Ухвала

від 20.01.2025 по справі 914/2507/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2025Справа № 914/2507/24

За заявою: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Ромни Сумської області,

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/2507/24

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Ромни Сумської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісопт», м. Львів,

про стягнення заборгованості в розмірі 19 000,00 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Представники сторін не викликались (не повідомлялись).

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2507/24 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісопт» про стягнення заборгованості в розмірі 19 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2024 у справі №914/2507/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісопт» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 19 000,00 грн заборгованості та 3028,00 грн судового збору.

На адресу суду 07.01.2025 від позивача надійшла заява (вх.№60/25) про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №914/2507/24, яким вирішити стягнути з ТзОВ «Юнісопт» на користь ФОП ОСОБА_1 4000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги. Розгляд заяви здійснити за відсутності заявника та його представника.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2507/24 передано на розгляд судді Н.Є. Березяк.

Ухвалою суду від 09.01.2025 заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу прийняти до розгляду, ухвалено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №914/2507/24 провести без виклику представників сторін.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При поданні позовної заяви позивач вказав, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу складає 4000,00 грн.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та Васютою Д.К. (Адвокат) було укладено Договір про надання правової допомоги від 05 червня 2024 року.

За правову допомогу передбачену п.п.1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі 4000,00 грн, які будуть сплачені протягом 30 календарних днів після ухвалення рішення суду (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору сторони погодили, що розмір плати за цим Договором при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються Сторонами в додатках або у акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що є додатками до цього Договору.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем ні під час розгляду справи судом, ні протягом пяти днів після прийняття судом рішення у справі , ні до заяви про прийняття додаткового рішення не було долучено до матеріалів справи ні додатків до Договору, ні акту здачі-приймання виконаних робіт які відповідно до п.4.1. Договору визначають умови та порядок розрахунків.

Неможливість подачі суду зазначеного акта не була обґрунтована позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви позивача ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 80, 123, 124, 126, 129, 233, 234, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення . Порядок оскарження ухвали встановлений розділом ІУ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Березяк Н.Є.