Постанова

від 15.01.2025 по справі 908/3413/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3413/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 11.01.2022 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі №908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл», ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.

Ухвалою від 08.12.2022 припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Стецини Ігоря Володимировича, затверджено План санації ТОВ «Техно Буд Рітейл», схвалений зборами кредиторів 03.10.2022, введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.

Ухвалою від 24.01.2024 здійснено процесуальну заміну кредитора у справі №908/3413/21 ТОВ «Юридична Консалтингова Група М.К.С.» (код ЄДРПОУ 38049262) з вимогами до боржника у розмірі 2 860 000 грн на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36413493) на підставі Договору про відступлення права вимоги від 29.06.2023 № 29/06-23, ТОВ «АТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36413493) з вимогами до боржника у розмірі 2 860 000 грн. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» (код ЄДРПОУ 38544640) на підставі Договору про відступлення права вимоги від 21.08.2023 № 21/08-23.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника. Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл арбітражного керуючого Микитьона В.В. Затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл, 69005, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, 64Д, код ЄДРПОУ 30770148, схвалений зборами кредиторів 16.02.2024. Введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл, 69005, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, 64Д, код ЄДРПОУ 30770148. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 та направити справу до господарського суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- під час розгляду клопотання розпорядника майна ТОВ Техно Буд Рітейл та винесення оскаржуваної ухвали про введення процедури санації, судом першої інстанції висновки Центрального апеляційного господарського суду в постанові від 01.06.2023 у справі № 908/3413/21 враховані не були, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення;

- в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3413/21(908/2262/22) за позовом ОСОБА_1 про скасування правочинів та рішень державного реєстратора щодо відчуження боржником нерухомого майна: фабрика по виробництву м`яких меблів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218234532218, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 232699432218, кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, площею: 0,881 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на сьогоднішній день рішення в даній справі ухвалено не було, правова доля ліквідних активів боржника, які вибули з його власності у спірний період, вирішена не була;

- у суду першої інстанції була відсутня можливість надати остаточно оцінку активів та пасивів боржника, а в разі повернення активів боржника, які були незаконно відчужені попереднім керівництвом ТОВ Техно Буд Рітейл (нерухоме та рухоме майно), платоспроможність боржника буде відновлена, що є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл;

- 02.02.2024 ОСОБА_1 на адресу Господарського суду Запорізької області було подано заяву про додаткові грошові вимоги, в якій ОСОБА_1 просив суд визнати розмір грошових вимог ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) до ТОВ ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ (код ЄДРПОУ: 30770148) у сумі 1 244 170,91 грн (інфляційне збільшення та 3 % річних), які віднести до 4 черги та в сумі 9 844,80 грн судові витрати, які віднести до 1 черги. Вказана заява станом на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали розглянута не була та навіть не була призначена до розгляду, а про її подання розпорядником майна ТОВ Техно Буд Рітейл в плані санації не зазначено. В разі визнання вимог за даною заявою, грошові вимоги ОСОБА_1 будуть збільшені на 1 254 015,71 гривень. До моменту розгляду даної заяви перехід до наступної судової процедури не відповідатиме Кодексу України з процедур банкрутства. Проте, судом першої інстанції правова оцінка даним обставинам у супереч п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України надана не була, що призвело до неповноти судового розгляду та ухвалення необґрунтованого судового рішення;

- затверджений оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції План санації боржника не містить дієвих управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних заходів та переконливих доказів можливості відновлення платоспроможності боржника з метою погашення ним заборгованості перед кредиторами;

- потенційний інвестор також не брав участі в засіданні зборів кредиторів ТОВ Техно Буд Рітейл, та не підтвердив наявність в нього грошових коштів у розмірі 86 000,00 грн;

- судом першої інстанції не було надано правову оцінку тому, що визначений Планом захід - Стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 1 092 700.00 грн. не містить відомостей щодо реальної можливості стягнення дебіторської заборгованості; в плані санації не зазначено інформацію про наявних дебіторів; не вказано інформації щодо строків позовної давності за такими вимогами, а також фінансовий стан (платоспроможність) дебіторів; не зазначено інформації щодо періодів, за якими має провадитися стягнення з дебіторів; не зазначено про наявність або відсутність у боржника грошових коштів, необхідних для сплати судового збору за подання відповідних позовів на всіх стадіях судового провадження;

- строк, визначений графіком погашення вимог кредиторів у Плані санації є абстрактним та не підтверджений відповідними доказами, доданими до плану санації;

- затвердженим оскаржуваною ухвалою Планом санації боржника передбачено погашення 534 306,21 грн. вимог ОСОБА_1 та списання 2 218 788,07 грн. Таким чином, Планом санації передбачено списання 75,91 % від розміру грошових вимог ОСОБА_1 , з чим ОСОБА_1 категорично не погоджується, адже це суперечить його майновим інтересам, як кредитора.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області також подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 та направити справу до господарського суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕXНО БУД РІТЕЙЛ про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 885 885,72 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі №280/306/24 позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено в повному обсязі. Отже за підприємством боржником обліковується податкова заборгованість у розмірі 885 885,72 грн;

- у зв`язку з відсутністю податкового боргу, Планом санації ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» не передбачалося прощення (списання) боргів зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів;

- невідповідність плану санації вимогам цього Кодексу несе в якості негативного процесуального наслідку відмову у затвердженні плану санації господарським судом. Затверджений план санації ТОВ ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 року взагалі не містить заходів щодо погашення, прощення, списання заборгованість зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів;

- ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» безпідставно використовує процедуру санації, що свідчить про мету протиправного позбавлення ГУ ДПС у Запорізькій області можливості задовольнити вимоги по сплаті грошових зобов`язань до бюджету;

- відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури санації суперечить, зокрема приписам абзацу другого частини третьої статті та частини сьомої статті 52 КУзПБ за змістом яких при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського від 03.07.2024 об`єднано апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

14.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від уповноваженої особи ТОВ «Техно Буд Рітейл» Балінської О.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання. В обґрунтування вказаного клопотання зазначається, що розгляд апеляційної скарги уповноваженої особи ТОВ «Техно Буд Рітейл» Балінської О.В. на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022р., якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Техно Буд Рітейл», призначено на 29.01.2025р. на 11 год. 30хв. Беручи до уваги вищевикладене, у разі скасування Центральним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022р., якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Техно Буд Рітейл», наслідками є закриття провадження у справі, що в свою чергу може суттєво вплинути на права інвестора. У зв`язку з цим вважаємо розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні призначеному на 15.01.2025р. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024р. є неможливим до розгляду апеляційної скарги Балінської О.В. на ухвалу суду від 11.01.2022р. про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Інші учасники справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл своїм правом на подання відзиву не скористалися.

