Рішення
від 21.01.2025 по справі 905/1381/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.2025р. Справа №905/1381/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДОНБАСЕНЕРГО"

до відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та Генеральної прокуратури Російської Федерації

про стягнення 836 968 874,28 грн.

Представники сторін у судовому засіданні участь не приймали

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДОНБАСЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 836 968 874,28 грн. або 20 291 335 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024, або 18 310 170 Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1381/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.24 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.01.2025 року об 11:15 год.

У судовому засідання 21.01.2025 представники сторін участь не приймали; про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Провести судове засідання 21.01.2025 у режимі відеконференції не вдалося через відсутність вільних залів визначених для її проведення

Судом на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України розміщувались відповідні оголошення щодо розгляду справи №905/1381/24.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав, про намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Загальна інформація про Позивача та фактичні обставини справи.

Відповідно до діючого Статуту (Додаток 1, оригінал у Позивача) Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» - це нове найменування Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго", останнє перейменоване з Державної акціонерної енергогенеруючої компанії "Донбасенерго", яка створена шляхом корпоратизації відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 7 лютого 1996 року № 26 та Указу Президента України від 4 квітня 1995 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України".

Позивач є приватною юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства України, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України (Додаток 2, оригінал у Позивача).

Акціонерами Товариства є 6 039 фізичних та юридичних осіб. У статутному капіталі ПАТ «Донбасенерго» частка що належить державі складає 25,000003 % (25% +1 акція), що підтверджується Довідкою Національного Депозитарію України від 04.01.2023 року (Додаток 3, оригінал у Позивача).

Відповідно до пункту 2.1 Статуту ПАТ «Донбасенерго» основною метою діяльності Товариства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності.

Основним видом господарської діяльності ПАТ «Донбасенерго» є виробництво електричної та теплової енергії, підлягає ліцензуванню і проводиться на підставі ліцензій:

- ліцензія на виробництво теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках, видана НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ рішення № 719 від 19.05.2014 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2445) (Додаток 4, оригінал у Позивача);

- ліцензія №575906 на виробництво електричної енергії від 15.08.1996 № 38 (переоформлена рішенням від 15.01.2015 № 17 та рішенням від 27.06.2019 №1266) (Додаток 5, оригінал у Позивача).

Виробництво електричної та теплової енергії здійснюється ПАТ «Донбасенерго» виключно на виробничих потужностях Слов`янської ТЕС. В березні 2017 втрачено контроль над Старобешівською ТЕС, яка знаходиться в смт. Новий Світ Сробешівського району Донецької області - тимчасово неконтрольована територія.

Слов`янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» розташована у м. Миколаївка Краматорського району Донецької області, що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОПГФ.

Постановою КМУ від 06.12.22 № 1364 та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 території Миколаївської та Краматорської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області віднесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Основний виробничий актив ПАТ «Донбасенерго» - Слов`янська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури, відомості про нього внесено до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури з присвоєнням унікального реєстрового номера.

Слов`янська ТЕС є об`єктом критичної інфраструктури І та ІІ категорій критичності:

- за типом основної послуги «Виробництво електроенергії» (відповідно до наказу Міненерго України від 16.12.2022 № 4-ДСК «Про внесення змін до Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури»;

- за типом основної послуги «Постачання теплової енергії», «Постачання гарячої води» (відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій від 09.07.2022 № 167).

Слов`янська ТЕС є виробником теплової енергії для централізованого опалення підприємств, установ, організацій та житлового фонду м. Миколаївка Краматорського району Донецької області. Слов`янська ТЕС з середини травня 2022 року забезпечує питною водою (близько 90 тис. м. куб. на місяць) місто Миколаївка Краматорського району, наслідками зупинення або збою у роботі станції може бути повне зупинення роботи окремих насосних станцій каналу Сіверський Донець-Донбас й повної зупинки водопостачання з каналу, який до початку агресії рф забезпечував понад 94 % водоспоживання Донецької області.

Загальновідомим є факт, що 24.02.2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, у результаті чого органами законодавчої та виконавчої влади прийнято ряд нормативно-правових актів. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан в Україні.

В умовах війни Слов`янська ТЕС забезпечує прифронтову зону (місця розташування військових частин, польових шпиталів, інших стратегічних об`єктів) електричною енергією і теплом. Тому робота станції є критично важливою для забезпечення обороноздатності України.

З метою забезпечення загальносуспільних інтересів в умовах воєнного стану Урядом прийнято Постанову від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».

Відповідно до п.7 Положення, Міністерство енергетики України затвердило Перелік споживачів електроенергії та природного газу, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України, до якого включено Слов`янську ТЕС.

Згідно до наказу Міністерства енергетики України від 14 листопада 2022 року № 385 (у редакції наказу Міненерго від 21 листопада 2022 року № 392), Слов`янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» віднесена до переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.

