Постанова

від 15.01.2025 по справі 902/483/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Справа № 902/483/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Балтак Д.О. (в режимі відеоконференції)

відповідача: Рудик В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Міністерства оборони України та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024, повне рішення складено 07.10.2024,

у справі № 902/483/24

за позовом Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" (вул. Волошкова, буд. 51а, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 41 440 080,00 грн

У квітні 2024 року Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про стягнення 41 440 080,00 грн, з яких 16 134 960 грн - пені, 6 105 120,00 - штрафу (за прострочення понад 30 днів) та 19 200 000,00 грн - штрафу (за односторонню відмову).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про стягнення 41 440 080,00 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" на користь Міністерства оборони України 16 134 960,00 грн - пені, 6 105 120,00 - штрафу (за прострочення понад 30 днів) та 333 601,20 грн витрат на сплату судового збору.

У частині стягнення 19 200 000,00 грн - штрафу за односторонню відмову від виконання договору відмовлено.

29.10.2024 (вх. № 5149/24), через систему "Електронний суд", позивач Міністерство оборони України, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник зазначає:

- відповідач взяте на себе зобов`язання із поставки товару у кількості 100 000 шт. виконав частково у кількості лише 9 150 шт., тобто товарів речової служби за Договором про закупівлю для державних потреб № 286/3/23/108 від 23.02.2023 лишилось не поставленим у кількості 90 850 шт. на загальну суму 87 216 000,00 грн;

- застосування позивачем штрафних санкцій на підставі пункту 7.3.8 Договору за односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань за вказаним договором є цілком правомірним;

- з моменту настання строку поставки товару - 23 серпня 2023 р. до ухвалення судового рішення - 25 вересня 2024 р. минуло більше одного календарного року, на надіслані претензії відповідач відповіді не надав, припинивши будь-які контакти з Міністерством оборони України, що дає достатні підстави стверджувати про його односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань по Договору;

- в свою чергу тлумачення судом першої інстанції змісту п. 7.3.8 Договору про нібито наявність підстав для нарахування 20% штрафу лише у випадку повного невиконання умов договору та відмови від поставки товару повністю, не відповідає змісту вищенаведеного законодавства та порушує загальну логіку спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 змінити, виклавши його резолютивну частину у редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" на користь Міністерства оборони України штрафні санкцій за порушення умов Договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби № 286/3/23/108 від 23.02.2023 у розмірі 41 440 080,00 грн, з яких 16 134 960,00 грн - пеня, 6 105 120,00 грн - штраф (за прострочення понад 30 днів) та 19 200 000,00 грн - штраф за односторонню відмову від виконання договору".

Крім того 29.10.2024, через систему "Електронний суд", від Міністерства оборони України надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження.

Також 29.10.2024 (вх. № 5152/24), через систему "Електронний суд", відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник зазначає:

- рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та штрафу за прострочку поставки товару на строк понад 30 днів (тобто в частині, у якій позов задоволено) прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права;

- суд безпідставно прийняв позовну заяву до розгляду, адже її підписано не уповноваженою особою;

- позивачем не надано доказів здійснення оплати за вже поставлений товар за цим договором, а від проведення взаємозвірки розрахунків за цим та іншими укладеними між сторонами спору правочинами позивач ухилився;

- стягуючи пеню за період після 01.01.2024 суд дійшов помилкового висновку, що договір не закінчив свою дію;

- у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що хоч одна з військових частин зверталась до позивача або іншого уповноваженого суб`єкта з питань видачі їм речового майна, яке не поставив відповідач, для потреб військової частини. Вказане також спростовує доводи щодо підриву обороноздатності через невиконання контракту;

- судом безпідставно відмовлено у клопотанні про зменшення розміру пені та штрафу та при цьому не враховано, що не було альтернативної можливості виконання договору, не надано оцінки дійсній ситуації на ринку товарів даної категорії;

- судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (adress: Esentepe Mahallesi Oto Caddesi Loft2, e-mail: info@dexxon.com), як виробника продукції, який міг би надати докази неможливості своєчасного виконання договору;

- як наслідок, суд дійшов безпідставного висновку щодо неможливості зменшення розміру штрафу та пені;

- судом необґрунтовано ухвалою від 26.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (повернення позовної заяви), як такого (позову), що подано не уповноваженою особою, оскільки надана копія довіреності від 08.02.2024, видана ОСОБА_1 на ОСОБА_2 не підтверджує право останнього на подання позову до суду;

- відповідач не мав наміру ухилятися від виконання контракту № 286/3/23/107 від 23.02.2023, про що свідчить сплата відповідачем авансу на рахунки виробника одягу;

- відповідач вчиняв усі можливі дії для належного виконання зобов`язання, однак виникли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини, випадок), які зумовили прострочення виконання поставки товарів;

- пеня є акцесорним договірним зобов`язанням, її нарахування можливе лише у межах строку дії договору або у межах термінів, погоджених сторонами.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить:

- відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення апеляційним судом по суті апеляційної скарги;

- залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (adress: Esentepe Mahallesi Oto Caddesi Loft2, e-mail: info@dexxon.com);

- скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 у справі № 902/483/24, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та прийняти в цій частині нове рішення про залишення задоволених позовних вимог - без розгляду;

- скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір пені та штрафу (штрафу у розмірі 7% вартості товару, поставка якого прострочена на понад 30 днів): на 99 % за несвоєчасну поставку товару, який хоч і з прострочкою, але все ж був поставлений, а також товару, який вилучено у ході обшуку та передано на зберігання до військової частини; на 90 % за не поставку товару, який фактично не був поставлений.

Автоматизованою системою діловодства суду, протокол від 29.10.2024, для розгляду справи № 902/483/24 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Коломис В.В.

Листом № 902/483/24/7170/24 від 29.10.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.

05.11.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 902/483/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 902/483/24. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 - залишено без руху. Зобов`язано апелянта Міністерство оборони України протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду докази сплати 345 600,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду /т. 5 а.с. 57-58/.

Також ухвалою суду від 11.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 902/483/24. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 - залишено без руху. Зобов`язано апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду докази сплати 400 321,44 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду /т. 4 а.с. 204-205/.

22.11.2024 (вх. № 10134/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" до суду надійшли докази сплати 400 321,44 грн судового збору за подання апеляційної скарги за платіжною інструкцією № 119 від 19.11.2024 /т. 4 а.с. 209/.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Міністерства оборони України адвоката Балтака Д.О. надійшло клопотання (вх. № 5591/24) про продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 11.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху /т. 5 а.с. 60-61/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2025 /т. 4 а.с. 211/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 - до 03 грудня 2024 року включно /т. 5 а.с.119 /.

03.12.2024 від Міністерства оборони України до суду надійшли докази сплати 345 600,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги за платіжною інструкцією № 19/3/42 (внутрішній номер 383495662) від 22.11.2024 /т. 5 а.с. 165/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2025 /т. 5 а.с. 168/.

04.12.2024 (вх. № 10555/24), через систему «Електронний суд», від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить прийняти постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 залишити без задоволення /т. 4 а.с. 214-217/.

Ухвалою суду від 14.01.2025 задоволено заяву (вх. № 177/25) представника Міністерства оборони України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 5 а.с. 178/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" правом на подачу письмового відзиву на апеляційну скаргу Міністерства оборони України не скористалася, що в свою чергу згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення.

В судове засідання 15.01.2025 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 15.01.2025 представник відповідача усно просив суд апеляційної інстанції залишити без розгляду його клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (adress: Esentepe Mahallesi Oto Caddesi Loft2, e-mail: info@dexxon.com).

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду вказане клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2025 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги Міністерства оборони України, надав заперечення щодо апеляційної скарги відповідача з підстав, зазначених у відзиві.

Представник відповідача у вказаному судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл", надав заперечення щодо апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2023 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайнс Рітейл» (далі - Постачальник) укладено Договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби № 286/3/23/107 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, предмет договору - Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Сорочка бойова, тин 4, вид 3) - (далі - Товар).

Згідно з п. 1.2 Договору постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

За умовами п. 1.3 Договору у Специфікації сторонами погоджено номенклатуру товару, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, а саме: Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Сорочка бойова, тип 4, вид. 3), термін постачання до 31.05.2023 року (включно), загальна кількість 100 000 шт., ціна за одиницю 800,00 грн, загальна вартість 80 000 000,00 грн та ПДВ 16 000 000,00 грн разом 96 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить: 96 000 000,00 грн з ПДВ.

Згідно з п. 4.1 Договору замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами.

За умовами п. 4.2 Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 30 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (рахунок).

До рахунку додаються: видаткова накладна постачальника; акт приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам Договору та який оформлений та підписаний відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375. Відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речовою майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт І розділу 11), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 оформлені та підписані: Оголошення. Повідомлення та Посвідчення, що підписані одержувачем товару та вказано фактичну кількість товару, що прийнятий на облік одержувачем товару; повідомлення-підтвердження, яке оформлюється одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 31 грудня 2016 року № 757 (п. 4.4 Договору).

За умовами п. 5.1 Договору товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження під час транспортування, вантажо-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів установлених діючими стандартами тощо.

Згідно з п. 5.2 Договору строк поставки товару визначений у специфікації до договору (п. 1.3).

Відповідно до п. 5.3 Договору місцем поставки товару (партій товару) є одержувачі замовника (Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України), що зазначені у рознарядці та ростовці Міністерства оборони України, які є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 та Додаток 2), згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту. кількості. адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

За умовами п. 5.5 Договору товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід`ємними частинами цього Договору. При формуванні кожної партії товару, допускається не витримувати пропорційність за розмірами встановленими Ростовкою Міністерства оборони України, але з гарантованим подальшим дотриманням ростовки за розмірами сумарно за усіма партіями.

Згідно з 5.7 Договору постачальник не пізніше ніж за 24 години до початку відвантаження товару (партії товару) повідомляє замовника та представника Центрального управління про готовність товару (партії товару) до постачання до місця поставки.

Відповідно до п. 5.8 Договору розвантаження товару в місці приймання здійснюється одержувачем замовника.

За умовами п. 5.9 Договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем товару у Посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речовою майна, то постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати товар відповідно до Розділу IV цього договору (п. 6.1.1. Договору).

Згідно з п. 6.3.1 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки (терміни) встановлені договором.

Відповідно до п. 7.3.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості невчасно постаченого товару.

За умовами п. 7.3.8 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по Договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками /т. 1, а.с. 14 на звороті/.

При цьому до укладеного Договору між сторонами підписано:

- додаткова угода № 1 від 24.05.2023 /т. 1, а.с. 16 на звороті/;

- додаткова угода № 2 від 15.08.2023 /т. 1, а.с. 17 на звороті/;

- додаткова угода № 3 від 19.09.2023 /т. 1, а.с. 18/;

- додаткова угода № 4 від 27.12.2023 /т. 1, а.с. 18 на звороті/.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за Договором, оскільки відповідачем поставлено товар позивачу частково в кількості 9 150 шт., з яких 6005 шт. поставлено 26.05.2023, а 3145 шт. - 22.06.2023, що підтверджується видатковими накладними, актами приймального контролю товару за якістю та повідомленнями підтвердження отримання /т. 1, а.с. 26-30/.

Кількість непоставленого товару становить 90 850 шт. на суму 87 216 000,00 грн.

Згідно з висновком Вінницької Торгово-промислової палати № 23/12/536 від 15.12.2023 підтверджено настання обставин, які є підставою для продовження строків постачання товару щонайменше на 84 календарних днів /т. 1, а.с. 31-34/.

27.12.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 4 на підставі пункту 12.1. розділу ХІІ Договору, висновку Вінницької Торгово-промислової палати № 231/12/534 від 15.12.2023 про виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин та зміну істотних умов Договору, листа ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" № 2023/12/19-3 від 19.12.2023 та листа Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 21.12.2023, за змістом якої продовжено строк поставки товару в кількості 100 000 шт. на загальну суму 96 000 000,00 грн з ПДВ - до 23.08.2023 /т. 1, а.с. 18 на звороті/.

02.01.2024 відповідач направив позивачу лист № 2024/01/02-1, у якому зазначив про неможливість своєчасної поставки товару, зокрема, за Договором від 23.02.2023 № 286/3/23/107 через непереборні обставини та просив надати можливість поставки товару у 2024 році /т. 1 а.с. 7 на звороті/.

Департамент ресурсного забезпечення Міністерства оборони України у відповіді на лист № 2024/01/02-1 від 02.01.2024 повідомив про зацікавленість у допоставці предметів речового майна за укладеними договорами у 2023 році /т. 1, а.с. 8/.

04.01.2024 позивач листом № 370/6/4/25 у відповідь на № 220/14/7 від 02.01.2024 повідомив відповідача про зацікавленість оборонного відомства в допоставці товару за укладеними договорами у 2023 році /т. 1, а.с. 20/.

09.01.2024 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 220/14/80 від 08.01.2024 про добровільне погашення нарахованих штрафних санкцій за Договором від 23.02.2023 № 286/3/23/107 /т. 1, а.с. 21/.

Відповіді від відповідача на вказану претензію позивача матеріали справи не містять.

Відповідач в добровільному порядку не виконав погашення штрафних санкцій, що і стало підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду з вимогою про стягнення 41 440 080,00 грн, з яких 16 134 960 грн - пені, 6 105 120,00 - штрафу (за прострочення понад 30 днів) та 19 200 000,00 грн - штрафу (за односторонню відмову від виконання зобов`язань).

