Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/11491/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/11491/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» та ОСОБА_1

про стягнення 57881,74 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» та ОСОБА_1 про стягнення 57881,74 грн

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» своїх зобов`язань за укладеним між ним та позивачем Договором фінансового лізингу №K7VKFLO127372 від 29.11.2021, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за укладеним з позивачем відповідним Договором поруки №K7VKFLO127372/DP від 29.11.2021. На підставі вказаного, позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» та ОСОБА_1 заборгованість з відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі 55357,35 грн та заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу у розмірі 2524,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання,

Вказана ухвала була отримана відповідачем 1 та відповідачем 2 18.10.2024, що підтверджується Повідомленнями про доставку процесуального документа до електронних кабінетів.

Проте відповідач 1 та відповідач 2 в установлений строк відзивів на позов не подали, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзиви через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористались наданими їм процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачами відзивів на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» (далі - банк) та ТОВ «Темп-2000» (далі - Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №K7VKFLO127372 (далі - Договір фінансового лізингу) відповідно до умов якого банк зобов`язується набути у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТЕХНОЛОДЖІ», (далі - Продавець) майно, спеціально придбане у Продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем Специфікації(-й) (Додаток №1) та умов (далі - Майно або Предмет лізингу), та передати його у володіння та користування Лізингоодержувачу на визначений строк (строк лізингу), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Майно та сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим Договором. (п.1.1.)

Строк Лізингу - 25.11.2024 (двадцять п`яте листопада дві тисячі двадцять четвертого) року. (п.1.2. Договору фінансового лізингу)

Відповідно до п.2.1 Договору фінансового лізингу вартість Майна за цим Договором становить 230685,22 грн, ПДВ 46137,04 грн, усього 276822,26 грн. Вартість Майна за цим Договором складається з: суми авансового платежу Лізингоодержувача в рахунок викупу Майна, що становить 110728,91 грн та підлягає сплаті протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього Договору; загальної суми лізингових платежів у рахунок викупу переданого в лізинг Майна, що сплачується Лізингоодержувачем згідно з Додатком № 2 до цього Договору, зокрема: - залишку суми вартості переданого Лізингоодержувачу Майна у розмірі 166093,35 грн.

Згідно з п.2.2. Договору фінансового лізингу розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим Договором і Додатком № 2 до нього, та включають: Разова винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по Договору: - у розмірі 0.5 % від суми фінансування (загальної суми лізингових платежів згідно з п.2.1.1.2 цього Договору) на дату укладення цього Договору, що становить 830,47 грн та підлягає сплаті одноразово разом зі сплатою (у день сплати) авансового платежу, передбаченого п.2.1.1.1 цього Договору; відсоток від вартості Майна на дату укладення цього Договору, зазначеної в п.2.1 Договору який підлягає сплаті одноразово разом зі сплатою (у день сплати) авансового платежу, передбаченого п.2.1.1.1 цього Договору.

Винагорода за користування Майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця. (п.2.2.3. Договору фінансового лізингу)

Додатком №2 до Договору фінансового лізингу сторони, зокрема, визначили графік відшкодування вартості майна.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За умовами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Судом встановлено, що 29.11.2021 між Банком та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки №K7VKFLO127372/DP (далі - Договір поруки).

Предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Банком за виконання ТОВ «Темп-2000» (далі - «Лізингоодержувач») зобов`язань за Договором фінансового лізингу № K7VKFLO127372 від 29.11.2021, по сплаті лізингових та інших платежів в порядку та строки згідно з Договором фінансового лізингу: - вартості Майна за Договором фінансового лізингу, що становить 276822,26 грн, у тому числі авансовий платіж Лізингоодержувача у розмірі 110728,91 грн; - винагороди за користування Майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця; - разової винагороди за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів: у розмірі 0,5 % від суми фінансування (загальної суми лізингових платежів згідно з п.2.1.1.2 Договору фінансового лізингу), що становить 830,47 грн; % від вартості Майна, зазначеної в п.2.1 Договору фінансового лізингу- щомісячної винагороди за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів; - винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовування збитків, згідно з Договором фінансового лізингу. (п.1.1. Договору поруки)

Відповідно до п.1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг Майна, винагороди за користування Майном, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Цим договором Поручитель дає згоду на будь-які зміни в умовах Договору фінансового лізингу, які не стосуються збільшення обсягу відповідальності Поручителя. У разі збільшення зобов`язань за Договором фінансового лізингу, Поручитель укладає Додаткову угоду до цього Договору про такі збільшення в порядку, передбаченому п.4.2. цього Договору.

У випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. (п.1.5. Договору)

У випадку невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Банк має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Банка звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Банком як солідарний Лізингоодержувач у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги. (п.2.1.1. Договору поруки)

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором позивач передав лізингоодержувачу в лізинг придбане позивачем та погоджене між відповідачем 1 майно, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому майна на відповідальне зберігання від 06.12.2021 та актом прийому-передачі майна від 17.12.2021 на суму 276822,26 грн.

Як вбачається з пояснень позивача та наявною в матеріалах справи виписки по рахунку, відповідач 1 в порушення взятих на себе зобов`язань встановлені умовами Договору лізингові платежі сплатив лише частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість зі сплати, зокрема, вартості переданого в лізинг майна у розмірі 55357,35 грн, а також прострочена заборгованість зі сплати винагороди за користування цим майном у сумі 2524,39 грн.

Доказів оплати відповідачами вказаних коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", чинного на момент вирішення спору, також передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Разом із тим, за статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Оскільки сума простроченої заборгованості зі сплати відшкодування вартості переданого лізингоодержувачу в лізинг майна у розмірі 55357,35 грн, а також сума простроченої заборгованості зі сплати винагороди за користування цим майном у розмірі 2524,39 грн, підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про солідарне стягнення з відповідачів вказаних грошових коштів.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачами не надано суду жодних доказів, на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-2000» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 29; ідентифікаційний код 31111758) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість з відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі 55357 (п`ятдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн 35 коп., заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу у розмірі 2524 (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 39 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 22.01.2025

Суддя Я.В. Маринченко