Рішення

від 14.01.2025 по справі 915/944/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Справа № 915/944/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Сурикової І.А.,

представника відповідача: Драндалуша Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія,

до відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства,

про: стягнення 617000,0 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» 815000,0 грн боргу за спожиту у грудні 2023 року електричну енергію по договору №56/1848 від 16.11.2023.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.09.2024.

Відповідач у письмових поясненнях від 27.09.2024 вказує, що ним після звернення позивача з позовом до суду вже сплачено 34000,0 грн боргу за спожиту у грудні 2023 року по спірному договору електроенергію, а тому ним визнаються позовні вимоги в частині стягнення 781000,0 грн.

30.09.2024 судом відкладено підготовче засідання на 28.10.2024 з метою надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

28.10.2024 судом відкладено підготовче засідання на 28.11.2024 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2025.

Ухвалою суду від 14.01.2025 закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 198000,0 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За такого, вимоги позивача судом розглядаються в частині стягнення 617000,0 грн боргу за спожиту у грудні 2023 року електричну енергію по договору №56/1848 від 16.11.2023.

В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 14.01.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Суд вказує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 16.11.2023 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №56/1848 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.13.1. Договору та пункту 9 Комерційної пропозиції, яка є додатком до Договору, такий договір набуває чинності з 01.12.2023 і укладається на строк до 31.12.2023 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного завершення.

Відповідно до п.2 Комерційної пропозиції, споживач до 10 числа поточного місяця здійснює плановий платіж за поточний розрахунковий період в розмірі 100% від заявленого обсягу споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством.

Згідно п.3 Комерційної пропозиції, постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці та акт прийняття-передавання товарної продукції.

Платіжний документ формується постачальником безкоштовно та надається споживачу у відділі обслуговування споживачів постачальника.

Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі - сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень. Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Датою отримання платіжного документа вважається день отримання уповноваженою особою споживача у відділі обслуговування споживачів постачальника або отримання (генерування/формування/відкриття) в особистому кабінеті.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.

Відповідно до даних комерційного обліку за період грудень 2023 року відповідач спожив електричної енергії в розмірі 530227 кВт/год на суму 2979995,52 грн, що підтверджується підписаним з обох сторін без жодних зауважень актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.12.2023 та рахунком №56/1848/12/1 від 04.01.2024.

За даними позивача, які не спростовані відповідачем, на момент видачі рахунку у відповідача по Договору обліковувалась передплата на загальну суму 625000,0 грн.

Крім того, після отримання рахунку №56/1848/12/1 від 04.01.2024 відповідачем в період з 05.01.2024 по 06.08.2024 було сплачено в рахунок оплати заборгованості 1539995,52 грн.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, та визнаються відповідачем у письмових поясненнях.

Відповідно, на момент подання позову, за відповідачем рахувалась заборгованість у сумі 815000,0 грн (2979995,52 - 625000,0 - 1539995,52).

Під час розгляду даної справи відповідачем також було сплачено 198000,0 грн боргу.

Ухвалою суду від 14.01.2025 закрито провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 198000,0 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

На час прийняття рішення у справі залишок заборгованості становить 617000,0 грн, що відповідачем не заперечено.

За умовами п.6.2. Договору споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує та відповідач визнає, що всупереч умов Договору відповідачем не здійснена оплата за спожиту у грудні 2023 року електроенергію в сумі 617000,0 грн.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4) ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем своїх вимоги про покладення на відповідача обов`язку зі сплати спожитої у грудні 2023 року по договору №56/1848 від 16.11.2023 електричної енергії, а тому позовні вимоги про стягнення залишку заборгованості в сумі 617000,0 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Тобто, з відповідача на користь позивача підлягало б стягненню 7404,0 грн (617000,0 х 1,5% х 0,8%).

Судом прийнято до уваги, що відповідач у письмових поясненнях від 27.09.2024, поданих до суду на стадії підготовчого провадження, визнав вимоги позивача.

За приписами ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3702,0 грн, а інші 3702,0 грн судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, ч.4 ст.129, ч.1 ст.130, 219, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія 617000,0 грн основного боргу та 3702,0 грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54055, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.39/1; ідент.код 42129888) з Державного бюджету України 3702,0 грн (три тисячі сімсот дві гривні) судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №11963 від 07.08.2024.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 23.01.2025 року.

Суддя М.В.Мавродієва