За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 24.10.2024 приймали участь представник кредитора Лізіна Олега Сергійовича (апелянта). Інші учасники провадження № 908/3413/21, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.

Водночас, в призначений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду час секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з представником Головного управління ДПС у Запорізькій області в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми EasyCon, однак представник на зв`язок не вийшов, тому засідання в режимі відеоконфернеції відбулося без її участі.

Судом приймається до уваги, що в судовому засіданні, яке відбулось у даній справі 24.10.2024, суд також намагався налагодити зв`язок з представником Головного управління ДПС у Запорізькій області, однак представник апелянта на зв`язок не вийшов, тому засідання в режимі відеоконфернеції також відбулося без її участі.

Щодо клопотання ОСОБА_2 про відкладення судового засідання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, апеляційне провадження у даній справі здійснюється на підставі поданих ОСОБА_1 та ГУ ДПС у Запорізькій області апеляційних скарг, в межах їх доводів та вимог, що відповідає приписам ч. 1 ст. 269 ГПК України.

На даний час ухвала Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022, якою, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» є чинною.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною (ч.ч. 1, 5 ст. 4 ГПК України).

Частина 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

За приписами ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Таким чином, у суду відсутні підстави не розглядати апеляційні скарги ОСОБА_1 та ГУ ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл, провадження в якій триває на сьогоднішній день.

Крім того, в межах розгляду даних апеляційних скарг вже відбулося судове засідання 24.10.2025 та оголошувалася перерва до 15.01.2025.

До того ж, заявник просить відкласти судові засідання призначені на 15.01.2025 у справі № 908/3413/21 на іншу дату не раніше розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі № 908/3413/21 про відкриття провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл», що фактично тотожне зупиненню цього провадження. Натомість згідно ч. 17 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Слід також зауважити, що в разі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення - ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі № 908/3413/21, суд апеляційної інстанції, який відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 не буде вважатися таким, що діє не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги тривалість провадження та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з`явилися.

Представник апелянта Лізіна О.С. в судовому засіданні 15.01.2025 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд її задовольнити: скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представника апелянта, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 КУзПБ).

За положеннями ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2022. відкрито провадження у справі №908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл, 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64Д, код ЄДРПОУ 30770148. Визнані грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична Консалтингова Група М.К.С., 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 40-А до боржника на суму 76 700,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 860 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Стецину Ігора Володимировича. Зобов`язано розпорядника майна у строк до 10.03.2022. надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його до господарського суду Запорізької області у строк до 10.03.2022. Попереднє засідання суду призначити на 10.03.2022. о/об 12-00.

11.01.2022. №68055 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл.

Ухвалою суду від 12.05.2022. визнані грошові вимоги ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 на суму 4962,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 711 212,28 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Встановлено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів до 26.05.2022. Встановлено дату підсумкового засідання суду 02.06.2022. Зобов`язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд Рітейл, наявну дебіторську заборгованість.

Ухвалою від 08.12.2022 припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Стецини Ігоря Володимировича, затверджено План санації ТОВ «Техно Буд Рітейл», схвалений зборами кредиторів 03.10.2022, ввів процедуру санації боржника, керуючим санацією призначив арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.

За наслідками апеляційного перегляду, частково задовольнивши апеляційну скаргу кредитора Лізіна О.С., Центральний апеляційний господарський суд виніс постанову від 01.06.2023 у справі № 908/3413/21, якою ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.12.2022 у справі №908/3413/21 скасував, справу №908/3413/21 передав для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном боржника.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував:

- перевіряючи дотримання порядку схвалення плану санації боржника та його відповідності вимогам законодавства Господарський суд Запорізької області залишив поза увагою приписи частини п`ятої статті 52 КУзПБ та не надав оцінку кредиторам на предмет їх можливої заінтересованості стосовно боржника із урахуванням визначення заінтересованої особи стосовно боржника, закріпленого у статті 1 КУзПБ;

- суд першої інстанції не з`ясував та не надав оцінку чи дійсно наведені в плані санації боржника заходи є такими, що направлені на реалізацію мети та цілей процедури санації, визначених абзацом другим частини першої статті 50 КУзПБ із урахуванням розміру визнаних та затверджених судом кредиторських вимог до боржника 5 652 874,28 грн та вимог, які будуть погашені згідно плану санації 86 000,00 грн (близько 1,5 % суми кредиторської заборгованості), строку реалізації заходу щодо відновлення платоспроможності, що відповідно до плану санації складає 10 днів з дня затвердження судом плану санації, зокрема, для кредитора ОСОБА_1 , який проголосував проти схвалення санації;

- Господарський суд не перевірив твердження ОСОБА_1 , що розмір задоволених вимог останнього буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації (зокрема, за умов можливого повернення боржнику нерухомого майна в порядку ст. 42 КУзПБ, заходи щодо чого не передбачені планом санації та взагалі не розглядалися на комітеті кредиторів), та не дослідив чи дійсно затвердження плану санації призводить до таких непропорційних умов;

- Господарським судом Запорізької області не надано оцінку тому чи дотримано принцип добросовісності, чи не буде заподіяно шкоду іншим кредиторам та чи не буде зловживання правом і порушення прав інших учасників у справі про банкрутство у випадку задоволення лише 1,5% кредиторських вимог та списання (прощення) решти;

- висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника зроблений без аналізу дійсного фінансового-господарського стану боржника;

- хоча суд і має враховувати рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів) та їх клопотання щодо введення наступної судової процедури, однак, при визначенні наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі керується судовим розсудом, з огляду на що повинен наводити мотивовані підстави прийняття відповідного рішення, чого в даному випадку не було зроблено Господарським судом Запорізької області.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд справи № 908/3413/21 призначено судді Ніколаєнку Р.А. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями б/н від 19.06.2023).

Ухвалою від 27.06.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу № 908/3413/21 прийняв до свого провадження та розгляду на стадії розпорядження майном боржника, поновив процедуру розпорядження майном у справі та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Стецини Ігоря Володимировича; призначив до розгляду в судовому засіданні клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області (вих.№ 20424/6/08-01-20-05-07 від 21.07.2022) про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, а також підсумкове судове засідання по справі на 26.09.2023, 11.00.

Ухвалою від 28.08.2023, у зв`язку з виниклою необхідністю засідання суд переніс на 21.09.2023, 10.00.

Ухвалою від 21.09.2023 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вих.№ 20424/6/08-01-20-05-07 від 21.07.2022) суд залишив без задоволення; розгляд справи відклав, прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні заяву ТОВ «Юридична Майстерня» (вих.№31/08 від 31.08.2023) про заміну кредитора, клопотання кредитора ОСОБА_1 (вих.б/н від 20.09.2023) про відсторонення арбітражного керуючого Стецини І.В. від виконання повноважень розпорядника майна у справі№908/3413/21, клопотання кредитора - ОСОБА_1 (вих.б/н від 20.09.2023) про продовження строку процедури розпорядження майном у справі та заяву арбітражного керуючого Потупало Н.І. (вих.б/н від 20.09.2023) про згоду на участь у справі про банкрутство, на 02.11.2023 о 10.00.

За наслідками засідання 15.11.2023 господарський суд постановив ухвалу, якою:

- клопотання (б/н від 20.09.2023) кредитора ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого Стецини Ігоря Володимировича від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Техно Буд Рітейл у справі № 908/3413/21 та призначення розпорядником майна ТОВ Техно Буд Рітейл у справі № 908/3413/21 арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну - задовольнив частково;

- клопотання (б/н від 10.10.2023) комітету кредиторів про відсторонення розпорядника майна Стецини Ігоря Володимировича та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича задовольнив;

- відсторонив арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Техно Буд Рітейл у справі про банкрутство №908/3413/21;

- в частині призначення розпорядником майна ТОВ Техно Буд Рітейл у справі №908/3413/21 арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну клопотання кредитора Лізіна О.С. відхилив;

- розпорядником майна у справі № 908/3413/21 про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл призначив арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 11 від 31.01.2013, поштова адреса офісу: 02094, м.Київ, а/с 18);

- заяву (б/н від 20.09.2023) арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни про участь у справі про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл - відхилив;

- розгляд справи, клопотання (вих.№31/08 від 31.08.2023) ТОВ Юридична Майстерня про заміну кредитора, клопотання (б/н від 20.09.2023) кредитора ОСОБА_1 про продовження строку процедури розпорядження майном у справі № 908/3413/21 про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл відклав до 12.12.2023, 11.30;

- призначив до розгляду в засіданні 12.12.2023, 11.30 питання щодо визнання порушеними керівництвом ТОВ Техно Буд Рітейл строків подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника.

Ухвалою від 12.12.2023, зокрема, розгляд справи, клопотання (вих.№31/08 від 31.08.2023) ТОВ «Юридична Майстерня» про заміну кредитора, питання щодо визнання порушеними керівництвом ТОВ «Техно Буд Рітейл» строків подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника відкладено до 22.02.2024, 11.00, в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.01.2024 суддею Ніколаєнко Р.А. заявлено самовідвід від розгляду справи № 908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» (код ЄДРПОУ 30770148).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024, справу № 908/3413/21 розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 24.01.2024 суддею Юлдашевим О.О. прийнято справу № 908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» до свого провадження; присвоєно справі номер провадження 14/79/21-16/9/23-26/17/24; судове засідання призначено на 06.02.2024 о 12-15, в режимі відеоконференції; зобов`язано завчасно до дня судового засідання: розпорядника майна арбітражного керуючого Микитьона В.В. провести інвентаризацію майна боржника, аналіз фінансово-господарської діяльності з урахуванням зауважень, викладених в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у даній справі, а також з урахуванням фінансової та статистичної звітності боржника, поданої боржником до ГУС у Запорізькій області, ГУС у Київській області (електронні копії звітності направлені для опрацювання та використання в роботі при проведенні аналізу електронною поштою); документи та матеріали за підсумками інвентаризації та аналізу представити суду у строк до 06.02.2024; представити поточний звіт по справі у строк до 06.02.2024, з відображенням вжитих та запланованих заходів у процедурі; - кредиторів, розпорядника майна - надати позиції з питання порушення/відсутності порушення з боку керівництва боржника вимог ч.6 ст.34 КУзПБ, а саме - строків подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності боржника; протокольні рішення комітету кредиторів, прийняті на засіданнях комітету.

Ухвалою від 24.01.2024 здійснено процесуальну заміну кредитора у справі №908/3413/21 ТОВ «Юридична Консалтингова Група М.К.С.» (код ЄДРПОУ 38049262, 03126, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 40-А з вимогами до боржника у розмірі 2 860 000 гри. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36413493, 04111, місто Київ, вулиця Щербакова, буд. 53) на підставі Договору про відступлення права вимоги від 29.06.2023 № 29/06-23, ТОВ «АТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36413493, 04111, місто Київ, вулиця Щербакова, буд. 53) з вимогами до боржника у розмірі 2860000 грн. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» (код ЄДРПОУ 38544640, 03115, місто Київ, пр. Берестейський, буд. 136) на підставі Договору про відступлення права вимоги від 21.08.2023 № 21/08-23.

На адресу суду надійшов звіт про фінансовий аналіз ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» станом на 31.12.2021 року, документи складені за результатами інвентаризації активів та пасивів боржника, протокол загальних зборів ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» від 16.02.2024.

До суду також надійшли наступні документи:

- 19.02.24 та 21.02.24 клопотання розпорядника майна боржника про відкриття процедури санації ТОВ «Техно Буд Рітейл», призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Куліченка М.В., затвердження плану санації ТОВ «Техно Буд Рітейл»; клопотання про долучення до матеріалів справи документів проведення інвентаризації активів ТОВ «Техно Буд Рітейл»;

- 19.02.24 заява арбітражного керуючого Куліченка М.В. на участь у справі;

- 21.02.24 клопотання розпорядника майна боржника про долучення до матеріалів справи копії Акту №11 інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами, кредиторами ТОВ «Техно Буд Рітейл»;

- 22.02.24 письмові пояснення по справі представника кредитора.

Вирішуючи питання про затвердження плану санації та введення процедури санації ТОВ Техно Буд Рітейл, Господарський суд Запорізької області зазначив, що вказаним планом санації передбачені наступні заходи з відновлення платоспроможності боржника:

- Залучення коштів інвестора у вигляді фінансової допомоги у розмірі 86 000.00 грн. спрямованих на часткове задоволення вимог кредиторів.

- Стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 1092,7 тис грн.

- Погашення вимог кредиторів, що включені до 1 класу (черги) шляхом задоволення їх в повному обсязі.

- Погашення вимог кредиторів, що включені до 4 класу (черги) шляхом їх часткового задоволення.

- Погашення незадоволених вимог кредиторів, що включені до 4 класу (черги) шляхом прощення (списання) боргів.

Суд виснував, що даний План санації передбачає заходи щодо шляхів відновлення платоспроможності боржника ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» та погашення конкурсної заборгованості перед кредиторами 1 черги у розмірі 81 562,00 грн., та частково 4 черги у розмірі 1 097 138,00 грн., всього у розмірі 1 178 700,00 грн., що складає 20,85% від загальної заборгованості та прощення (списання) залишку непогашеної заборгованості, у сумі 4474074,28 грн., що складає 79,15% від загальної суми заборгованості.

При цьому господарський суд врахував, що у судовому засіданні представник Лізіна О.С., наголошував, що розмір задоволених вимог останнього буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації (зокрема, за умов можливого повернення боржнику нерухомого майна в порядку ст. 42 КУзПБ, спір про що наразі знаходиться на розгляді Господарського суду). Разом з тим, суд при наданні оцінки дотримання законодавства з питань банкрутства під час організації та проведення голосування за схвалення плану санації керується обставинами, що є дійсними на момент прийняття відповідного рішення. У випадку, якщо в майбутньому, у власності Боржника з`явиться майно, за рахунок якого можна здійснити погашення вимог кредиторів, зокрема від здійснення господарської діяльності або у зв`язку зі здійсненням позовно-претензійної роботи, кредитори вправі внести зміни то плану санації в порядку ст. 52 КУзПБ.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Такі обмеження знаходять свої відображення у положеннях ГПК України щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема, у статтях 254, 256, 260, 261 цього Кодексу стосовно строку на апеляційне оскарження, можливості та підстав для його поновлення, наслідків визнання цих підстав неповажними.

Застосування таких процесуальних запобіжників задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Апеляційний суд зауважує, що суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція сформована суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, та підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.

За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Названою статтею визначено, що:

- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов:

- подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ);

- розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ);

- визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ.

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.

Можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності особами, які подали письмові заяви з вимогами до боржника, зокрема правом на оскарження судових рішень, пов`язана з фактом набуття такою особою статусу кредитора (сторони) у справі про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про визнання (повністю або частково) вимог кредитора до боржника.

При поданні апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене у справі про банкрутство до набуття особою статусу кредитора (учасника) у цій справі, початок перебігу строку на апеляційне оскарження такого рішення має обраховуватися з дати постановлення ухвали суду про визнання кредиторських вимог цієї особи.

Подібний підхід у застосуванні положень щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення наведено у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 902/560/20, від 29.04.2021 у справі № 904/5874/19.

Верховний Суд в постанові від 30.09.2021 у справі № 903/718/20 вкотре підтримав раніше викладену ним правову позицію, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

За приписами ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Аналогічний за змістом правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.

Судом встановлено, що у даній справі № 908/3413/21 ГУ ДПС у Запорізькій області не є а ні стороною а ні учасником у справі про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що із заявою про визнання грошових вимог до боржника ГУ ДПС у Запорізькій області до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ Техно Буд Рітейл не включались та не визнавались, отже скаржник не має статусу конкурсного кредитора у даній справі про банкрутство.

В свою чергу, як вже було зазначено, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2023 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вих.№ 20424/6/08-01-20-05-07 від 21.07.2022) про визнання ГУ ДПС у Запорізькій області учасником по справі про банкрутство, щодо прав та обов`язків яких існує спір суд залишив без задоволення.

Вказана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили.

Колегія суддів враховує, що правом оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство наділені лише учасники такої справи, а оскільки ГУ ДПС у Запорізькій області не набуло статусу кредитора у справі № 908/3413/21 про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл, отже, останнє не наділено процесуальним правом на оскарження судових рішень у справі про банкрутство за відсутності необхідного для цього обсягу процесуальної дієздатності.

Водночас, слід наголосити, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16; у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 903/718/20.

