів електричної енергії, що не є порушенням порядку оплати;

- порушення п. 3.2. договору не є відмовою покупця від відбору електричної енергії, оскільки договором встановлено, що це різні підстави для застосування штрафної санкції, що не ототожнюються;

- згідно скріншотів системи MMS саме позивачем були зареєстровані нульові обсяги відпуску електричної енергії та припинено виконання зобов`язань в частині відпуску електричної енергії.

Також не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22 частково.

Прийняти нове рішення по справі №910/4267/22 у відповідній частині, яким відмовити у задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" про стягнення попередньої оплати в розмірі 2 522 677,25 грн.

Доводи апеляційної скарги на рішення зводяться до наступного:

- позивачем були виконані умови договору та зареєстровано обсяги відпуску електричної енергії, тобто електрична енергія була передана у строк, а відміна реєстрації договірних обсягів відбулась у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору;

- в силу ч. 2 ст. 693 ЦК України позивач не може нести відповідальність за порушення відповідачем порядку реєстрації обсягів відбору електричної енергії та фактичної відмови від відбору договірних обсягів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Чорногуз М.Г., Іоннікова І.А.

Ухвалою суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22 та призначено до розгляду на 09.03.2023.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 24.01.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Чорногуз М.Г., Іоннікова І.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/841/23 від 09.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 09.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Яковлєв М. Л., Чорногуз М.Г.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/910/23 від 13.03.2023, у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Яковлєв М. Л., Гончаров С.А.

Ухвалою суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Яковлєв М. Л., Гончаров С.А.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 12.09.2023 зупинено провадження у справі №910/4267/22 до розгляду справи №911/1359/22 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/4267/22 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" та Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22, поновлено апеляційне провадження у справі №910/4267/22 та призначено до розгляду на 22.10.2024.

Ухвалою суду від 22.10.2024 відкладено розгляд справи на 12.11.2024.

Ухвалою суду від 12.11.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12.11.2024 судове засідання відкладено на 26.11.2024.

Засідання суду, призначене на 26.11.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. у відпустці.

Ухвалою суду від 02.12.2024 розгляд справи призначено на 14.01.2025.

Позиції учасників справи

02.03.2023 через відділ документального забезпечення суду позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача та просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

28.03.2023 через відділ документального забезпечення суду відповідачем відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача та просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

11.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача доказів - інформації з платформи «Market management system» у форматі історія завантажень (з розділенням на версію 1 та версію 2) у період з 01.07.2021 по 31.07.2021 та клопотання про дослідження доказів.

Колегія суддів дійшла до висновку про залишення вказаних клопотань без розгляду з наступних підстав.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/4267/22; встановлено учасникам строк на подання всіх заяв, відзивів та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

Як вбачається із довідки про доставку електронного листа від 22.02.2023, дана ухвала була вручена відповідачу 22.02.2023.

В той же час, клопотання про витребування та дослідження доказів подано 11.09.2023, тобто із пропуском значного строку на подачу таких клопотань.

Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 вказаної статті).

В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем відповідної заяви про продовження строку на подання клопотань до закінчення цього строку подано не було.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про витребування та дослідження доказів судом апеляційної інстанції залишаються без розгляду.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 14.01.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання останній повідомлявся належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 14.01.2025 за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.04.2021 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» (покупець) укладено Договір №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів (договір), предметом якого є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в об`єднану енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з об`єднаної енергосистеми України згідно з Графіком відпуску/відбору електричної енергії, визначеним у Додатку №1, згідно з п.п.23 п.3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 №499.

Право власності на електричну енергію переходить від продавця до покупця у точках комерційного обліку продавця. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в тому числі, однак не виключно, пов`язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до покупця), ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на електричну енергію (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у Додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно з п. 14.1.4, 213.1.1 та 215.1 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений у п. 215.3.9 Кодексу.

Згідно п. 3.2 Договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

У п. 3.3 Договору вказано, що період відпуску/відбору складається з таких етапів:

1 етап 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору;

2 етап 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору;

3 етап 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору;

4 етап 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору;

5 етап 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору;

6 етап 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору;

7 етап 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору;

8 етап 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору;

9 етап 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору;

10 етап 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору;

11 етап 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору;

12 етап 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору;

13 етап 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору;

14 етап 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору;

15 етап 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору;

16 етап 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору;

17 етап 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору;

18 етап 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору.

У разі надходження від організатора аукціону ТБ «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеного покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим договором із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у абзаці 1 п. 3.2 договору. Про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску покупця продавець письмово повідомляє покупця не пізніше наступного банківського дня шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту. Оригінал такого повідомлення надсилається продавцем покупцю протягом 7 робочих днів на адресу, вказану у п. 10 договору. Покупець не пізніше 1 банківського дня з дати отримання покупцем повідомлення продавця про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску додаткового забезпечує перерахування продавцю суми у розмірі 20% сплаченого гарантійного внеску (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплатити.

Згідно з п. 3.6 Договору датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 8.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

У Додатку №1 до Договору (Графік відпуску/відбору електричної енергії) сторони погодили, що на період з 01.06.2021 по 31.08.2021 загальний обсяг електроенергії становить 57408 МВт.г.; ціна за 1 МВт.г. без ПДВ становить 1323,04 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було сплачено грошові кошти у розмірі 3 513 369,60 грн.

При цьому, 01.06.2022 позивачем було відпущено відповідачу електричну енергію на суму 990 692,35 грн (за 1 добу/за 1 червня 2021 року = 624 МВт.г.), що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року.

Листом вих. №29/1574 від 01.06.2021 позивач повідомив відповідача, що станом на 31.05.2021 у останнього виникла заборгованість, в тому числі за Договором.

У вказаному листі позивач повідомив, що відповідно до п. 3.5 Договору у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплатити.

Для уникнення подальшого застосування зазначеного пункту договору, позивач просив відповідача терміново погасити заборгованість, інакше Публічне акціонерне товариство «Центренерго» змушене буде припинити постачання електричної енергії з 02.06.2021.

Як вбачається з листа Публічного акціонерного товариства «Центренерго» вих. №29/1767 від 18.06.2021, позивач повідомив відповідача про те, що у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань з оплати електричної енергії, постачальник з 02.06.2021 призупинив на підставі п. 3.5 договору постачання електроенергії.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 15 025 500,67 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що договором не визначено, які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак, неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу; через вжиття позивачем заходів, передбачених п. 3.5 договору, неможливим є здійснення активної дії чи бездіяльності відповідача, що призводить до безпідставності застосування при вирішенні справи п. 4.4 договору як такого.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» було сплачено Публічному акціонерному товариству «Центренерго» попередню оплату у розмірі 3 513 369,60 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 990 692,35 грн, у зв`язку з чим відповідач просить суд стягнути з позивача грошові кошти у розмірі 2 522 677,25 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України «Про ринок електричної енергії», який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Одним із принципів функціонування ринку електричної енергії є забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії (ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Як вже зазначалось, сторони уклали договір, згідно з яким позивач здійснював продаж відповідачу електричної енергії.

В п. 3.2 Договору сторонами узгоджено, що оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Також, в п. 3.3 Договору, сторонами визначено періоди відпуску/відбору електроенергії.

А тому, враховуючи умови п.п. 3.2, 3.3 Договору не пізніше ніж за 2 банківські дні до 01 червня 2021 року відповідач повинен був у повному обсязі оплатити вартість електричної енергії, яка відпускається Публічним акціонерним товариством «Центренерго»/відбирається Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» у першому етапі (1-5 червня 2021 року).

З Додатку №1 до Договору вбачається, що загальний обсяг електроенергії за період з 01.06.2021 по 31.08.2021 (тобто, за 62 календарні дні) складає 57408 МВт.г.

