Рішення

від 22.01.2025 по справі 905/1446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.2025 Справа №905/1446/24

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еліта, м.Мирноград, Донецька область

про стягнення 101 737,97грн

без виклику учасників справи,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги м.Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліта, м.Мирноград, Донецька область про стягнення 102138,66грн, з яких: 101317,47грн - сума заборгованості, 821,19грн - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу №73 від 07.12.2018 в частині своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії за період липень - серпень 2024.

Ухвалою суду від 15.11.2024 залишено позовну заяву без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача на виконання приписів вказаної ухвали надійшла заява №б/н від 19.11.2024 про усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду платіжної інструкції №3715673 від 01.11.2024 про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1446/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 18.12.2024 (враховуючи час пересилання засобами зв`язку) для подання суду відзиву на позов.

За приписами ч.5 ст.6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до вищенаведених приписів законодавства копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була надіслана до Електронного кабінету позивача та відповідача та згідно довідок, сформованих у системі Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги та Товариства з обмеженою відповідальністю Еліта - 02.12.2024.

Таким чином, учасники справи належним чином повідомлений про розгляд справи.

09.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого адміністрація ТОВ Еліта евакуйована з міста Покровська, не має доступу до кабінету з бухгалтерською документацією та приладів обліку. З огляду на викладене, відповідач вважає, що до скасування воєнного стану у Донецькій області спір не може бути розглянутий, у зв`язку з чим просить суд зупинити розгляд справи, у разі відмови у зупиненні розгляду справи просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

14.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача, разом з доказами направлення відповідачу, надійшли додаткові пояснення, у яких просить суд при ухваленні рішення по даній справі врахувати допущену під час складання позову помилку та вважати вірною суму до стягнення 3% річних в розмірі 420,50грн. Як вказує позивач, останнім в прохальній частині позовної заяви помилково зазначено суму до стягнення 3% річних у розмірі 821,19грн, замість правильної суми у розмірі 420,50грн.

Судом встановлено, що у прохальній частині позову 3% річних заявлені у розмірі 821,19грн. Водночас досліджуючи зміст мотивувальної частини позовної заяви суд встановив, що у тексті позову вказано про нарахування позивачем 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої у період липень та серпень 2024 у розмірі 420,50грн. Відповідно до приєднаного до розрахунку ціни позову, за підрахунком позивача 3% річних складає 420,50грн. З огляду на викладене, фактично позивачем допущена помилка у прохальній частині позову, яка не змінює зміст самого позову.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд розглядає позовні вимоги про стягнення 101737,97грн, з яких: 101317,47грн - сума заборгованості, 420,50грн - 3% річних.

Станом на час винесення рішення відповідь на відзив від позивача не надходила, про намір скористатися своїми правами в цій частині суд не повідомлений.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відзначає наступне.

Як вже зазначалося, відповідач вважає, що до скасування воєнного стану у Донецькій області спір не може бути розглянутий, адже адміністрація ТОВ Еліта евакуйована з міста Покровська, не має доступу до кабінету з бухгалтерською документацією та приладів обліку.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Випадки, у разі настання яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені ст. 227 ГПК України, а саме у разі: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини опускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Право суду за власною ініціативою або за заявою учасника справи визначено ст.228 ГПК України, а саме у випадках: перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; призначення судом експертизи; направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що положеннями ст.ст.227, 228 ГПК України не передбачено зупинення провадження у справі з підстав, вказаних відповідачем у заяві.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи.

В свою чергу суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя в умовах воєнного стану.

Суд звертає увагу, що не зважаючи на введення воєнного стану в Україні, Господарський суд Донецької області з 18.04.2022 працював у віддаленому режимі (дистанційному режимі роботи).

13.06.2022 зборами суддів Господарського суду Донецької області з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові вирішено: при процесуальній необхідності проводити судові засідання в приміщенні суду в режимі відеоконференції, продовжити обмеження доступу відвідувачів до приміщення суду, запропонувавши дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Розпорядженням №6-р від 25.05.2023 року Про організацію роботи Господарського суду Донецької області, продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі (відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи); рекомендовано учасникам судових засідань утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Розпорядженням №4-р від 28.05.2024 голови Господарського суду Донецької області Про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги, прийнятим у зв`язку із загостренням небезпечної ситуації в м.Харків, яка є загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників і відвідувачів суду, установлено під час повітряної тривоги утримуватись від проведення судових засідань до сигналу Відбій повітряної тривоги і негайно пройти до найближчого укриття; під час повітряної тривоги заборонити відвідування суду стороннім особам.

Відтак, Господарський суд Донецької області здійснює правосуддя в умовах воєнного стану з урахуванням об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Право суду на продовження процесуального строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження нормами законодавства не передбачено.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно приписів ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та обов`язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд зазначає, що позовна заява з додатками була доставлена 11.11.2024 до електронного кабінету ТОВ Еліта, відтак товариству було достеменно відомо про підстави виникнення спірних правовідносин між сторонами і про надані позивачем докази у підтвердження позовних вимог.

Враховуючи твердження про евакуацію працівників товариства, відповідач мав об`єктивну можливість отримати банківські виписки задля перевірки здійснених на користь позивача платежів та, як наслідок, здійснити перевірку розрахунків з позивачем, ініціювати відповідну звірку розрахунків.

Відповідач також був необмежений правом користуватися усіма правами та обов`язками, передбаченими в тому числі ст.42 ГПК України, зокрема, подати у встановлений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, ініціювати розгляд справи у судовому засіданні і відповідно приймати участь у судових засіданнях в режимі відео конференції.

Приписами ч.3 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду даної справи судом було створено учасникам справи всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені законодавством обмеження строків розгляду справи, суд розглядає матеріали справи за наявними в ній доказами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача в січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Еліта приєдналось до договору про постачання електричної енергії споживачу, шляхом подання заяви-приєднання, на умовах комерційної пропозиції Індивідуальна (строкова) постачальника електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, що є Додатком 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу. Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок №1590.

Оскільки оригінал не зберігся, позивачем до позову приєднаний дублікат заяви приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу - ТОВ Еліта, яка є Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №73.

Таким чином, між ТОВ Донецькі енергетичні послуги (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Еліта (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №73 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 1,3,4,7 п.2.2. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо, об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи, у встановленому законодавством порядку; споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії; за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей Споживач; Споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.

Відповідно до п.3.1. договору датою постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

За умовами п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальник. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії ( п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.7. договору встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п. 6.2. договору).

Постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором та додатками до нього, приймати оплату наданих за цим договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим договором (п.п.7.2.2., п.п.7.2.7. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1. договору).

Відповідно до п.13.1. договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань.

Відповідно до п.13.8. договору додатки до договору, в тому числі публічні, сформовані постачальником та розміщені на сайті є невід`ємною частиною договору, а саме:

Додаток 1 - Заява-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу;

Додаток 2 - Комерційна пропозиція.

Сторонами у якості Додатку 2 до договору підписана Комерційна пропозиція Індивідуальна (строкова) (далі - комерційна пропозиція) постачальника електричної енергії ТОВ Донецькі енергетичні послуги, в якій визначено ціну електричної енергії, порядок оплати, тощо.

Відповідно до п.5.1. комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: - 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.

За умовами п.6.3. комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п.5.1. комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 6.5. комерційної пропозиції акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача.

Пунктом 7.1. договору у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується, зокрема, 3% річних від суми боргу.

Відповідно до п.9.1. комерційної пропозиції договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду травня 2021р., але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців, діє до 30 квітня 2022р. та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1. комерційної пропозиції.

Відповідно до п.10.2. комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним у цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції.

У підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу позивачем надані суду акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період за період липень 2024 (обсяг 9120кВт*год) на суму 93827,29грн та серпень 2024 (обсяг 746кВт*год) на суму 7490,18грн.

Позивачем оформлені рахунки за спожиту електроенергію: №73 від 02.08.2024 за липень 2024 на суму 93827,29грн, №73 від 03.09.2024 за серпень 2024 на суму 7490,18грн.

Направлення актів прийняття-передавання товарної продукції та рахунків за спожиту електричну енергію здійснювалось через сервіс «Особистий кабінет», отримання підтверджується відповідними відмітками з зазначенням підписанта Дудко Р.І. та дати отримання, а саме:

- Акт прийняття-передавання товарної продукції та рахунок за спожиту електричну енергію за липень був отриманий 02.08.2024;

- Акт прийняття-передавання товарної продукції та рахунок за спожиту електричну енергію за серпень був отриманий 03.09.2024.

10.09.2024 позивачем на електрону адресу відповідача супровідним листом №24/15369 від 09.09.2024 була направлена претензія №24/15370 від 09.09.2024 з вимогою сплати заборгованість за період липень серпень 2024 у розмірі 101317,47грн, 3% річних в сумі 199,96грн.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за період липень серпень 2024, це стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 101317,47грн, 3% річних у розмірі 420,50грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між учасниками справи договору про постачання електричної енергії споживачу №73.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №3308 від 13.12.2018 розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За змістом п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Згідно п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до п.2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п.10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п.12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Так, позивачем до матеріалів позову приєднано інформацію щодо фактичного (звітного) обсягу корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" за період липень 2024 серпень 2024 по точках комерційного обліку споживача, відповідно до яких за липень 2024 спожито 9120 кВт/год, за серпень 2024 746 кВт/год.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Факт отримання електроенергії у вказаних в спірних актах об`ємах не спростований відповідачем в розумінні ст.ст.76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Передання позивачем електроенергії відповідачу за договором надає позивачу законне очікування, що вартість поставленої електроенергії за цим договором буде оплачена, виходячи з погодженої сторонами вартості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено п.5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п.5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

В свою чергу, за приписами п.6.3. комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п.5.1. комерційної пропозиції.

За умовами п.5.1. комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: - 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.

Враховуючи, що рахунок за липень 2024 був отриманий відповідачем 02.08.2024, рахунок за серпень 2024 отриманий 03.09.2024, приймаючи до уваги п.5.7. договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем наступним чином:

- за липень 2024 до 09.08.2024 включно, та з 10.08.2024 почалося прострочення виконання грошових зобов`язань;

- за серпень 2024 до 10.09.2024 включно, та з 11.09.2024 почалося прострочення виконання грошових зобов`язань;

Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості за період липень серпень 2024 у загальному розмірі 101317,47грн, суд дійшов висновку про наявність правових підстав в частині стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглянувши вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 420,50грн, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем наступним чином:

- за липень 2024 на суму 93827,29грн за період з 10.08.2024 по 01.10.2024 у розмірі 407,61грн.

- за серпень 2024 на суму 7490,18грн за період з 11.09.2024 по 01.10.2024 у розмірі 12,89грн.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних суд встановив, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліта (85322, Донецька область, м.Мирноград, вул.Ватутіна, 18, код ЄДРПОУ 22039209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму заборгованості у розмірі 101317,47грн, 3% річних у розмірі 420,50грн та судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2025.

Суддя Ю.В. Макарова