Слов`янська ТЕС неодноразово зазнавала обстріли з боку військ рф, які нанесли значні пошкодження основним засобам підприємства. Зазначені факти висвітлені в засобах масової інформації за наступними посиланнями:

https://t.me/pavlokyrylenko_donoda/4918

https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/09/17/7367887/

https://v-variant.com.ua/ru/nochiu-rossyiane-vely-obstrel-vdol-vsey-lynyy-fronta-pod-obstrel-popalo-zdanye-slavianskoy-t-s-kyrylenko/

У наслідок ракетних обстрілів пошкоджена значна кількість активів ПАТ «Донбасенерго».

Станом на грудень 2022 року Перелік пошкодженого майна, обладнання та споруд Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» вже нараховував понад 100 об`єктів (Реєстр пошкоджених об`єктів - Додаток 6 до позовної заяви).

Щодо фіксації пошкоджень та руйнувань майна Позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Донбасенерго» спільно з Миколаївською міською військовою адміністрацією була здійснена фіксація пошкоджень, завданих у наслідок збройної агресії Російської Федерації, відповідно до п.8-1 Порядку за результатами комісійного обстеження складені акти комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (далі - акти комісійного обстеження).

До актів комісійного обстеження додані результати фотофіксації пошкоджень об`єктів, що свідчать про характер та обсяг руйнувань (Додатки 7-78 до позовної заяви).

Внаслідок обстрілів, завданих російськими окупаційними військами за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року, зафіксоване пошкодження майна ПАТ «Донбасенерго» у складі Слов`янської ТЕС:

1) Будівля прохідної з караульними приміщеннями, інв.№100000000000024700, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №89 (Додаток 7, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 804038414242, індексний номер витягу: 49767442 (Додаток 8, оригінал у Позивача).

2) Будівля головного щита управління, інв.№100000000000009100, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №68 (Додаток 9, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 22 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1280809914242, індексний номер витягу: 90144200 (Додаток 10, оригінал у Позивача).

3) Розширення насосної станції перекачування, інв.№100000000000007600, складено Акт комісійного обстеження від 21.12.2022 №118 (Додаток 11, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів на об`єкт 0076 (Додаток 12, оригінал у Позивача).

4) Берегова насосна станція №4, інв.№100000000000007900, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №62 (Додаток 13, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1539872414242, індексний номер витягу: 122027277 (Додаток 14, оригінал у Позивача).

5) Берегова насосна станція №3, інв.№100000000000007500, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №59 (Додаток 15, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 22 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1649768014242, індексний номер витягу: 138654729 (Додаток 16, оригінал у Позивача).

6) Перехідна галерея з головного корпусу до службового, інв.№100000000000006200, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №47 (Додаток 17, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1536597114242, індексний номер витягу: 121535646 (Додаток 18, оригінал у Позивача).

7) Турбінне відділення будівлі головного корпусу енергоблока №7, інв.№100000000000007201, складено Акт комісійного обстеження від 21.12.2022 №20 (Додаток 19, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1475762414242, індексний номер витягу: 112616793 (Додаток 20, оригінал у Позивача).

8) Будівля дробильно-сортувального пристрою №1, інв.№100000000000000600, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №69 (Додаток 21, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 22 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1790395114242, індексний номер витягу: 160270194 (Додаток 22, оригінал у Позивача).

9) Будівля бульдозерного парку, інв.№100000000000002900, складено Акт комісійного обстеження від 27.12.2022 №43 (Додаток 23, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 2159048514242, індексний номер витягу: 222474860 (Додаток 24, оригінал у Позивача).

10) Будівля вагоноперекидача, інв.№100000000000000700, складено Акт комісійного обстеження від 27.12.2022 №41 (Додаток 25, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1497929614242, індексний номер витягу: 115784925 (Додаток 26, оригінал у Позивача).

11) Будівля тепловозного депо, інв.№101000000000000200, складено Акт комісійного обстеження від 27.12.2022 №40 (Додаток 27, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1497899614242, індексний номер витягу: 115781584 (Додаток 28, оригінал у Позивача).

12) Будівля дробильно-сортувального пристрою №2, інв.№100000000000000500, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №82 (Додаток 29, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 804146714242, індексний номер витягу: 49774476 (Додаток 30, оригінал у Позивача).

13) Будівля вузла пересипання №2, інв.№100000000000001000, складено Акт комісійного обстеження від 20.12.2022 №37 (Додаток 31, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1790325514242, індексний номер витягу: 160259520 (Додаток 32, оригінал у Позивача).

14) Будівля вузла пересипання №8, інв.№100000000000001300, складено Акт комісійного обстеження від 22.12.2022 №36 (Додаток 33, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 635256614242, індексний номер витягу: 136402598 (Додаток 34, оригінал у Позивача).

15) Будівля вузла пересипання №6, інв.№100000000000001200, складено Акт дефектів будівлі вузла пересипання №6 (Додаток 35, оригінал у Позивача), яким зафіксоване пошкодження об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1666420414242, індексний номер витягу: 141198457 (Додаток 36, оригінал у Позивача).

16) Будівля центрального пилозаводу, інв.№10000000000005400, складено Акт комісійного обстеження від 20.12.2022 №19 (Додаток 37, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 36549981, індексний номер витягу: 33982215 (Додаток 38, оригінал у Позивача).

