Справа №127/38575/24
Провадження № 2-с/127/9/25
УХВАЛА
22 січня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 26 листопада 2024 року по цивільній справі №127/38575/24,
ВСТАНОВИВ:
26.11.2024Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/38575/24 видано судовийнаказ просолідарне стягненняз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 по листопад 2024 у розмірі: основного боргу - 11878 грн, 3% річних- 302,87 грн, інфляційні втрати - 1063, 69 грн, а також витрати по сплаті судового збору по 151, 40 грн з кожного боржника.
20.01.2025 до суду до суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подана їх представником адвокатом Країло С.В., про скасування судового наказу, мотивована тим, що боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних договорів із ТОВ "Вінницяоблтеплоенерго" не підписували та відповідно не укладали. Самі по собі оборотносальдова відомість за період з грудня 2021 року по листопад 2024 року та розрахунок інфляційних витрат та штрафних, які були додані стягувачем до заяви, не можуть підтверджувати наявність заборгованості, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Зважаючи на вказане, заявник вважає, що ТОВ "Вінницяоблтеплоенерго" позбавлене права вимоги стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу в порядку наказного провадження.
Вивчивши подану заяву та матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як убачається з матеріалів справи, копію судового наказу разом із копією заяви з додатками отримано боржниками 14.01.2025. При цьому, 20.01.2025 до суду надійшла заява про скасування судового наказу, тобто з додержанням вимог статті 170 ЦПК України.
Підстави для повернення заяви відсутні.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2012 року №14 наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржників є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу, оскільки в даних правовідносинах існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Щодо вимог про стягнення судових витрат, а саме сплаченого заявниками судового збору, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до розділу ІІ ЦПК України наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Суть наказного провадження полягає у безспірності заявлених вимог та спрощеній процедурі судового провадження, спрямованої на ефективність судового розгляду.
В межах наказного провадження боржнику надано право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (за вимогами про стягнення аліментів), у відповідності до статті 170 ЦПК України.
Статтею 171 ЦПК України визначені повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу, за змістом якої у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Як вбачається, положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
Норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що у стягненні судових витрат боржників, понесених при подачі заяви про скасування судового наказу слід відмовити, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.
При цьому слід зауважити, що скасування судового наказу за заявою боржника не виключає виникнення між сторонами спору про право, який вирішується в позовному провадженні, за результатами розгляду якого суд ухвалює рішення та здійснює розподіл судових витрат. Cкасуванням судового наказу спір по суті не вирішується, тому підстав для розподілу судових витрат у справі не має.
Керуючись ст. 164, 170, 171 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 26 листопада 2024 року по цивільній справі №127/38575/24 про скасування судового наказу задовольнити повністю.
Скасувати судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/38575/24 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення в порядку наказного провадження з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованость за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період з грудня 2021 по листопад 2024 у розмірі: основного боргу - 11878 грн, 3% річних- 302,87 грн, інфляційні втрати - 1063, 69 грн, а також витрати по сплаті судового збору по 151, 40 грн з кожного боржника.
Роз`яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» його право на звернення до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
У стягненні з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат, які складаються з сплаченого судового збору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124626357 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи наказного провадження Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Шаміна Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні