Рішення

від 16.01.2025 по справі 906/986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/986/24

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вірьовкін О. І., ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1101406 від 24.09.2024

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Л.П."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспромальянс ЮА"

про стягнення 142509,43 грн

ТОВ "Ф.Л.П." звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" 142509,43 грн боргу, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №383 від 21.10.2019.

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.10.2024 о 09:30 (а. с. 24).

Ухвалою від 22.10.2024 господарський суд відклав підготовче засідання суду на 21.11.2024 об 11:30; постановив, зокрема, направити копії цієї ухвали на адресу реєстрації місця проживання засновника відповідача (а. с. 30).

У судовому засіданні 21.11.2024 суд оглянув оригінали таких документів та долучив їх якісні копії до матеріалів справи (а. с. 32 - 40): договору поставки №383 від 21.10.2019 та додатку від 21.10.2019; видаткових накладних №338, 377, 341 та товарно - транспортні накладні №338 від 24.05.2024, №377 від 10.06.2024 та №341 від 28.05.2024.

Ухвалою від 21.11.2024 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 27.12.2024, відклав підготовче засідання на 11.12.2024 о 14:30 (а. с. 43).

Ухвалою від 11.12.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі та призначив засідання суду для розгляду справи по суті на 27.12.2024 об 11:00 (а. с. 52).

Ухвалою від 27.12.2025 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 16.01.2025 о 10:30 (а. с. 56).

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, правом на подання відзиву не скористався, відповідного клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.

Як вбачається з трекінгу відстеження поштового відправлення, отриманого за електронним запитом суду, відповідач 06.12.2024 отримав копію ухвали господарського суду від 22.10.2024 (а. с. 49).

Крім того, згідно з довідками про доставку електронного листа, копії ухвал господарського суду від 21.11.2024, 11.12.2024 та 27.12.2024 в електронному вигляді були надіслані відповідачу на його електронну пошту, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та доставлені до електронного кабінету, відповідно, 26.11.2024, 12.12.2024 та 27.12.2024 (а. с. 45, 53, 57).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За викладеного, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи господарським судом.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

21.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ф.Л.П." (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіспромальянс ЮА" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №383 (далі - договір) (а. с. 6-7; 33-34).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію (далі - товар/продукція) у порядку та на умовах, передбачених договором. Ціна товару є вираженим у національній валюті України, згідно офіційного встановленого валютного курсу НБУ на день укладення договору, грошовим еквівалентом вартості обладнання, визначеного у євро. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при приймання-передачі кожної партії товару.

Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних.

Загальна сума договору складається із сум всіх видаткових накладних, складених відповідно до договору (п. 2.3 договору).

За п. 3.6 договору датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред`явлений до підпису під час приймання-передачі товару.

Розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем її вартості протягом 10 календарних днів з дати поставки товару (п. 4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, а відносно грошових зобов`язань - до повного їх виконання. По закінченню терміну дії даний договір вважається автоматично пролонгованим строком на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах при відсутності письмового повідомлення про його припинення, направленого однією стороною іншій (п. 10.2 договору).

У додатку до договору визначено найменування групи номенклатури, одиницю зберігання, знижку та середньомісячний об`єм закупівлі (а. с. 34).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" прийнято товар на суму 142509,43 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними №388 від 24.05.2024, №341 від 28.05.2024 та №377 від 10.06.2024, які підписані уповноваженими представниками сторін та містять сліди відтиску печатки відповідача (а. с. 35 - 40).

Станом на дату винесення рішення відповідач розрахунок за поставлений товар не здійснив.

Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" своїх договірних зобов`язань, за ним утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 142509,43 грн.

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 142509,43 грн основного боргу.

На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 142509,43 грн, про що свідчать надані "Ф.Л.П." видаткові та товарно-транспортні накладні №388 від 24.05.2024 на суму 50510,92 грн, №341 від 28.05.2024 на суму 37637,32 та №377 від 10.06.2024 на суму 54361,19 грн (а. с. 35-40).

Відповідач не надав заперечень щодо поставки позивачем за договором, а також у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати за поставлений товар.

Враховуючи викладене та надані позивачем докази, суд вважає доведеною поставку позивачем товару на суму 142509,43 грн.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 142509,43 грн основного боргу.

5. Щодо розподілу судових витрат.

5.1 Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку з задоволенням позову, суд прийшов до висновку покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача.

5.2. Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2024 позивач (замовник) уклав з адвокатом Вірьовкіним О. І. (адвокат) договір про надання професійної правничої допомоги №25/09 (далі - договір №25/09) (а. с. 8), згідно з п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити роботи у порядку та строки, обумовлені сторонами в даному договорі, а саме: підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Житомирської області про стягнення боргу в розмірі 142509,43 грн з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" на користь замовника.

За п. 3.1 договору №25/09 за правову допомогу, передбачену в п. 1.2, замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначену розділом 4 цього договору.

Замовник сплачує винагороду адвокату у безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката в розмірі 28501,88 грн протягом 30 робочих днів з дня набрання рішення Господарського суду Житомирської області про стягнення з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" на користь замовника повністю та/або частково (п. 4.1 договору №25/09).

Відповідно до 4.3 договору №25/09 сторони погоджують, що підписання акту прийому-передачі наданих послуг є підтвердженням якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов`язаний їх оплатити.

У матеріалах справи є копія ордеру серії АМ №1101406 на надання правничої (правової) допомоги від 24.09.2024, виданого адвокату Вірьовкіну О. І. для представництва ТОВ "Ф.Л.П." (а. с. 18).

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 25.09.2024 до договору №25/09, адвокат Вірьовкін О. І. надав позивачу послугу на суму 28501,88 грн з підготовки та подання позовної заяви до Господарського суду Житомирської області про стягнення з ТОВ "Сервіспромальянс ЮА" 142509,43 грн боргу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи.

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 та від 16.11.2022 №922/1964/21.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 №922/1964/21 дійшла таких висновків.

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону №5076-VI порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28501,88 грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспромальянс ЮА" (12407, Житомирська область, Житомирський район, с. Березина, вул. Промислова, буд. 9А; код ЄДРПОУ 42581594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Л.П." (10031, м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 100; код ЄДРПОУ 36617879):

- 142509,43 грн основного боргу;

- 3028,00 грн судового збору;

- 28501,88 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.01.25

Суддя Лозинська І. В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу "Електронний суд"

3 - відповідачу на електронну пошту: serviceua22@ukr.net