17) Будівля інженерно-лабораторного корпусу з перехідним мостом, інв.№10900000000703900, складено Акт комісійного обстеження від 22.12.2022 №39 (Додаток 39, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження з 13 серпня 2022 року по 15 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 24123534 (Додаток 40, оригінал у Позивача).

18) Службовий корпус, інв.№100000000000022200, складено Акт комісійного обстеження від 20.12.2022 №11 (Додаток 41, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Райгородська селищна рада Слов`янського району, Донецька область, Реєстраційний номер 1669105914242 (Додаток 42, оригінал у Позивача).

19) Будівля фекальної насосної станції №4, інв.№00000000000014200, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №78 (Додаток 43, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 15 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів на об`єкт 0142 на Будівля фекальної насосної станції №4 (Додаток 44, оригінал у Позивача).

20) Будівля кисневої станції, інв.№10000000000028100, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №84 (Додаток 45, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1666458814242, індексний номер витягу: 141203919 (Додаток 46, оригінал у Позивача).

21) Об`єднано-допоміжний корпус, інв.№10100000000025300, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №99 (Додаток 47, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1643268914242, індексний номер витягу: 137649915, номер запису 27904263 (Додаток 48, оригінал у Позивача).

22) Будівля галереї конвеєру №15, інв.№10000000000032700, складено Акт комісійного обстеження від 22.12.2022 №39 (Додаток 49, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1626001314242, індексний номер витягу: 134960868 (Додаток 50, оригінал у Позивача).

23) Будівля галереї конвеєру №17, інв.№10000000000032600, складено Акт комісійного обстеження від 22.12.2022 №38 (Додаток 51, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1630249214242, індексний номер витягу: 135608436 (Додаток 52, оригінал у Позивача).

24) Будівля галереї конвеєру №16, інв.№10000000000033200, складено Акт комісійного обстеження від 27.12.2022 №42 (Додаток 53, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1635303614242, індексний номер витягу: 136408922 (Додаток 54, оригінал у Позивача).

25) Будівля галереї конвеєру №6, інв.№10000000000033300, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №60 (Додаток 55, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1790232614242, індексний номер витягу: 160246423 (Додаток 56, оригінал у Позивача).

26) Будівля галереї конвеєру №7, інв.№10000000000031800, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №46 (Додаток 57, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1635264614242, індексний номер витягу: 136403550 (Додаток 58, оригінал у Позивача).

27) Надземна естакада другого підйому, інв.№10000000000032300, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №88 (Додаток 59, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 20930243, індексний номер витягу: 16562875 (Додаток 60, оригінал у Позивача).

28) Надземна естакада першого підйому, інв.№10000000000033400, складено Акт комісійного обстеження від 05.01.2023 №109 (Додаток 61, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 23 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів на об`єкт №0334. Надземна естакада першого підйому від 05.07.2007 (Додаток 62, оригінал у Позивача).

29) Трансформатор струму станційний №ТТ 201Т фаза «В», інв.№ 10000000000021500, складено Акт дефектації від 20.10.2022, яким зафіксовані пошкодження - осколками знищено порцеляновий корпус, експлуатація обладнання неможлива (Додаток 63, оригінал у Позивача), якій знаходиться в експлуатації Позивача, що підтверджується паспортом обладнання 21500 (Додаток 64, оригінал у Позивача).

30) Ввід 110 кВ фаза «С» трансформатору силового 201Т, ввід 110 кВ фаза «А» трансформатору силового 201Т, інв.№10000000000021400, складено Акти комісійного обстеження від 28.12.2022 №№57,58 (Додаток 65,66 оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 17 вересня 2022 року об`єктів, які знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Паспортом №14 трансформатору 201Т (Додаток 67, оригінал у Позивача).

31) Приміщення управління пневматичної системи золовидалення електрофільтрів корпусу 7А блоку №7, інв.№10900000000662000, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №77 (Додаток 68, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 17 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів (Додаток 69, оригінал у Позивача).

32) Підбункерне приміщення електрофільтрів корпусу електрофільтрів корпусу 7А блоку №7, інв.№10000000000946300, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №76 (Додаток 70, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 17 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів на об`єкт №09463. Система гідрозоловидалення електрофільтру корпуса 7А Слов`янської ТЕС від 09.2014 року (Додаток 71, оригінал у Позивача).

33) Опорні металоконструкції вежі-силосу системи ПЗВ електрофільтрів корпусу 7А, інв.№10000000002195800, складено Акт комісійного обстеження від 05.01.2023 №110 (Додаток 72, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 17 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів на об`єкт №21958. Тягодутьєві пристрої корпусу 7Б від 05.2013 року (Додаток 73, оригінал у Позивача).

34) Система кондиціювання серверної кімнати (кондиціонер шафного типу з розділом повітря донизу, без зволожувача, з вентилятором круглого каналу), інв.№27200000000016400, складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №98 (Додаток 74, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року об`єкта, який знаходиться у власності Позивача, що підтверджується Інвентарною картою обліку основних засобів на об`єкт (Додаток 75, оригінал у Позивача).

35) Калориметр В-08МА (інв.№5423); калориметр ЛЕКО АС-500 (інв.№8040); Аналізатор TGA-701 (інв.№ 8085), складено Акт комісійного обстеження від 28.12.2022 №100 (Додаток 76, оригінал у Позивача), яким зафіксована орієнтовна дата пошкодження 18 вересня 2022 року обладнання, яке використовується Позивачем.

36) Бульдозер CATERPILLAR D6N XL 8429110000, інв.№ 10000000000933700, складено Акт дефектації, яким зафіксовані пошкодження скла (Додаток 77 до позовної заяви), інвентарна картка (Додаток 78 до позовної заяви).

Згідно доводів Позивача, вказане майно безпосередньо використовувалося у господарський діяльності Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

За фактами пошкодження майна Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» у наслідок артилерійських обстрілів, слідчим відділом 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022052420000085, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (Додаток 79 до позовної заяви).

Щодо визначення вартості збитків, завданих Позивачу у наслідок знищення або пошкодження майна, а також розміру упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у здійсненні господарської діяльності.

До предмету цього позову входить вимога про відшкодування збитків, завданих ПАТ «Донбасенерго» у наслідок знищення або пошкодження майна, яке наведене у розділі 2 цієї позовної заяви, а також розміру упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у здійсненні господарської діяльності за період з 15.09.2022 по 31.12.2022.

З метою визначення вартості збитків та розміру упущеної вигоди Позивачем була замовлена незалежна експертна оцінка. Оцінка здійснена ТОВ «ІНВЕСТКОН» (далі по тексту - «Суб`єкт оціночної діяльності») відповідно до Договору №35 на проведення оцінки від «03» листопада 2022 року між Суб`єктом оціночної діяльності та ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО».

Суб`єкт оціночної діяльності виконав замовлені роботи на підставі виданого Фондом державного майна України 16.09.2019 р. Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №709/19, а також відповідних сертифікатів і кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів.

Суб`єктом оціночної діяльності виконані роботи з визначення вартості шкоди та обсягу збитків, завданих СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «Донбасенерго» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

За результатами проведення оцінки збитків, ПАТ «Донбасенерго» наданий письмовий Звіт (Додаток 80 до позовної заяви).

Оцінка проводилася ТОВ «ІНВЕСТКОН» станом на 14 вересня 2022 року; 23 вересня 2022 року - щодо вартості шкоди та обсягу збитків та на 01.09.2022 року; 31.12.2022 року - щодо вартості упущеної вигоди з дотриманням вимог «Методики оцінки майна», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. №224), «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженої Наказом Міністерства Економіки України та Фонду Державного майна України від 18.10.2022 р. №3904/1223, Національних стандартів; стандартів і правил застосування й проведення оцінки Міжнародного Комітету зі Стандартів оцінки Майна, норм професійної діяльності оцінювачів Українського Товариства оцінювачів та умов, визначених зазначеним вище Договором.

Вартість шкоди та обсягів збитків, завданих СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації станом на 23.09.2022 р. без урахування ПДВ становить: 196 759 948 грн. (сто дев`яносто шість мільйонів сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень) або 5 380 572 долара США (п`ять мільйонів триста вісімдесят тисяч п`ятсот сімдесят два долара США) або 5 453 917 Євро (п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сімнадцять Євро)

Перелік знищеного або пошкодженого рухомого та нерухомого майна, за яким здійснена оцінка вартості шкоди, наведений у Додатку 81 до позовної заяви.

Розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з точки зору неотримання можливого прибутку відповідно до загальновизнаних методів оцінки, у тому числі «Методики оцінки майна», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891, станом на 01.09.2022 р. без урахування ПДВ становить: 1 119 865 000 грн. (один мільярд сто дев`ятнадцять мільйонів вісімсот шістдесят п`ять тисяч гривень) або 30 623 677 доларів США (тридцять мільйонів шістсот двадцять три тисячі шістсот сімдесят сім доларів США).

Розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з точки зору неотримання можливого прибутку відповідно до загальновизнаних методів оцінки, у тому числі «Методики оцінки майна», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891, станом на 31.12.2022 р. без урахування ПДВ становить: 1 718 232 000 грн. (один мільярд сімсот вісімнадцять мільйонів двісті тридцять дві тисячі гривень) або 46 986 546 доларів США (сорок шість мільйонів дев`ятсот вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок шість доларів США).

Виходячи з наведених у Звіті розрахунків розміру упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, розмір упущеної вигоди за період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року без урахування ПДВ становить: 1 718 232 000 грн. - 1 119 865 000 грн. = 598 367 000,00 грн. (п`ятсот дев`яносто вісім мільйонів триста шістдесят сім тисяч гривень ) або 16 362 869 доларів США (шістнадцять мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять доларів США).

Загальний розмір збитків, завданих СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «Донбасенерго» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності за період з 01 серпеня 2022 року по 31 грудня 2022 року становить: 196 759 948,00 грн.+ 598 367 000,00 грн.= 795 126 948,00 грн. (сімсот дев`яносто п`ять мільйонів сто двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень) або 19 276 926 доларів США (дев`ятнадцять мільйонів двісті сімдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять шість доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024) або 17 394 804 Євро (сімнадцять мільйонів триста дев`яносто чотири вісімсот чотири Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024)

Щодо підстав нарахування та розрахунок 3% річних.

Відповідно до розрахунку (Додаток 82 до позовної заяви) за період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2023 по 02.10.2024 (641 день) сума нарахувань у вигляді 3% річних складає 41 841 926,28 грн. (сорок один мільйон вісімсот сорок одна тисяча дев`ятсот двадцять шість грн. 28 коп.), або 1 014 409 доларів США (один мільйон чотирнадцять тисяч чотириста дев`ять доларів США за офіційним курсом національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024), або 915 366 Євро (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч триста шістдесят шість Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024).

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Відповідача складає:

795 126 948,00 (сума боргу) + 41 841 926,28 (3% річних) = 836 968 874,28 грн. (вісімсот тридцять шість мільйонів дев`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири грн., 28 коп.) або 20 291 335 доларів США (двадцять мільйонів двісті дев`яностою одна тисяча триста тридцять п`ять доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024) або 18 310 170 Євро (вісімнадцять мільйонів триста десять тисяч сто сімдесят Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024.

З метою захисту своїх прав, ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у якому просить стягнути з Російської Федерації:

- майнову шкоду у розмірі 795 126 948,00 грн. (сімсот дев`яносто п`ять мільйонів сто двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень), або 19 276 926 доларів США (дев`ятнадцять мільйонів двісті сімдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять шість доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024), або 17 394 804 Євро (сімнадцять мільйонів триста дев`яносто чотири тисячі вісімсот чотири Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024), у тому числі:

- шкоду, завдану у наслідок знищення або пошкодження майна 196 759 948 грн. (сто дев`яносто шість мільйонів сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень), або 5 380 572 долара США (п`ять мільйонів триста вісімдесят тисяч п`ятсот сімдесят два долара США), або 5 453 917 Євро (п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сімнадцять Євро) за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024;

- упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності 598 367 000,00 грн.(п`ятсот дев`яносто вісім мільйонів триста шістдесят сім тисяч гривень), або 16 362 869 доларів США (шістнадцять мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять доларів США), або 13 090 334 (тринадцять мільйонів дев`яносто тисяч триста тридцять чотири) Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024;

- 3% річних у розмірі 41 841 926,28 грн. (сорок один мільйон вісімсот сорок одна тисяча дев`ятсот двадцять шість грн. 28 коп.), або 1 014 409 доларів США (один мільйон чотирнадцять тисяч чотириста дев`ять доларів США за офіційним курсом національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024, або 915 366 Євро (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч триста шістдесят шість Євро) за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024.

- разом 836 968 874,28 грн. (вісімсот тридцять шість мільйонів дев`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири грн., 28 коп.), або 20 291 335 доларів США (двадцять мільйонів двісті дев`яностою одна тисяча триста тридцять п`ять доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024), або 18 310 170 Євро (вісімнадцять мільйонів триста десять тисяч сто сімдесят Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024).

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ст. 16 ЦК України).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст1166 ЦК України).

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Згідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 серпня 2017 року у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії російської федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Частиною 3 статті 85 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини третьої статті 85 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Саме внаслідок бомбардування зі сторони російських військ, місто Маріуполь Донецької області більш ніж на 90% є зруйнованим та як наслідок цього, знищеною є значна частина комунального майна, зокрема і вказане у позовній заяві майно.

Факт знищення і подальшого демонтажу майна позивача підтверджується фото-доказами, супутниковими знімками, що додаються до позовної заяви.

З приводу визначення розміру збитків суд звертає увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад (додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Право власності Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» на об`єкти нерухомості, що стали предметом дослідження, підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№ 49767442, 160270194, 33982215, 222474860, 19666962, 115784925, 141584596, 115781584, 141203919, 49774476, 137649915, 160259520, 134960868, 136402598, 135608436, 141198457, 136408922, 160246423, 136403550, 16562875, 90144200, 122027277, 112616793, 138654729, 121535646.

Право власності Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» на рухомі об`єкти, транспортні засоби, що стали предметом дослідження, підтверджується: інвентарними картками №№ 0076, 0142, 0334, 21958, 272000000000016400, 109000000000662000, 100000000000946300; копією паспорту на трансформатор 201Т фаза АВС; копією паспорту на роз`єднувач; Свідоцтва про реєстрацію транспорту бульдозера номерний знак НОМЕР_1 .

Висновки про результати оцінки обсягів збитків

ТОВ «Інвесткон» відповідно до Договору №35 на проведення оцінки від « 03» листопада 2022 р. здійснена оцінка шкоди та обсягів збитків, завданих СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «Донбасенерго» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації відповідно до «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затвердженої Наказом Міністерства Економіки України та Фонду Державного майна України від 18.10.2022 р. №3904/1223.(Додаток 80 до позовної заяви).

За результатами проведення оцінки збитків, ПАТ «Донбасенерго» наданий письмовий «Звіт про оцінку вартості шкоди та обсягу збитків, завданих со «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «Донбасенерго» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності » виконаного оцінювачами ТОВ «ІНВЕСТКОН» Аджиєвим Т.М, Приходько Д.М., Луговським Є.В.

