Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/11622/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/11622/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектдормісттехнологія»

про стягнення 122710,67 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Державне підприємство «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектдормісттехнологія» про стягнення 122710,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення взятих на себе договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2017 №7925, а також Договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.09.2017 №54-к/2017. Проте, не було сплачено виставлений позивачем рахунок №168 від 17.06.2024 з оплати витрат на охорону за період з жовтня 2017 року по вересень 2022 року на загальну суму 107400 грн. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 107400 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 644,40 грн, 3% річних у розмірі 739,48 грн, пеню у розмірі 6408,79 грн та штраф у розмірі 7518 грн.

Відповідач заперечив проти повного задоволення позову, вказавши, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення витрат на охорону, а у випадку понесення позивачем витрат на охорону, відповідач повинен був би сплатити заборгованість за вказані послуги у розмірі 18000 грн за період з 20.09.2017 по 20.09.2018. Також, відповідач надав контррозрахунок інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу. Відповідач також зазначив, що сторони не продовжували строк дії Договору №54-к/2017 Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу до 500 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.09.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - Проектдормісттехнологія» (далі - Орендар) укладено Договір оренди №7925 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди) відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - майно), загальною площею 102,70 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 50, на 7-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд» (після зміни найменування - Державне підприємство «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні») (далі - Балансоутримувач). (п.1.1 Договору оренди)

Орендар виступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акта приймання-передавання майна. (п.2.1. Договору оренди)

Згідно з п.5.11. Договору оренди орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утримання орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна Договір про витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

20.09.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України, позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання-передавання орендованого майна від 20.09.2017.

Також, 20.09.2017 між Державним підприємством «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектдормісттехнологія» укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю №54-к/2017 (далі - Договір відшкодування) відповідно до умов якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 50 (далі - Будівля), а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуги, наданих Балансоутримувачем за цим Договором. Розрахунок витрат, що відшкодовуються Орендарем, визначаються Балансоутримувачем виходячи з індивідуальних умов орендованого нерухомого майна, переліку та обсягу послу і робіт, пов`язаних утриманням будівлі, що оплачуються Балансоутримувачем. Розмір плати за обслуговування будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачем житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування, комунальні та інші послуги Балансоутримувача. Перелік робіт та послуг щодо утримання будівлі, що підлягають відшкодуванню Орендарем Балансоутримувачу встановлюється переліком робіт та послуг щодо отримання утримання будівлі, який є додатком до цього Договору (додаток №1 до Договору). (п.1.1. Договору відшкодування)

Згідно з п.2.2.3. Договору відшкодування орендар зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок Балансоутримувача кошти не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання рахунків на оплату за обслуговування, комунальні та інші послуги, щодо утримання будівлі.

Відповідно до п.3.2. Договору відшкодування у випадку невиконання чи неналежного виконання Орендарем зобов`язання по Договору щодо оплати за роботи та послуги, передбачені Договором, Орендар платить Балансоутримувачу за кожний прострочений день пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов`язання, що діяла у період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми невиконаного зобов`язання.

Пунктом 3.3. Договору відшкодування передбачено, що нарахування штрафних санкцій, передбачених Договором, за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується шести місячним строком, а нараховуються за весь час прострочення виконання зобов`язання. Строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій, нарахованих за цим Договором, встановлюється Сторонами у три роки.

Додатком №1 до Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 станом на момент укладення Договору відшкодування було визначено Перелік робіт та послуги щодо утримання будівлі, серед яких, послуги з охорони із зазначенням вартості 1500 грн без ПДВ (пункт 11).

В подальшому, 01.10.2022 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору відшкодування (далі - Додаткова угода №1), згідно якої сторони виклали Додаток №1 до Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 у новій редакції.

Так, зокрема, в пункті 9 Переліку робіт та послуг щодо утримання будівлі передбачали послуги з охорони та в пункті 8 розділу «Розрахунки відшкодування витрат» визначили, що охорона - витрати на відеоспостереження, тривожну сигналізацію за тарифами надавача послуг, пропорційно займаній площі, та заробітну плату власної охорони Балансоутримувача. (п.1. Додаткової угоди №1)

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України та умови Договору, відповідач зобов`язаний, окрім сплати орендної плати, відшкодувати щомісячні витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, зокрема, послуги з охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 17.06.2024 разом із супровідним листом №267 від 17.06.2024 надав відповідачу рахунок №168 від 17.06.2024 на оплату послуг з охорони за період з жовтня 2017 року по вересень 2022 року (включно) на загальну суму 107400 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 17900 грн.

Також позивачем було надіслано відповідачу претензію №294 від 04.07.2024 щодо сплати вказаних грошових коштів.

Відповідач виставлений рахунок позивача на оплату послуг з охорони за період з жовтня 2017 року по вересень 2022 року (включно) не сплатив.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо оплати послуг з охорони є таким, що настав.

Відповідач в порушення умов Договору відшкодування та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати послуг з охорони, внаслідок чого у відповідача за спірний період виникла заборгованість у розмірі 107400 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості, а факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 107400 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені, 7% штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат, пені та 7% штрафу, приймаючи до уваги межі заявлених позовних вимог, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню

Доводи відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження понесення витрат на охорону, судом відхиляються, оскільки Додатком №1 до Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 сторонами було погоджено фіксований розмір щомісячної вартості послуг з охорони у розмірі 1500 грн без ПДВ.

Посилання відповідача на те, що сторони не продовжували строк дії Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 та після припинення його дії новий Договір не укладали, судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до п.10.1. Договору оренди цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 20.09.2017 до 20.09.2018 включно.

Згідно з п.10.4. Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Також в матеріалах справи наявні листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 11.10.2018 №30-06/9981 та №30-06/8541 від 21.10.2019 щодо продовження терміну дії Договору оренди.

Крім того, відповідно до ст.5 Закону України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 5.1 Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 визначено, що цей Договір укладено строком на строк дії Договору оренди №7925 від 20.09.2017 і діє з 20.09.2017 по 20.09.2018, включно.

Крім того, пунктом 6 Додаткової угоди №1 від 01.10.2022 до Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 визначено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками сторін і розповсюджує свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.10.2022.

Суд зазначає, що доказів повернення орендованого майна за відповідним актом по Договору №7925 від 20.09.2017 матеріали справи не містять, так само, як і не містять доказів, які б свідчили про припинення строку дії Договору оренди №7925 від 20.09.2017.

Також, позивачем до матеріалів справи додано лист відповідача №17/24 від 13.09.2024, в якому відповідач підтверджує наявність та дію укладених Договорів оренди №7925 від 20.09.2017 та №54-к/2017 від 20.09.2017, а також просить поновити електропостачання в орендоване приміщення та встановити індивідуальний лічильник електроенергії для точного обліку фактичного споживання.

Вищевказане свідчить про те, що Договір №7925 від 20.09.2017 та Договір №54-к/2017 від 20.09.2017 продовжують свою дію.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та штрафу, суд зазначає наступне.

За приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов й на розсуд суду.

Зі змісту зазначених правових норм також вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Сторони у справі є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов`язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.

Проте, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

Щодо заяви відповідача про витребування від позивача документальних доказів понесення ним витрат на охорону нерухомого майна, за період часу з 20.09.2017 року по вересень 2022 року, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. (ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України)

Суд зазначає, що відзив на позову заяву відповідачем подано через систему Електронний суд 22.10.2024, в той час коли заява про витребування доказів подана відповідачем лише 03.11.2024, при цьому відповідачем не заявлялось про поновлення строку.

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, зокрема, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Разом з тим, у поданій заяві про витребування доказів не зазначено обставин та аргументів, які можуть підтвердити заявлені відповідачем докази, враховуючи, що сторонами у Додатку №1 до Договору №54-к/2017 від 20.09.2017 було погоджено та встановлено фіксований розмір щомісячної вартості послуг з охорони.

З огляду на викладене, враховуючи, що наявних в матеріалах справи достатньо для всебічного і повного з`ясування фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів по справі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектдормісттехнологія» (03131, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 58-Б, кв. 7; ідентифікаційний код 34867256) на користь Державного підприємства «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 02497683) заборгованість у розмірі 107400 (сто сім тисяч чотириста) грн, інфляційні втрати у розмірі 644 (шістсот сорок чотири) грн 40 коп., 3% річних у розмірі 739 (сімсот тридцять дев`ять) грн 48 коп., пеню у розмірі 6408 (шість тисяч чотириста вісім) грн 79 коп., 7% штрафу у розмірі 7518 (сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 22.01.2025

Суддя Я.В. Маринченко