Рішення

від 21.01.2025 по справі 27/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 Справа № 27/55(914/1780/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2024

у справі №27/55(914/1780/23)

за позовом: Приватного підприємства «Рома», м.Рава-Руська, Львівська область

до відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 року

в межах провадження у справі № 27/55

за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про банкрутство: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

Представники сторін:

від позивача: Квіткін Ю.М.

від відповідача (заявника): Рабінович М.П.

розпорядник майна: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.04.2024р. у справі № 27/55(914/1780/23) за позовом Приватного підприємства "Рома" до Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі ТзОВ про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 року позовні вимоги задоволено.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23) клопотання Приватного підприємства Рома, м. Рава-Руська, Львівської області про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх.№1538/24 від 19.04.2024 задоволено. Стягнуто з Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17; код ЄДРПОУ 14338335) на користь Приватного підприємства Рома (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Горького, 42А; код ЄДРПОУ 22357406) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні заяви Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх. №1601/24 від 23.04.2024 відмовлено.

27.06.2024 в системі документообігу суду за вх.№1866/24 зареєстровано заяву Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 2 ст. 323 ГПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до супровідного листа від 29.05.2024 за № 27/55(914/1780/23)/1/24 матеріали справи №27/55(914/1780/23) скеровано до Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 28.06.2024 відкладено розгляд заяви Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2024 у справі № №27/55(914/1780/23) до повернення матеріалів справи до Господарського суду Львівської області.

12.11.2024 на адресу суду повернулися матеріали справи № №27/55(914/1780/23).

Згідно з ч. 1 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Ухвалою суду від 19.11.2024 Відкрити провадження за заявою Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23). Розгляд заяви призначено на 17.12.2024.

Підстави відкладення розгляду заяви викладено в ухвалі суду від 17.12.2024, розгляд заяви відкладено на 21.01.2025.

У судове засідання 21.01.2025 представник заявника (відповідача) з`явився, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення підтримав в повному обсязі. Просив заяву про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення задовольнити, скасувати додаткове рішення від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23) та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Рома» про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх.№1538/24 від 19.04.2024, задоволити заяву Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх. №1601/24 від 23.04.2024 та стягнути з Приватного підприємства «Рома» на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання з`явився, просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23).

19.11.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що наведені у заяві обставини скасування рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 не є і не можуть вважатися нововиявленою обставиною у контексті вирішення питання розподілу судових витрат, а тому така заява не підлягає до задоволення. Позивач посилається на те, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

За змістом ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 325 ГПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

В частині ч. 4 ст. 325 ГПК України визначено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду;

3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від рішенням Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 27/55(914/1780/23) за позовом Приватного підприємства "Рома" до Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі ТзОВ про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 позовні вимоги задоволено.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23) клопотання Приватного підприємства Рома, м. Рава-Руська, Львівської області про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх.№1538/24 від 19.04.2024 задоволено. Стягнуто з Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17; код ЄДРПОУ 14338335) на користь Приватного підприємства Рома (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Горького, 42А; код ЄДРПОУ 22357406) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні заяви Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх. №1601/24 від 23.04.2024 відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №27/55(914/1780/23) вимоги апеляційної скарги Спільного Українсько-Німецького підприємства Тирсталко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю від 15.05.2024 (вх. №01-05/1411/24 від 16.05.2024) задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 27/55 (914/1780/23) скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Враховуючи викладене, заважаючи на приписи п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для перегляду додаткового рішення від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23) за нововиявленими обставинами.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що клопотання Приватного підприємства «Рома», м. Рава-Руська, Львівської області про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх.№1538/24 від 19.04.2024 не підлягає задоволенню, оскільки постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №27/55(914/1780/23) вимоги апеляційної скарги Спільного Українсько-Німецького підприємства Тирсталко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю від 15.05.2024 (вх. №01-05/1411/24 від 16.05.2024) задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі № 27/55 (914/1780/23) скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на позовну заяву Спільне українсько-німецьке підприємство фірма «Тристалко» (у формі ТзОВ) зазначило, що витрати на професійну правничу допомогу становитимуть 30 000,00 грн, докази чого будуть надані під час розгляду справи.

23.04.2024 в системі документообігу суду за вх.№1601/24 зареєстровано заяву представника Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ про прийняття додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 30 000,00 грн із долученими документами на підтвердження понесення відповідних витрат.