В результаті виконаних оцінювачами ТОВ «ІНВЕСТКОН» Аджиєвим Т.М, Приходько Д.М., Луговським Є.В. розрахунків:

вартість шкоди та обсягів збитків, завданих СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» станом на 14.09.2022 р. без урахування ПДВ становить: 464 013 969 грн. (чотириста шістдесят чотири мільйона тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень);

вартість шкоди та обсягів збитків, завданих СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації станом на 23.09.2022 р. без урахування ПДВ становить: 196 759 948 грн. (сто дев`яносто шість мільйонів сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень);

розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської

діяльності ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з точки зору неотримання можливого прибутку відповідно до загальновизнаних методів оцінки, у тому числі «Методики оцінки майна», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891, станом на 01.09.2022 без урахування ПДВ становить: 1 119 865 000 грн. (один мільярд сто дев`ятнадцять мільйонів вісімсот шістдесят п`ять тисяч гривень);

розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» з точки зору неотримання можливого прибутку станом на 31.12.2022 без урахування ПДВ становить: 1 718 232 000 грн. (один мільярд сімсот вісімнадцять мільйонів двісті тридцять дві тисячі гривень).

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

Статтею 4 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися, зокрема, у формі практичної діяльністі з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов`язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;

Суб`єктами оціночної діяльності є:

суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами (ст.5).

Оцінювачами, відповідно до ст.6 вказаного закону, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Згідно ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326, Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022 №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 р. за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика ).

Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США.

Звіт про оцінку вартості шкоди та завданих збитків СО «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «Донбасенерго», виконаний суб`єктами оціночної діяльності, оцінювачами Аджиєвим Т.М, Приходько Д.М., Луговським Є.В.

Суд не вбачає недоліків у висновках наявного у матеріалах справи даного Звіту виконаного оцінювачами ТОВ «ІНВЕСТКОН» Аджиєвим Т.М, Приходько Д.М., Луговським Є.В.

У господарського суду відсутні докази, які свідчать про невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених суб`єктами оціночної діяльності Аджиєвим Т.М, Приходько Д.М., Луговським Є.В. при проведенні оцінки майна ПАТ «Донбасенерго», зловживання правами; подання до суду неправдивих відомостей; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів при проведенні оцінки та складенні Звіту.

З огляду на зазначене, суд у відповідності до приписів ст.ст. 76, 77,78 ГПК України, приймає «Звіт про оцінку вартості шкоди та обсягу збитків, завданих со «Слов`янська теплова електрична станція» ПАТ «Донбасенерго» внаслідок знищення та пошкодження його майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» виконаного оцінювачами ТОВ «ІНВЕСТКОН» Аджиєвим Т.М, Приходько Д.М., Луговським Є.В. як належний на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, а наявну у звіті інформацію, як достовірні докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, також передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Статтею 225 ГК України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі N 646/14523/15-ц зазначено, що: "… зобов`язання виникають і із завдання шкоди. Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, оскільки одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу".

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що грошове зобов`язання з відшкодування шкоди виникає між сторонами із заподіяння шкоди, а не з рішення суду. Отже, положення частини 2 статті 625 ЦК України мають застосовуватись з урахуванням таких висновків Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі N 703/2718/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року №464/3790/16 зроблено висновок, що Інфляційні втрати нараховуються лише на грошові зобов`язання визначені у гривні. У разі визначення зобов`язання в еквіваленті до іноземної валюті, інфляційні втрати компенсуються еквівалентом (постанова ВП ВС від 07.07.2020 року №296/10217/15).

Як було доведено вище, загальний розмір збитків (пошкодження майна та неодержаний прибуток), завданих Позивачу у серпні-грудні 2022 року складає 795 126 948,00 грн. (сімсот дев`яносто п`ять мільйонів сто двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень).

Відповідно до розрахунку (Додаток 82 до позовної заяви) за період прострочення грошового зобов`язання за період з 01.01.2023 по 02.10.2024 (641 день) сума нарахувань у вигляді 3% річних складає 41 841 926,28 грн. (сорок один мільйон вісімсот сорок одна тисяча дев`ятсот двадцять шість грн. 28 коп.), або 1 014 409 доларів США (один мільйон чотирнадцять тисяч чотириста дев`ять доларів США за офіційним курсом національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024), або 915 366 Євро (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч триста шістдесят шість Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання цієї позовної заяви 02.10.2024).

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Відповідача складає:

Відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.48) кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно із ст. 1 Протоколу N 1 від 20.03.52 N ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За таких умов, знищення та пошкодження належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку із цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

Право власності Позивача на нерухоме/рухоме майно підтверджується наданими Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інвентарними картами обліку основних засобів (Додатки 7-80). Зазначене майно безпосередньо використовувалося в господарський діяльності Позивача.

Згідно із ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За таких умов, знищення майна, що належить на праві власності Позивачу, унеможливлює реалізацію господарської діяльності Позивача на основі такого майна, а отже є порушенням прав позивача на здійснення підприємницької та господарської діяльності.

Як передбачено ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.032022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 "Про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі N 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 85 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Дії Відповідача щодо заподіяння шкоди майну Позивача були вчинені саме в межах проведення відповідачем збройної агресії проти України, як державою, та є її прямим і безпосереднім наслідком. Таким чином, Відповідачем у цій справі є Держава Російська Федерація, оскільки здійснення "спеціальної воєнної операції" було ініційовано та погоджено вищими органами державної влади Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Згідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Агресивна війна проти України є консолідованою політикою РФ та реалізується через увесь відповідний апарат, до якого належать різнорідні органи, установи, організації, у тому числі і юридичні особи, які формально хоч і є відокремленими суб`єктами господарювання, але фактично повністю контролюються Державою Російська Федерація та використовуються нею у тому числі для реалізації чисто державних функцій.

Актами комісійного обстеження (Додатки 7-78 до позовної заяви), витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також повідомленнями з відкритих джерелах інформації доводиться, що саме внаслідок дій військових збройних сил Російської Федерації та інших військових формувань, підконтрольних Російській Федерації у вересні-грудні 2022 року здійснено цільовий обстріл об`єктів енергетичної інфраструктури, внаслідок чого пошкоджено та знищено майно Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

Отже, причинно-наслідковий зв`язок між збройною агресією Російської Федерації та завданими ушкодженнями майна Позивача доведений належними доказами.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.042021 у справі N 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі N 686/10520/15-ц.

Щодо відсутності у Російської Федерації судового імунітету в даній справі.

Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Частина перша статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як Відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Отже, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) зробив висновки щодо застосування норм права, які регулюють судовий імунітет Російської Федерації в судах України у справах про відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Російської Федерації проти України.

Верховний Суд зазначив, що міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.

У рішенні від 14 березня 2013 року у справі «Олєйніков проти Росії» ЄСПЛ вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються «відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її», і Суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 68, п. 31).

У рішенні від 23 березня 2010 року у справі «Цудак проти Литви» (Сшіак V. ЬііЬиапіа) ЄСПЛ також визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, шо обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.

Верховний Суд звернув увагу, що особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Верховний Суд в постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) зазначив, що у міжнародному праві кодифіковані підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий «деліктний виняток». Умовами, необхідними для застосування «деліктного винятку», є: 1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду; 2) присутність автора дії/ бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави); 3) дія/ бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі; 4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду; 5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата; 6) причинно-наслідковий зв`язок між діями/ бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.

Згідно правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 по справі N 428/11673/19 загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право Позивача могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що:

- місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна;

- передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України;

- вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН;

- національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»), судовий імунітет російської федерації у даній справі відсутній.

Щодо забезпечення права держави Російська федерація на участь у судовому процесі.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.92.

У зв`язку з Указом Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України N 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану", з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом N 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист N 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відповідач повідомляється через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, всі процесуальні документи суду оприлюднюються у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) зробив висновок про те, що направлення посольству РФ запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом справи, примірника апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави - посольства РФ в Україні або ненадходження в розумні строки такої відповіді з моменту належного підтвердження про отримання цим посольством зазначених процесуальних документів, не потрібно, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, РФ заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Починаючи з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе у зв`язку із розірванням дипломатичних відносин України з РФ.

Відповідно до п.3 ст.42 Закону України «Про міжнародне приватне право» захист права власності та інших речових прав, які підлягають державної реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.

Згідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З метою забезпечення права Відповідача на захист своїх інтересів у судовому процесі, Позивач направив уповноваженим органам російської федерації, а також посольствам російської федерації у США, Канаді, країнах Європи позовну заяву у перекладі на російську мову з доданими до неї матеріалами, що підтверджується доказами, які додані до позовної заяви у Додатку 83 до позовної заяви.

Гаазька конвенція від 15 листопада 1965 року «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних чи торгових справах» (далі за текстом Конвенція) є найважливішою багатосторонньою міжнародною угодою в галузі міжнародного цивільного процесу, яка покликана забезпечити максимально ефективний механізм передачі та вручення судових та позасудових документів іноземній стороні. При цьому основною спрямованістю Конвенції є спрощення та прискорення процедури передачі документів, що підлягають врученню за кордоном, а також забезпечення захисту інтересів Відповідачів за допомогою їх повідомлення про документи, що вручаються у строк, що дозволяє підготувати та подати заперечення за позовом.

Текст Конвенції відноситься до 1965р., у ньому не згадуються сучасні засоби зв`язку, такі як електронна пошта. У вересні 1999р. Постійне бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права (Hague Conference on Private International Law (HCCH) у співпраці з Женевським університетом на засіданні "круглого столу", а також на засіданні Спеціальної комісії 2003р. з практичного застосування Конвенцій розглядали питання використання сучасних технологій. Спеціальна комісія зазначила, що дух і літера Конвенцій не перешкоджають використанню сучасних технологій і що застосування та дія Конвенцій може надалі удосконалюватися завдяки застосуванню подібних технологій при міжнародній передачі документів, і в першу чергу електронної пошти. (Висновки та рекомендації Спеціальної комісії 2003 розміщені на веб-сайті HCCH). Незалежно від сучасного засобу зв`язку, що розглядається, для аналізу його використання в цілому застосовувався підхід, який представляв собою принцип "функціональної еквівалентності", відповідно до якої достатньо, щоб у будь-який час згодом була можливість відтворити у натурально-речовій формі (наприклад, роздрукувати) (відсканований) документ, надісланий за допомогою електронних засобів зв`язку.

Згідно до статті 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6.

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2052-III «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (995_890), укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, з застереженнями до статті 2 Конвенції: Центральним органом України є Міністерство юстиції України.

На офіційному сайті https://www.hcch.net/ukrainian розміщений текст заяви РФ (оригінальний текст декларацій до Конвенції, зроблених російською федерацією ):

«Відповідно до статті 21 Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція) російська федерація інформує про це Міністерство закордонних справ Королівства Нідерландів з наступного :

I. Міністерство юстиції російської федерації визначено центральним органом для цілей статті 2 Конвенції.

II. Відповідно до частини третьої статті 5 Конвенції документи, що вручаються на території російської федерації, приймаються лише в тому випадку, якщо вони написані або перекладені на російську мову.

III. У російській федерації не допускається вручення документів способами, зазначеними в статті 10 Конвенції.

Федеральний Закон РФ «Про прокуратуру» від 1 липня 2021 р. N 265-ФЗ доповнено розділом IV.1 з 1 вересня 2021р. «Представництво та захист інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах)» (ст.ст. 39.1 - 39.2), відповідно до якого Генеральна прокуратура Російської Федерації забезпечує представництво та захист інтересів Російської Федерації у міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах); виступає як представник Російської Федерації при розгляді справи в міждержавних органах, іноземних та міжнародних (міждержавних) судах, іноземних та міжнародних третейських судах (арбітражах), а також узгоджує сформовану позицію з федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правовому регулюванню у сфері міжнародних відносин Російської Федерації, якщо справа зачіпає політичні аспекти міжнародних відносин.

З огляду на наведені вище правові норми, з метою своєчасного направлення Відповідачу документів, та забезпечення реалізації права Відповідача на захист у суді, при дотриманні принципу "функціональної еквівалентності" під час направлення документів, позовні матеріали були направлені позивачем на офіційні електронні адреси: Міністерства юстиції РФ unfo@minjust.ru, Генеральної прокуратури РФ webmaster@genproc.gov.ru, а також на електронні адреси посольств РФ в державах : США rusembusa@mid.ru; Канада info@rusembassy.ca; Сполучене королівство Великобританії та Північної Ірландії info@rusemb.org.uk; Республіка Польща rusembpol@mid.ru; Франція ambrusfrance@mid.ru; Королівство Іспанія embrues@mid.ru; Італія ambrusitalia@mid.ru; Швейцарська конфедерація consbern@mid.ru; Австрійська республіка info.austria@mid.ru; Німеччина info@russische-botschaft.de; Латвія rusembas@mid.ru; Літовська Республіка rusembas@mid.ru; Естонська Республіка estonia@mid.ru; Грецька Республіка embraf@otenet.gr; Румунія bucharest@mid.ru; Королівство Бельгія amrusbel@skynet.be; Королівство Данія embrusdenmark@kdmid.ru; Нідерланди rusembassynl@mid.ru; Королівство Швеція rusembsweden@mid.ru.

ПАТ «Донбасенерго» також надіслало позовні матеріали на електронні адреси уповноважених органів російської федерації та посольств РФ, доказ відправлення у Додатку 83 до позовної заяви.

Щодо оплати судового збору та розміру судових витрат ПАТ «Донбасенерго».

Відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (частину першу статті 5 доповнено пунктом 22 згідно із Законом України від 18.01.2018 р. N 2268-VIII).

Таким чином, ПАТ «Донбасенерго» звільняється від сплати судового збору за подання позову до РФ про стягнення збитків.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам та доводам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача судового збору.

При зверненні з позовом позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від його сплати в силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Одночасно, за приписом ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року та на дату звернення прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.

В даному випадку 1,5% від суми позову перевищує суму 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судовий збір за розгляд даної справи складає максимальну суму: 3028,00 грн * 350 = 1 059 800,00 грн.

Відтак, беручи до уваги, що спір про відшкодування збитків у розмірі 836 968 874,28 грн. виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір складає 1 059 800,00 грн.

За ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи подання позовної заяви в електронній формі, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у сумі 870 840,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1, код 1037739668834); 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м.Москва, вул.Большая Дмитровка, буд.15А, будівля 1, код 1037739514196) на користь Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 23343582):

- упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності 598 367 000,00 грн. (п`ятсот дев`яносто вісім мільйонів триста шістдесят сім тисяч гривень), або 16 362 869 доларів США (шістнадцять мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять доларів США), або 13 090 334 (тринадцять мільйонів дев`яносто тисяч триста тридцять чотири) Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день складання позовної заяви 02.10.2024;

Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1, код 1037739668834); 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м.Москва, вул.Большая Дмитровка, буд.15А, будівля 1, код 1037739514196) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 870 840,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.01.25 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.01.2025.

Суддя Е.В. Зекунов


Суд	Господарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення	21.01.2025
Оприлюднено	27.01.2025
Номер документу	124628366
Судочинство	Господарське
Категорія	Інші справи