Отже, за 1 день обсяг електроенергії складає 624 МВт.г., а за 1 етап відбору (з 01 по 05 червня 2021 року) 3120 МВт.г.

Таким чином, до початку 1 етапу відбору відповідач повинен був сплатити на виконання умов Договору грошові кошти у розмірі 4 953 461,76 грн (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було сплачено грошові кошти у розмірі 3 513 369,60 грн.

Вказана сума грошових кошті була сплачена до початку 1 етапу відбору електроенергії. Будь-яких інших платежів на виконання умов Договору відповідачем здійснено не було.

Тобто, відповідачем порушені умови Договору, а саме не виконано обов`язок з повної оплати обсягів електричної енергії, які повинні відбиратись за 1 етапом (з 01 по 05 червня 2021 року), а тому позивач, керуючись умовами п. 3.5 Договору, застосував до порушника оперативно-господарські санкції у вигляді призупинення з 02.06.2021 виконання своїх зобов`язань щодо відпуску електричної енергії покупцю.

Про наведене покупець був повідомлений листами від 01.06.2021 № 29/1574 та від 18.06.2021 № 29/1767, однак жодних дій із усунення зазначеного порушення сторона не вчинила, що зумовило продовження дії застосованої продавцем оперативно-господарської санкції до 31.08.2021.

Беручи до уваги те, що умовами договору сторони визначили здійснення відпуску електроенергії на умовах передплати та за відсутності якої продавець вправі призупинити виконання свого зобов`язання, колегія вважає, що бездіяльність покупця з усунення допущених ним порушень договірних зобов`язань слід розцінювати як відмова від отримання товару в подальшому.

Колегія суддів відзначає, що внесення попередньої плати за змістом узгоджених між сторонами умов правочину є своєрідним волевиявленням сторони на отримання договірних обсягів електроенергії за наступним етапом відбору/відпуску.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що відповідач міг в будь-який час доплатити необхідну для кожного етапу відбору електроенергії грошову суму, таким способом виконавши свій обов`язок з оплати електроенергії, у зв`язку з чим у позивача зникли б підстави для застосування оперативно-господарської санкції.

В контексті вищенаведеного відхиляються необґрунтовані доводи апелянта-відповідача про те, що місцевим господарським судом не було з`ясовано різницю між порушенням відповідачем порядку оплати договірних обсягів електроенергії та відмовою від відбору електроенергії, так як не спростовують правильність висновків суду в цій частині.

Доводи відповідача про те, що припинення в односторонньому порядку позивачем за первісним позовом відпуску електроенергії не може вважатися відмовою покупця від договірних обсягів колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки уклавши договір на визначених в ньому умовах, сторона, що прагне досягти відповідного результату - отримання товару (електроенергії), здійснює усунення порушення нею договірних зобов`язань задля виключення обставин неможливості відбору договірних обсягів електроенергії у зв`язку із застосуванням оперативно-господарської санкції. Натомість у цій справі, як вже зазначалось, відповідач допустив бездіяльність в усуненні таких обставин, чим виразив відсутність у нього зацікавленості в отриманні товару, тобто фактичну відмову.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 610 цього ж Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В п. 4.4 Договору сторонами погоджено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення п. 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно з п. 3.5 цього договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Тобто, диспозиція даного пункту договору передбачає, що відповідальність покупця виникає внаслідок відмови від відбору встановленого Договором електричної енергії. Оскільки відбір здійснюється за умови реєстрації обсягів та їх авансової оплати, відмовою від відбору є одна з таких дій або бездіяльності покупця:

- порушення процедури реєстрації покупцем відповідно до Правил ринку узгоджених обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передачі відповідно до графіку, чи їх не реєстрація;

- відсутність авансової оплати електроенергії.

