Ухвала

від 23.01.2025 по справі 722/63/25

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/63/25

Номер провадження 1-в/722/22/25

УХВАЛА

23 січня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокиряни клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України, засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого,

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2023 року за яким ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.

Представник виправної колонії та засуджений в судове засідання не з`явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2021 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації.

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки. У силу ст. 71 КК України ОСОБА_4 і повністю невідбутого ним покарання у виді обмеження волі на строк один рік за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2021 частково приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, шість місяців обмеження волі, перевівши в силу ч.1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання у виді обмеження волі у більш суворий у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення, встановленого п/п «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, та остаточно ОСОБА_4 до відбування визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки та три місяці. Зараховано йому згідно ч. 5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 29.05.2023 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

Вирок набрав законної сили 29.06.2023 року.

Сума завданої матеріальної шкоди за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2021 року становить 438 гривень 33 копійки (епізод, вчинений 25.06.2021 року), за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2023 року 4500 гривень 00 копійок (епізод, вчинений 03.11.2021 року) та 3466 гривень 66 копійок (епізод, вчинений 08.01.2022 року).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст. 58, ч.1 ст.62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч.1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Неоподаткований мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2021 року дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке мало місце 25.06.2021 року на суму 438 гривень 33 копійки.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135,00 грн. (2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135,00 грн. х 2 = 2270,00 грн.

Ураховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2 ст. 4 КК України та ч. 1ст. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_4 діяння (25.06.2021 року), кваліфікувалися б за ч. 2 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

Згідно мотивувальної частини вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2023 року вбачається, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, яке мало місце 03.11.2021 року на суму 4500 грн. та за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, яке мало місце 08.01.2022 року на суму 3466,66 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135,00 грн. (2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135,00 грн. х 2 = 2270,00 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2022 року складав 1240,50 грн. (2481,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,50 грн. х 2 = 2481,00 грн.

Відтак, ОСОБА_4 слід вважати засудженим вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2023 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст.5,ч. 2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, від подальшого відбування покарання за ч.1 ст.185 КК України, призначеного вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2021 року у зв`язку із усуненням законом караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, засудженим за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2023 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1