Ухвала

від 22.01.2025 по справі 904/223/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

22.01.2025м. ДніпроСправа № 904/223/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік" (08141, с. Святопетрівське Бучанського району Київської обл., вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 4; ідентифікаційний код 44589265)

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Симбірцева, буд. 1А; ідентифікаційний код 00191307)

про стягнення 405 706 грн. 48 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№205/25 від 20.01.2025) про стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 405 706 грн. 48 коп., що складає 362 904 грн. 00 коп. - заборгованості зо товар, поставлений 04.09.2024 за договором поставки від 03.06.2024 №492, 18 821 грн. 94 коп. - інфляційних нарахувань, 2 803 грн. 81 коп. - 3% річних та 21 176 грн. 73 коп. - пені.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6 079 грн. 68 коп.

Позивач у клопотанні (вх.№2689/25 від 21.01.2025) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження просить здійснювати розгляд справи №904/223/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Крім того, позивач у заяві (вх.№3053/25 від 22.01.2025) про виправлення друкарської помилки у позовній заяві просить суд замість вказаного в позовній заяві вважати вірним таке місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік": вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 4, с. Святопетрівське, Бучанський район, Київська обл., 08141, посилається на те, що в поданій позовній заяві було допущено друкарську помилку при зазначенні місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" та знаходяться на відкритих рахунках в будь-яких банках або інших кредитно-фінансових установах України, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову в будь-яких банках або інших кредитно-фінансових установах України, в межах ціни позову, а саме в межах суми 405 706 грн. 48 коп.

Також позивач у заяві (вх.№3056/25 від 22.01.2025) про виправлення друкарської помилки у заяві про забезпечення позову просить суд замість вказаного в заяві про забезпечення позову вважати вірним таке місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік": вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 4, село Святопетрівське, Бучанський район, Київська обл., 08141, посилається на те, що в поданій заяві про забезпечення позову було допущено друкарську помилку при зазначенні місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік".

Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі задоволення позовних вимог у цій справі, на думку позивача, існує значний ризик ускладнення виконання або невиконання відповідачем рішення суду, оскільки: - зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку з оплати вартості поставленого йому товару, позивач звернувся до відповідача листом від 07.10.2024 вих. №20241072 (копія листа додається ) з проханням здійснити відповідну оплату; - вказаний лист було вручено уповноваженому представнику відповідача 15.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (копія повідомлення про вручення додається); - не отримавши жодної відповіді на такий лист позивач звернувся повторно до відповідача листом від 22.10.2024 вих. №161 (копія листа додається) з вимогою здійснити відповідну оплату; - вказаний лист було вручено уповноваженому представнику відповідача 29.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (копія повідомлення про вручення додається); - проте жодної відповіді відповідачем не було надано також і на цей лист; - відповідачем було проігноровано вказані листи, надіслані з метою забезпечення виконання відповідачем свого обов`язку з оплати вартості поставленого йому товару та врегулювання спору у досудовому порядку; - відповідач вже має негативний досвід невиконання своїх фінансових зобов`язань; - згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень за результатом розгляду аналогічної справи №904/3914/24 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024, яке набрало законної сили, з відповідача було стягнуто заборгованість за договором поставки; - за даними позивача у цій справі відповідачем також було залишено без жодної відповіді лист щодо необхідності оплати вартості поставленого товару; - на офіційному веб-сайті відповідача (за гіперпосиланням https://www.krruda.dp.ua/oficijno-28/) було опубліковано лист відповідача від 13.12.2024 вих.№336-СН/53-01 до Президента України Володимира Зеленського стосовно складної економічної ситуації у відповідача (копія листа додається); - враховуючи попередній досвід невиконання відповідачем своїх зобов`язань та ухилення від вирішення питання щодо їх виконання у досудовому порядку, а також з огляду на наявність складної економічної ситуації у відповідача, є вагомі підстави вважати, що відповідач може вдатися до ухилення від виконання судового рішення, у разі його винесення на користь позивача; - вказане зі свого боку створює ризик того, що позивач може бути позбавлений можливості фактично отримати присуджені йому кошти.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 405 706 грн. 48 коп.

При цьому суд зауважує, що безпосередні причини невиконання зобов`язань відповідачем, а також обґрунтованість позовних вимог наразі не входять до предмета дослідження та мають бути з`ясовані під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежать від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову, дійсно полягає у тому, що такі дії мають забезпечити реальне виконання судового рішення при задоволенні позову. Водночас, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову дає можливість відповідачу розпорядитися наявними коштами з метою уникнення відповідальності та може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Певне обмеження відповідача у можливості розпорядження коштами на поточних рахунках не може бути розцінене судом як перешкоджання здійсненню його господарської діяльності, оскільки опосередковане його обов`язком виконання умов договору, спрямоване саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення спору по суті, а тому переслідує легітимну мету та забезпечує збалансованість інтересів сторін.

При цьому судом не встановлено, що вказаний захід забезпечення позову порушує права або охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд також враховує правову позицію викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).

За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" в межах суми позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік" (08141, с. Святопетрівське, Бучанського району, Київської обл., вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 4; ідентифікаційний код 44589265) про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, які належать Акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Симбірцева, буд. 1А; ідентифікаційний код 00191307) та знаходяться на відкритих рахунках в будь-яких банках або інших кредитно-фінансових установах України, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову в будь-яких банках або інших кредитно-фінансових установах України.

3. Накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Симбірцева, буд. 1А; ідентифікаційний код 00191307) здійснити загалом в межах суми позову у розмірі 405 706 (чотириста п`ять тисяч сімсот шість) грн. 48 коп.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Емерем Технік" (08141, с. Святопетрівське Бучанського району Київської обл., вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 4; ідентифікаційний код 44589265)

Боржник: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Симбірцева, буд. 1А; ідентифікаційний код 00191307).

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її підписання - 22.01.2025 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до - 23.01.2028 включно.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В. Загинайко