Рішення

від 15.01.2025 по справі 902/1036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2025 р.Cправа № 902/1036/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глоба А.С.,

За участю представників сторін:

позивача Кордонський О.В., ордер серії АВ №1154177 від 17.09.2024;

відповідача не з`явився;

третіх осіб не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня №1" (Хмельницьке шосе, 96, м. Вінниця, 21029)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПРОМБУД" (вул. Іллєнка Юрія, 104А, кв.20, м. Вінниця, 21021)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

Департамент комунального майна Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 219 562,00 грн шкоди

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька міська клінічна лікарня №1" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПРОМБУД" про стягнення 219 562,00 грн. шкоди.

Ухвалою суду від 02.10.2024 відкрито провадження у справі № 902/1036/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницьку міську раду та Департамент комунального майна Вінницької міської ради, встановлено відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та запропоновано третім особам надати пояснення щодо позову.

17.10.2024 до суду від Департаменту комунального майна Вінницької міської ради надійшли пояснення по суті спору.

З метою прийняття рішення, суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив про відсутність належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.

Ухвалою суду від 29.11.2024 перейдено до розгляду справи №902/1036/24 за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та призначено підготовче засідання на 16.12.2024.

Ухвалою суду від 16.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 15 січня 2025 р.

На визначену дату з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач та треті особи правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Іллєнка Юрія, 104А, кв.20, м. Вінниця, 21021. Конверти з ухвалами повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну місцезнаходження юридичної особи» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями місцезнаходження юридичної особи і не містять визначень щодо фактичної чи юридичної адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України Про господарські товариства, відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву чи будь яких заперечень відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.01.2025 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без оголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 березня 2021 року між Департаментом комунального майна Вінницької міської ради (далі третя особа2, в договорі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» (далі відповідач, в договорі Орендар) укладено договір оренди комунального майна Вінницької міської територіальної громади (нова редакція) № 4-406 (надалі Договір). Об`єктом оренди є вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м. на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 (надалі Майно), що належить до комунальної власності Вінницької міської територіальної громади та знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Вінницької клінічної багатопрофільної лікарні» Вінницької міської ради (на даний час балансоутримувач Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька міська клінічна лікарня №1» Вінницької міської ради (далі позивач, в договорі Балансоутримувач)).

Згідно пункту 2.1 договору орендар набуває права строкового платного користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між орендодавцем, орендарем і балансоутримувачем.

Положеннями пункту 2.2. сторони погодили, що строк оренди визначається з 04.03.2021 р. до 16.09.2021 р. включно.

Згідно з підпунктами 4.1.1, 4.1.2. пункту 4.1. договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний:

протягом 3 робочих днів з дати припинення договору звільнити майно від належних орендарю речей і повернути його за актом повернення з оренди орендованого майна (далі - акт повернення), в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані ремонтні роботи (інші поліпшення) - то разом із такими роботами (іншими поліпшеннями);

сплатити орендну плату, нараховану до дати повернення майна із оренди (день звільнення приміщення і підписання акту приймання-передачі є останнім днем нарахування орендної плата) та штрафні санкції (за їх наявності).

Підпунктом 4.1.4. договору передбачено відшкодування Балансоутримувачу Орендарем збитків в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Майна з вини Орендаря, або в разі демонтажу або іншого вилучення проведених ремонтних робіт (інших поліпшень).

Відповідно до п. 6.2 Договору Орендар зобов`язаний забезпечувати збереження майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Пункт 13.5 договору передбачає, що невід`ємні поліпшення майна, зроблені Орендарем без згоди осіб, визначених у п.п. 5.1.1., 5.1.2. (Виконавчий комітет Вінницької міської ради) цього Договору є комунальною власністю Вінницької міської територіальної громади, а їх вартість компенсації не підлягає.

Згідно пункту 12.3. договору продовження цього договору здійснюється за зверненням орендаря, що подається останнім з відповідними документами за 3 місяці до закінчення строку дії договору, з урахуванням вимог, встановлених статтею 18 Закону та Порядком. Недотримання орендарем зазначеного строку є підставою для відмови у продовженні договору.

Орендар має переважне право на продовження цього договору, яке може бути реалізовано ним у визначений Порядком спосіб ( пункт 12.4. договору).

Пунктом 12.6.1. договору визначено, що договір припиняється у разі закінчення строку на який його укладено.

Правові наслідки припинення договору оренди врегульовані сторонами у розділі 13 договору.

Згідно пунктів 13.1, 13.2 договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути майно в порядку, визначеному даним договором.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення.

На виконання даного договору 04.03.2021 між Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі комунального Майна, в якому поміж іншого зазначено, що технічний та санітарний стан приміщень задовільний.

В подальшому рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.06.2023 року у справі №902/852/22 задоволено частково первісний позов Департаменту комунального майна Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд», яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути майно за актом приймання-передачі Департаменту комунального майна Вінницької міської ради. У задоволенні позовних вимог Департаменту комунального майна Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди комунального майна № 4-406 від 25.03.2021 року у розмірі 585 271,46 грн та пені 4 451,21 грн за період з дати закінчення строку дії договору по 30.04.2023 року відмовлено.

Дане рішення оскаржувалось в апеляційному і касаційному порядку та залишено в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024.

22 листопада 2023 року відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2023 р. у справі № 902/852/22, яке набрало законної сили 07 листопада 2023 р., згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2023 р., Господарським судом Вінницької області видано Наказ на виконання рішення суду яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути за актом приймання-передачі Департаменту комунального майна Вінницької міської ради.

05 грудня 2023 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути за актом приймання-передачі Департаменту комунального майна Вінницької міської ради.

23 січня 2024 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Медяним В.Г. в присутності представників Стягувана - Департаменту комунального майна Вінницької міської ради та Власника майна - Вінницької міської ради складено акт про звільнення приміщення та передачі його представнику Стягувана - Департаменту комунального майна Вінницької міської ради. Актом зафіксовано пошкодження орендованих приміщень та неможливість їх використання для господарської діяльності підприємства.

23 січня 2024 року комісією позивача - КНП «ВМКЛ №1», проведено обстеження технічного стану вбудованих приміщень, що рахуються на балансі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня №1» та перебували в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНПРОМБУД» відповідно до Договору оренди №4-406 від 25.03.2021 року та складено відповідний акт, в якому зафіксовано факт демонтування вікон, дверей, батарей, сантехнічного обладнання, та інше).

02.04.2024 для встановлення розміру майнової шкоди завданої відповідачем майну Вінницької міської територіальної громади внаслідок самовільного демонтажу окремих конструкцій та об`єктів частини вбудованих приміщень №№ 108-115, 147-1555 першого поверху господарського корпусу, літ. «Д» по Хмельницькому шосе, 92 в м. Вінниці, що рахуються на балансі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня №1» та перебували в оренді відповідача відповідно до Договору оренди №4-406 від 25.03.2021 року, що зафіксовані Актом обстеження технічного стану вбудованих приміщень від 23 січня 2024 року, позивачем подано заяву до Вінницької торгово-промислової палати з проханням провести будівельно-технічне дослідження щодо визначення розміру майнової шкоди.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 20.05.2024 №ОС-500 встановлено, що станом на 20 травня 2024 року розмір майнової шкоди завданої відповідачем майну Вінницької міської територіальної громади внаслідок самовільного демонтажу окремих конструкцій та об`єктів частини вбудованих приміщень №№ 108-115, 147-1555 першого поверху господарського корпусу, літ. «Д» по Хмельницькому шосе, 92 в м. Вінниці, що рахуються на балансі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня №1» та перебували в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» відповідно до Договору оренди №4-406 від 25.03.2021 року, що зафіксовані Актом обстеження технічного стану вбудованих приміщень від 23 січня 2024 року складає 219 562,00 грн.

За твердженням позивача, наявні підстави для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» обов`язку з відшкодування 219 562,00 грн майнової шкоди завданої майну Вінницької міської територіальної громади, що рахується на балансі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня №1», внаслідок самовільного демонтажу окремих конструкцій та об`єктів частини вбудованих приміщень.

Відповідач відзив чи будь яких інших доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин суду не подав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу приписів частини першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося вище, 22 листопада 2023 року Господарським судом Вінницької області на виконання рішення від 30 червня 2023 р. у справі № 902/852/22 видано Наказ, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути за актом приймання-передачі Департаменту комунального майна Вінницької міської ради.

05 грудня 2023 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпромбуд» звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути за актом приймання-передачі Департаменту комунального майна Вінницької міської ради.

23 січня 2024 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Медяним В.Г. в присутності представників Стягувана - Департаменту комунального майна Вінницької міської ради та Власника майна - Вінницької міської ради складено акт про звільнення приміщення та передачі його представнику Стягувана - Департаменту комунального майна Вінницької міської ради. Актом зафіксовано пошкодження орендованих приміщень та неможливість їх використання для господарської діяльності підприємства.

Крім того 23 січня 2024 року комісією позивача - КНП «ВМКЛ №1», проведено обстеження технічного стану вбудованих приміщень та складено акт, в якому зафіксовано факт демонтування вікон, дверей, батарей, сантехнічного обладнання, та інше.

На підтвердження розміру завданих матеріальних збитків в сумі 219 562,00 грн. позивачем надано суду висновок експерта Вінницької торгово-промислової палати за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 20.05.2024 №ОС-500 (а.с. 69-88).

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у статті 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Водночас відповідачем не спростовано того, що пошкодження комунального майна територіальної громади яке перебуває на балансі позивача сталося не з його вини.

З огляду на вищевикладене, позивачем належними і допустимими доказами доведено обставини, за якими внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у самовільному демонтажі окремих конструкцій та об`єктів частини вбудованих приміщень №№ 108-115, 147-1555 першого поверху господарського корпусу, літ. «Д» по Хмельницькому шосе, 92 в м. Вінниці, які перебували в оренді у відповідача відповідно до Договору оренди №4-406 від 25.03.2021 та звільнені останнім на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 30 червня 2023 р. у справі № 902/852/22, завдано позивачу матеріальних збитків на суму 219 562,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої позивачу шкоди, підстави для відшкодування та розмір якої доведено останнім належними і допустимими доказами.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на проведення експертизи.

Витрати позивача на проведення експертного дослідження підтверджуються:

- договором про надання послуг №6/24 від 10.04.2024 укладеного між позивачем та Вінницькою торгово-промисловою палатою, в п. 4.1. якого визначено вартість послуг за договором в розмірі 10 800,00 грн.

- платіжною інструкцією №973 від 17.04.2024 на суму 10 800,00 грн.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 104, 123, 129, 165, 231, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПРОМБУД" (вул. Іллєнка Юрія, 104А, кв.20, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39362138) на користь Комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня №1" (Хмельницьке шосе, 96, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 05484126) 219 562,00 грн майнової шкоди, 10 800,00 грн витрати за проведення експертного дослідження та 3293,43 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Примірник повного рішення надіслати учасникам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 січня 2025 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи