Рішення

від 20.01.2025 по справі 916/3397/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3397/24(916/4453/24)Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 916/3397/24(916/4453/24)

за позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту)

до відповідача: Приватного підприємства Никольтрейд

про стягнення 128,34 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Одеської області звернулося Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту) про стягнення з Приватного підприємства Никольтрейд збитків у сумі 128, 34 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача щодо встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, що призвело до неможливості включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача в розмірі 128,34 грн, що фактично є збитками Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2024 позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту) залишено без руху та останньому встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду.

17.10.2024 за вх.№37866/24 господарським судом одержано заяву Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання. Справу постановлено розглядати в межах справи №916/3397/24 про банкрутство Приватного підприємства Никольтрейд із присвоєнням справі № 916/3397/24 (916/4453/24). Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 18.11.2024.

19.11.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 16.12.2024, із викликом учасників справи у судове засідання, оскільки 18.11.2024 об 11:30 судове засідання не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 задоволено клопотання Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту) про витребування доказів за вх.№37175/24 від 11.10.2024 та витребувано у Приватного підприємства Никольтрейд оригінали та/або належним чином засвідчені копії документів, оформлених ПП Никольтрейд при виконанні умов договору на поставку товарів №175-В-ХЕФ-20 від 13.11.2020 року, а саме: видаткову накладну №725 70 від 21.12.2021, на суму 770,04 грн, у т.ч. ПДВ 128,34 грн; податкову накладну № 3656 від 21.12.2021, на суму 770,04 грн, у т.ч. ПДВ 128,34 грн; квитанцію про реєстрацію зазначеної податкової накладної № 3656 від 21.12.2021 року та її подальшу зупинку. Приватному підприємству Никольтрейд встановлено строк на подання до суду витребуваних доказів протягом 7 днів із дня одержання даної ухвали.

Ухвала суду від 16.12.2024 повернулась до суду органами поштового зв`язку без виконання, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, у судовому засіданні 16.12.2024 за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою судове засідання відкладено на 20.01.2025 о 09:40, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 20.01.2025, за відсутності представників сторін, судом на підставі ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомив. При цьому, ухвали суду, які направлено відповідачу на адресу зазначену у позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Обставини справи встановлені судом

Між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту), як Покупцем, та Приватним підприємством «Никольтрейд», як Постачальником, укладено договір на поставку товарів №175-В-ХЕФ-20 від 13.11.2020 року (надалі Договір).

Згідно умов п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар: молоко (далі Товар) за кодом ДК 021:2015: 15510000-6 «Молоко та вершки», а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору), яка є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 4.1. Договору оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання видаткової накладної на Товар та на підставі отриманого Покупцем оригіналу належним чином оформленого рахунку від Постачальника.

Відповідно до п. 5.2., п. 5.4.1., п. 5.4.6. Договору місцем поставки (передачі) Товару є склад Покупця за адресою: 73000, м. Херсон, площа Тутушкіна, 7, на умовах поставки DDP (Інкотермс-2010). Поставка Товару здійснюється окремими партіями протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання (в т.ч. засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою) Замовлення на відповідну партію Товару. Датою поставки партії Товару вважається дата передачі Постачальником Покупцю партії Товару згідно з підписаною Сторонами видатковою накладною.

Пунктом 5.4.7. Договору передбачено, що разом з поставкою (передачею) Товару Постачальник надає Покупцю Товару належним чином оформлені: рахунок, оригінал видаткової накладної, товарнотранспортної накладної, а також документ (якщо такий видається на продукцію виробником), що підтверджує термін придатності відповідно п. 2.2. цього Договору.

Згідно з п. 5.4.8. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків Покупцем за Товар, який було відправлено в межах строку дії цього Договору до повного виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 13.10. Договору всі права та обов`язки Покупця (в тому числі ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, підписання акту прийому-передачі, відповідної звітності тощо), які передбачені цим Договором, виконуються Херсонською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Херсонського морського порту)».

На виконання п. 5.4.1. Договору Постачальником була здійснена поставка товару відповідно до видаткової накладної №72570 від 21.12.2021 року на суму 770,04 грн у т.ч. ПДВ 128,34 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1002642534 від 23.12.2021 позивач сплатив відповідачу з поставлений Товар 770,04 грн, у т. ч. ПДВ 128,34 грн на підставі рахунку на оплату від 21.12.2021 № 25062.

Згідно з пунктом 7.3.5. Договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України. Реквізити для оформлення податкових накладних зазначені Сторонами в Додатку № 2 до Договору.

Відповідач 21.12.2021 року здійснив складання та реєстрацію податкової накладної № 3656 на суму 770,04 грн, у т.ч. ПДВ 128,34 грн.

11.01.2022 року контролюючий орган зупинив реєстрацію складеної Постачальником податкової накладної № 3656 від 21.12.2021 року на суму 770,04 грн, у т.ч. ПДВ 128,34 грн, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2022 року номер в ЄРПН 9411271895 (https://t.me/tax_gov_ua).

Для урегулювання питання позивач направив відповідачеві направлено вимогу від 21.06.2024 року №179/26-01-19/Вих.

Відповіді на вимогу від відповідача не надійшло.

Станом на 19.09.2024 реєстрація податкової накладної досі зупинена, що підтверджується скріншотом з Електронного кабінету платника податків, який доданий до позовної заяви.

Оскільки відповідач, в порушення п. 7.3.5. Договору та вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, не виконав обов`язку з належної реєстрації податкової накладної, чим позбавив позивача на включення суми ПДВ до податкового кредиту, позивач звернувся за захистом права до суду.

Висновки суду

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

У пункті 187.1 ПК України (в редакції, станом на момент здійснення господарських операцій) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

01 серпня 2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Законом № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» із змінами, внесеними згідно з Законами № 2142-IX від 24.03.2022, № 2260-IX від 12.05.2022) статтю 102 ПК України було доповнено пунктом 102.9. Відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Це положення зупиняло у тому числі перебіг строків і для формування податкового кредиту.

Пункт 102.9 статті 102 Кодексу та підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПК України (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлений з 01.08.2023.

Тобто, на період із 24.02.2022 по 01.08.2023 строк для формування податкового кредиту не спливав.

З урахуванням викладених обставин, дат: складання податкової накладної 21.12.2021, реєстрації податкової накладної 11.01.2022, зупинення перебігу строків щодо права на включення до податкового кредиту відповідних сум; строків адміністративного оскарження, строків звернення до суду щодо оскарження дій контролюючого органу, строк для включення позивачем суми 128,34 грн до податкового кредиту сплив.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Доданими доказами підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язання з реєстрації податкової накладної на суму податку на додану вартість, сплаченого позивачем за Товар.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо невчинення дій для виконання реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками.

Згідно з частиною другою ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині першій ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 (на яку посилається скаржник), Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 (на яку посилається скаржник), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність елементів складу господарського правопорушення, вчиненого відповідачем щодо невиконання, невчинення усіх необхідних дій для визначеного законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, що призвело до неможливості включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 128,34 грн, яка фактично є збитками Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).

Господарський врахував, що до позову не було додано видаткової накладної на підтвердження відвантаження та отримання Товару та яку відповідач не надав на вимогу суду.

Натомість такий юридичний факт підтверджується іншими доказами в сукупності, а саме: Договором, платіжним дорученням про оплату Товару, квитанцією про зупинення податкової накладної, податковою декларацією з податку на додану вартість, скріншотом щодо записів в електронному кабінеті платника податків, рахунком на оплату.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з Приватного підприємства Никольтрейд збитків у сумі 128, 34 грн на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства ,,Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту).

Судовий збір згідно зі ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Никольтрейд (Миколаївське шосе, буд. 25, м. Херсон, 73000, ідентифікаційний код 42601065) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770) в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) (код ЄДРПОУ 38728533) збитки на суму 128,34 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23 січня 2025 р.

Суддя Т.Г. Деркач