Переглянувши за нововиявленими обставинами додаткове рішення Господарського суду від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23), суд дійшов висновку, що вказана заява відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з такого.

Згідно з ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до змісту абз. 1 частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону).

За змістом статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 130 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує також наступні правові висновки Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) судом зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В постанові від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

У постанові від 16 листопада 2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).

Крім того, у зазначеній вище постанові Великої Палати Верхового Суду вказано, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Судом також враховано правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, про те, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на це, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що між Спільним українсько-німецьким підприємством фірма «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням «Гал-Юрзахист» (Адвокатське об`єднання за договором) укладено договір про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021, за умовами якого клієнт доручив, а адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 Договору зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, яка надається клієнту та порядок розрахунків погоджується сторонами в додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 продовжено термін дії Договору по 31.12.2022 Додатковою угодою № 2 від 30.12.2022 продовжено термін дії Договору по 31.12.2023. Додатковою угодою №3 від 29.12.2023 продовжено термін дії Договору №4 від 04.01.2021 про надання правничої допомоги по 31.12.2024 року.

Відповідно до Додатку № 10-1 від 02.07.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в Господарському суді Львівської області в межах справи № 27/55 про банкрутство клієнта у справі № 27/55 (914/1780/23) за позовом Приватного підприємства «Рома» до клієнта про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018.

Сторонами погоджено вартість правничої допомоги в сумі 30 000,00 грн. та визначено обсяг необхідних послуг. Детальний опис наданих послуг міститься в Акті про надані послуги № 10-1 від 19.04.2024, загальна вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якщо гонорар адвоката встановлено у фіксованому розмірі, то не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Згідно із додатком № 10-1 від 02.07.2023 до Договору оплата наданої правничої допомоги проводиться клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту про надані послуги шляхом перерахування (внесення) коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання. Клієнт має право на свій розсуд повністю або частково здійснити передоплату за правничу допомогу.

19.04.2024 адвокатським об`єднанням та клієнтом підписано Акт №10-1 про надані послуги про те, що у відповідності до договору про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021р. та додатку № 10-1 від 02.07.2023р. до договору про надання правничої допомоги АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ надано КЛІЄНТУ наступну правничу допомогу в Господарському суді Львівської області в межах справи № 27/55 про банкрутство КЛІЄНТА у справі № 27/55 (914/1780/23) за позовом Приватного підприємства "РОМА" до КЛІЄНТА про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 року, а саме:

-підготовка та подання у Господарський суд Львівської області відзиву на позовну заяву від 03.07.2023 № 03/07-01, пояснення щодо зміни відповідачем підстав позову від 27.09.2023 № 27/09-01, відзиву на позовну заяву від 19.10.2023 № 19/10-01, додаткових пояснень від 16.04.2024 № 16/04-01;

-участь в судових засіданнях Господарського суду Львівської області 02.08.2023, 20.09.2023, 22.11.2023, 14.02.2024, 17.04.2024.

Загальна вартість правничої допомоги становість 30 00,00 (тридцять тисяч) грн.

Для надання правничої допомоги клієнту адвокатським бюро визначено адвоката Квіткіна Юрія Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ № 000878 від 21.02.2018).

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Позивачем на адресу суду не подано заперечень щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу відповідача.

Надаючи оцінку наведеному заявником розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, з огляду на повне задоволення позовних вимог, суд зазначає, що заява Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ про ухвалення додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи, витрачений адвокатом час для представництва інтересів позивача у цій справі в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 241, 244, 252, п. 3 ч. 2 ст. 320, ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2024 задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2024 у справі №27/55(914/1780/23) скасувати за нововиявленими обставинами.

3. Прийняти нове додаткове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Рома», м. Рава-Руська, Львівської області про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх.№1538/24 від 19.04.2024.

4. Задовольнити заяву Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх. №1601/24 від 23.04.2024.

5. Стягнути з Приватного підприємства Рома (код ЄДРПОУ 22357406, місцезнаходження: 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42 А) на користь Спільного українсько-німецького підприємства Тристалко у формі ТзОВ (код ЄДРПОУ 14338335, місцезнаходження: 80300, Львівська обл., Львівський р-н., м. Жовква, вул. Дорошенка, 17) 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

6. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст додаткового рішення складено 23.01.2025.

Суддя Чорній Л.З.