Рішення

від 23.01.2025 по справі 902/1228/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2025 р.Cправа № 902/1228/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" (вул. Данила Галицького, буд. 29, оф. 29, м. Вінниця, 21036)

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська. буд. 2, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 8449,54 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" подано позов до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 8449,54 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" заявлено до стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" 8449,54 грн, з яких: 7 369,03 грн - основного боргу; 617,16 грн - інфляційних втрат; 199,33 грн - 3% річних та 264,02 грн - пені.

Ухвалою суду від 25.11.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1228/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору. Таку ухвалу доставлено сторонам до Електронних кабінетів ЄСІТС.

04.12.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" проти позову заперечує. Вказує, що відповідно до п. 16 постанови НКРЕКП №332 (у редакції від 26.04.2022) зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Також 04.12.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" звертає увагу, що уклавши Договір підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023 у відповідача була мета отримати будівельно-монтажні послуги, а не послуги передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії", отже, до договірних відносин не можуть бути застосовані норми щодо заборони нарахування штрафної санкції передбаченої постановою НКРЕКП №332.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" укладено Договір підряду № 97.43-1223-Д (Договір), відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Підрядник зобов`язується виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи (Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Найменування Робіт: "Виконання будівельно-монтажних робіт для електропостачання об`єктів замовників та приєднання до мереж АТ "Вінницяобленерго" у Іллінецькому районі Вінницької області" (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 1.3. Договору предметом Робіт є електропостачання житлового будинку за адресою: Іллінецький р-н, с. Криштопівка, вул. Кругова, 13 (Олексійчук С.Г.) вартістю 8807,44 грн, в тому числі ПДВ 1467,91 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору визначається на підставі актів приймання виконаних робіт до Договору, які підписуються Сторонами в ході виконання Робіт, та в підсумку за Договором складає 7339,53 грн. (сім тисяч триста тридцять дев`ять гривень 53 копійки), крім того ПДВ 20% 1 467,91 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень 91 копійка). Загальна ціна Договору з ПДВ складає 8807,44 грн. (вісім тисяч вісімсот сім гривень 44 копійки).

Ціна у Договорі визначена на основі кошторису та є твердою. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили порядок проведення розрахунків Замовником.

Так, відповідно до п.п. 4.2.1. п. 4.2. Договору оплата у розмірі 100 % ціни Договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення Підрядником всіх Робіт, підписання останнього Акта приймання виконаних будівельних робіт Замовником і здачі Об`єкта в експлуатацію. Розрахунок за виконані Роботи Замовник має право здійснити на свій вибір або шляхом перерахування грошових коштів, або шляхом емісії простого векселя (векселів). Вексель (векселі) видаються Замовником на суму фактично виконаних Підрядником Робіт. Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично виконаних Робіт. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отримані Роботи у Замовника припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Вексель (векселі) передаються за актом прийому-передачі. Підрядник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі.

Для проведення оплати Підрядник надає такі документи (з підписом та печаткою):

- відомість об`ємів виконаних робіт;

- Акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в;

- Довідку форми № КБ-3.

Датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Замовником (п. 5.3. Договору).

Згідно із п. 9.7. Договору за порушення строків оплати виконаних Робіт Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а Замовник зобов`язується на вимогу Підрядника сплатити зазначену пеню.

Відповідно до п. 14.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Сторони засвідчили факт виконання робіт за Договором Підрядником та факт прийняття їх Замовником на суму 7369,03 грн, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 29.06.2023 (форми КБ-2в), а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2023 року від 29.06.2023 (форми КБ-3) (а.с. 17-20).

Окрім того, за фактом проведення господарської операції з виконання робіт на суму 7369,03 грн у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.06.2023 зареєстровано відповідну податкову накладну (а.с. 21-22).

Несплата вартості виконаних за Договором робіт у червні 2023 року слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" із відповідним позовом до суду про стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" 7369,03 грн - основного боргу; 617,16 грн - інфляційних втрат; 199,33 грн - 3% річних та 264,02 грн - пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Окремо слід зазначити, що позивач звертався до відповідача із рядом вимог про сплату вартості виконаних робіт згідно укладених між сторонами договорів підряду (а.с. 25-30), однак у досудовому порядку таке питання обопільно не було вирішено.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" зверталося до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" із досудовою претензією №1159 від 09.09.2024 про сплату 7369,03 грн основного боргу. Однак, реагування відповідача на таку претензію матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд, враховуючи укладений Договір підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Спір у справі виник з підстав несплати відповідачем вартості виконаних робіт згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 29.06.2023.