26.06.2024 Господарський суд Вінницької області протокольною ухвалою, зокрема, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду /т. 2, а.с. 32, на звороті/.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 задоволено частково позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про стягнення 41 440 080,00 грн. Присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" на користь Міністерства оборони України 16 134 960,00 грн - пені, 6 105 120,00 - штрафу (за прострочення понад 30 днів) та 333 601,20 грн витрат на сплату судового збору. У частині стягнення 19 200 000,00 грн - штрафу за односторонню відмову від виконання договору відмовлено.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору, а тому вимога про стягнення пені за період прострочення з 24.08.2023 по 24.02.2024 та штрафу (за прострочення понад 30 днів) є правомірною та підлягає задоволенню. В частині стягнення 20% штрафу за односторонню відмову від виконання договору суд зауважив, що його нарахування від повної ціни договору є безпідставним, оскільки часткова поставка товару підтверджена матеріалами справи. Крім того одночасне нарахування штрафу як від вартості недопоставленого товару, так і від суми договору на підставі того ж факту часткової не поставки не відповідає положенням ст. 3, 6, 549 ЦК України, засад справедливості і добросовісності. А тому відмовив у стягненні 19 200 000,00 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби № 286/3/23/107, згідно з п. 1.2 якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 663, 664 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Підставою для звільнення від відповідальності за порушення умов Договору визначено виникнення обставин непереборної сили, що не існували на час укладення Договору (п. 8.1 Договору).

Умовами п. 8.2, 8.2.1, 8.3 Договору визначено, що якщо сторона не в змозі виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії відповідних обставин, повинна не пізніше 5-ти робочих днів з моменту їх виникнення проінформувати про це іншу сторону, а у разі пропущення відповідного строку - сторона позбавляється права посилатися на відповідні обставини, навіть при наявності сертифікату ТПП, які є єдиним доказом підтвердження відповідних обставин.

Матеріалами справи підтверджується існування форс-мажорних обставин та їх вплив на договірні відносини сторін, що відображено у висновку Вінницької Торгово-промислової палати № 23/12/537 від 15.12.2023 та Додатковій угоді № 4 від 27.12.2023, за змістом якої продовжено строк поставки товару до 23.08.2023.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, нарахування позивачем штрафних санкцій за період з 24.08.2023 по 24.02.2024 не охоплено періодом підтвердження дії форс-мажорних обставин, а тому не спростовує можливість їх нарахування після 23.08.2023.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Нормами ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами підпункту 7.3.2 Договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості невчасно постаченого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, а саме поставив товар позивачу частково в кількості 9 150 шт., з яких 6005 шт. поставлено 26.05.2023, а 3145 шт. - 22.06.2023. Кількість непоставленого товару становить 90 850 шт. на суму 87 216 000,00 грн

Суд апеляційної інстанції, перевіривши виконаний позивачем розрахунок 16 134 960,00 грн пені за період прострочення з 24.08.2023 по 24.02.2024 та 6 105 120,00 грн штрафу (за прострочення понад 30 днів), погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нараховані позивачем до стягнення пеня та штраф за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Одночасно колегія суддів вважає необґрунтованими твердження скаржника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" про неправомірність нарахування пені після дати закінчення строку дії Договору, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно з ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Отже оскільки закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним, зокрема, в частині поставки товару, та звільнення від відповідальності за прострочення виконання такого зобов`язання, яке мало місце під час дії договору, помилковою є позиція скаржника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" про відсутність підстав для нарахування позивачем пені поза межами строку дії Договору.

Доводи скаржника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" щодо неправомірності стягнення пені, нарахованої поза строком дії договору, також суперечать приписам частини 6 статті 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і зазначений строк (6 місяців) не обмежується строком дії договору.

Щодо вимог про стягнення 19 200 000,00 грн штрафу на підставі пункту 7.3.8 договору № 286/3/23/107 від 23.02.2023.

Пунктом 7.3.8 Договору № 286/3/23/107 сторони узгодили відповідальність постачальника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" у разі односторонньої відмови від виконання своїх зобов`язань по Договору у вигляді сплати замовнику штрафу у розмірі 20% від суми Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2022 у справі № 914/3046/20 зроблено висновок, що "у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem (лат. "verba chartarum forties accipiunter contra proferentem")" слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав.

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно зробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Тобто, застосовуючи правило "contra proferentem (лат. "verba chartarum forties accipiunter contra proferentem")" слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з урахуванням включення до умов договору відповідальності за прострочення поставки товару, зокрема частини товару, то зміст пункту 7.3.8 Договору свідчить про наявність підстав для нарахування 20% штрафу у випадку повного невиконання умов договору та відмови від поставки товару повністю.

Позивач на підставі підпункту 7.3.8 договору № 286/3/23/107 від 23.02.2023 нарахував штраф за односторонню відмову від виконання зобов`язання у розмірі 19 200 000,00 грн (96 000 000,00 грн х 20%).

