Рішення

від 23.01.2025 по справі 907/1102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1102/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19).

про стягнення 49 988 989,86 грн, (з урахуванням зменшення позовних вимог),

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участі представників сторін:

від позивача - Слівінська Н.І.;

від відповідача - Боднар А.М.;

від третьої особи - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «ЕнергоатомТрейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», яким просить стягнути з відповідача 50 024 058,09 грн заборгованості, в т.ч. 10 377 064,08 грн три проценти річних; 39 646 994,01 грн інфляційні втрати. Позов заявлено з посиланням на статті 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статті 179, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

18.12.2023 від товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» надійшов відзив.

28.12.2023 від державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла відповідь на відзив.

15.01.2024 від товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» надійшло заперечення на відповідь на відзив.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 16.01.2024 надійшла заява державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» вх. № 02.3.1-02/316/24 про заміну позивача його правонаступником. Ухвалою суду від 17.02.2024 судом замінено позивача по справі №907/1102/23 державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» його правонаступником Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 42041573).

На адресу Господарського суду Закарпатської області 17.01.2024 надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» від 17.01.2024 вх. № 02.3.1-02/336/24 про витребування доказів. Ухвалою суду від 17.02.2024 судом у задоволенні клопотання відмовлено.

05.02.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про зменшення розміру позовних вимог.

13.02.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

20.02.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання позивача вх.№ 02.3.1-02/1258/24 про зупинення провадження по справі № 907/1102/23 до набрання законної сили судового рішення у справі № 907/9351/23.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання відповідача про витребування доказів від 20.02.2024 вх.№ 02.3.1-02/1259/24.

21.02.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло заперечення позивача на клопотання відповідача про витребування доказів від 20.02.2024 вх.№ 02.3.1-02/1259/24.

05.04.2024 від позивача надійшли додаткові заперечення у справі.

09.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання відповідача про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 09.04.2024 вх. № 02.3.1-02/2839/24.

09.04.2024 позивачем подано заперечення проти клопотання відповідача про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх. № 02.3.1-02/2880/24).

17.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

17.05.2024 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 21.05.2024 клопотання позивача про зменшення позовних вимог від 05.02.2024 вх. № 02.3.1-02/820/24 задоволено, у задоволенні клопотання позивача від 20.02.2024 вх.№ 02.3.1-02/1258/24 про зупинення провадження у справі відмовлено, у задоволенні клопотання відповідача від 20.02.2024 вх. № 02.3.1-02/1259/24 про витребування доказів відмовлено, клопотання відповідача про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 09.04.2024 вх. № 02.3.1-02/2839/24 задоволено, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19).

21.06.2024 від третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі.

30.09.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

30.09.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

02.10.2024 від відповідача надійшло клопотання, яким заявник просить здійснити розгляд господарської справи №907/1102/23 колегіально у складі трьох суддів. В обґрунтування заявлених вимог посилається на ціну позову, критичну важливість справи для відповідача, специфіку категорії та значну складність даної справи.

Ухвалою, від 02.10.2024 судом у задоволенні клопотання відповідача від 02.10.2024 (вх. № 02.3.1-02/7675/24) про розгляд господарської справи №907/1102/23 колегіально у складі трьох суддів відмовлено, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено судовий розгляд по суті.

09.12.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

15.01.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що позивач (продавець) належним чином виконав зобов`язання за Договором купівлі-продажу електричної енергії постачальником універсальних послуг від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00418 та здійснив продаж електричної енергії у період квітень 2022 року жовтень 2023 року.

Водночас починаючи з квітня 2022 року, ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» порушило встановлені Додатковими угодами для Періоду постачання строки оплати за електричну енергію.

Таким чином, з огляду на прострочення оплати електричної енергії відповідно до Договору та Додаткових угод, Позивач здійснив нарахування Відповідачеві трьох процентів річних та інфляційних втрат, розмір позовних вимог (ціна позову) становить: 10 377 064,08 грн сума трьох процентів річних. 39 646 994,01 грн сума інфляційних втрат. Разом: 50 024 058,09 грн

Правова позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що протягом періоду, що вказаний Позивачем у поданій позовній заяві, а саме, з квітня 2022 року по жовтень 2023 року, Позивач на підставі укладеного Договору продавав, а Відповідач купував електричну енергію з незначними простроченнями.

Вказує, що несвоєчасне внесення ТОВ «Закарпаттяенергозбут» платежів за Договором за період з квітня 2022 року по жовтень 2023 року, обумовлено об`єктивно існуючими та такими, що не залежали від Відповідача обставинами, що значно вплинули на фінансове становище Відповідача та ускладнювали здійснювати платежі згідно умов Договору вчасно, а саме стверджує, що наявність значних сум заборгованостей інших учасників ринку перед ТОВ «Закарпаттяенергозбут» значним чином впливало на неможливість Відповідача здійснювати розрахунки вчасно.

Зазначає, що задоволення позовних вимог на користь позивача призведе до скрутного фінансового становища, загрожує неплатоспроможності Товариства та надалі може призвести до дефолту або банкрутства останнього.

Відповідач просить суд звернути увагу на те, що стягненню в даній господарській справі 3% річних, інфляційні втрати заявлені у зв`язку із порушенням Товариством строків здійснення оплат, водночас, всі прострочення платежів були не значними і збитків Позивачу не завдали.

Вважає, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу електричної енергії містить елементи кредиту, оскільки позивачем здійснювалась попередня оплата за електричну енергію. Як наслідок, до даних правовідносин вважає необхідним застосовувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а отже, ТОВ «Закарпаттяенергозбут» звільняється віл відповідальності за ст. 625 ЦК України, а нараховані інфляційні втрати та 3% річних мають бути списані Позивачем. У зв`язку з чим переконаний, що вимоги Позивача є невиправданими та не підлягають задоволенню.

Факту купівлі електроенергії відповідно до поданих до суду актів купівлі-продажу електричної енергії не оспорює.

Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, у випадку задоволення позову застосувати приписи частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України та зменшити присуджену до стягнення суму.

Заперечення позивача.

Позивач згідно з поданою суду відповіддю на відзив спростовує аргументи відповідача, вказує, що для пред`явлення вимог про сплату трьох процентів річних та інфляційних втрат достатньо факту прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Наявність чи відсутність збитків від такого прострочення не впливає на право кредитора заявляти вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Енергоатом-Трейдинг» вважає, що позиція Відповідача, щодо тотожності правової природи 3 % річних та інфляційних втрат передбачених частиною другою статті 625 ЦК України з правовою природою штрафних санкцій передбачених статтею 230 ГК України, статтею 549 ЦК України є неправомірною, безпідставною та не заслуговує на увагу. Таким чином, аргументи ТОВ «ЗАКАРПАТТЯНЕРГОЗБУТ» про зменшення відповідно до статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України розміру 3 % річних та інфляційних втрат, що мають компенсаційний, а не штрафний характер, є безпідставними. Крім того, у даній справі відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%, що не порушує принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування Позивачем Відповідачу 3% річних, тому розмір інфляційних втрат та 3% річних не підлягають зменшенню, а клопотання Відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.

Заперечення відповідача викладені в додаткових поясненнях.

Відповідач стверджує, що зобов`язання учасника ринку щодо здійснення оплати за договорами, укладеними на виконання Положення про ПСО, виконуються в межах отриманих коштів по ланцюгу.

Згідно вказаного Алгоритму розрахунків ПСО, які визначені спеціальними нормативно-правовими актами та наказами керуючого органу в сфері енергетики - Міністерства енергетики України, ТОВ «Закарпаттяенергозбут» відразу, в день отримання грошових коштів від ДП «Гарантований покупець», того ж дня, без жодних затримок, перераховувало ДП «НАЕК «Енергоатом» грошові кошти, тобто порушення самого грошового зобов`язання - відсутнє, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Вказує, що сам Позивач не вчинив дій, що встановлені договором купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-21- 00418 від 24.09.2021 (далі - Договір № 65-150-SD-21-0000418) та актами цивільного законодавства, а саме несвоєчасно виконував свої зобов`язання перед іншим учасником ринку електроенергії - гарантованим покупцем, що у ланцюгу розрахунків відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 за №483 (зі змінами), спричинило неможливість виконання Відповідачем свого обов`язку перед Позивачем.

Таким чином, вважає, що Відповідач з власної волі не порушував умов укладеного в частині його оплати, прострочення платежів інколи виникали в зв`язку з несвоєчасним отриманням коштів по ланцюгу ПСО саме від Державного підприємства «Гарантований покупець», тобто в діях ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» відсутні будь-які умови настання цивільно правової відповідальності, так як, при виконанні Договору № 65-150-SD-210000418 Відповідач знаходився під впливом обставин, за які не відповідає.

Заперечення позивача викладені в додаткових поясненнях.

Позивач зазначає, що фінансова складова діючої моделі спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії функціонує виключно для покриття витрат ПУП на купівлю електричної енергії на різних сегментах ринку та не може бути поширена на товарну складову купівлю-продаж електричної енергії за Договором.

Звертає увагу суду на хибність і необґрунтованість намагання Відповідача поставити в залежність одне від одного рух двох цілком різних грошових потоків, які виникають із правовідносин між різними сторонами за різними договорами із різним предметом договору (оплата відпущеної електричної енергії та оплата послуги у рамках Положення про ПСО) та про відсутність зазначеної Відповідачем синхронізації таких платежів.

Наголошує, що ні примірні договори, ані укладений Договір, ні Положення про ПСО не містять договірних умов/норм щодо джерел коштів, які приймають участь у фінансових зобов`язаннях учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов`язків. Тобто, не містять вказівки на те, що при виконанні зобов`язань з оплати електричної енергії за Договором, Відповідач повинен використовувати лише ті кошти, які надійшли від виконання зобов`язань за договорами про надання послуг.

Правова позиція третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заперечує в задоволенні позовних вимог, вказує, що гарантований покупець здійснює оплату послуг постачальників універсальних послуг за рахунок коштів, які отримає від виробників за послугу гарантованого покупця.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

24 вересня 2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом Трейдінг» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступник - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом - Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (далі - ПУП) було укладено Договір №65-150-SD-21-00-418 купівлі - продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, договір укладено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 (зі змінами).

У відповідності до п.1.2 Договору, кожна Сторона зобов`язана вжити всіх необхідних заходів (вчинити необхідні дії), що передбачені у Законі України «Про ринок електричної енергії», Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах для належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором щодо купівлі-продажу електричної енергії, які, зокрема можуть включати, але не виключно, укладання відповідних договорів, внесення необхідних платежів та гарантій, отримання необхідних дозволів, підтверджень та погоджень, здійснення відповідних повідомлень, реєстрацію та надання необхідної інформації, впровадження програмного забезпечення тощо.

Відповідно до п.2.1 Договору, за цим договором Продавець зобов`язаний продати, а ПУП зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП.

Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору ПУП електричної енергії.

У відповідності до п.3.1 Договору, періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.

Згідно п.3.3 Договору, обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у додатковій угоді для періоду постачання.

Відповідно до п.3.4 Договору, відпуск/відбір купленої електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що є додатком до додаткової угоди для періоду постачання.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у торговий день (добу постачання) за цим Договором є отримання сторонами від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований ДД є дійсним.

Якщо будь-яка сторона не здійснила реєстрацію обсягів електричної енергії або реєстрації договірних обсягів була скасована/зупинена АР/ОСП на електронній платформі ОСП, купівлі/продажу цих обсягів припиняється.

Обсяг електричної енергії, продаж (відпуск) якого сторонами було припинено внаслідок невиконання сторонами пункту 3.5 цього Договору, може бути реалізований продавцем на власний розсуд на інших сегментах ринку. Залишок грошових коштів отриманих продавцем, зараховується у рахунок наступного платежу, відповідно до Додаткової угоди до Періоду постачання.

У відповідності до п.4.2 Договору,вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.

Згідно п.4.3 Договору, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.

Відповідно до п.4.6 Договору, оплату за куплену електричну енергію ПУП здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у Розділі 13 цього договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш ніж як за 2 (два) робочі дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді.

Оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Згідно п.4.9 Договору, після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання, сторони складають Акт купівлі - продажу електричної енергії.

Продавець не пізніше 2-го робочого дня після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, надсилає ПУП з накладенням кваліфікованого електронного підпису Акт купівлі - продажу електричної енергії.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (в тому числі кваліфікований електронним підписом (КЕП) та діє на період чинності Положення про ПСО. У частині виконання фінансових зобов`язань Договір діє до їх повного виконання.