Оскільки відповідно до умов Договору обсяг електроенергії, що повинен був бути відібраний покупцем з 01 червня 2021 року по 31 серпня 2021 року, становить 57408 МВт.г. (відповідно до Додатку №1), тоді як відповідачем було відібрано лише 624 МВ т.г. (відповідно до акту за червень 2021 року), невідібраний обсяг електроенергії становить 56784 МВт.г., що, враховуючи ціну за 1 МВт.г. у розмірі 1323,04 грн (без ПДВ), складає 7 5127 503,36 грн (без ПДВ).

А тому, є вірним розрахунок штрафу у сумі 15 025 500,67 грн. (75127503,36 грн * 20%).

Посилання апелянта-відповідача на помилковість визначення судом бази нарахування штрафних санкцій від обсягів, що не були відібрані покупцем без встановлення обсягів від яких саме сторона відмовилась, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вже зазначалось, нездійснення покупцем попередньої оплати за товар задля виключення підстав для застосування продавцем п. 3.5 Договору є достатньою підставою для висновку про відмову покупця від договірних обсягів електроенергії за період з 02.06.2021 по 31.08.2021 в контексті договірних правовідносин, що склались між сторонами.

До того ж, умовами договору не передбачено можливості відібрання покупцем електроенергії у об`ємі меншому аніж визначено в Додатку № 1, окрім як за погодженням сторін (абз. 2 п. 2.1 Договору) та у зв`язку з відхиленням фактичного графіку відпуску/відбору (п. 2.5 Договору). А тому будь-яке інше відхилення від договірних об`ємів відбору не може вважатися правомірним та виключати стягнення неустойки в порядку п. 4.4 Договору, навіть у випадку застосування до покупця оперативно-господарської санкції.

В матеріалах справи відсутні докази того, що покупцем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, зокрема, таких, що підтверджують проведення покупцем попередньої оплати вартості електроенергії за наступним етапом відбору/відпуску.

Поряд з цим колегія зазначає, що застосування продавцем оперативно-господарських санкцій згідно умов п. 3.5 договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за договором та, відповідно, настання відповідальності за їх порушення.

Отже, задовольняючи позовні вимоги первісного позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обсягом від якого покупець відмовився є той, що не був відібраний ним згідно умов договору у зв`язку з відмовою, вираженою у вигляді бездіяльності з усунення порушень договірних обов`язків з внесення попередньої оплати згідно положень п. 3.2 Договору.

Також підлягають відхиленню твердження апелянта-відповідача за первісним позовом щодо невірного з`ясування судом наслідків застосування продавцем п. 3.5 Договору для можливості стягнення неустойки, оскільки підставою нарахування штрафу у цій справі позивачем за первісним позовом визначено саме порушення ТОВ "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" договірних умов з внесення передплати (п. 3.2 Договору) та відмова від договірних обсягів, що виразилась у бездіяльності сторони з усунення обставин порушення цих договірних зобов`язань.

Стосовно доводів відповідача, що пунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 встановлено заборону на нарахування та стягнення штрафних санкцій за Договорами, укладеними між учасниками ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Так, НКРЕКП 25.02.2022 прийняло Постанову № 332, відповідно до преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 Постанову № 332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому до Постанови НКРЕКП № 332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 № 413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

У постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду висловила правову позицію щодо застосування підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у питанні стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію) такого змісту:

« 8.13.9. Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

…8.13.31. Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

…8.13.43. Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення».

Проаналізувавши зміст вищенаведеної постанови, у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів відзначає, що у справі № 911/1359/22 предметом позову було стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань у березні 2022 року, у той час як у справі № 910/4267/22, що розглядається, предметом позову є стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань у червні-серпні 2021 року, тобто до початку повномасштабного російського вторгнення та введення воєнного стану в Україні.

Аналізуючи зміст положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», щодо його застосування до випадків порушення договірних зобов`язань, які мали місце до початку повномасштабного російського вторгнення та введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції бере до уваги положення ГК України та ЦК України, які регламентують застосування штрафних санкцій.

Так, за частиною другою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Реалізація господарсько-правової відповідальності може відбуватися як у судовому, так і у позасудовому порядку.

Реалізація (застосування) в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання включає застосування загальної та скороченої позовної давності, передбаченої ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України (стаття 223 ГК України), а також припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання (які мають строковий характер), якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ГК України).

Суд наголошує, що відповідно до наведених законодавчих приписів відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері господарювання, як і право кредитора на позов, так і обов`язок порушника поновити порушене право, виникає та існує саме внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Колегія суддів ураховує, що положеннями підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Водночас у справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли у червні 2021 року.

При цьому Суд ураховує, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена Постановами НКРЕКП №332 №413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної сили у часі, що дозволило б її застосовувати до початку воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.

Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість цієї Постанови НКРЕКП №332, де йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи законодавства, виходячи з системного аналізу правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції зазначає, що положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 тощо.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог первісного позову та наявності правових підстав для задоволення вимог ПАТ "Центренерго" про стягнення з ТОВ "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" штрафу у розмірі 15 025 500,67 грн.

Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.10.2024 у справі № 910/4273/22 між тими ж сторонами та з тих же підстав.

Стосовно зустрічного позову колегія суддів відзначає наступне.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було сплачено грошові кошти шляхом попередньої оплати у розмірі 3 513 369,60 грн.

При цьому, 01.06.2022 позивачем було відпущено відповідачу електричну енергію на суму 990 692,35 грн (за 1 добу/за 1 червня 2021 року = 624 МВт.г.), що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року.

Отже позивачем не було відпущено відповідачу електричну енергію на суму 2 522 677,25 грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в Акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцю за його вимогою впродовж 5 банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, за змістом узгоджених між сторонами договірних умов постачання електроенергії повинно було відбуватися у період з 01.06.2021 по 31.08.2021. Інших періодів постачання умовами договору сторонами визначено не було. Отже підстави для здійснення зарахування вищенаведеної суми на наступний період відпуску/відбору згідно п. 3.7 Договору відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Такий висновок про застосування норми права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 693 ЦК України. Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Таким чином, виходячи з наведених норм права та зазначеної практики Верховного Суду, а також з огляду на встановлені обставини, зокрема, щодо обсягу поставленої продавцем електроенергії та здійсненого покупцем за неї розрахунку, колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про те, що грошові кошти у розмірі 2 522 677,25 грн на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України підлягають поверненню на користь відповідача.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що невідбір обсягів електроенергії відбувся з вини покупця відхиляються, оскільки не спростовують обов`язку продавця повернути отриману суму передплати, яка перевищує вартість поставленого товару, що прямо передбачено пунктом 3.7 договору.

Оскільки правова конструкція норми ч. 2 ст. 693 ЦК України не ставить повернення авансу в залежність від встановлення вини сторони правочину через дії/бездіяльність якої не відбулось виконання продавцем зобов`язання, колегія суддів відхиляє необґрунтовані доводи апелянта-позивача щодо ненадання судом належної оцінки доказам неподання покупцем починаючи з 02.06.2021 в графік відбору електроенергії на платформі ОСП ММS коректних даних відбору електроенергії.

Повернення в порядку вищенаведеної норми авансу на суму недопоставленого товару не є мірою відповідальності, а тому посилання апеляційної скарги позивача на те, що він не може нести відповідальність за порушення іншою стороною правочину порядку реєстрації обсягів відпуску/відбору електроенергії та фактичної відмови від відбору договірних обсягів електроенергії, - колегією суддів відхиляються, позаяк не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині.

За встановленого вище, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог зустрічного позову та стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "ЗАХІД ЕНЕРГО ЗБУТ" грошових коштів у сумі 2 522 677,25 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/4267/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладається на заявників.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Енерго збут" та Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/4267/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/4267/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/4267/22

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на апелянтів.

5. Матеріали справи № 910/4267/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.01.2025

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко