Рішення
від 21.01.2025 по справі 908/3070/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/253/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 Справа № 908/3070/23

м. Запоріжжя

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Горохов І.С., Дроздова С.С.,

при секретарі судового засідання Соколові А.А. розглянула матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (електронна пошта: energoatom@atom.gov.ua; вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (електронна пошта: energosales@atom.gov.ua; вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 42041573)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (електронна пошта: canc@zpep.com.ua; вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 42093239)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (електронна пошта: kank@zoe.com.ua; вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 1 187 612 056,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Балика А.М. (в режимі відеоконференції) - довіреність № б/н від 24.08.2022;

від відповідача: Нікітіна Ю.С. (в залі суду) - довіреність № 1 від 02.01.2025, свідоцтво серії ЗП № 001547 від 09.02.2018;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кулешова Л.В. (в режимі відеоконференції), довіреність № 256 від 11.12.2024р.

СУТЬ СПОРУ

02.10.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" про стягнення 1 319 559 716,94 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023 справу №908/3070/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.10.2023 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/3070/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.11.2023 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

У судовому засіданні 01.11.2023 за участю представників позивача та відповідача судом відкладено підготовче засідання на 06.12.2023 о 10 год. 30 хв. та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 29.11.2023 заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 06.12.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд" задоволено.

Ухвалою суду від 06.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 21.12.2023 на 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції. Також цією ухвалою судом задоволено клопотання ДН "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом - Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" про закриття провадження у справі №908/3070/23 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 131 943 687,33 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору; відмовлено в задоволенні клопотань ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" про залучення третьої особи від 31.10.2023 за вих. №9847 а також про передачу справи на колегіальний розгляд від 05.12.2023.

Ухвалою суду від 21.12.2023 задоволено клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" від 19.12.2023 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Запоріжжяобленерго", а також призначено колегіальний розгляд справи №908/3070/23.

Відповідно до Протоколу автоматичного визначення кладу колегії суддів від 25.12.2023 вказану справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Дроздова С.С.

Ухвалою суду від 26.12.2023 прийнято справу № 908/3070/23 до провадження вказаною колегією суддів у порядку загального позовного провадження, вирішено перейти до повторного проведення підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 25.01.2024 об 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 25.01.2024 задоволено заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про залучення до участі у справі правонаступника позивача та здійснення заміни позивача у справі №908/3070/23 на його правонаступника, а саме залучено до участі у справі № 908/3070/23 Акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (ідентифікаційний код 42041573) як правонаступника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Замінено позивача у справі № 908/3070/23 - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на його правонаступника - Акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (ідентифікаційний код 42041573).

Також цією ухвалою судом розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 22.02.2024 на 10 год. 30 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 14.03.2024 на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024, враховуючи перебування судді учасника колегії - Азізбекян у відпустці, справу №908/3070/23 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Боєва О.С., суддя Дроздова С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 № 908/3070/23 у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Дроздова С.С. прийнято справу № 908/3070/23 до свого провадження у порядку загального позовного провадження. Вирішено перейти до повторного проведення підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 09.04.2024 об 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 09.04.2024 за участі представників позивача, відповідача та третьої особи колегією суддів оголошено перерву у підготовчому провадженні до 23.04.2024 об 11 год. 30 хв. Суд запропонував сторонам до наступного судового засідання надати письмові пояснення - питання, які порушені у справі № 908/1162/23 аналогічні питання у справі № 908/3070/23.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 № 908/3070/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Дроздова С.С.: клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" № б/н від 22.04.2024 (вх. № 8842/08-08/24 від 23.04.2024) про зупинення провадження у справі № 908/3070/23 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 - залишено без задоволення; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" № б/н від 19.12.2023 (вх. № 27225/08-08/23 від 19.12.2023) про призначення у справі № 908/3070/23 комплексної електротехнічної та економічної судової експертизи; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" № б/н від 03.04.2024 (вх. № 7450/08-08/24 від 03.04.2024) про залучення до участі у справі: в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) та в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПрАТ Національну енергетичну компанію "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227); продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.05.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, яке здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

20.05.2024 на адресу електронної пошти суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2024 у справі № 908/3070/23 згідно якої розглянувши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі № 908/3070/23, суд апеляційної інстанції ухвалив витребувати у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/3070/23.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Дроздова С.С. провадження у справі № 908/3070/23 зупинено до завершення апеляційного перегляду Центральним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у цій справі за апеляційною скаргою ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" та повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 № 908/3070/23 апеляційну скаргу ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 № 908/3070/23 повернуто заявнику. 02.07.2024 матеріали справи № 908/3070/23 повернулись до Господарського суду Запорізької області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024, враховуючи перебування судді учасника колегії - Боєвої О.С. у період з 03.07.2024 по 24.07.2024 у відпустці, вказану справу розподілу для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Дроздова С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2024 вказаною колегією суддів справу № 908/3070/23 прийнято до свого провадження у порядку загального позовного провадження. Провадження у справі № 908/3070/23 поновлено з 23.07.2024. Вирішено перейти до повторного проведення підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 23.07.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

23.07.2024 від ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3070/23 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 908/2879/23.

Ухвалою суду від 23.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 11.09.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд". Розгляд клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" про зупинення провадження у справі № 908/3070/23 відкладено до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024 № 908/3070/23 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 24.09.2024 на 10 год. 00 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції. Розгляд клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" про зупинення провадження у справі № 908/3070/23 відкладено до наступного судового засідання.

Ухвалою від 24.09.2024 № 908/3070/23 колегією суддів клопотання Товариства ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" № б/н від 22.07.2024 (вх. № 14737/08-08/24 від 23.07.2024) про зупинення провадження у справі № 908/3070/23 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2879/23 залишено без задоволення; закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.10.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, яке вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою від 04.10.2024 № 908/3070/23 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" № б/н від 03.10.2024 (вх. № 19572/08-08/24 від 04.10.2024) про зупинення провадження у справі № 908/3070/23 на час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" на ухвалу суду від 24.09.2024 в частині незадоволення клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3070/23.

У судовому засіданні 04.10.2024 за участю представників позивача, відповідача та третьої особи колегією суддів оголошено перерву з розгляду справи по суті до 24.10.2024 о 10 год. 30 хв.

07.10.2024 на адресу електронної пошти суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2024 у справі № 908/3070/23, якою суд апеляційної інстанції витребував у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/3070/23.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 № 908/3070/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Дроздова С.С. провадження у справі № 908/3070/23 зупинено до завершення апеляційного перегляду Центральним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.09.2024 у цій справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" та повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 № 908/3070/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.09.2024р. (про відмову в зупиненні провадження у справі) по справі № 908/3070/23 повернуто скаржнику. 28.10.2024 матеріали справи № 908/3070/23 надійшли до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Дроздова С.С. провадження у справі № 908/3070/23 поновлено з 21.11.2024. Розгляд справи по суті призначено на 21.11.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.11.2024 за участю представників сторін оголошено перерву з розгляду справи по суті до 06.12.2024 о 10 год. 30 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024, враховуючи перебування судді учасника колегії - Азізбекян Т.А. у відпустці 06.12.2024, вказану справу розподілу для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Горохов І.С., Дроздова С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 вказаною колегією суддів справу № 908/3070/23 прийнято до свого провадження у порядку загального позовного провадження. Повторний розгляд справи по суті призначено на 09.01.2025 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

В судовому засіданні 09.01.2025р. оголошено перерву до 21.01.2025р. до 10 год. 30 хв., явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 21.01.2025 здійснювалось в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

В судовому засіданні 21.01.2025р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію згідно договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00420 від 24.09.2021 в сумі 1 196 224 682,30 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 35 866 799,68 грн. та інфляційні втрати в сумі 87 468 234,96 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Під час підготовчого провадження у цій справі судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом - 02.10.2023, відповідачем 04.10.2023 була здійснена часткова оплата суми основного боргу в розмірі 131 943 687,33 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №17234 від 04.10.2023 та №17233 від 04.10.2023, тобто відповідачем проведено часткові оплати вже після звернення позивача до суду, а отже суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та провадження у справі №908/3070/23 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 131 943 687,33 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. Також позивач підтримав заяву зменшення розміру позовних вимог від 17.11.2023 зазначивши, що перевіривши контррозрахунок відповідача дійшов висновку, що дійсно у розрахунку допущені певні невідповідності, а отже позивач погоджується із сумою 3 % річних, зазначеною у розрахунку відповідача та просить суд прийняти зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 35 862 826,25 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2023 судом задоволено клопотання ДН "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Енергоатом - Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" про закриття провадження у справі №908/3070/23 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 131 943 687,33 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, предметом розгляду судом є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 1 064 280 994,97 грн., 3 % річних в сумі 35 862 826,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 87 468 234,96 грн., всього на загальну суму 1 187 612 056,18 грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідач, зокрема, вказав, що починаючи з 01.01.2019 ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області. Відповідно до Постанови № 1268 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.10.2018 та Постанови № 483 Відповідач є особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Договором сторони домовились про купівлю-продаж електричної енергії загальним обсягом 1 344 987,546 МВт/год на загальну суму з періодом постачання з 01.03.2022 по 31.08.2023 на загальну суму 4 520 817 931,13 грн., з яких станом на дату подачі позову Позивачем залишок боргу Відповідача складає 1 064 280 994,97 грн. замість 1 196 224 682,30 грн., оскільки Товариство за Договором здійснило також оплати на суму 131 943 687,33 грн., які не були враховані Позивачем. Також вказує, що з початку повномасштабного вторгнення країни агресора на територію України, значна кількість територіальних громад Запорізької області перебуває в районах, які віднесенні наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, тимчасово окупованих російською федерацією або активних бойових дій (далі - ТОТ). Обсяги постачання електричної енергії Товариством на вищезазначені територіальні громади Запорізької області на початок війни 01.03.2022 становив понад 54% при цьому, рівень оплати побутових споживачів зазначених територій за спожиту електричну енергію з березня 2022 до кінця 2022 року змінився з 77% до 13% від нарахованих сум. Отже, заборгованість побутових споживачів перед ТОВ «Запоріжжяелектропостачання" за спожиту електричну енергію станом на 01.09.2023 складає 1 318 618 221,00 грн., з яких 714 370 370,00 грн. (докази додаються) - заборгованість побутових споживачів, які перебувають на ТОТ, для постачання яким Відповідачем було здійснено купівлю електричної енергії у Позивача за Договором. Таким чином заборгованість виникла у зв`язку з невиконанням побутовими споживачами зобов`язань перед Товариством з розрахунку за спожиту електричну енергію, яка була куплена саме для їх потреб на виконання вимог Постанови 483, якою було Кабінетом Міністрів України зобов`язано ПУП укласти Договір з Позивачем з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в України" введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 р. № 451/2023. Відповідач здійснює стягнення заборгованості з побутових споживачів, про що свідчать чисельні рішення, які розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступними. В той же час суди відмовляють Відповідачу з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Вважає позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є незаконними, необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню виходячи з того, що причинами виникнення такої заборгованості зокрема, але не виключно є те що побутові споживачі електричної енергії несвоєчасно або частково (неповністю) здійснюють розрахунки за спожиту електричну енергію або взагалі за неї не розраховуються, викривлено користуючись нормативними актами уряду, які прийняті (приймаються) для стабілізації та підтримки всієї країни. Відповідно підпункту 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID--19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Кабінетом міністрів України 05.03.2022 було прийнято постанову № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, якою встановлено заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Отже, Відповідач, як постачальник електричної енергії наразі не може скористатися одним з самих дієвих механізмів боротьби з несплатою споживачами заборгованості за електричну енергію - припинення/зупинення електропостачання. Відповідач, як постачальник універсальної послуги, опинився у дискримінаційних умовах, по відношенню до Позивача. Також звертає увагу суду, що відповідно до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, типова форма якого затверджена Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, споживач розраховується з Постачальником наступним чином: споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, тобто післяоплата, тоді як відповідно до умов Договору з Позивачем, Відповідач повинен здійснити у формі попередньої оплати. Тобто на момент здійснення розрахунку з Позивачем наше Товариство ще не отримує відповідні грошові кошти від побутових споживачів, стягнення заборгованості з яких ще й заборонено постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 Наведене свідчить про порушення загального конституційний принципу справедливості та охоронюваного законом балансу інтересів сторін. Просить у задоволенні позову відмовити

У своїй відповіді на відзив Позивач заперечив проти доводів Відповідача та зазначив, що станом на дату подання позовної заяви сума основної заборгованості становила саме 1 196 224 682,30 грн. Проте, враховуючи, що вищезазначені оплати були здійснені, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, доданими до відзиву, провадження у справі підлягає закриттю на суму оплати, а саме на 131 943 687,33 грн. у порядку пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Також вказує, що порушення умов Договору та законодавства України відповідач не повідомив ВП «Енергоатом-Трейдинг» про настання форс-мажорних обставин та не надав відповідного сертифікату. У Договорі та у додаткових угодах № 6-24 до Договору не визначено іншого або спеціального порядку засвідчення факту виникнення обставин, які б звільняли сторін від відповідальності за порушення зобов`язання, не зазначено жодних умов чи застережень щодо пом`якшення чи скасування відповідальності чи іншого порядку оплати у разі заборгованості перед Відповідачем побутових споживачів, з огляду на окупацію територій чи воєнний стан в Україні. Правовідносини між Позивачем та Відповідачем регламентовані Договором та додатковими угодами, які погоджені обома сторонами. Якщо Відповідач вважає, що Постановою КМУ порушено принцип балансу між суспільними та приватними інтересами, або вважає, що цією постановою порушено його права та законні інтереси, йому слід було би звернутися до адміністративного суду або безпосередньо до КМУ для врегулювання цього питання. Натомість Відповідач намагається переконати суд, що законне право Позивача на стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат (які в силу своєї правової природи не є штрафними санкціями), є «порушенням конституційного принципу справедливості та охоронюваного законом балансу інтересів». Позивач також зазнає значних втрат, пов`язаних із збройною агресією російської федерації проти України. 04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі-ВП ЗАЕС) були захоплені збройними силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, з вересня 2022 року відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації найбільшу частку складала саме електроенергія, вироблена ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України-6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС. Отже ДП «НАЕК «Енергоатом» втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину доходу від реалізації електричної енергії. Поряд із цим ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП «ЗАЕС», не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Позивач, перевіривши контррозрахунок Відповідача зазначає, що дійсно у розрахунку допущені технічні невідповідності, а тому погодився із сумою 3 % річних, зазначеною Відповідачем. Різниця суми 3 % річних у розрахунках Позивача та Відповідача становить 3 973,43 грн. в бік зменшення позовних вимог. Відтак сума 3 % річних з урахуваннями вищенаведеного становить 35 862 826,25 грн. У зв`язку із цим Позивачем буде подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Контррозрахунку інфляційних втрат Відповідач не надавав, що свідчить про те, що він погоджується з розрахунком інфляційних втрат Позивача. Також зазначає, що типова форма публічного договору, затверджена постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018. Договір між Позивачем та Відповідачем датований 24.09.2021. Порядок оплати, встановлений у Договорі, був погоджений сторонами при його укладенні, з урахуванням договорів із іншими контрагентами на ринку електричної енергії.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення на відповідь на відзив.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору надала пояснення щодо обставин справи, вказавши, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу підтверджує, що з березня 2022 по серпень 2023 сформовані ПАТ «Запоріжжяобленерго» Відповідачу за Договором постачальника про надання послуг з розподілу №14 від 01.01.2019 дані (розподілено побутовим споживачам) в обсязі 1 537 320 633 кВт/год. З 24.02.2022 проти України здійснюється військова агресія російської федерації, у зв`язку з чим 24.02.2022 Указом Президента України №642022 на всій території України введено воєнний стан. ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює визначення обсягів спожитої електричної споживачами в т.ч. побутовим споживачам постачальника ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ та Договору з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 (далі Положення), що є спеціальним нормативно-правовим актом який, зокрема регулює визначення обсягів споживання електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Вказує, що постачальник «універсальних послуг» зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії на всій території здійснення ліцензійної діяльності, крім відповідних територій населених пунктів, що встановлені відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Розпорядженням Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» від 07.11.2014 №1085.

Позивач проти пояснень третьої особи заперечив, вказавши, що наказ Міністерства енергетики України № 148 втратив чинність 06.12.2023. Фактично наведене Третьою особою зводиться до цитування умов Положення, які визначають особливості комерційного обліку електричної енергії без жодного висновку чи пояснення, яким чином прийняття рішення у справі № 908/3070/23 може вплинути на права або обов`язки Третьої особи відносно Відповідача та взагалі, яке значення має Положення для вирішення цієї справи. Також пояснення не містять жодних аргументів чи міркувань на підтримку заперечень Відповідача проти позову. Пояснення полягає у наведенні положень нормативно-правових актів, що стосуються особливостей та механізму здійснення комерційного обліку, територіальності виконання спеціальних обов`язків з посиланням на розпорядження КМУ. З аналізу цих нормативно-правових актів у сукупності в контексті правовідносин між Позивачем та Відповідачем неможливо встановити, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Третьої особи відносно Відповідача. Згідно із пунктом 5 Положення про ПСО до спеціальних обов`язків належить зокрема придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України», за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України» за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України» («бази») за період М-3, де М - розрахунковий місяць. Постачальники універсальних послуг зобов`язані здійснювати купівлю стандартних продуктів BASE_M в обсязі мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами відповідного постачальника універсальних послуг за годину в аналогічному місяці попереднього року відповідно до умов, визначених пунктом 5 цього Положення. Оскільки електрична енергія, яка продається та купується за Договором, є товаром у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», то правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли з виконання товарної складової частини спеціальних обов`язків. Відповідно до пункту 3.2 Договору ПУП (Відповідач) направляє на адресу Продавця (Позивача) інформацію про обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП. Тобто, Відповідач сам визначає обсяг, який йому має продати Позивач у кожному розрахунковому періоді (місяці). Позивачем було виконано положення Договору та пункт 5 Положення про ПСО у повному обсязі з урахуванням вищенаведеного. На виконання Положення ПСО та Договору, Позивачем було продано, а Відповідачем куплено, електричну енергію для потреб побутових споживачів за період березень 2022 - серпень 2023 у загальному обсязі 1 344 987,546 МВт*год. Жодного відношення до правовідносин між сторонами ані за ПСО, ані за Договором у Третьої особи немає. Питання подальшого споживання, розподілу купленої у Позивача Відповідачем електроенергії та пов`язані з цим питання щодо комерційного обліку електричної енергії, що відпускається побутовим споживачам, лежать поза площиною конкретно визначених правовідносин (на виконання спеціальних обов`язків) між Позивачем та Відповідачем по даній справі і, відповідно не можуть мати вплив на вирішення справи № 908/3070/23. В цьому ж контексті рішення у справі ніяким чином не може вплинути на права та обов`язки ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо Відповідача, адже правовідносини останніх між собою є окремими та незалежними від правовідносин між Позивачем та Відповідачем та регулюються іншими договорами, до яких Позивач не має жодного відношення. Відповідно до пункту 3.7 Договору право власності та ризик втрати електричної енергії переходить від Продавця до ПУП після закриття воріт для реєстрації ДД (10:00 за один день до торгового дня, Д-1), що фіксується на електронній платформі ОСП (Платформа MMS). Відповідач не був позбавлений можливості звернутися до Позивача з ініціативою коригування обсягів купівлі-продажу електричної для побутових споживачів у бік зменшення, як наприклад вчинило ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», що звернулося до АТ «НАЕК «Енергоатом» із листом відповідного змісту. Проте Відповідач не звертався до Позивача з такою ініціативою, що має бути враховано Третьою особою та судом.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія судлів,

УСТАНОВИЛА:

З матеріалів справи вбачається, що між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Продавець, ВП «Енергоатом-Трейдинг», Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (далі - ПУП, Відповідач) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-50-21-00420 від 24 вересня 2021 року (далі-Договір) та додаткові угоди №№ 6-24 до Договору, які відповідають періодам постачання електричної енергії за розрахункові місяці з березня 2022 року по серпень 2023 року (далі ДУ №№ 6-24).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 06.02.2023 № 2896-IX, утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") за рішенням Кабінету Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 29.12.2023 прийнято постанову № 1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Постанова).

Пунктом 1 Постанови утворено акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661).

Пунктом 3 Постанови установлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Державна реєстрація Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ", ідентифікаційний код 24584661 та його філій, зокрема, філії "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ", Код ЄДРПОУ ВП: 42041573, здійснена 11.01.2024, що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, з 11.01.2024 АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (скорочена назва) стало правонаступником усіх прав і обов`язків ДП "НАЕК "Енергоатом", а Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" продовжив функціонувати як філія "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ".

Судом встановлено, що вказаний Договір укладено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Положення про покладення спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483 (зі змінами) та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Продавець зобов`язаний продати, а ПУП зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE М) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).

Відповідно до пункту 2.2. Договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору ПУП електричної енергії.

Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год. першого календарного дня по 24:00 год. останнього календарного дня такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем.

Порядок оплати встановлений у розділі 4 Договору та пунктах 5-6 ДУ №№ 6-24.

Так, відповідно до пункту 4.3. Договору оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання.

Згідно пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України. У випадку не здійснення (здійснення у неповному обсязі) ПУП будь-якого платежу за цим Договором у строк, передбачений Додатковою угодою до цього Договору, ПУП сплачує Продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення, від простроченої суми платежу, без врахування дня фактичної оплати.

Відповідно до пункту 6.5 ДУ № 12 сторони домовилися доповнити розділ 6 Договору новим пунктом 6.5 такого змісту: На період дії в Україні воєнного стану (починаючи з 24.02.2022) та протягом 30 днів після його припинення або скасування до сторін за порушення зобов`язань за цим Договором не застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Договором та законодавством України. Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України, умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту її укладання, а саме з 24.02.2022.

Тобто сторонами погоджено, що передбачена Договором пеня не застосовується до винної сторони за порушення зобов`язань у період дії воєнного стану, а тому вимоги про стягнення пені Позивач не заявлено.

Колегією суддів встановлено, що з доданих до матеріалів справи актів купівлі-продажу електричної енергії, які підписані обома сторонами без зауважень, вбачається, що в період часу з березня 2022 року по серпень 2023 року, Позивач (Продавець) продав, а Відповідач (ПУП) купив електричну енергію загальною вартістю 4 520 817 931, 13 грн. (з ПДВ), загальним обсягом 1 344 987,546 МВт/год.

Проте, Відповідач за придбану електроенергію розраховувався несвоєчасно та не у повному обсязі, прострочивши виконання зобов`язання з оплати електричної енергії за Договором та ДУ №№ 6-24 за період з березня 2022 року по серпень 2023 року, включно, що підтверджується виписками з банківського рахунку, які додані позивачем до позовної заяви.

Також судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 02.10.2023, а відповідачем 04.10.2023 була здійснена часткова оплата суми основного боргу в розмірі 131 943 687,33 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №17234 від 04.10.2023 та №17233 від 04.10.2023, тобто відповідачем додатково частково сплачено суму основного боргу вже після звернення позивача до суду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.12.2023 закрито провадження у справі №908/3070/23 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 131 943 687,33 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, предметом розгляду судом є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 1 064 280 994,97 грн., 3 % річних в сумі 35 862 826,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 87 468 234,96 грн., всього на загальну суму 1 187 612 056,18 грн.

У відзиві на позову заяву Відповідач визнав фактичні обставини справи, в тому числі наявність основної суми заборгованості у розмірі 1 064 280 994,97 грн.

Приймаючи рішення у справі колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про ринок електричної енергії" та умовами Договором купівлі-продажу електричної енергії з № 65-150-50-21-00420 від 24 вересня 2021 року.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з наведеними вище матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-50-21-00420 від 24 вересня 2021 року та додаткових угод №№ 6-24 до нього в розмірі 1 064 280 994,97 грн., яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 16.01.2020 у справі № 373/2054/16-ц зазначав: «передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.»

Також, відповідно до постанови Великої Цалати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц вказано: «Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так; відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу. Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.»

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач здійснив часткову оплату за придбану електричну енергію з простроченням та не в повному обсязі, в зв`язку з чим Позивач здійснив розрахунок 3 % річних в сумі 35 862 826,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 87 468 234,96 грн.

Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи "Законодавство" суд вважає, що вони здійснені вірно, відповідають вимогам чинного законодавства України, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо їх розміру та порядку нарахування.

Разом з тим, Відповідачем подано до суду заяву про зменшення нарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат на 95%, в обґрунтування якої він посилається на необхідність врахування принципу справедливості та підтримання оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, з урахуванням фінансового стану Відповідача. Просить врахувати правові позиції, висловлені в постанові від 18.03.2020 Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18, постанові від 18.05.2022 у справі № 280/988/19, постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22, рішеннях Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та від 02.11.2004 № 15-рп/20.

При цьому також посилається на те, що Єдиним видом ліцензованої діяльності Відповідача, який має на меті отримання Товариством прибутку, є постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до Балансу Відповідача станом:

- на 31.03.2023 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги надані Товариством становить 2 555 753 тис.грн., з яких заборгованість споживачів е/е складає 1 920 087 тис грн.

- на 30.06.2024 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги надані Товариством становить 2 692 434 тис.грн., з яких заборгованість споживачів е/е складає 2 392 232 тис грн.

- на 30.09.2024 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги надані Товариством становить 2 802 198 тис.грн., з яких заборгованість споживачів е/е складає 2 239 711 тис грн.

Отже заборгованість споживачів електричної енергії перед Товариством стрімко зростає, яку Відповідач в силу певних обмежень, які пов`язані з тривання воєнного стану в Україні (Постанова КМУ від 05.03.2022 № 206, Закон України "Про виконавче провадження" тощо) об`єктивно не має смоги по незалежним від нього причинам стягнути з більшої частини споживачів-боржників та, відповідно належним чином виконувати зобов`язання перед іншими учасниками ринку, у т ч Позивачем за період з березня 2022 року по серпень 2023 року. Таким чином станом на теперішній час вбачається певна специфіка відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, у тому числі викликані дією воєнного стану в країні.

Вказує, що вартість чистих активів Товариства у 2024 році (станом на 01.01.2024) зменшилась більше ніж на 50% порівняно з минулим роком, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 1/1 від 29.02.2024.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив,вказавши, що Відповідач був зобов`язаний подати клопотання про зменшення трьох процентів річних та інфляційних втрат на стадії підготовчого провадження, натомість подає клопотання на стадії розгляду справи по суті. З аналізу статей 230, 236, 239 ГК України та статті 625 ЦК України є очевидним, що три проценти річних та інфляційні втрати не входять до складу ані штрафних санкцій, ані оперативно-господарських санкцій, ані, тим більше адміністративно-господарських санкцій. Нарахування передбачені статтею 625 ЦК України за своєю правовою природою не є штрафними санкціями. Це підтверджено зокрема правовими висновками Верховного Суду, викладеними у відповідних постановах, зокрема від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22 зазначив: «…визначене частиною другою статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. Велика Палата Верховного Суду допускає зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 %, і її явної невідповідності принципу справедливості та законодавству. Якщо суди встановили, що позивачем заявлено до стягнення 3 % річних, тобто розмір передбачений законодавством (частиною 2 статті 625 ЦК України), отже, в даному випадку були відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних, а тому суди неправильно застосували положення ст.ст. 551, 625 ЦК України та ст. 233 ГК України (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

Відповідачем також не було доведено та засвідчено наявність форс-мажорних обставин, у порядку, передбаченому розділом 9 договору. Звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України в такому разі не відбувається. Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст. 218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Щодо дотримання балансу інтересів сторін вказує, що дохід АТ «НАЕК «Енергоатом» більше ніж на 90 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється його філіями - атомними електростанціями, що підтверджується звітом про фінансові результати АТ «НАЕК «Енергоатом» за 2024 рік. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні запроваджений воєнний стан, який продовжено до 07.02.2025 року. Очевидним та таким, що не потребує доказування фактом є окупація міста Енергодар, що є супутником Запорізької атомної електричної станції. 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» були захоплені збройними силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада, у якій розташована філія «ВП «ЗАЕС», віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території України з 02.03.2022 згідно із переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

В структурі електроенергії, виробленої філіями АТ «НАЕК «Енергоатом» до моменту окупації військовими російської федерації, найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме філією «ВП «ЗАЕС», оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків входять до складу саме філії «ВП «ЗАЕС». Таким чином, Позивачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу філії «ВП «ЗАЕС», не одержуючи від діяльності філії жодного доходу.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Позивача. Так, за період 1 півріччя 2024 року збитки АТ «НАЕК «Енергоатом» становлять 7,43 млрд. грн.., що підтверджується звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2024 року (розділ І «фінансові результати», код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»: збиток).

Також вказує, що Постійні ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру України російською федерацією також безпосередньо та суттєво впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Починаючи з 01.07.2019, АТ «НАЕК «Енергоатом» виконує спеціальні обов`язки, покладені на нього відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», та постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», зі змінами (далі - Положення про ПСО). За перше півріччя 2024 року витрати на виконання фінансової складової спеціальних обов`язків для АТ «НАЕК «Енергоатом» склали 50,222 млрд. грн. (включено до рядка 2150 фінансового звіту «витрати на збут»), що на один мільярд перевищує показник за аналогічний період попереднього року.

На сьогодні критично необхідним для держави в цілому є забезпечення електропостачання для населення. У виконанні цього завдання, з огляду на суттєві руйнування об`єктів теплової генерації, основне навантаження лягає саме на АТ «НАЕК «Енергоатом». Позивач докладає максимальних зусиль для виробництва необхідного країні обсягу електричної енергії, для чого здійснює заходи для продовження термінів експлуатації атомних блоків, працівники атомних електростанції у рекордні строки завершують ремонтні кампанії, забезпечуючи при цьому підвищення рівня ядерної безпеки. Вжиття перелічених заходів вимагає суттєвих витрат, що є додатковим навантаженням на Позивача.

Вважає, що зменшення нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат є неправомірним, його застосування призведе до порушення балансу інтересів сторін (неврахування становища кредитора), позбавить Позивача можливості отримати кошти, які є мінімально передбаченою законодавством гарантією, яка спрямована на відновлення майнової сфери кредитора, внаслідок прострочення виконання зобов`язання боржником.

Оцінюючи доводи сторін в цій частині колегія суддів виходить з наступного.

Норми Господарського Кодексу України та Цивільного Кодексу України прямо не містять норм про можливість зменшення нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту ст. 233 ГК України вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Із положень статей 230, 233 ГК України та статей 549, 551 ЦК України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилався відповідач у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Так, у постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Проте, у вказаній постанові судом було надано оцінку правовідносин, в яких сторонами в договорі було збільшено розмір відсотків річних за ст. 625 Цивільного кодексу України. В той же час як у даній справі, сторонами у Договорі не збільшувався розмір відсотків річних, порівняно з визначеним законом у ст. 625 ЦК України.

У спірному випадку застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України та такий розмір не є надмірним.

Разом з тим, згідно ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від розсуду суду, котрий при цьому користується доволі широкою дискрецією. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника. Зменшення неустойки є правом, а не обов`язком суду.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності підстав для зменшення розміру пені правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.05.2024 р. у справі N 916/2779/23, від 11.07.2023 р. у справі N 914/3231/16, від 10.08.2023 р. у справі N 910/8725/22).

Вирішуючи у цій справі за клопотанням Відповідача питання щодо можливості зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат суд враховує наступне.

1. Неможливість своєчасного виконання свого зобов`язання Відповідачем щодо оплати у повному обсязі придбаної протягом березня 2022р. - серпня 2023 року електричної енергії безпосередньо пов`язане із початком у лютому 2022р. агресії рф проти України, захоплення значної частини території Запорізької області та перебування побутових споживачі на тимчасово окупованій території України. Вказане унеможливлює здійснення ними розрахунків з Відповідачем за поставлену їм електричну енергію, яка придбавалася у Позивача у спірному періоді.

2. У спірному періоді з березня 2022р. по серпень 2023р. Відповідач (ПУП) придбав у Позивача електричну енергію загальною вартістю 4 520 817 931, 13 грн. (з ПДВ) в обсязі 1 344 987,546 МВт/год., та в умовах воєнного стану вживав заходів щодо її оплати, а розмір основної заборгованості становить 23,5 %. Крім цього, Відповідач після пред`явлення позову у цій справі та до дати прийняття рішення здійснив погашення значної частини заборгованості, внаслідок чого суду дійшов висновку про закриття провадження за відсутності предмету спору у цій частині, що свідчить про добросовісність Відповідача, який в край складних для нього умовах знаходить можливість для здійснення розрахунків з Позивачем.

3. Загальна сума 3 % річних та інфляційних втрат заявлених до стягнення (123 331 061,21 грн.) складає 10,38% від суми основного боргу (1 064 280 994,97 грн.), що з урахуванням майнового стану Відповідача має ознаки додаткового надмірного тягаря для нього.

Дійсно, судом також встановлено, що відповідно до пунктів 9.2-9.3 Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов`язань, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) - своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим Договором, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно із пунктом 9.1 Договору не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим Договором через форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати настання таких обставин письмово (шляхом направлення електронного листа, скріпленого КЕП керівника та рекомендованого листа) інформувати іншу Сторону про настання обставин непереборної сили та про їх наслідки (пункт 9.4 Договору).

Проте, Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів повідомлення Позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку визначеному Договором, а також не було надано відповідного сертифікату ТПП України, що позбавляє його можливості посилатися на форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за порушення умов Договору.

Разом з тим, суд погоджується з доводами Відповідача відносно того, що 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічні положення закріплені п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України, а справедливість - загальний конституційний принцип, який неодноразово застосувався судами, в тому числі і Конституційним Судом України.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Так Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 Конституційний Суд підкреслив, що зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки, а справедливе застосування норм права передбачає передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Суд підкреслив, що діяльність правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципом справедливості.

Верховний Суд у Постанови від 18.05.2022 у справі № 280/988/19 зазначив, що дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принципу пропорційності) є важливою вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави та складовою принципу верховенства права.

Також загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Згідно зі ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Також У своїй постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 Верховний Суд дійшов до висновку, що відсутність сертифікату ТПП не позбавляє сторону можливості доводити факт форс-мажорних обставин в суді: «Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором…Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором».

У справі № 908/1612/24 Відповідач не посилається на наявність форс-мажорних обставин як підставу для відмови у позові чи зменшення донарахованих сум, проте вказує на свій вкрай тяжкий матеріальний стан, пов`язаний з об`єктивними обставинами в умовах збройної агресії рф проти України.

Зокрема, суд враховує, що Відповідач, у відповідності до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1286, є учасником ринку електричної енергії - електропостачальником, яке виконує функцію постачальника універсальної послуги (постачальника електричної енергії) на території Запорізької області та гарантує побутовим (населенню) та не побутовим споживачам їх право бути забезпеченими електричною енергією.

З початку повномасштабного вторгнення на територію України країни агресора, майже 70 % територіальних громад Запорізької області перебувають в районах, які віднесенні наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до територій де проводяться воєнні (бойові) дії або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» для виконання ліцензійних умов має по усій території Запорізької області свої структурні підрозділи, значна частина яких наразі перебуває в районах проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). На цих територіях, крім присутності військових формувань окупантів, в багатьох містах та селах наявні значні проблеми з телефонним та інтернет-зв`язком, не працюють поштові та фінансові установи, відсутнє безпечне транспортне сполучення.

Єдиним видом ліцензованої діяльності Відповідача, який має на меті отримання прибутку, є постачання електричної енергії споживачам.

Для здійснення своєї діяльності на ринку електричної енергії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» здійснює купівлю електричної енергії за власний рахунок на умовах 100% передплати, а лише потім здійснює її продаж споживачам, які розраховуються до 20 числа місяця, що йде за розрахунковим відповідно до публічних договорів, що розміщені на сайті Товариства та є публічно доступними.

У зв`язку з систематичним порушенням учасників ринку своїх фінансових зобов`язань перед Постачальником, а також низькою платіжною дисципліною населення поточний рахунок Відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує коштів для належного проведення розрахунків з Позивачем.

Відповідно до Балансу Відповідача станом:

- на 31.03.2023 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги надані Товариством становить 2 555 753 тис.грн., з яких заборгованість споживачів е/е складає 1 920 087 тис грн.

- на 30.06.2024 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги надані Товариством становить 2 265 327 тис.грн., з яких заборгованість споживачів е/е складає 1 920 087 тис грн.

- на 30.09.2024 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги надані Товариством становить 2 802 198 тис.грн., з яких заборгованість споживачів е/е складає 2 239 711 тис грн.

Отже заборгованість споживачів електричної енергії перед Товариством стрімко зростає, яку Відповідач в силу певних обмежень (Постанова КМУ від 05.03.2022 № 206, Закон України "Про виконавче провадження") об`єктивно не має змоги стягнути з більшої частини споживачів та, відповідно належним чином виконувати зобов`язання перед іншими учасниками ринку, у т. ч. Позивачем.

Також вартість чистих активів Товариства у 2024 (станом на 01.01.2024) зменшилась більше ніж на 50% порівняно з минулим роком, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 1/1 від 29.02.2024. Вартість чистих активів Товариства у 2024 (на кінець звітного кварталу (30.09.2024) зменшилась ще на 220 604 тис. грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою № 3/1 від 30.10.2024.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, беручи до уваги добросовісність поведінки Відповідача, а також необхідність захисту майнових інтересів Позивача, який в умовах воєнного стану та тимчасової окупації м. Енергодара, де розташована Запорізька АЕС, також несе значні матеріальні збитки та витрати пов`язані з необхідністю підтримки енергосистеми України та усунення пошкоджень енергетичної інфраструктури, які завдані країною-агресором, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає вказані вище обставини виключними та такими, що дозволяються дійти висновку про можливість частково задовольнити клопотання Відповідача та на підставі ст. 233 ГК України зменшити розмір заявлених до стягнення Позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат на 50%, а саме стягнути з Відповідача: 3% річних - 17 931 413,13 грн., інфляційні втрати - 43 734 117,48 грн.

Підсумовуючи викладене колегія суддів враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 939 400,00 грн. покладаються на Відповідача у повному обсязі, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 42093239) на користь Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 42041573):

- суму основного боргу в розмірі 1 064 280 994 (один мільярд шістдесят чотири мільйони двісті вісімдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 97 коп.;

- 3% річних в розмірі 17 931 413 (сімнадцять мільйонів дев`ятсот тридцять одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 13 коп.;

- інфляційні втрати в розмірі 43 734 117 (сорок три мільйони сімсот тридцять чотири тисячі сто сімнадцять) грн. 48 коп..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 42093239) на користь Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЕНЕРГОАТОМ-ТРЕЙДИНГ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 42041573) 939 400,00 грн. (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено та підписано 23.01.2025р.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя І.С. Горохов

Суддя С.С. Дроздова

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення21.01.2025
Оприлюднено27.01.2025
Номер документу124628498
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —908/3070/23

Рішення від 21.01.2025

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 17.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 09.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 04.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 04.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Кощеєв Ігор Михайлович

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 23.07.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні