Рішення

від 20.01.2025 по справі 127/25274/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/25274/24

Провадження 2/127/3574/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,

адвоката позивачів Сидорчук Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась адвокат Сидорчук Наталія Миколаївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з позовом до Вінницької міської ради про припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що позивачам, зокрема, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Один із співвласників даного нерухомого майна - ОСОБА_5 , який змінив прізвище на « ОСОБА_6 », помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого відкрилась спадщина на належну йому часту у квартирі АДРЕСА_1 . Оскільки розмір частки співвласників спірної квартири визначено не було, ОСОБА_7 заповіт складено не було, а свідоцтво про право власності на квартиру було втрачено співвласниками, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2024 у справі № 127/30881/23 за позовом ОСОБА_4 було встановлено, що розмір частки померлого ОСОБА_7 у вказаній квартирі становить та визнано за ОСОБА_4 право власності на частку квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , а також фактично встановлено, що частка кожного зі співвласників квартири становить . Водночас, оскільки правовстановлюючий документ про підтвердження права власності втрачено, позивачі позбавлені можливості зареєструвати право власності на належні їм частки у квартирі АДРЕСА_1 .

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду адвоката позивачів із вимогами про припинення права спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнання права власності за кожним з позивачів по частці квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу.

Ухвалою судувід 02.08.2024вищевказану заявуприйнято дорозгляду тавідкрито провадженняу справі,розгляд якоївирішено провестиу порядкузагального позовногопровадження;витребувано зКомунального підприємства«Вінницьке міськебюро технічноїінвентаризації» інвентаризаційну справу на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 . Також, даною ухвалою відповідачу запропоновано надати відзив на позов та докази у строк, встановлений судом.

У строк, визначений вищевказаним судовим рішенням, від відповідача відзив на позов не надійшов.

22.08.2024 на адресу суду від Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» надійшла витребувана ухвалою суду від 02.08.2024 інвентаризаційна справа.

Ухвалою суду від 19.12.2024 замінено первісного відповідача - Вінницьку міську раду належним відповідачем - ОСОБА_4 та запропоновано новому відповідачу надати відзив на позов та докази у строк, встановлений судом.

У строк, визначений вищевказаним судовим рішенням, від відповідача відзив на позов не надійшов, водночас 25.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання ним позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині позовних вимог до ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності на нерухоме майно залишено без розгляду.

В підготовче засідання відповідач не з`явився, хоча у відповідності до ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, зі змісту заяви про визнання відповідачем позовних вимог вбачається клопотання про розгляд справи у його відсутність та продовження розгляду справи.

Адвокат позивачів щодо розгляду справи у відсутність відповідача та прийняття визнання відповідачем позовних вимог не заперечувала.

Враховуючи вищевикладене, заяву відповідача, думку адвоката позивачів, а також положення ст.ст. 198, 223 ЦПК України, суд постановив провести підготовче засідання у відсутність відповідача (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу засідання).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом, з метою з`ясування чи не суперечить визнання відповідачем позовних вимог закону та чи не порушує таке визнання прав, свобод чи інтересів інших осіб, встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.04.1998, виданого на підставі наказу підприємства «Вінницябуд» № 44 від 14.04.1998, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що узгоджується із матеріалами інвентаризаційної справи на даний об`єкт нерухомого майна. (а.с. 16)

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 , виданого 28.12.1999 Відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінив прізвище на « ОСОБА_6 », актовий запис № 340. (а.с. 19)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 24.07.2019 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, актовий запис № 3074. (а.с. 20)

Судом встановлено, що рішенням 2 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 25.12.2015 № 71 вул. Стахурського у м. Вінниця перейменована на АДРЕСА_2 , що підтверджується, зокрема, відповіддю КП «ВМ БТІ» № 8649 від 15.11.2018. (а.с. 29)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2024 по справі № 127/30881/23, яке набрало законної сили 07.06.2024, встановлено, що «розмір частки померлого ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1 складала ». Також даним рішенням суду визнано за ОСОБА_4 право власності на частки вказаної квартири (на частку в порядку спадкування за законом і ще на у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу). (а.с. 24-26)

На підставі вищевказаного судового рішення за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 15.07.2024. (а.с. 27)

Вищевказаним рішенням суду було встановлено рівність часток співвласників у праві власності на вищевказане нерухомого майна, а також втрату співвласниками цієї квартири правовстановлюючих документів на неї і неможливість отримання дублікату свідоцтва про право власності на житло.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом прийнято до уваги, що у даній справі беруть участь ті самі особи щодо яких встановлено вищевказані обставини; ці обставини не спростовуються і визнаються в ході розгляду даної справи, а тому такі обставини не підлягають доказуванню у відповідності до положень ст. 82 ЦПК України.

Водночас, ухвалюючи вищевказане рішення, суд вирішив спір лише щодо одного співвласника майна, хоча в результаті такого поділу спільна сумісна власність згідно із ч. 3 ст. 372 ЦК України припиняється.

Враховуючи те, що права на нерухоме майно продовжували існувати після 01.01.2004, до даних правовідносин у відповідності до положень п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягають застосуванню норми чинного ЦК України.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Однак, позивачі не можуть належним чином реалізувати свої правомочності, враховуючи вищевикладене, зокрема й у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності позивачів не зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом прийнято до уваги, що за змістом вказаної норми права, враховуючи підстави звернення до суду із даним позовом, судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивачів право власності, набуте раніше на законних підставах.

Судом, у відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, встановлено, що визнання позовних вимог відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Верховним Судом України в Постанові Пленуму № 2 від 12.06.2009 року в п. 24 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» звернуто увагу, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним з них на частку квартиру АДРЕСА_1 , тим самим задовольнивши визнаний відповідачем позов.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачами при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі по 1 211, 20 гривень кожним, що підтверджується платіжними інструкціями від 26.07.2024. (а.с. 6-9)

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом прийнято до уваги, що у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, а також положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір підлягає поверненню позивачам з державного бюджету в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову по 605, 60 гривень кожному. Судовий збір в сумі по 605, 60 гривень суд вважає за можливе залишити за кожним із позивачів, враховуючи їх клопотання.

Доказів понесення інших судових витрат ні позивачами, ні відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 15, 16, 392 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 6, 10 - 13, 43, 44, 76-83, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-266, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання ОСОБА_4 позовних вимог.

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним з них на частку квартиру АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з державного бюджету судовий збір в сумі по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок кожному, сплачений згідно з платіжних інструкцій від 26.07.2024 на загальну суму кожним в розмірі по 1 211, 20 гривень, згідно якої «отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача: 37979858; призначення платежу: 101 Судовий збір за позовом ОСОБА_1 / ОСОБА_2 / ОСОБА_3 (відповідно) Вінницький міський суд Вінницької області…».

Судовий збір в сумі по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок залишити за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; останнє відоме місце проживання/місцезнаходження майна: АДРЕСА_3 .

Рішення суду складено 23.01.2025.

Суддя