Рішення

від 20.01.2025 по справі 906/1134/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1134/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Подоляк О.Р. - довіреність №2-787д від 25.12.2024;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"

про стягнення 205193,91 грн.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" 205193,91 грн, з яких 141578,61 грн пеня та 63615,30 грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки УГВС25/25-24 від 08.02.2024.

Ухвалою від 12.11.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав час позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

13.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено розрахунок заявлених до стягнення пені та штрафу.

14.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнений розрахунок заявлених до стягнення пені та штрафу. У вказаній заяві зазначено, що при виготовленні розрахунку заявленої до стягнення суми пені та штрафу було допущено арифметичну помилку в частині розрахунку пені що вплинуло і на визначення розміру ціни позову у цій справі, тому ціна позову становить 205193,91 грн, з яких 141578,61 грн пеня та 63615,30 грн штраф.

Ухвалою від 14.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив розгляд справи по суті на 16.12.2024.

19.11.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20.11.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

02.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10.12.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

16.12.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю директора відповідача бути присутнім під час проведення судового засідання, та про розгляд заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за його відсутності та задоволення їх у повному обсязі, та перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 16.12.2024, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, протокольною ухвалою від 16.12.2024 суд оголосив перерву до 14:30 год. 20.01.2025.

19.12.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення з долученою видатковою накладною №89 від 14.08.2024, яка містить підпис та печатку відповідача.

Суд долучив до матеріалів справи вищевказані документи, водночас суд залишив без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи те, що вказана справа є малозначною та не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст.247 ГПК України. Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника у судове засідання 20.01.2025 не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача (а.с.137).

Враховуючи те, що явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а його неявка в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки УГВС25/25-24 від 08.02.2024 в частині своєчасної та у повному обсязі поставки обумовленого договором товару, у зв`язку з чим позивач на підставі п.7.8 договору нарахував до стягнення з відповідача 141578,61 грн пені та 63615,30 грн штрафу, несплата яких стала підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.104-106) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв`язку з недоведеністю факту порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо поставки товару належної якості. Вказує, що позивач не надав доказів, які підтверджують повідомлення відповідального підрозділу про прибуття ТМЦ та початок здійснення вхідного контролю. зазначив, що підписання актів повернення постачальнику товарно-матеріальних цінностей та акту про повернення невстановленою особою (водій, Дубовой) не може вважатися належним поверненням товарно-матеріальних цінностей. До позовної заяви не долучено жодних документів, які дозволяли б встановити особу, яка здійснила надписи на цих актах. Додані документи, на думку відповідача, не вважаються офіційними документами повернення товару та не можуть свідчити про належне повернення. Зазначає, що представника відповідача ніхто не викликав для здійснення повернення товару та обміну належними документами, що свідчить про порушення умов договору в частині порядку приймання-передачі товару. З аналізу акту №521 не вбачається можливим встановити, яких саме документів позивачу не вистачало для належного прийняття товару. Вказав, що факт отримання товару позивачем не заперечується, належних відмови від приймання товару та його повернення з огляду на відсутність сертифіката якості матеріали справи не містять. Вважає, що надані позивачем докази не є належними та достатніми доказами в розумінні ст.76-79 ГПК України щодо поставки неякісної продукції, оскільки акт повернення та акт невідповідності не відповідають встановленим законом вимогам та складені в односторонньому порядку.

У відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.119-121) позивач вказує, що поставлений товар не відповідав умовам, які передбачені договором, акти повернення товару оформлені належним чином та підписані сторонами. Зазначає, що позивач звертався до відповідача щодо направлення уповноваженої особи для складання документів про приймання/неприймання товарів, на що відповідач відповів, що забирати товар 28.08.2024 прибуде водій Дубовий Г.В. Позивач вважає, що на підтвердження позовних вимог надав саме ту кількість доказів, яка переважає доводи відповідача та те, що з поданих доказів вбачається факт порушення відповідачем встановлених договором №УГВС25/25-24 від 08.02.2024 строків для поставки, передбаченого договором товару.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Суд встановив, що між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" був укладений договір поставки №УГВС25/25-24 від 08.02.2024, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві обігрівачі автономні (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід`ємною частиною.

У специфікації №1 від 08.02.2024 (додаток №1 до договору) сторони погодили поставку обігрівачів автономних Defu 24D 5кВт у кількості 171 шт. на загальну суму 885438,00 грн та обігрівачів автономних LFBros H-Plus 5.0кВт, 12В у кількості 4 шт. на загальну суму 23352,00 грн, всього на загальну суму 908 790,00 грн (а.с.13-14). Відповідно до п.10.1 вказаної специфікації місце поставки: для вхідного контролю та розвантаження - Філія "УГВ-Сервіс", Україна, 39420, Полтавська область, Полтавський район, Машківська територіальна громада, с. Базилівщина.

У графіку поставки від 08.02.2024 (додаток №3 до договору) сторони визначили строк поставки товару - впродовж 90 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю (а.с.15).

У додатку №5 до договору наведено технічні характеристики товару (а.с.16), а саме:

1) обігрівач автономний Defu 24D 5кВт: номінальна напруга - 24 В; теплова потужність - 5 кВт; тип палива - дизель;

2) обігрівач автономний LFBros H-Plus 5.0кВт, 12В: номінальна напруга - 12 В; теплова потужність - 5 кВт; тип палива - дизель.

Згідно з п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоодержувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору, який є невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаротранспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/ пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Згідно пп. 6.3.1 п. 6.3 договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

З урахуванням встановленого у графіку поставки від 08.02.2024 (додаток №3 до договору) строку поставки товару - впродовж 90 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю (08.02.2024), відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар у строк до 08.05.2024.

Водночас суд встановив, що відповідно до видаткової накладної №89 від 30.05.2024 р. (фактична дата прийняття товару - 03.06.2024) відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 908790,00 грн на склад філії "УГВ-Сервіс" БВТЗтаК виробничий об`єкт №1 за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Машівська територіальна громада, с. Базилівщина, вул. Миру, 1А (а.с.20).

Комісією вхідного контролю 04.06.2024 було здійснено огляд ТМЦ та виявлено невідповідність найменування поставленого товару по першій позиції специфікації до договору, а саме: номінальна напруга поставленого товару п.1 - 12В, необхідно - 24В, та складено акт вхідного контролю №375 (№306.4/4147-С від 07.06.2024) (а.с.21-22) та акт невідповідності №16 від 07.06.2024 (а.с.23-24).

Відповідно до п.5.8 договору, прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладні/накладну до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками Поставка товару з недоліками вважається поставкою неякісного товару.

Згідно з п.5.9 договору, підписанням цього договору постачальник підтвердив, що він з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ "Укргазвидобування", який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості і розміщений на офіційному сайті АТ "Укргазвидобування" - http://ugy.com.ua/, (за посиланням: http://ugy.com.ua/uk/page/docs?count=6 у розділі Закупівлі - Нормативні документи) ознайомлений, та зобов`язується дотримуватись вимог цього Порядку.

Сторони договору цим Порядком встановили окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості.

Порядок є обов`язковим для виконання покупцем та постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп "D" та "С" ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп "D" та "С" ІНКОТЕРМС 2020, а у випадках незастосування правил ІНКОТЕРМС - якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця.

За умовами п.5.10 договору відповідальність за правильність та повноту оформлення товаросупровідних документів і наслідки, пов`язані із затримками при постачанні товару, приймає на себе постачальник.

Відповідно до п.5.18 договору, товар, що не відповідає комплекту/комплектності та/або кількості, або/та якості може прийматися покупцем або вантажоотримувачем на відповідальне зберігання за рахунок постачальника, до його заміни та/або доукомплектації. Постачальник зобов`язаний розпорядитися товаром, прийнятим на відповідальне зберігання протягом 10 днів. Якщо постачальник у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар для відшкодування понесених своїх збитків.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем 13.06.2024 був підписаний акт №1 повернення товару постачальнику, а саме обігрівачів автономних Defu 24В 5 кВт у кількості 171 шт. на загальну суму 885438,00 грн (а.с.26).

Відповідно до видаткової накладної №119 від 12.06.2024 (ТТН №Р119 від 12.06.2024) позивач отримав від відповідача товар - обігрівачі автономні LFBros H-Plus 5/0 кВт, 12В у кількості 4 шт. на загальну суму 23352,00 грн (а.с.27-28).

Згідно з товарно-транспортною накладною №Р89 від 14.08.2024 (фактична дата прийняття товару - 15.08.2024) відбулася передача товару на загальну суму 885438,00 грн. Комісією вхідного контролю 20.08.2024 було здійснено приймання ТМЦ та складено акт №521 (№306.4/6520-С від 21.08.2024) про зупинення вхідного контролю через відсутність товаросупровідних документів відповідно до п.5.4 договору, а саме: сертифікату якості та/або паспорта виробника та/або інструкції з експлуатації та/або аналогічний за змістом документ на товар (а.с.29-31).

Відповідно до п.5.4 договору, постачальник зобов`язаний забезпечити товар наступними товаросупровідними документами (в рамках кожної поставки. Такі документи повинні бути надані постачальником покупцю одночасно із здійсненням поставки товару), зокрема сертифікат якості та/або паспорт виробника та/або інструкція з експлуатації та/або аналогічний за змістом документ; відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист на кожну транспортну одиницю з обов`язковим зазначенням ваги нетто-брутто, по кожній товарній позиції у відповідності до специфікації, кількості пакувальних місць і виду упаковки, габаритів (ДхШхВ, мм) по кожній товарній позиції відповідно до специфікації, враховуючи первинне пакування (у разі наявності такого пакування) (за вимогою покупця).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем 28.08.2024 був підписаний акт №2 повернення постачальнику товаро-матеріальних цінностей (а.с.32), а саме: Обігрівач автономний Defu 24В 5 кВт у кількості 171 шт. Цього ж дня було поновлено вхідний контроль актом №532 (№306.4/6715-С від 28.08.2024) про не оприбуткування та складено акт не відповідності №21 (№306.4/6717-С від 28.08.2024). (а.с.33-35).

Відповідно до п.7.8 договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Сторони домовилися, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Згідно з п.7.11 договору, при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним договором покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов`язаний перерахувати покупця суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилалась така вимога.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з порушенням строку поставки товару, який визначений п. 3 специфікації до договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою №306.4-306-1-6500 від 03.09.2024 про сплату пені та штрафу протягом семи робочих днів (а.с.37-40) яка була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У статті 663 ЦК України вказано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що згідно з умовами договору, графіком поставки відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар у строк до 08.05.2024, суд встановив, що відповідач несвоєчасно виконав зобов`язання з поставки товару за договором на загальну суму 23352,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №119 від 12.06.2024 та взагалі не виконав зобов`язання з поставки товару на суму 885438,00 грн.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, факт повернення позивачем товару відповідач не заперечує та не спростовує, лише наводить ряд тверджень про неналежне повернення товару, зокрема з підстав відсутності належних в розумінні відповідача документів на повернення, підпису актів невстановленою особою.

При цьому суд вважає безпідставними заперечення відповідача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що акти повернення позивачем відповідачу товару №1 від 13.06.2024 та №2 від 28.08.2024 підписані зі сторони відповідача директором ТОВ "Житомирська торгова компанія" Василем Кіндруком та містять печатки обох сторін, що свідчить про те, що товар був повернутий відповідачу. Суд враховує, що відповідач не заперечує сам факт повернення товару, а вказані відповідачем обставини не впливають на оцінку обставин стосовно несвоєчасної та не у повному обсязі поставки відповідачем позивачу обумовленого договором товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №306.4-306-1-4071 щодо якості товару (а.с.25). У вказаному листі зазначено, що під час проведення вхідного контролю було виявлено наступні зауваження: відповідно до додатку №1 "Специфікація №1" до договору назва товару п.1 Обігрівач автономний Defu 24D 5кВт, відповідно до додатку №5 "Технічні характеристики товару" до договору по позиції 1 - Обігрівач автономний Defu 24D 5кВт: номінальна напруга - 24 В; теплова потужність - 5 кВт. За результатами перевірки поставленого на склад товару встановлено наступне: на маркуванні товару зазначено, що модель обігрівача METALLO, номінальна напруга - 12В, теплова потужність - 1-8 кВт, тому приймання ТМЦ зупинене. Позивач у цьому листі просив відповідача відправити уповноважену особу на адресу філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" для продовження огляду та складання документів про приймання/неприймання ТМЦ, в термін не пізніше 11.06.2024.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач 21.08.2024 на офіційну електронну адресу відповідача, яка зазначена у розділі XIV "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" договору №УГВС 25/25-24 від 08.02.2024 направив електронний лист, яким поінформував відповідача, що під час проведення вхідного контролю товару було встановлено відсутність (відповідно до п.5.4 договору) сертифікату якості та/або паспорту виробника та/або інструкції з експлуатації та/або аналогічного за змістом документу, у зв`язку з чим, приймання ТМЦ зупинене (а.с.129-130).

Цим же листом позивач просив відповідача відправити уповноважену особу для продовження огляду та складання документів про приймання/неприймання ТМЦ 27.08.2024 об 11:00 год.

Також вказаними листами було повідомлено, що у разі неприбуття уповноваженої особи або у випадку відмови уповноваженої особи від підписання відповідних документів, прийняття/неприйняття ТМЦ здійснюється в односторонньому порядку шляхом складання та підписання відповідних документів.

Крім того, суд враховує, що листом №34 від 28.08.2024 відповідач повідомив позивача, що автомобіль Renault НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , водійське посвідчення АІА 230076, прибуде 28.08.2024 забирати товар - Обігрівач автономний Defu 24B 5 кВт в кількості 171 шт. (а.с.125).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.8 договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язання з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Як вбачається з розрахунку (а.с.87), позивач нарахував до стягнення з відповідача 205193,91 грн, з яких 141578,61 грн пеня та 63615,30 грн штраф, а саме:

- на суму 23352,00 грн пеню за несвоєчасну поставку товару за період з 09.05.2024 по 11.06.2024 у розмірі 793,97 грн та штраф за прострочення поставки товару понад тридцять днів у розмірі 1634,64 грн;

- на суму 885438,00 грн пеню за несвоєчасну поставку товару за період з 09.05.2024 по 15.10.2024 у розмірі 140784,64 грн та штраф за прострочення поставки товару понад тридцять днів у розмірі 61980,66 грн.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд встановив, що заявлені суми є обґрунтованими та арифметично правильними, тому вимога про стягнення 141578,61 грн пені та 63615,30 грн штрафу підлягає задоволенню.

Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 205193,91 грн, з яких: 141578,61 грн пеня та 63615,30 грн штраф.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява надійшла через систему "Електронний суд", тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 2462,33 грн (205193,91 грн х 1,5% х 0,8), що на 10,63 грн менше, ніж сплатив позивач.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір, в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у сумі 2462,33 грн.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За відсутності клопотання позивача про повернення судового збору у розмірі 10,63 грн, вказане питання судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (10029, м. Житомир, вул. Степана Бандери, буд. 7, оф. 316, ід. код 43672760) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ід. код 30019775):

- 141578,61 грн пені;

- 63615,30 грн штрафу;

- 2462,33 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.01.25

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".