З аналізу вказаного пункту договору вбачається, що для застосування відповідальності постачальника, передбаченої таким пунктом, необхідно встановити факт відмови останнього від виконання своїх зобов`язань по договору, а саме поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2024 відповідач звернувся до Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України з листом № 2024/01/02-1, в якому повідомив про обставини непереборної сили та просив надати згоду на можливість поставки товару у 2024 році /т. 1 а.с. 7 на звороті/.

Центральне управління речового забезпечення тилу командування сил логістики Збройних Сил України листом № 370/6/4/25 від 04.01.2024 повідомило Департамент ресурсного забезпечення Міністерства оборони України, що враховуючи наявні запаси та потребу Збройних Сил України у предметах речового майна, Центральне управління зацікавлене у допостачанні предметів речового майна за укладеними договорами у 2023 році із врахуванням вимог чинного законодавства /т. 1 а.с. 20/.

04.01.2024 Департамент ресурсного забезпечення Міністерства оборони України повідомив відповідача листом № 220/14/46 щодо здійснення постачання за договором від 23.02.2023 № 286/3/23/104 Індивідуальне обмундирування (35810000-5) Штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7; за договором від 23.02.2023 № 286/3/23/105 Індивідуальне обмундирування (35810000-5) Костюм літній польовий з тканини тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків Державний Прапор України до польової форми? захисних кольорів 30х45 мм; за договором від 23.02.2023 № 286/3/23/107 Індивідуальне обмундирування (35810000-5) Сорочка бойова тип 4, клас 3; за договором від 23.02.2023 № 286/3/23/108 Спідня білизна (18310000-5) Сорочка та кальсони демісезонні, вид 2. Згідно листа Тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.01.2024 № 370/6/4/25, Центральне управління зацікавлене у допостачанні предметів речового майна за укладеними договорами у 2023 році із врахуванням вимог чинного законодавства /т. 3 а.с. 22/.

Колегія суддів зауважує, що порушення постачальником строків поставки товару, саме по собі не тотожне відмові від поставки товару.

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651-654 ЦК). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК досить часто використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782 ЦК). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, необхідно кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків (постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 727/898/19, від 24.05.2023 у справі № 756/420/17, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23).

Матеріали справи не містять доказів відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по договору з поставки товару, зокрема, розірвання договору з ініціативи постачальника.

Водночас матеріалами справи підтверджено часткову поставку товару в кількості 9 150 шт., вчинення дій з поставки іншої партії товару у листопаді 2023 року, що доводить відсутність дій зі сторони відповідача, спрямованих на односторонню повну відмову від виконання своїх зобов`язань по договору, як підставу нарахування штрафу у розмірі 20% від ціни договору.

Поряд з цим колегія суддів звертає увагу на вищевказані листи, зокрема, відповідача від 02.01.2024 № 2024/01/02-1 до Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України, Центрального управління речового забезпечення тилу командування сил логістики Збройних Сил України № 370/6/4/25 від 04.01.2024 до Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України та Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України № 220/14/46 від 04.01.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл", які в свою чергу своїм змістом спростовують твердження позивача про односторонню відмову постачальника від виконання зобов`язань за договором № 286/3/23/107 від 23.02.2023.

За таких обставин відсутні підстави для застосування до постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл") відповідальності, передбаченої п.п. 7.3.8 договору № 286/3/23/107 від 23.02.2023, щодо стягнення 20% штрафу у розмірі 19 200 000,00 грн за односторонню відмову постачальника від виконання зобов`язань. Отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 20% штрафу у розмірі 19 200 000,00 грн, нарахованого на підставі п. 7.3.8 Договору за односторонню відмову постачальника від виконання зобов`язань.

За наведеного колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги Міністерства оборони безпідставними, а оскаржуване рішення в частині стягнення 19 200 000,00 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 в оскаржуваній частині відсутні.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у ст. 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст. 78, ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19).

Водночас чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву також просило місцевий господарський суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про відсутність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача.

ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" в апеляційній скарзі просить зменшити розмір пені та штрафу (штрафу у розмірі 7% вартості товару, поставка якого прострочена на понад 30 днів) на 99% за несвоєчасну поставку товару, який хоч і з прострочкою, але все ж був поставлений, а також товару, який вилучено у ході обшуку та передано на зберігання до військової частини на 90% за не поставку товару, який фактично не був поставлений. В обґрунтування доводів цього клопотання відповідач посилається на те, що неповне виконання контрактів із МОУ зумовлено повним блокуванням діяльності товариства з боку правоохоронних органів, а також невиконанням своїх зобов`язань контрагентом виробником товарів.

Так відповідач в обґрунтування вказаного посилається на наступні обставини.

Слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023. У рамках вказаного досудового розслідування проводились слідчі (процесуальні) дії, які стосуються вилучення та накладення арешту на товар, який проходив процедуру розмитнення і на сьогодні частково переданий на відповідальне зберігання позивачу.

20.11.2023 представник відповідача адвокат Лапка І.С. звертався із адвокатським запитом № 20-11/23 в інтересах відповідача до Київської митниці ДМС України щодо непроведення митного оформлення товару, який був ввезений для подальшої передачі до МОУ на виконання контракту № 21032023TD, укладеного між ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" із та DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (Компанія Республіки Туреччини) /т. 1 а.с. 151-153/.

Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до Міністра оборони України з листом № 2023/12/21-1 від 21.12.2023 та заступника Міністра оборони України з листом № 2023/12/19-7, в яких повідомили останніх, що для розмитнення придбаного в Туреччині товару представники відповідача подали відповідні митні декларації до оформлення. Довгий час (з 24.10.2023) автомобілі з товаром знаходились на огляді митного терміналу, з сайту Державної митної служби Єдине вікно для міжнародної торгівлі товариство відслідковувало, що декларації на 4 авто перебувають у статусі в роботі. Також повідомлено, що на виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09.11.2023 у справі № 463/10030/23-к представниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, з 15 по 17 листопада 2023 року в зоні митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста Чайки Київської митниці проведено обшук. В ході проведення обшуку були виявлені та вилучені товари (одяг для чоловіків), заявлені за митними деклараціями від 24.10.2023 № 23UA100380615328U3, від 24.10.2023 № 23UA100380615337Г9, від 09.11.2023 № 23UA100380616474Г0, від 13.11.2023 № 23UA100380616623U3. В рамках даних дій ДБР на митній території по цих деклараціях перебуває, зокрема товар по договору № 286/3/23/107.

24.11.2023 Київська митниця листом № 7.8-6/7.8-28.13-/8.19/21218 на запит представника відповідача адвоката Лапки І. надала інформацію, що на виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 09.11.2023 у справі № 463/10030/23-к представниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, з 15 по 17 листопада 2023 року в зоні митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста Чайки Київської митниці проведено обшук. В ході проведення обшуку були виявлені та вилучені товари (одяг для чоловіків), заявлені за митними деклараціями від 24.10.2023 № 23UA100380615328U3, від 24.10.2023 № 23UA100380615337Г9, від 09.11.2023 № 23UA100380616474Г0, від 13.11.2023 № 23UA100380616623U3. Згідно постанови слідчого ТУ ДБР про визнання речовими доказом та визначення місця зберігання речових доказів від 17.11.2023 вищезазначені товари були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Крім того, місцем зберігання вищезазначених речових доказів визначено склад митного органу, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с.Чайки, вул. Антонова, 1А та транспортні засоби: НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 - НОМЕР_4 , НОМЕР_5 - НОМЕР_6 , НОМЕР_7 - НОМЕР_8 , які перебувають в зоні митного контролю відділу митного оформлення №1 митного поста Чайки Київської митниці за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с.Чайки, вул.Антонова, 1А. Враховуючи вищевикладене, виконання митних формальностей за митними деклараціями від 24.10.2023 №23UA100380615328U3, від 24.10.2023 №23UA100380615337Г9, від 09.11.2023 №23UA100380616474Г0, від 13.11.2023 №23UA100380616623U3 на даний час не може бути завершеним у зв`язку з вилученням вищезазначених товарів та визнанням їх речовими доказами у кримінальному провадженні /т. 1 а.с. 155/.

Окрім того на адвокатський запит адвоката Лукінчук Р.А. від 26.02.2024 № 2024-02/02 командир військової частини НОМЕР_9 листом від 02.03.2024 № 960/1368 повідомив, що вилучене у межах кримінального провадження майно передане на зберігання цієї військової частини, зокрема: одяг трикотажний для чоловіків з бавовни: Сорочка бойова тип 4, вид 3 41944 шт; Одяг трикотажний для чоловіків з бавовни: комплект спідньої білизни (сорочка та кальсони), демісезонний 95377 к-тів; Штани костюму літнього польового, тип 4, клас 7 40078 шт.; Одяг трикотажний для чоловіків з бавовни: фуфайка з коротким рукавом 14320 шт.; Комплекти текстильні для чоловіків з бабовни: SUMMER SET (JACKETPAINTS)/Костюм літній польовий тип 4, клас 7 4999 к-тів /т.1 а.с. 225 на звороті-226/.

16.05.2024 представник відповідача адвокат Парфило І.В. спрямував до Чернівецької митниці адвокатські запити щодо майна, яке ввозилось відповідачем у цій справі, та яке було арештовано слідчими на підставі ухвали суду. Згідно з інформацією, наданою митницею на адвокатські запити, 20.03.2024 ГСУ ДБР у межах вже згаданого кримінального провадження проведено обшук та передано на відповідальне зберігання майно, власником якого є відповідач /т. 1 а.с. 150/.

Таким чином відповідач вважає, що у його діях відсутня недобросовісна поведінка та вина, оскільки вчасна поставка товару позивачу не залежала напряму від волі відповідача. Відповідач зазначає, що повідомляв позивача про виникнення обставин непереборної сили (форс- мажорні обставини) відповідні докази надав сам позивач, які зумовили прострочення виконання поставки товарів та в подальшому звернувся до Торгово-промислової палати за отриманням документу про засвідчення існування заявлених обставин. Також повідомляв про випадок, який стався під час проходження митного контролю, що призвело до затримки товару, а в подальшому до вилучення такого товару на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідач звертає увагу на те, що продукцію, яку відповідач поставляє позивачу, він отримував на підставі Контракту купівлі-продажу від 21.03.2023 за № 21032023TD, укладеного між ТОВ Трейд Лайнс Рітейл та DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (Компанія Республіки Туреччини). Вказаний контракт діючий, однак товар за специфікацією № 2, № 3, № 5 продавцем у повному обсязі покупцю не поставлений. Відповідач зазнав значних збитків через непоставлений товар, оскільки за Контрактом оплачено аванс продавцю у розмірі 2 662 390 доларів США. ТОВ Трейд Лайнс Рітейл звернулось із вимогою до DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S про повернення авансу, проте продавець не відповідає.

Водночас колегія суддів враховує, що згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто власне факт проведення досудового розслідування у межах кримінального провадження не може мати для суду преюдиційного значення під час оцінки доказів у господарській справі.

Отже оцінивши встановлені обставини і наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення розміру пені з урахуванням наступних обставин:

- пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі;

- 04 січня 2024 року Центральне управління речового забезпечення тилу командування сил логістики Збройних Сил України листом № 370/6/4/25 від 04.01.2024 повідомило Департамент ресурсного забезпечення Міністерства оборони України, що враховуючи наявні запаси та потребу Збройних Сил України у предметах речового майна, Центральне управління зацікавлене у допостачанні предметів речового майна за укладеними договорами у 2023 році із врахуванням вимог чинного законодавства. Листом № 220/14/46 від 04.01.2024 Департамент ресурсного забезпечення Міністерства оборони України повідомив відповідача щодо здійснення постачання зокрема за договором від 23.02.2023 № 286/3/23/107 Індивідуальне обмундирування (35810000-5) Сорочка бойова тип 4, клас 3;

- з матеріалів справи, які стосуються кримінального провадження № 62023000000000876 від 12.10.2023 вбачається, що вироби поставлені відповідачем за умовами укладеного договору від 23.02.2023 № 286/3/23/107 надходили на територію країни після 24.08.2023 з метою виконання умов вказаного договору та підлягали митному оформленню, проте під час проходження митного контролю були вилучені та арештовані в межах вказаного кримінального провадження, що в свою чергу підтверджує посилання відповідача про намагання виконати умови договору № 286/3/23/107 належним чином. Зокрема, командир військової частини НОМЕР_9 листом № 960/1368 від 02.03.2024 повідомив представника відповідача, що вилучене у межах кримінального провадження майно передане на зберігання цієї військової частини зокрема: одяг трикотажний для чоловіків з бавовни: Сорочка бойова тип 4, вид 3 41944 шт; Одяг трикотажний для чоловіків з бавовни: комплект спідньої білизни (сорочка та кальсони), демісезонний 95377 к-тів; Штани костюму літнього польового, тип 4, клас 7 40078 шт.; Одяг трикотажний для чоловіків з бавовни: фуфайка з коротким рукавом 14320 шт.; Комплекти текстильні для чоловіків з бабовни: SUMMER SET (JACKETPAINTS)/Костюм літній польовий тип 4, клас 7 4999 к-тів /т. 1 а.с. 226/.

- позивачем не здійснювалась попередня оплата за договором від 23.02.2023 № 286/3/23/107 в силу положень п. 4.2 договору, а тому несвоєчасна поставка відповідачем товару, який не був оплачений, жодним чином не вплинула на його майновий стан;

- позивачем не було понесено збитків (доказів понесення збитків і причинний зв`язок не було доведено позивачем в межах розгляду цієї справи).

Отже з огляду на обставини, які зумовили порушення відповідачем строку поставки товару за Договором, враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій є великим, а вина відповідача у порушенні зобов`язання була обумовлена, зокрема, невиконанням договірних зобов`язань контрагентом DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S (Компанія Республіки Туреччини), враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, погіршення фінансового стану, з урахуванням того, що відповідач в умовах війни здійснює зовнішньо-економічну господарську діяльність та з огляду на те, що загальний розмір правомірно заявлених до стягнення штрафних санкцій становить ? 25,5 % суми невиконаного зобов`язання, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зменшення належних до стягнення сум штрафних санкцій на 30 %, а саме пені (з 16 134 960,00 грн до 11 294 472,00 грн) та штрафу (з 6 105 120,00 грн до 4 273 584,00 грн).

Таким чином суд апеляційної інстанції у цій справі реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України та оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини і подані докази в сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій з огляду на наявність належних, допустимих та достатніх доказів, що підтверджували наявність обставин, які є підставою для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема пені та штрафу на 30 %.

Щодо оскарження відповідачем протокольної ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.06.2023 у справі № 902/483/24.

Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Системний аналіз статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зі змісту апеляційної скарги ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" вбачається, що представник останнього просить скасувати протокольну ухвалу місцевого господарського суду від 26.06.2023 у даній справі в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із відсутністю повноважень на підписання позовної заяви особою, яка цей позов подала.

При цьому згідно з частиною 3 статті 255 ГПК України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. При цьому не має значення, були ці ухвали протокольними чи викладені у вигляді окремого рішення суду (ухвали). Ця норма означає, що доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окремих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції (постанова Верховного Суду від 10.07.2023 у справі № 910/13020/22).

Розглянувши вказані доводи скаржника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" про відсутність повноважень на підписання позовної заяви особою, яка цей позов подала, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Із долученого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що у графі відомості про керівника юридичної особи значиться - Умєров Рустем Енверович, а у графі відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі з правом підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) - ОСОБА_2 /т. 1, а.с. 37/.

Також обсяг повноважень Заведія В.І., з правом підпису позовних заяв, підтверджується довіреністю № 220/112/Д від 08.02.2024, виданою Міністром оборони України Рустемом Умєровим на ім`я Заведій В.І. /т. 1, а.с. 38/.

Слід також зазначити, що Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 дійшла висновку про таке:

«Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.»

За наведеного колегія суддів вважає, що в матеріалах справи містяться належні та достатні підтвердження наявності у Заведія В.І. повноваження вчиняти дії від імені Міністерства оборони України, як це передбачено наведеними вище положеннями закону, тобто на засадах самопредставництва.

Таким чином суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду протокольною ухвалою від 26.06.2024 у цій справі № 902/483/24.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 - зміні в частині часткового задоволення позову шляхом зменшення розміру заявленого до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" штрафних санкцій, а саме пені (з 16 134 960,00 грн до 11 294 472,00 грн) та штрафу (з 6 105 120,00 грн до 4 273 584,00 грн) на 30 %.

Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції допущено помилку при розрахунку присудженого до стягнення з відповідача на користь позивача 333 601,20 грн - витрат на сплату судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією № 14/3/103 (внутрішній номер 340382931) від 16.04.2024 позивач за подання позовної заяви в електронній формі сплатив 497 280,96 грн судового збору (41 440 080 грн х 1,5% х 0,8).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного враховуючи часткове задоволення позову, місцевий господарський суд повинен був стягнути з відповідача на користь позивача 266 890,69 грн (497 280,96 грн * 53,67% (відсоток задоволених позовних вимог)) судового збору.

Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 в частині присудженого до стягнення судового збору за подачу позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 266 890,69 грн внаслідок застосування пропорції, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційних скарг залишаються за скаржниками.

Слід зазначити, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" задоволити частково.

Ухвалу (протокольну) Господарського суду Вінницької області від 26.06.2024 у справі № 902/483/24, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, - залишити без змін.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 у справі № 902/483/24 змінити в частині стягнутих сум пені, штрафу за прострочення понад 30 днів та проведеного розподілу судового збору за подання позову, виклавши пункти 2, 4 резолютивної частини рішення у такій редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Трейд Лайнс Рітейл " (вул. Волошкова, буд. 51а, м. Вінниця, 21034; код ЄДРПОУ 44755072) на користь Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) 11 294 472,00 грн - пені, 4 273 584,00 грн - штрафу за прострочення понад 30 днів та 266 890,69 грн - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

4. У частині стягнення 4 840 488,00 грн пені, 1 831 536,00 грн штрафу за прострочення понад 30 днів та 19 200 000,00 грн - штрафу за односторонню відмову від виконання договору відмовити.

Судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.

Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому ст. 287-291 ГПК України.

Справу № 902/483/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "23" січня 2025 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Коломис В.В.