За змістом п.п. 4.2.1. п. 4.2. Договору оплата у розмірі 100 % ціни Договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення Підрядником всіх Робіт, підписання останнього Акта приймання виконаних будівельних робіт Замовником і здачі Об`єкта в експлуатацію.

У встановлений строк відповідач повного розрахунку не здійснив, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18 та підтримана у постанові від 04.11.2021 у справі № 910/18084/20.

Водночас жодних доказів, які б свідчили про невідповідність обсягу та вартості виконаних за Договором робіт, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 7 369,03 грн основного боргу та про задоволення позову в цій частині.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 617,16 грн - інфляційних втрат; 199,33 грн - 3% річних та 264,02 грн - пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 9.7. Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати виконаних Робіт Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а Замовник зобов`язується на вимогу Підрядника сплатити зазначену пеню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Верховний Суд у постановах неодноразово висловлював позицію стосовно того, що з огляду на вимоги частини п`ятої статті 236, статей 86, 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.11.2023 у справі № 904/464/23).

Суд вважає неправомірними обчислення позивачем періоду прострочення у календарних днях з посиланням на запровадження Національним Банком України нової версії СЕП-4 з 01.01.2023 року, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку визначаються Законом України "Про платіжні послуги", який введено в дію з 01 серпня 2022 року.

У цьому Законі, так само як і в Законі "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який втратив чинність з 01 серпня 2022 року, термін банківський день відсутній.

Однак, законодавець оперує термінами операційний день та операційний час: операційний день - день, протягом якого надавач платіжних послуг платника або надавач платіжних послуг отримувача, залучений до платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій; операційний час частина операційного дня надавача платіжних послуг, протягом якої приймаються платіжні інструкції та інструкції на відкликання. Тривалість операційного часу встановлюється надавачем платіжних послуг самостійно та закріплюється його внутрішніми документами.

Термін банківський день у системі електронних платежів Національного банку використовувався в Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 (зі змінами), яка визначала загальні вимоги щодо функціонування СЕП версії СЕП-3.

Підсумки розрахунків за операціями, проведеними через цю систему у вихідні, святкові та неробочі дні, відображалися на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.

До 01.04.2023 року визначення поняття "банківський день" містилося у п. 1 Глави 1 Інструкції "Про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті", затвердженою Постановою Правління Національного банку України 16.08.2006 року № 320.

Так, банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату.

Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня.

Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.

Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 17 від 03.03.2023 року.

Тобто, поняття банківський день введено з метою визначення часу виконання технологічних операцій з проведення міжбанківських платежів.

При цьому для суб`єктів господарювання та їх контрагентів відображення результатів розрахунків здійснювалося лише у робочі дні.

На момент укладення Договору підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023 поняття банківського дня у законодавстві було відсутнє, нормативні документи визначили поняття операційного дня (день, протягом якого надавач платіжних послуг платника або надавач платіжних послуг отримувача, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій) (п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги").

Цей Закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Тому, положення закону регулюють порядок роботи надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, до яких сторони договору підряду не віднесені.

Дійсно, з 01 квітня 2023 року Національний банк здійснив перехід на нове покоління СЕП.

Відтоді система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в режимі роботи 24/7/365 з датою поточного календарного дня. Порядок функціонування СЕП визначається Інструкцією про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 03.03.2023 № 16.

При цьому цілодобове функціонування системи електронних платежів та платіжних систем лише підвищує вимоги до технологічних рішень та технічної оснащеності надавачів платіжних послуг.

Однак, відповідні зміни не зобов`язують усіх суб`єктів господарювання, як споживачів та користувачів платіжних систем, впроваджувати безперервний режим власної роботи, зокрема працівників, котрі відповідають за створення платіжних документів та переказ грошових коштів.

Крім того, Листом НБУ від 21.07.2022 року № B/57-0013/54220 затверджено Роз`яснення щодо застосування міжнародного стандарту ISO 20022 для безготівкових розрахунків в національній валюті.

В цьому документі терміни вживаються в такому значенні:

1 1) агент - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок клієнта (платника/отримувача/стягувача) для виконання платіжних операцій. До агентів належать банки, небанківські надавачі платіжних послуг та Державна казначейська служба України;

2) агент платника - надавач платіжних послуг, який обслуговує рахунок платника;

3) агент отримувача - надавач платіжних послуг, який обслуговує рахунок отримувача та/або стягувача;

6) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції/платіжного повідомлення, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів можуть належати платник, отримувач, стягувач, надавач послуг з ініціювання платіжної операції, та особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію від імені/за платника;

8) клієнт - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу в агента, як платник або отримувач/стягувач. Для цілей цього документа, під терміном клієнт розуміється і користувач, який обслуговується в агента, який є небанківським надавачем платіжних послуг.