Додатковою угодою№7 від 27.03.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.04.2022 по 30.04.2022, вартість з ПДВ (135 747 511,20 грн) та обсяг (43 404,480 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№8 від 29.04.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.05.2022 по 31.05.2022, вартість з ПДВ (131 244 344,45 грн) та обсяг (55 418,328 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№9 від 23.05.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.06.2022 по 30.06.2022, вартість з ПДВ (77 121 267,41 грн) та обсяг (28 884, 240 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№10 від 23.06.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.07.2022 по 31.07.2022, вартість з ПДВ (75 295 314,43 грн) та обсяг (28 215,456 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№11 від 26.07.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.08.2022 по 31.08.2022, вартість з ПДВ (81 601 028,99 грн) та обсяг (30 578,400 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№13 від 25.08.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання березень з 01.09.2022 по 30.09.2022, вартість з ПДВ (84 540 741, 12 грн) та обсяг (31 680 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№14 від 30.09.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.10.2022 по 31.10.2022, вартість з ПДВ (104 171 452,76 грн) та обсяг (33 980, 195 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№15 від 29.10.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.11.2022 по 30.11.2022, вартість з ПДВ (240 032 816,64 грн) та обсяг (69 840 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№16 від 22.11.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.12.2022 по 31.12.2022, вартість з ПДВ (321 366 819,60 грн) та обсяг (83 700 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№17 від 28.12.2022 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.01.2023 по 31.01.2023, вартість з ПДВ (268 541 545,27 грн) та обсяг (67 778,400 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№19 від 20.02.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.03.2023 по 31.03.2023, вартість з ПДВ (281 066 666,22 грн) та обсяг (71 179,400 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№20 від 29.03.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.04.2023 по 30.04.2023, вартість з ПДВ (198 925 977,60 грн) та обсяг (50 400 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№21 від 27.04.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.05.2023 по 31.05.2023, вартість з ПДВ (131 795 136,00 грн) та обсяг (37 200 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№22 від 31.05.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.06.2023 по 30.06.2023, вартість з ПДВ (134 237 520,00 грн) та обсяг (36 000 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№23 від 22.06.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.07.2023 по 31.07.2023, вартість з ПДВ (145 631 036,16 грн) та обсяг (44 640 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№24 від 25.07.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.08.2023 по 31.08.2023, вартість з ПДВ (152 423 458,56 грн) та обсяг (44 640 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№25 від 25.08.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.09.2023 по 30.09.2023, вартість з ПДВ (162 305 208,00 грн) та обсяг (46 800 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Додатковою угодою№26 від 26.09.2023 до Договору №65-150-SD-21-00- 418 від 24.09.201 сторони погодили період постачання з 01.10.2023 по 31.10.2023, вартість з ПДВ (247 680 912,00 грн) та обсяг (59 600 МВат год) електричної енергії, а також етапи оплати.

Відповідно до п. 6 вказаних додаткових угод, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином::

за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

не пізніше 4-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

не пізніше 10-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

не пізніше 16-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

не пізніше 22-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.

Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.

Згідно з доданими до позовної заяви Актами купівлі-продажу електричної енергії, Продавець продав, а ПУП купив електричну енергію:

-В березні 2022 року на загальну вартість 2 514,08 грн. (Акт №583 купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 р.)

-В квітні 2022 року на загальну вартість 135 747 511,20 грн. (Акт №727 купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2022 р.)

-В травні 2022 року на загальну вартість 131 244 344,45 грн. (Акт №83 купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2022 р.)

-В червні 2022 року на загальну вартість 77 121 267,41 грн. (Акт №1056 купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2022 р.)

-В липні 2022 року на загальну вартість 75 295 314,43 грн. (Акт №1238 купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2022 р.)

-В серпні 2022 року на загальну вартість 81 601 028,99 грн. (Акт №1434 купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2022 р.)

-В вересні 2022 року на загальну вартість 84 504 741,12 грн. (Акт №1664 купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2022 р.)

-В жовтні 2022 року на загальну вартість 104 171 452,76 грн. (Акт №1823 купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2022 р.)

-В листопаді 2022 року на загальну вартість 240 032 816,64 грн. (Акт №2111 купівлі-продажу електричної енергії від 30.11.2022 р.)

-В грудні 2022 року на загальну вартість 321 366 819,60 грн. (Акт №2246 купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2022 р.)

-В січень 2023 року на загальну вартість 268 541 545,27 грн. (Акт №9 купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2023 р.)

-В лютому 2023 року на загальну вартість 310 648 976,06 грн. (Акт №149 купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2023 р.)

-В березні 2023 року на загальну вартість 281 066 666,22 грн. (Акт №315 купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2023 р.)

-В квітні 2023 року на загальну вартість 198 925 977,60 грн. (Акт №472 купівлі-продажу електричної енергії від 30.04.2023 р.)

-В травні 2023 року на загальну вартість 131 795 136,00 грн. (Акт №630 купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2023 р.)

-В червні 2023 року на загальну вартість 134 237 520,00 грн. (Акт №705 купівлі-продажу електричної енергії від 30.06.2023 р.)

-В липні 2023 року на загальну вартість 145 631 036,16 грн. (Акт №811 купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2023 р.)

-В серпні 2023 року на загальну вартість 152 423 458,56 грн. (Акт №910 купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2023 р.)

-В вересні 2023 року на загальну вартість 162 305 208,00 грн. (Акт №988 купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2023 р.)

-В жовтні 2023 року на загальну вартість 247 680 912,00 грн. (Акт №1176 купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2023 р.)

Водночас позивач стверджує, що починаючи з квітня 2022 року, ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» порушує встановлені Додатковими угодами для Періоду постачання строки оплати за електричну енергію, що стало підставою для звернення до суду з митою захисту порушених прав.

ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України "Про ринок електричної енергії", з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00-418 містить умови стосовно його укладення на виконання ними спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії (п.1.1. договору).

Покладення спеціальних обов`язків передбачене положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанови КМУ №483 від 05.06.2019, якою затверджене "Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (далі - Положення №483).

Цим Положенням визначено: загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов`язки; зміст та обсяг спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії згідно з цим Положенням (далі - спеціальні обов`язки); учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки; обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для їх виконання; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; територію та строк виконання спеціальних обов`язків; джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки.

Згідно з приписами пункту 4 Положення №483, спеціальні обов`язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії; постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов`язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника "останньої надії"; оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника "останньої надії".

Згідно з нормами пункту 5 Положення №483, до спеціальних обов`язків належить зокрема:

- постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;

- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;

- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;

- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць.

Згідно з вимогами пункту 7 Положення №483, виробники зобов`язані зокрема укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (далі - договір 1); оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця;

Згідно з приписами пункту 8 Положення №483, гарантований покупець зобов`язаний зокрема укласти з виробниками договори 1 та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір 2); оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.

Згідно з нормами пункту 9 Положення постачальники універсальних послуг зобов`язані зокрема здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; укласти з гарантованим покупцем договір 2.

Виконання спеціальних обов`язків, передбачених цим Положенням, повинне забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання; джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов`язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України (п.16 Положення №483).

Отже, Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі "виробників електричної енергії", "постачальників універсальних послуг" та "гарантованого покупця", а саме шляхом укладення між ними окремих відповідних договорів у схемі відносин:

- "виробник - "гарантований покупець" - договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (за формою, наведеною у додатку № 4);

- "гарантований покупець" - "постачальник універсальних послуг" - договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (за формою, наведеною у додатку № 2);

- "виробник" - ДП "НАЕК "Енергоатом" - "постачальник універсальних послуг" - договору щодо придбання за результатами проведення електронних аукціонів стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам.

У контексті наведеного, суд встановив, що вказані учасники ринку організували свої відносини за схемою:

- АТ «НАЕК «Енергоатом» («виробник») - ДП «Гарантований покупець» («гарантований покупець») - 15.09.2021 уклали договір № 2293/01/21/77-150-08-21-00393 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем, предметом якого є виконання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів на території України;

- ДП «Гарантований покупець» («гарантований покупець») ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» («постачальник універсальних послуг») уклали Договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг №2299/02/21 від 15.09.2021 р.

- АТ «НАЕК «Енергоатом» («виробник») - ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» («постачальник універсальних послуг») - 24.09.2021 уклали договір Договір купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-21-00418 від 24.09.2021.

З наведеного суд виснує, що АТ "НАЕК "Енергоатом" ("виробник") - ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» договір №65-150-SD-21-00-418 купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг уклали у межах наведеної схеми взаємовідносин, яка установлена окресленими правовими положеннями, а тому вони повинні дотримуватися положень постанови КМУ №483 від 05.06.2019 у частині встановлених прав та обов`язків, зокрема обов`язку АТ "НАЕК "Енергоатом", як виробника, поставити електричну енергію та кореспондуючого права у ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» отримати її від АТ "НАЕК "Енергоатом".

Майново-господарські зобов`язання виникають на підставі господарських договорів (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору, з-поміж іншого, на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (ч.4 ст.179 ГК України).

Отже, закон допускає укладення господарських договорів на підставі примірного договору та надає можливість його сторонам змінювати умови, передбачені ним, або доповнювати іншими.

На ринку електричної енергії діє Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який утворений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (пункт 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №272 від 21.06.2019). Метою його діяльності є здійснення моніторингу за проведенням аукціонів щодо дотримання учасниками аукціону та організатором аукціону регламенту аукціону, а також з метою виявлення та запобігання проявам недобросовісної конкуренції і забезпечення відповідності порядку організації та проведення аукціонів вимогам ринку електричної енергії (пункт 6 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ №499 від 05.06.2019 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами").

21.09.2021 Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами прийняв рішення, оформлене протоколом №28, про затвердження Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (пункт 1 рішення).

Суд констатує, що умови укладеного договору №65-150-SD-21-00418 співпадають з умовами Примірного договору, а це вказує на досягнення між сторонами згоди, при його укладенні, стосовно усіх наявних істотних умов, передбачених примірним, без внесення змін.

Відтак, на підставі договору №65-150-SD-21-00418, який укладений на основі Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» виникли майново-господарські зобов`язання.

У пункті 1.3. договору №65-150-SD-21-00418 сторони обумовили порядок використання термінів і понять, у тому числі, які наявні у Законі України "Про ринок електричної енергії".

Зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" урегульовує правові та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов`язані з передачею електричної енергії. За змістом Закону «постачання електричної енергії» - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (пункт 68 частини 1 статті 1).

Таким чином, Закон України "Про ринок електричної енергії" прирівнює за своєю юридичною природою постачання електричної енергії до її купівлі-продажу.

Так, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити прийняту енергію (частина 1 статті 275 ГК України), а за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар)і сплатити за нього певну грошову суму (статті 654 Цивільного кодексу України).

Отже, оскільки постачання електричної енергії передбачає її купівлю-продаж, то майново-господарські зобов`язання, які виникли між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», носять характер купівлі-продажу. За такими зобов`язаннями АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повинне передати визначений договором об`єм електричної енергії, а ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» зобов`язане прийняти та сплатити її вартість.

Договір №65-150-SD-21-00418 містить посилання на спеціальний статус покупця електричної енергії - ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ», а саме визначає його у якості "постачальника універсальних послуг" (преамбула договору).

У зв`язку з окресленням такого статусу, у контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що "постачальник універсальної послуги" - це визначений відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (п.67 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії"), а вони (універсальні послуги) надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (ч.1 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Зокрема, ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» визнане "постачальником універсальної послуги".

Отже, передбачений умовами договору №65-150-SD-21-00418 статус ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» - "постачальника універсальної послуги" стосується лише прав та обов`язків сторін стосовно обов`язковості продажу електричної енергії її виробником, а тому у незалежності від наведеного статусу, ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» виступає за договором лише покупцем електричної енергії, тобто має договірний статус покупця.

Щодо грошових розрахунків між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" за укладеними договорами, то суд зазначає таке.

Наведені умови пункту 7 Примірного договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, за якими оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:

- перший платіж здійснюється - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- другий платіж - до 3 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- третій платіж - до 9 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- четвертий платіж - до 15 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- п`ятий платіж - до 21 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- шостий платіж - до 14 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів.

У свою чергу, умови п.11 Примірного договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем, за якими оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:

- перший платіж - за чотири банківські дні до розрахункового місяця, що передує розрахунковому періоду, в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- другий платіж - до 2 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- третій платіж - до 8 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- четвертий платіж - до 14 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- п`ятий платіж - до 20 числа розрахункового місяця в обсязі 20 % прогнозної вартості послуг;

- шостий платіж - до 14 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць, відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 4, та сумою перших п`ятьох платежів.

Поряд з цим, умови пункту 6 додаткових угод до договору №65-150-SD-21-00418 відповідають пункту 6 Додаткової угоди Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, затвердженого рішенням Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, яке оформлене протоколом №28 від 21.09.2021. Зокрема, за цим пунктом оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати; для кожного розрахункового місяця постачальник універсальних послуг здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:

- за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 4 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 10 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 16 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 22 числа розрахункового місяця - у розмірі 20 % вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.

Таким чином, за наслідками порівняння періодичності платежів та їх розміру, суд виснує, що у схемі договірних відносин між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" існує певна синхронність виконання ними взятих на себе грошових зобов`язань.

Відповідну синхронність ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» вважає послідовністю дій у ланцюгу здійснення грошових розрахунків. На його думку, у такому ланцюгу спочатку кошти перераховує "виробник" "гарантованому покупцю", у подальшому "гарантований покупець" кошти перераховує "постачальнику універсальних послуг" і лише потім "постачальник універсальних послуг" перераховує кошти "виробнику".

Проте, ані умови Примірних договорів, ані умови наведених договорів не містять договірних умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов`язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов`язків за наведеним Положенням з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Іншими словами, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов`язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків.

Відтак, постанова КМУ №483 від 05.06.2019, затверджене нею Положення, та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для "постачальників універсальних послуг", а тому ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» зобов`язане сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.

Враховуючи викладене, помилковими є висновки щодо розповсюдження на спірні правовідносини певного порядку руху коштів при виконанні зобов`язань за договором.

Не змінюють строки виконання зобов`язань за договором і положення наказів Міністерства енергетики України з огляду на таке.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Так, умовами пункту 6 додаткових угод до договору №65-150-SD-21-00418 сторони визначили, що оплата вартості електричної енергії повинна здійснюватися у формі попередньої оплати за наведеним у попередньому розділі графіком.

Отже, сторони установили строки здійснення платежів.

Водночас на час дії воєнного стану учасники ринку електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов`язки, зобов`язані забезпечити виконання вимог наказу та інших нормативно-правових актів, що регулюють купівлю-продаж електричної енергії (пункт 1 наказу Міністерства енергетики України №132 від 21.03.2022 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг в особливий період").

За змістом наказу:

- ДП "НАЕК "Енергоатом" повинне спрямовувати кошти до ДП "Гарантований покупець" в оплату заборгованості за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за певний період та у конкретній сумі;

- ДП "Гарантований покупець" протягом одного робочого дня повинне спрямовувати постачальником універсальних послуг отримані згідно з пунктом 1 цього алгоритму кошти за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг;

- постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу від ДП "Гарантований покупець»" згідно з пунктом 2 цього алгоритму повинне спрямувати до ДП "НАЕК "Енергоатом" отриману суму коштів за куповану електричну енергію за певний період постачання у певній сумі.

У подальшому Міністерство енергетики України вносило зміни та доповнення до наказу №132 від 21.03.2022, а саме наказами №173 від 09.05.2022, №180 від 23.05.2022, №214 від 23.06.2022, №291 від 26.08.2022, №334 від 29.09.2022, №339 від 30.09.2022, №391 від 18.11.2022, №17 від 17.01.2022, №22 від 24.01.2023, №43 від 08.02.2023, №90 від 10.03.2023, №181 від 29.05.2023, №214 від 10.07.2023, №231 від 28.07.2023, №259 від 30.08.2023, №295 від 04.10.2023, в яких передбачалися суми та об`єми розрахунків між учасниками ринку.

Таким чином, наведеними наказами визначалися суми коштів, які виділялися для здійснення розрахунків між сторонами, а також встановлювався обов`язок перерахувати ці кошти у визначені терміни (фактично негайно: постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного). Проте, такми наказами не встановлювалися інші строки оплати за укладеними між виробником та постачальниками універсальних послуг договорами купівлі-продажу електричної енергії.

У зв`язку з цим, суд висновує, що наказами урегульовувалися правовідносини щодо обов`язкового перерахування ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» отриманих коштів від ДП "Гарантований покупець" протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу. Але, цей обов`язок не виключає його обов`язку з оплати іншої суми вартості придбаної електричної енергії у визначений договором строк, оскільки наказами не змінювалися джерела надходження коштів для оплати вартості електричної енергії та не встановлювалися умови, які б ставили у залежність сплату отриманої електричної АТ "НАЕК "Енергоатом" від надходження коштів безпосередньо від ДП "Гарантований покупець".

Відтак, накази Міністерства енергетики України не змінювали строки виконання зобов`язань за договором №65-150-SD-21-00418, а тому ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» повинно сплачувати кошти у відповідності до договірного графіку та розміру.

Щодо несвоєчасної та неповної сплати ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» вартості придбаної електричної енергії.

Своєчасне та належне виконання зобов`язань за договором складає, з-поміж іншого, основу правопорядку у сфері господарювання. Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).

У зв`язку з цим, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна з них повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У цьому контексті суд установив, що позивач на виконання умов укладеного договору поставив ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» електричну енергію протягом березня 2022 року жовтня 2023 року в обсягах визначених вищенаведеними актами купівлі-продажу електричної енергії.

Проте, незалежно від того, що станом на час розгляду справи в суді заборгованість відсутня, ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» вартість електричної енергії сплачувало несвоєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційною довідкою АТ "Ощадбанк" №16/2-09/79346/2023 від 13.11.2023 за період з 01.03.2022 по 31.10.2023 та випискою по рахунку АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в АТ "Укрексімбанк" за період з 01.03.2022 по 31.10.2023.

Щодо доводів ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» про те, що на виконання зобов`язань вплинуло невиконання АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" грошових зобов`язань перед "гарантованим покупцем" - ДП "Гарантований покупець", та відповідно "гарантованим покупцем" - ДП "Гарантований покупець" перед ним, то суд вважає їх безпідставними, оскільки з огляду на проаналізовані положення законодавства у питанні організації взаємних розрахунків між цими учасниками ринку, сплата коштів ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» за зобов`язаннями перед АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за двостороннім договором купівлі-продажу ставиться у залежність лише за наслідками їх надходження від ДП "Гарантований покупець" та не впливає на інші грошові кошти, які отримує товариство у господарській діяльності.

За таких обставин, суд зазначає, що ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії за зобов`язаннями березня 2022 року - жовтня 2023 року по договору №65-150-SD-21-00418 не здійснило, чим порушило приписи як договірних умов, так і наведених положень законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення відповідачем внесення оплати придбаної електричної енергії, позивач здійснив нарахування 3% річних у розмірі 10 377 064,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 39 646 994,01 грн, що підтверджується розрахунком.

Суд, здійснив перерахунок сум 3% річних у розмірі та інфляційних втрат, тому сума 3% річних, що підлягає до задоволення складає 10 371 995,89 грн, а сума інфляційних втрат що підлягає до задоволення складає 39 646 994,01 грн.

Вищенаведене зумовлено тим, що відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 8 від 29.04.2022 до Договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином, зокрема за 2 банківські дні до Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці.

На виконання умов вищевказаного крайній строк для внесення першого платежу за травень 2022 року - 27 квітня 2022 року, початок для обрахунку прострочення - 28 квітня 2022 року. При цьому, Позивач вже з 27 квітня 2022 року починає нараховувати Відповідачу суми 3 % річних та інфляційних втрат, що є неправомірним.

Водночас позивачем при визначенні періоду прострочення оплати І етапу (суми 64 273 363,92) грн. не правильно прораховано період прострочення оплати для суми 35 414 623,52 грн., а саме 29.12.2022 - 18.01.2023, та визначено що період прострочення складає 22 дні. В даному випадку, прострочення в періоді 29.12.2022 - 18.01.2023 складає 21 день.

Суд встановив, що за інші періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахунок проведено вірно.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 99,99%.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого можливе зменшення розміру відсотків річних та інфляційних втрат на підставі статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки.

Поряд з цим суд відзначає, що у розумінні статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України при зменшенні неустойки суд також бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу (обставини, які мають істотне значення).

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

В обґрунтування доводів клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 99,99%, заявник посилається на те, що необхідність забезпечення роботи енергетичної системи Відповідача є критично важливою, особливо в умовах воєнного стану, водночас задоволення позовних вимог на користь позивача, поставить товариство в скрутне фінансове становище й загрожує неплатоспроможності Товариства та в подальшому може призвести до дефолту або банкрутства останнього.

Водночас зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено венний стан. А відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 5 березня 2022 р. № 206 в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" і до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Наведене, позбавляє Відповідача можливих важелів впливу, що здатні забезпечити належне та своєчасне виконання споживачами своїх зобов`язань, окрім того призводить до накопичення споживачами значної заборгованості, що також впливає на фінансове становище Товариства в цілому. Водночас, такі заборони припинення/зупинення надання послуг та нарахування штрафних санкцій, окрім звичної для населення тенденції оплачувати заборгованість лише коли з`являться грошові кошти, були сприйняті як «право не платити».

Все ж таки, ТОВ «Закарпатгяенергозбут» використовує єдиний можливий варіант стягнення заборгованості з населення - в судовому порядку. Так, по відношенню до таких споживачів, Товариство проводить активну претензійно - позовну роботу, але у зв`язку із завантаженістю судових органів розгляд таких заяв та прийняття рішень є довготривалим.

Крім того, позивач у позовній заяві не зазначає про будь-які збитки, у відповідача в свою чергу відсутня непогашена заборгованість, а нарахування інфляційних і 3% річних здійснюється у зв`язку з незначними простроченнями виконання зобов`язань.

З урахуванням викладеного, зважаючи на компенсаційний характер 3% річних та інфляційних втрат, дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення відсотків річних та інфляційних втрат і розміру, до якого вони можуть бути зменшені, суд дійшов висновку про обґрунтованість зменшення розміру належних до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на 20%, що, на думку суду, забезпечить збалансованість інтересів сторін.

Отже, з огляду наведене, до стягнення підлягає 3% річних у розмірі 8 297 596,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 717 595,21 грн.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір в справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

Відтак, на відповідача покладається 600 288,70 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (вул. Жупанатська, 18, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 41999833) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул.Назарівська, 3, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом - Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, Україна, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок, 3, код ЄДРПОУ 42041573) 3% річних у розмірі 8 297 596,71 грн (вісім мільйонів двісті дев`яносто сім тисяча п`ятсот дев`яносто шість гривень 71 коп.), інфляційних втрат у розмірі 31 717 595,21 грн (тридцять один мільйон сімсот сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 21 коп.) та судовий збір у розмірі 600 288,70 грн (шістсот тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 70 коп.)

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 23.01.2024

Суддя Л.В. Андрейчук