Ухвала

від 15.01.2025 по справі 133/1399/24

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа №133/1399/24

Провадження №1-кп/133/13/25

15.01.25 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Козятині клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в рамках кримінальних проваджень №12024020010001715від 01.03.2024та № 42023022220000048 від 18.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч.3ст.362 КК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та клопотання обвинуваченої та її захисника про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходяться обвинувальні акти у кримінальних проваджень №12024020010001715від 01.03.2024та №42023022220000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.365-2 та ч.3ст.362 КК України.

15.01.2025 в судовому засіданні прокурор Вінницької обласної прокуратури заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, мотивуючи тим, що спливає строк запобіжного заходу, однак ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які встановлені в ході досудового розслідування та стали підставою для обґрунтованого застосування відносно ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати, а тому продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту є доцільним з метою запобігання ризикам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала щодо продовження їй строку запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 подав до суду заперечення на клопотання про продовження запобіжного заходу, в обґрунтування якого вказав, що на їх погляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу є необґрунтованим, суперечить вимогам Конституції та КПК України. Суду не було надано доказів які б свідчили про об`єктивне існування ризиків визначених п.п. 1, 4 ст. 177 КПК України, на які послався у своєму клопотанні прокурор та які суд визнав доведеними. Крім того, системний аналіз положень ст. ст. 181, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту можливе за клопотанням прокурора але виключно в межах строку досудового розслідування, однак досудове розслідування вже закінчилося, оскільки обвинувальні акти перебувають на судовому розгляді, тому з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 №1-пр/2017 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований (а не продовжений) судом на новій процесуальній стадії інстанції виключно стадії судового провадження у суді першої за відповідним клопотанням прокурора. Просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Також захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічний період доби, в обґрунтування якого вказав, що на даний час є всі підстави для застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 іншого більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на таке, що недоведеність існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КРК України, було підтверджено безпосередньо судом, під час розгляду відповідного клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Всі доводи сторони обвинувачення про необхідність продовження застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не узгоджуються із матеріалами справи, а ризики відпали, з огляду на те, що такі доводи є повністю невмотивованими та не містять будь-яких нових обставин про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів. Ризик переховування ОСОБА_5 від суду через суворість покарання не може бути підставою для її подальшого перебування під цілодобовим домашнім арештом, фактично - під вартою. ОСОБА_5 не бажає переховуватися від суду, та небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують. Доказів можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні прокурором не надано та в розпорядженні суду відсутні. Більше того, в обвинуваченої ОСОБА_5 взагалі відсутня будь-яка можливість здійснювати безпосереднє спілкування з потерпілими у кримінальному провадження № 12024020010001715 від 01.03.2024, оскільки останні є громадянами російсько федерації та постійно перебувають (проживають) за межами території України. З огляду на викладене, станом на сьогодні немає жодних підстав вважати, що продовжують існувати ризики передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення.

Крім того, захисник зауважив, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де проживає з двома синами та батьком; будучи розлученою, самостійно виховує та утримує своїх двох синів; з квітня 2024 року не працює; на даний час має незадовільне матеріальне становище, оскільки не працює та проживає за рахунок батька, а також виплат на дітей аліментів; маючи непогашений реструктуризований кредитний борг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_5 потребує додаткових коштів, які не може заробити влаштувавшись на офіційну роботу, оскільки перебуває під цілодобовим домашнім арештом; У зв`язку з перебуванням під цілодобовим домашнім арештом в ОСОБА_5 погіршився психічний стан здоров`я, а саме остання зверталась до лікаря психіатра. КП «Козятинська ЦРЛ», який встановив наявність в ОСОБА_5 діагнозу F41.2 змішаний тривожно-депресивний розлад та призначив останній відповідне лікування, виписавши ряд рецептів на придбання ліків; стосунки у суспільстві в обвинуваченої ОСОБА_5 задовільні, коло спілкування достатнє, має друзів із ким підтримує дружні відносини. Стосунки з рідними хороші дружні, конфліктів не виникає. З колишніми чоловіками обвинувачена зв`язок підтримує, останні сплачують на дітей аліменти; за місцем постійного проживання характеризується виключно з позитивної сторони.

Обвинувачена ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали та просили його задовольнити.

Суд, розглянувши клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченій на домашній арешт в нічний період доби дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, зокрема, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Зі змісту положень ст. 201 КПК України вбачається, що право сторони захисту на звернення до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу кореспондується з обов`язком наведення нових обставин, які не досліджувались та не оцінювались слідчим суддею, судом при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та були б підставою для зміни запобіжного заходу.

У поданому клопотанні про зміну обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу на домашній арешт в нічну пору доби захисником обвинуваченої не зазначено обставин, які виникли після прийняття або існували під час прийняття попереднього рішення про обрання чи продовження строку запобіжного заходу, які не розглядались судом, та які є підставою для зміни запобіжного заходу.

Також в клопотанні захисника обвинуваченої відсутні посилання на наявність достатніх підстав вважати, що змінилися, зникли чи зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор.

За наведеного вище, суд приходить до висновку про те, що клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд дійшов таких висновків.

Так, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.

Вимоги ст. 194 КПК України, зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, так само як і його продовження (ст. 199 КПК України), встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обвинуваченій ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.10.2024 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 08.12.2024. Обґрунтованість підозри обвинуваченій була встановлена слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. 31.10.2024 до суду був направлений обвинувальний акт щодо вказаної особи. Отже, суд вважає встановленою обґрунтованість підозри, як одну із обставин, що підлягає з`ясуванню. Разом з тим, у суду немає підстав вважати, що обґрунтованість підозри при обранні запобіжного заходу не була встановлена, оскільки відповідна ухвала слідчого судді не скасована судом вищої інстанції, та відомостей, які б обґрунтовували такі сумніви, суду надано не було.

Отже, суд вважає встановленою обґрунтованість підозри, як одну із обставин, що підлягає з`ясуванню.

В обґрунтування ризиків, визначених п.п. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_5 прокурор вказує, що такі ризики продовжують існувати. У клопотанні прокурор посилається на те, що оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вона обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, яке є тяжким корупційним злочином, та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, під страхом можливого притягнення її до кримінальної відповідальності та загрози призначення в подальшому судом реальної міри покарання може переховуватися від суду, також не виключено і можливість виїзду за межі України.

Ризик переховуватись від суду є доведеним з огляду на обставини справи та санкцію статті, якою передбачено покарання за відповідною статтею.

Ризик, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, доведений тим, що обвинувачена обізнана про місце їхнього проживання, а тому зможе на них незаконно впливати, так як отримає можливості здійснювати на них тиск, з метою їх спонукання шляхом залякування, погроз, вмовляння до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду та його результати.

Ризик, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується є недоведеним, оскільки доказів щодо таких обґрунтувань суду надано не було.

Тобто, доведеними є ризики, визначені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є триваючими та наразі не зменшились та не зникли з часу останньої оцінки обставин щодо їх наявності, а ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання не знайшов свого підтвердження.

Вирішуючи питання щодо строку продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги стадію кримінального провадження, необхідність дотримання розумних строків кримінального провадження та приходить до висновку про продовження щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, з покладанням на обвинувачену обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 178, 322, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити стосовно обвинувачуваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці - з 15.01.2025 по 15.03.2025.

Продовжити покладені на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 15.03.2025:

- прибувати до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальних провадженнях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 20.01.2025 о 13:00.

Суддя ОСОБА_8