Рішення

від 23.01.2025 по справі 910/14301/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2025Справа № 910/14301/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс Груп" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"простягнення 68 088,12 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" про стягнення 68 088,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі № 910/4301/24; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Ухвалу про відкриття провадження у даній справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 15.11.2021 у справі №6941/987/21 водія автомобіля Mercedes-Benz (державний номерний знак НОМЕР_1 ) визнано винним у вчиненні 10.09.2021 в селі Журавка по вулиці Соборній, адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком пошкодження, у тому числі, автомобіля Toyota Land Cruieser 200 (державний номерний знак НОМЕР_2 ), який на момент пошкодження було застраховано позивачем.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль винної особи було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР №001262070 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн., франшиза - 1 300,00 грн.), укладеного з відповідачем у справі.

Страховими актами № 210000458326 від 15.09.2021 та № 210000458326-1 від 25.01.2022 позивач визнав пошкодження автомобіля Toyota Land Cruieser 200 страховим випадком та визначив розмір страхового відшкодування - 66 440,30 грн. та 2 947,82 грн. відповідно.

Платіжними інструкціями № ЗР088191 від 17.09.2021 та № ЗР007291 від 27.01.2022 позивачем перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» для здійснення відновлювального ремонту автомобіля потерпілої особи 69 388,12 грн. (66 440,30 грн. та 2 947,82 грн.) страхового відшкодування.

Матеріали справи не містять заяву позивача до відповідача про виплату страхового відшкодування.

Проте, у Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" прямо не передбачено, що установлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування. Особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не містять.

Відповідні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у справі № 910/6013/20 від 12.02.2021 та постанові Великої Палата Верховного Суду у справі № 465/4287/15 від 11.12.2019.

Доказів перерахування відповідачем позивачу страхового відшкодування у розмірі 65 075,35 грн. матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до пункту 35.1. статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Поряд із цим, законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

У системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумні заходи для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Отже, якщо річний строк було пропущено, наприклад, через зволікання самого потерпілого, то суди повинні відмовляти в задоволенні позовних вимог.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17.

Проте, матеріали справи не містять, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення ним розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та доказів, що строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс Груп до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" про стягнення 68 088,12 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк