Ухвала

від 22.01.2025 по справі 904/254/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

22.01.2025м. ДніпроСправа № 904/254/25

за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Книжна, 1А, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290992829) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля, буд. 44, ідентифікаційний код 44259633)

про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації

Суддя Крижний О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1937689612110);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" на об`єкт нерухомого майна, нежилова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1937689612110;

- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вперше право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано 11.10.2019 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.1998 укладеного між Малим приватним підприємством "Заря-93" та ОСОБА_1 на товарній біржі "Нерухомість Н". В подальшому 24.10.2019 ОСОБА_1 передав у статутний капітал ТОВ "Аспект Ріелт КР" (директор ОСОБА_2 ) вказане майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 24.10.2019. Після чого 03.08.2020 вказане майно від ТОВ "Аспект Ріелт КР" (директор ОСОБА_2 ) було передано ОСОБА_2 , що підтверджується актом приймання-передачі від 03.08.2020. В подальшому 08.04.2021 ОСОБА_2 вказане нерухоме майно було передано у статутний капітал ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР", що підтверджується актом приймання-передачі від 08.04.2021. Прокурор зазначає, що реєстраційна справа, що зберігається у КП "Криворізьке РБТІ" ДОР не містить оригіналів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно. Згідно з довідкою, що міститься у реєстраційній справі спірне майно належало РУ імені Кірова на підставі рішення Криворізької міської ради депутатів трудящих від 08.12.1993. Також у такій реєстраційній (інвентаризаційній) справі відсутнє реєстраційне посвідчення РУ ім. Кірова, Малого приватного підприємства "Заря-93".

Прокурор звертає увагу, що у інвентаризаційній справі щодо об`єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 відсутні правовстановлюючі документи РУ ім. Кірова та Малого приватного підприємства "Заря-93", що свідчить про те, що у вказаних підприємств ніколи не виникало право власності на вказане нерухоме майно, а реєстраційна справа могла бути підготовлена після того як правоохоронні органи почали надсилати запити щодо видачі правовстановлюючих документів.

Прокурор зауважує, що на договорі купівлі-продажу від нерухомого майна від 12.02.1998 відсутній реєстраційних напис та відсутнє реєстраційне посвідчення, що свідчить про те, що спірне нерухоме майно не було зареєстровано у Криворізькому БТІ. Також вказаний договір було нібито підписано директором Малого приватного підприємства "Заря-93" ОСОБА_3 , однак відповідно до листа ГУ Статистики у Дніпропетровській області №02.4-22/661-23 від 24.03.2023 директором Малого приватного підприємства "Заря-93" у період з січня 1998 по серпень 2011 був ОСОБА_4 , а Луценко Г.І. була директором з 2011 року. Крім цього, прокурор вказує, що спірного нерухомого майна ніколи не існувало до 2019 року. Листом Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України від 10.10.2024 №3568-5-04.01.02-2024 надано знімки місцевості за адресою м. Кривий Ріг, мкр. Гірницький, 23Б, згідно з якими станом на 05.07.2019, 25.05.2015, 13.03.2011, 19.08.2003 є вільною від забудови. Також Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради листами №12/26-19/90 від 23.02.2023 та 12/24-32/1645 від 10.12.2019 повідомив, що дозвільні документи на будівництво за вказаною адресою відсутні, а під час неодноразових виходів на зазначений об`єкт замовник або уповноважені особи відсутні, з візуального огляду встановлено, що на зазначеній земельній ділянці виконується нове будівництво одноповерхової будівлі, ведуться роботи з утеплення фасаду, скління металопластиковими вікнами та дверима, також виконується благоустрій плиткою ФЕМ. До того ж листом Саксаганської районної у місті ради №10/0.2.01-18-632 від 17.02.2023 повідомлено, що у 2019 році виконкомом районної у місті ради виявлено факт самочинного будівництва на комунікаціях, що належать АТ "Криворіжгаз" та КП "Кривбасводоканал". Листом №12/25-01/132 від 01.03.2023 Архівний відділ Виконкому Криворізької міської ради повідомив, що в архіві відсутнє рішення органів місцевого самоврядування про присвоєння адреси мкр. Гірницький, 23Б. Крім цього, листом КП "Кривбасводоканал" №02-05/13975 від 18.10.2023 повідомило, що спірне нерухоме майно знаходиться на мережах водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал", що створює значні перешкоди фахівцям КП "Кривбасводоканал" для доступу до водопровідних мереж у випадку аварійної ситуації.

Таким чином, прокурор вважає, що спірне нерухоме майно було збудовано у 2019 році, а державна реєстрація проведена на підставі документів, що можуть містити неправдиві відомості про існування нерухомого майна з 1993 року. При цьому прокурор зазначає, що не дивлячись на вказані порушення законодавства, рішенням Криворізької міської ради №1568 від 30.11.2022 передано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:054:0447 площею 0,0129 га під розміщення нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та на виконання вказаного рішення укладено договір оренди земельної ділянки №2022493 від 21.12.2022.

Таким чином, прокурор стверджує про здійснення самочинної забудови у м. Кривому Розі, безпідставної реєстрації права власності, безпідставної передачі в оренду земельних ділянок з порушенням законодавчо встановленої процедури, без проведення земельних торгів під самочинно збудовані об`єкти майна, чим порушено право територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, належної реєстрації речових прав на нерухоме майно на ній, дотримання законодавства у сфері забудови населених пунктів.

Разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: об`єкт нерухомого майна, нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1937689612110).

Заява обґрунтована вчиненням численних реєстраційних дій щодо нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці з метою зміни її характеристик та адреси для неможливості виконання рішення в майбутньому. Прокурор зазначає, що підставою для звернення з даним позовом стала незаконна, на думку прокурора, реєстрація права власності 11.10.2019 за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна та подальша неодноразова перереєстрація за ТОВ "Аспект Ріелт КР", ОСОБА_2 та ТОВ "Бізнес Ріелт Груп КР", права власності на вищевказаний об`єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво на ній.

Таким чином, прокурор стверджує, що право власності на спірний об`єкт виникло у відповідача без відповідних правових підстав. Прокурор допускає можливість подальшого відчуження нерухомого майна розташованого на спірній земельній ділянці.

Прокурор зазначає, що у разі задоволення позову та одночасної зміни власника під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору. Прокурор зазначає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.п.1 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні зайнятою земельною ділянкою та скасування державної реєстрації, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна.

Відповідно припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження, є обґрунтованим.

У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій позивач (прокурор) не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

Вжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв`язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).

Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: об`єкт нерухомого майна, нежитлова будівля А, магазин продовольчих та непродовольчих товарів, площею 61,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, 23Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1937689612110).

Стягувач: Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Книжна, 1А, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290992829) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріелт Груп КР" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Олександра Поля, буд. 44, ідентифікаційний код 44259633)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 22.01.2025.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 22.01.2028.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Крижний