Ухвала

від 23.01.2025 по справі 722/62/25

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/62/25

Номер провадження 1-в/722/21/25

УХВАЛА

23 січня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України, засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого,

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.07.2022 року за яким ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.

Представник виправної колонії та засуджений в судове засідання не з`явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.03.2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.07.2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, і призначено йому покарання за: - ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком вісім років із конфіскацією майна; - ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком сім років шість місяців із конфіскацією майна. На підставі ч.1ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком вісім років із конфіскацією майна. На підставі ст.71, 72 КК України до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.03.2021, та остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком вісім років один місяць із конфіскацією майна.

Вирок набрав законної сили 19.09.2022 року.

Сума завданої матеріальної шкоди за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.03.2021 року становить 301 грн 08 коп (епізод, вчинений 26.01.2021 року).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст. 57, ч.1 ст. 58, ч.1 ст. 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 ч.1.ст. 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Неоподаткований мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.03.2021 року дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке мало місце 26.01.2021 року на суму 301 гривня 08 копійок.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135,00 грн. (2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135,00 грн. х 2 = 2270,00 грн.

Ураховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2 ст. 4 КК України та ч. 1ст. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_4 діяння (26.01.2021 року), кваліфікувалися б за ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

Відтак, ОСОБА_4 слід вважати засудженим Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.07.2022 року за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком вісім років із конфіскацією майна.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст.5,ч. 2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, від подальшого відбування покарання за ч.1 ст.185 КК України, призначеного вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.03.2021 року у зв`язку із усуненням законом караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, засудженим за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.07.2022 року за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України на строк 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1