Тобто, з метою перерахування грошових коштів необхідне також вчинення дій з волевиявлення на здійснення платіжних операцій зі сторони клієнта платіжних послуг.

Відповідно до п. 19 Роз`яснення Агент платника приймає до виконання платіжну інструкцію (паперовий носій)/платіжне повідомлення (платіжна інструкція в електронному вигляді), що надійшла (-о) до нього протягом операційного часу.

Агент самостійно встановлює тривалість операційного часу.

Агент платника приймає до виконання платіжну інструкцію/платіжне повідомлення, що надійшла (-о) до нього після закінчення операційного часу, не пізніше наступного операційного дня.

Агент платника та платник мають право передбачити у договорі інший, ніж встановлений в абзацах першому та третьому цього пункту документа, строк (день) прийняття до виконання платіжної інструкції/платіжного повідомлення.

Таким чином, перехід надавачів платіжних послуг на нове покоління СЕП та функціонування системи на базі міжнародного стандарту ISO 20022, в режимі роботи 24/7/365, створює зобов`язання саме для надавачів платіжних послуг, не створюючи при цьому зобов`язань для клієнтів оформлювати платіжні документи поза робочим часом.

Отже, умови договорів з банківськими установами, які укладені Замовником та Підрядником не є предметом дослідження у даній справі, та не можуть впливати на строки виконання грошових зобов`язань за Договором підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023.

В силу положень ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

Суд враховує, що зміст узгоджених сторонами положень Договору підряду № 97.43-1040-Д від 11.04.2023 не містить безпосередніх посилань на роз`яснення або інструкції Національного Банку України, укладені сторонами договори з надавачами платіжних послуг.

Отже, сторонами Договору підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023 не визначено обов`язку відповідача здійснення платежів у вихідні або неробочі дні.

Поняття банківського дня законодавчо не визначено, у досліджених судом нормативних документах не прирівняний обов`язок проведення платіжних операцій до обов`язку аналогічного режиму роботи протягом усіх календарних днів для суб`єктів господарювання.

У розумінні п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги" операційний день - це день, протягом якого особа здійснює свою діяльність, що відносно до відповідача є робочим днем.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року застосував принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки у випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча й були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Оскільки, позивач не скористався можливістю під час укладення Договору підряду № 97.43-1223-Д від 01.05.2023 конкретизації поняття здійснення розрахунків протягом банківських днів або відсилання до нормативних документів НБУ, тому судом визначено початок періоду прострочення розрахунків зі сторони відповідача після спливу 180 робочих днів з наступної дати після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 29.06.2023 (форми КБ-2в).

Отже, правильним є початок періоду прострочення та нарахування заявлених штрафних санкцій, мір цивільно-правової відповідальності з 07.03.2024.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок інфляційних втрат (за період прострочення з 07.03.2024 по 31.10.2024), 3% річних (за період прострочення з 07.03.2024 по 21.11.2024) та пені (за період прострочення з 07.03.2024 по 27.06.2024) на суму основного боргу 7 369,03 грн, судом встановлено обґрунтованість нарахування інфляційних втрат в сумі 561,55 грн, 3% річних в сумі 157,04 грн та пені в сумі 158,31 грн.

Оскільки відповідні складові заборгованості позивачем заявлено у більшому розмірі, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у визначених судом сумах. Водночас у стягненні з відповідача 55,61 грн - інфляційних втрат; 42,29 грн - 3% річних та 105,71 грн - пені слід відмовити як заявлених безпідставно.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 55,61 грн - інфляційних втрат; 42,29 грн - 3% річних та 105,71 грн - пені.

Поряд з цим суд критично оцінює заперечення відповідача з посиланням на Постанову НКРЕКП № 332, як обґрунтування повної відмови у задоволенні позову, оскільки положення Постанови стосуються обмежень у нарахування штрафних санкцій (виключно пені) у відносинах між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану. Водночас між сторонами спору виникли підрядні правовідносини, котрі не регулюються нормативними актами у галузі постачання електроенергії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 364,03 грн покладаються на Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" та такі витрати в розмірі 58,37 грн залишаються за позивачем. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська. буд. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" (вул. Данила Галицького, буд. 29, оф. 29, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 40334879) 7 369,03 грн - основного боргу; 561,55 грн - інфляційних втрат; 157,04 грн - 3% річних в сумі; 158,31 грн - пені та 2 364,03 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з відповідача 55,61 грн - інфляційних втрат; 42,29 грн - 3% річних та 105,71 грн - пені відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 58,37 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 23 січня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.