Слід зазначити, що з наведеного апелянтом обґрунтування наявності в нього права на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 не вбачається порушення його прав та (або) інтересів, а питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС у Запорізькій області як кредитора боржника оскаржуваною ухвалою не вирішувалося.

Водночас, заявник не позбавлений права та можливості набути статусу учасника справи № 908/3413/21 в порядку та спосіб, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема, заявивши до боржника вимоги з податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 885 885,72 грн, підтверджені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі №280/306/24.

Особи, що мають кредиторські вимоги до боржника, відповідно до частини другої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повинні отримати статус учасника справи про банкрутство до подання апеляційної скарги (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

З огляду на все вищевикладене, апеляційне провадження за апеляційною ГУ ДПС у Запорізькій області підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі ТОВ Техно Буд Рітейл, а ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 не вирішувались питання про права та інтереси та (або) обов`язки скаржника, отже, останній не наділений правом на апеляційне оскарження у даній справі зазначеної ухвали суду першої інстанції.

При цьому варто зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях «Філіс проти Греції» §59, «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції» §28 і «Станєв проти Болгарії» (ВП) §229.

В свою чергу, у пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 зазначено, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одночасно суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022. визнані грошові вимоги ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 на суму 4 962,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 711 212,28 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Тобто ОСОБА_1 є конкурсним кредитором боржника ТОВ Техно Буд Рітейл у справі справи №908/3413/21 про банкрутство останнього та має право на оскарження судових рішень, зокрема, ухвали від 22.02.2022 в апеляційному порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що арбітражним керуючим проведено повторний аналіз фінансового стану товариства а також інвентаризацію активів та зобов`язань боржника з урахуванням зауважень викладених в Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі що розглядається, складено висновок про наявність або відсутність ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану ТОВ "ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ»

За результатами складеного висновку та проведеної інвентаризації розроблено план санації боржника, який надано на розгляд та схвалення зборам кредиторів.

16.02.2024 проведено збори кредиторів ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ».

На зборах кредиторів прийнято рішення:

- Взято до відома звіт розпорядника майна ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» у справі №908/3413/21, арбітражного керуючого Микитьона В.В.;

- Схвалено план санації ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ»;

- Визначено кандидатуру керуючого санації арбітражного керуючого Куліченка М.В.;

- Уповноважено Микитьона В.В. за підсумками зборів кредиторів звернутися до суду з заявою про введення процедури санації та призначення запропонованої кандидатури керуючого санацією.

Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 року та 12.05.2022 року, з урахуванням ухвали від 24.01.2024 про процесуальне правонаступництво ТОВ «ЮКГ М.К.С. на ТОВ «АТ КОМПАНІ» та на ТОВ «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ», до реєстру вимог кредиторів включено наступних кредиторів:

Першої черги: ТОВ «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» на суму 76 600,00 грн., ОСОБА_1 на суму 4 962 грн.

Четвертої черги: ТОВ «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» на суму 2 860 000,00 грн., ОСОБА_1 на суму 2 711 212,28 грн.

Для цілей голосування за план санації сформовано класи кредиторів у наступному складі:

Кредитори першого класу: ТОВ «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» на суму 76 600,00 грн.,

Кредитори другого класу: ТОВ «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» на суму 2 860 000,00 грн., кредитори першої та четвертої черги.

Планом санації ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» передбачено однаковий порядок задоволення вимог кредиторів кожного окремого класу, а саме: погашення конкурсної заборгованості перед кредиторами за 1 черги у розмірі 81 562.00 грн., та частково 4 черги у розмірі 1 097 138,00 грн., всього у розмірі 1 178 700,00 грн., що складає 20,85% від загальної заборгованості та прощення (списання) залишку непогашеної заборгованості, у сумі 4 474 074.28 грн., що складає 79,15% від загальної суми заборгованості.

Планом санації передбачені наступні заходи з відновлення платоспроможності боржника:

- Залучення коштів інвестора у вигляді фінансової допомоги у розмірі 86 000.00 грн. спрямованих на часткове задоволення вимог кредиторів.

- Стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 1092,7 тис грн.

- Погашення вимог кредиторів, що включені до 1 класу (черги) шляхом задоволення їх в повному обсязі.

- Погашення вимог кредиторів, що включені до 4 класу (черги) шляхом їх часткового задоволення.

- Погашення незадоволених вимог кредиторів, що включені до 4 класу (черги) шляхом прощення (списання) боргів.

Даний План санації передбачає заходи щодо шляхів відновлення платоспроможності боржника ТОВ «ТЕХНО БУД РІТЕЙЛ» та погашення конкурсної заборгованості перед кредиторами 1 черги у розмірі 81 562,00 грн., та частково 4 черги у розмірі 1 097 138,00 грн., всього у розмірі 1 178 700,00 грн., що складає 20,85% від загальної заборгованості та прощення (списання) залишку непогашеної заборгованості, у сумі 4 474 074,28 грн., що складає 79,15% від загальної суми заборгованості.

Очікуваними результатами (наслідками) виконання Плану санації є часткове задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності ТОВ Техно Буд Рітейл відповідно до графіку погашення вимог кредиторів (тобто у строк до 07.06.2024).

План санації міститься перелік конкурсних кредиторів ТОВ Техно Буд Рітейл, грошові вимоги яких визнано судом, розмір таких вимог та черговість.

План санації містить відомості про розмір кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації ТОВ Техно Буд Рітейл.

Суд першої інстанції затвердив вказаний план санації та ввів процедуру санації, з чим не погодився кредитор ОСОБА_1 .

Стосовно цього апеляційний суд зазначає, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

За змістом абзацу другого ч. 1 ст. 50 КУзПБ санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

До того ж, абз. 3 ч. 1 ст. 51 КУзПБ визначає, що план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

Колегія суддів враховує, що санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

Тож очевидно, що поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті визначеній у ч. 1 ст. 50 КУзПБ та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Тобто план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (близький за змістом висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).

За приписами ч. 5 ст. 49 КУзПБ затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.

Частиною 8 ст. 52 КУзПБ передбачено постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.

Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам КУзПБ.

Системний аналіз статей 49, 50, 52 КУзПБ свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап - частини третя, п`ята статті 49, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;

ІІ етап - частина третя статті 49, частина перша статті 50, частини сьома, восьма статті 52 КУзПБ - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;

ІІІ етап - частини четверта, п`ята, шоста, дев`ята, десята, одинадцята статті 50 КУзПБ, частина п`ята статті 54 КУзПБ, частина сьома статті 55 КУзПБ, частина перша статті 56 КУзПБ, частини восьма-дванадцята статті 57 КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за процедурою санації, що проявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляд заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов виконання плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, розгляд змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмова в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.

Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

За ч. 3 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що одним із судових рішень, яке може бути ухвалене судом ч. 3 ст. 49 КУзПБ визначає ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації за умови його схвалення зборами кредиторів та погодження забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тлумачення ч. 5 ст. 49 КУзПБ, за якою затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення свідчить, що цією нормою визначено обов`язок суду щодо перевірки дотримання порядку схвалення плану санації.

Верховний Суд у постановах від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20 та від 12.10.2021 у справі №916/3619/19 на підставі аналізу положень статті 49 КУзПБ дійшов висновку, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. Суд касаційної інстанції звернув увагу, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

В свою чергу, порядок розгляду та схвалення плану санації кредиторами урегульовано статтею 52 "Розгляд плану санації кредиторами" КУзПБ.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 52 КУзПБ з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором (абз. 2, 3 ч. 1 ст. 52 КУзПБ).

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу (ч. 2 ст. 52 КУзПБ).

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 52 КУзПБ прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

Отже, схвалення плану санації кредиторами передбачає поділ усіх без винятку конкурсних кредиторів, в тому числі забезпечених кредиторів (вимоги яких в частині забезпеченій заставою утворюють окремий клас, а в частині не забезпечених заставою - включенню до класу незабезпечених кредиторів) на класи, кожен з яких голосує за схвалення/відхилення плану санації окремо шляхом голосування.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 52 КУзПБ визначено, що у голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

У разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів із сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також розмір та порядок задоволення вимог, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації (абз. 3 ч. 3 ст. 52 КУзПБ).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 52 КУзПБ план санації вважається схваленим:

- класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

- класом забезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.

Тобто за приписами ч. 4 ст. 52 КУзПБ план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів за одночасної наявності двох умов:

1) за схвалення плану санації віддано: більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу (незабезпечені кредитори)/віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів (забезпечені кредитори);

2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).

Згідно ч. 7 ст. 52 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:

- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;

- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;

- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

Аналіз приписів абз. 2 ч. 3 та ч. 7 ст. 52 КУзПБ приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема, через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

За таких умов, надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника.

Водночас ч. 8 ст. 52 КУзПБ закріплено право суду на відмову у затверджені плану санації у разі, якщо він не відповідає вимогам законодавства.

Частиною 10 ст. 45 КУзПБ визначено, що в процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Тобто підготовка та розроблення плану санації відноситься до прерогативи розпорядника майна, який згідно ч. 10 ст. 45 КУзПБ розробляє його за участю боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Вимоги до змісту плану санації наведено у ст. 51 КУзПБ, яка визначає, що у плані санації:

- обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника (абзац перший частини першої цієї статті);

- мають міститися заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (абзац третій частини першої цієї статті);

- має передбачатися строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (абзац четвертий частини першої цієї статті);

- обов`язково повинно передбачатися забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (абзац п`ятий частини першої цієї статті);

- повинно передбачатися погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу (частини п`ята цієї статті).

Умови щодо змісту плану санації боржника, визначені ч.ч. 1, 5 ст. 51 КУзПБ є обов`язковими.

Водночас, абз. 2 ч. 4 ст. 51 КУзПБ визначено також умову, яка має передбачатися планом санації за певних обставин, зокрема, у разі провадження боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи із забезпечення охорони державної таємниці.

За змістом ч. 2 ст. 51 КУзПБ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Отже, однією з обов`язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких наведений в ч. 2 ст. 51 КУзПБ не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у статті 50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого цим Кодексом (ч. 9 ст. 52 КУзПБ).

Ураховуючи наведене, КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

Апеляційний суд зауважує, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції про затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.

Такі фактично ґрунтуються на аргументах, зокрема, щодо ненадання судом належної оцінки умовам плану санації боржника на предмет відповідності його вимогам КУзПБ, доцільності введення процедури санації у справі.

Як вже зазначалося, з встановлених обставин справи вбачається, що 16.02.024 відбулись збори кредиторів.

Відповідно до п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ носій відеозапису відеоконференції є обов`язковим додатком до протоколу зборів (комітету) кредиторів та обов`язково повинен бути в матеріалах справи.

Як слідує з Протоколу Зборів Кредиторів від 16.02.2024, а також відеозапису засідання, представник ОСОБА_1 зазначав про те, що остаточна правова оцінка дійсному розміру активів та пасивів боржника не могла бути надана, адже в разі повернення активів боржника, які були незаконно відчужені попереднім керівництвом ТОВ Техно Буд Рітейл (нерухоме та рухоме майно), платоспроможність боржника буде відновлена, що є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Техно Буд Рітейл.

Зокрема, наголошував на тому, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3413/21(908/2262/22) за позовом ОСОБА_1 про скасування правочинів та рішень державного реєстратора щодо відчуження боржником нерухомого майна: фабрика по виробництву м`яких меблів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218234532218, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 232699432218, кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, площею: 0,881 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2024 у справі № 908/3413/21(908/2262/22) підготовче засідання призначено на 22.02.2024 о 10-30.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21(908/2262/22) закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21(908/2262/22) розгляд справи по суті відкладено на 02.05.2024 о 12-00.

За наслідками розгляду справи № 908/3413/21(908/2262/22) буде вирішено питання щодо повернення нерухомого майна боржнику, внаслідок якого може бути збільшено активи боржника, за рахунок якого в подальшому можливо буде здійснити погашення грошових вимог кредиторів та повінстю відновити платоспроможність ТОВ Техно Буд Рітейл, що є одним з головних завдань процедури банкрутства.

Крім цього, звертав увагу на те, що на об`єкті нерухомого майна - фабрика по виробництву м`яких меблів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 218234532218, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вулиця Ватутіна, 106, яке належало на праві власності ТОВ Техно Буд Рітейл на момент його незаконного відчуження на користь ОСОБА_3 , перебувало рухоме майно, яке не було предметом іпотеки, а тому відповідно право власності на нього не перейшло до ОСОБА_3 на підставі Договору іпотеки від 26.10.2021, укладеного між ОСОБА_3 (Іпотекодержатель, РНОКПП: НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Яворина Бетріб (Іпотекодавець, код ЄДРПОУ: 30770148, після перейменування - ТОВ Техно Буд Рітейл), та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 870, виданий 05.11.2021.

У зв`язку із даними обставинами на адресу розпорядника майна ТОВ Техно Буд Рітейл Микитьона В.В. представником кредитора ОСОБА_1 , адвокатом Комликом І.С. направлено адвокатський запит від 08.12.2023 в якому наводився перелік рухомого майна та запитувалася інформація щодо місцезнаходження майна, його вартості, зазначення дій які вживаються розпорядником майна для його збереження.

Зазначається, що первісна вартість вказаного рухомого майна становила 266 445,27 грн.

На зборах кредиторів 16.02.2024 розпоряднику майна ТОВ Техно Буд Рітейл представником ОСОБА_1 було поставлено питання щодо того: чи вживалися дії, спрямовані на пошук та встановлення рухомого майна боржника, перелік якого наводився в адвокатському запиті від 08.12.2023. Розпорядник майна ТОВ Техно Буд Рітейл повідомив про те, що заходи з пошуку вказаного рухомого майна ним не вживалися, про місцезнаходження майна йому невідомо.

Про вказані обставини представник ОСОБА_1 повідомляв й суд першої інстанції, який втім всупереч вимогам п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України не надав цьому жодної правової оцінки.

Водночас, у постанові від 16.02.2022 у справі № 927/885/17 Верховний Суд зазначив таке: Завданням підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника. Разом із тим, підставою для визнання боржника банкрутом є не саме по собі рішення зборів кредиторів, а неможливість задоволення вимог кредиторів боржника інакше як через застосування щодо нього процедури ліквідації.

Крім того, зверталася увага суду першої інстанції і на те, що ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.01.2024 у справі № 908/3413/21, якою здійснено процесуальну заміну кредитора у справі № 908/3413/21 - ТОВ Юридична консалтингова група М.К.С. на його правонаступника ТОВ АТ КОМПАНІ, яке в свою чергу замінено на ТОВ Юридична Майстерня.

Наголошувалося, що в разі скасування ухвали про заміну кредитора, належним кредитором у справі № 908/3413/21 буде ТОВ Юридична консалтингова група М.К.С. (після перейменування - ТОВ КОМ ПРО ГРУП), думка якого мала бути врахована при вирішенні питання щодо переходу до наступної судової процедури у справі № 908/3413/21.

Проте правова оцінка даним обставинам судом першої інстанції надана не була під час вирішення питання щодо переходу до процедури санації боржника, в той час, як встановлено під апеляційного перегляду справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.01.2024 у справі № 908/3413/21 було задоволено; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.01.2024 у справі № 908/3413/21 скасовано; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ» про заміну кредитора відмовлено.

Вказане призвело до неврахування судом думки ТОВ КОМ ПРО ГРУП (колишня назва ТОВ «ЮРИДИЧНА МАЙСТЕРНЯ») як кредитора боржника під час вирішення питання про перехід до процедури санації, який має більшість голосів у комітеті кредиторів боржника.

Поза увагою суду залишились й інші обставини, які вказують на те, що затверджений оскаржуваною ухвалою Господарського суду Запорізької області план санації ТОВ Техно Буд Рітейл є таким, що не відповідає вимогам ст. 51 КУзПБ.

Планом санації ТОВ Техно Буд Рітейл передбачено наступні заходи для відновлення платоспроможності боржника:

1. Інвестор фізична особа ОСОБА_4 (далі Інвестор) зобов`язується внести кошти (фінансова допомога) в розмірі 86 000,00, які повинні бути перераховані на рахунок боржника в процедурі санації, та в подальшому направлені на задоволення вимог кредиторів;

2. Стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 1 092 700,00 грн.

При цьому в Плані санації та додатках до нього взагалі не вказано в який конкретно строк Інвестор зобов`язується внести кошти (фінансова допомога) в розмірі 86 000,00 грн., які повинні бути перераховані на рахунок процедури санації та в подальшому направлені на задоволення вимог кредиторів, як і не передбачено конкретний механізм та порядок залучення такого фінансування.

Відсутня в матеріалах справи й згода потенційного Інвестора на здійснення такого фінансування, при тому, що останній не брав участі в засіданні зборів кредиторів ТОВ Техно Буд Рітейл.

В свою чергу, потенційний Інвестор не підтвердив наявність в нього грошових коштів у розмірі 86 000,00 грн, а суду не надано доказів наявності такого активу.

Також, судом першої інстанції не було надано правову оцінку тому, що визначений Планом захід - Стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 1 092 700.00 грн. не містить відомостей щодо реальної можливості стягнення дебіторської заборгованості; в плані санації не зазначено інформацію про наявних дебіторів; не вказано інформації щодо строків позовної давності за такими вимогами, а також фінансовий стан (платоспроможність) дебіторів; не зазначено інформації щодо періодів, за якими має провадитися стягнення з дебіторів; не зазначено про наявність або відсутність у боржника грошових коштів, необхідних для сплати судового збору за подання відповідних позовів на всіх стадіях судового провадження.

З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не здійснював правовий аналіз дебіторської заборгованості ТОВ Техно Буд Рітейл, та навіть не встановив, яка конкретно це дебіторська заборгованість.

Поміж іншого, в плані санації та доданих до нього документах відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що часткове задоволення вимог кредиторів відбудеться відповідно до графіку погашення вимог кредиторів (тобто у строк до 07.06.2024).

Тобто такий строк є абстрактним та не підтверджений відповідними доказами, доданими до плану санації.

При цьому апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 кошти у розмірі 86000,00 грн. на рахунок боржника до цього часу не перераховувалися, тобто План санації фактично не виконується, а грошові вимоги кредиторів не були погашені навіть частково.

Колегія суддів вкотре звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Такою метою для процедури санації з урахуванням визначення поняття санації наведеного у абзаці другому частини першої статті 50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

Однак, суд першої інстанції не з`ясував та не надав оцінку чи дійсно наведені в плані санації боржника заходи є такими, що направлені на реалізацію мети та цілей процедури санації, визначених абзацом другим частини першої статті 50 КУзПБ із урахуванням розміру визнаних та затверджених судом кредиторських вимог до боржника 5 652 874,28 грн та вимог, які будуть погашені згідно плану санації 86 000,00 грн (близько 1,5 % суми кредиторської заборгованості), не врахував, що наведені в плані санації заходи щодо відновлення платоспроможності є формальними, а реальне їх виконання та ефективність не підтверджені документально.

Натомість як свідчать встановлені обставини, затверджений оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції План санації боржника насправді не містить дієвих управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних заходів та переконливих доказів можливості відновлення платоспроможності боржника з метою погашення ним заборгованості перед кредиторами.

В той час, як в постанові від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20 Верховний Суд зазначив, що на суд покладено обов`язок встановити чи є вигідним виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу.

Такі дії суду першої інстанції призвели до передчасного переходу до процедури санації внаслідок неповного дослідження усіх обставин справи.

Слід акцентувати увагу на тому, що правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

Господарським судом Запорізької області не надано оцінку тому чи дотримано принцип добросовісності, чи не буде заподіяно шкоду іншим кредиторам та чи не буде зловживання правом і порушення прав інших учасників у справі про банкрутство у випадку задоволення лише 1,5% кредиторських вимог та списання (прощення) решти, як і не встановлено обставин потенційної можливості виконуваності такого Плану, який, як з`ясувалось, взагалі не виконувався з моменту його затвердження та введення відповідної процедури.

В цьому випадку доречним буде звернутись до практики Верховного Суду у подібних правовідносинах (хоч такі і мають різне матеріальне регулювання), зокрема, у постанові від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у затверджені плану санації з огляду на відсутність в ньому обґрунтованих та реальних заходів до відновлення платоспроможності боржника

Колегія суддів також враховує, що апелянт оскаржує судове рішення у справі в тому числі з підстав нез`ясування та не встановлення на підставі належних доказів дійсного розміру активу та пасиву ТОВ «Техно Буд Рітейл», неповноти дій арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Також, згідно п. 5 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства.

До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство належить, зокрема, інформація про: інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації), аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації) (ч. 1 ст. 44 КУзПБ).

За приписами ч. 3 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, серед іншого, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Аналіз господарської діяльності боржника має проводитися у відповідності з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14.

Згідно п. 5 Розділу І Методичних рекомендацій під час проведення аналізу визначаються:

- стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним;

- тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства;

- можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану;

- наявність економічних ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

З матеріалів справи вбачається, що аналіз фінансово-господарської діяльності та інвентаризація майна підприємства боржника ТОВ "Техно Буд Рітейл" (зокрема, на предмет встановлення дійсного розміру його активів, в тому числі незатребуваних з тих чи інших підстав), належним чином проведено не було.

Тобто фактичні обставини справи свідчать про невиконання у межах справи №908/3413/21 про банкрутство усіх передбачених КУзПБ заходів в процедурі розпорядження майном та недотримання вимог щодо повноти дій, вчинення яких вимагається ст. 44 Кодексу в тому числі для того, щоб визначити можливість переходу до наступної судової процедури.

На переконання колегії суддів, непроведення відповідних дій, на яких, в тому числі, наполягає кредитор ОСОБА_1 , перешкоджають суду ухвалити обґрунтоване рішення про перехід до процедури санації, адже не забезпечують в повній мірі дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Необхідно зауважити, що хоча суд і має враховувати рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів) та їх клопотання щодо введення наступної судової процедури, однак, при визначенні наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі керується судовим розсудом, з огляду на що повинен наводити мотивовані підстави прийняття відповідного рішення, чого в даному випадку не було зроблено Господарським судом Запорізької області.

За встановлених обставин в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо затвердження плану санації боржника та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, зробленим без належної оцінки доводів учасників справи та фактичних обставин справи.

Суд першої інстанції обмежився лише цитуванням умов плану санації боржника без надання їм відповідного правового аналізу, чим припустився порушень норм процесуального права, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Необхідно акцентувати увагу на п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, в якому зазначено, що за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet V. France, заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним, з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 в повній мірі цим вимогам не відповідає.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

В свою чергу, як передбачено ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені положеннями ст. 269 ГПК України, та враховуючи все вищевикладене, постанова Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 прийнята за неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а отже апеляційну скаргу належить задовольнити, оскаржувану постанову скасувати з направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном боржника.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.02.2024 у справі № 908/3413/21 скасувати.

Справу №908/3413/21 передати для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном боржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 23.01.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко