Ухвала

від 21.01.2025 по справі 917/1296/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

21.01.2025 Справа № 917/1296/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., представники учасників справи не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 26.12.2024 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основної заборгованості у справі №917/1296/24 ( вх. № 86 від 06.01.2025 року)

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", Польська, 2А, м. Полтава, 3600

до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Європейська, 33, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

про стягнення 905 359,86 грн, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення заборгованості за договором №7098 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року у розмірі 905 359,86 грн, з яких: 730 554,96 грн - основна заборгованість, 56 697,60 грн - інфляційні нарахування, 29 574,44 грн - 3 % річних та 88 532,86 грн - пеня (вх. №1359/24).

Рішенням від 14.11.2024 року суд задовольнив позовні вимоги частково; стягнув з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 730 554,96 грн основного боргу, 44 266,43 грн пені, 29 516,37 грн 3% річних, 56 697,60 грн інфляційних втрат та 10 863,62 грн витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

26.12.2024 року судом на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 року у справі №917/1296/24 було видано відповідний наказ.

06.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 26.12.2024 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основної заборгованості у справі №917/1296/24 (вх. № 86 від 06.01.2025 року). В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про який зазначено в рішенні суду від 14.11.2024 року по справі №917/1296/24, станом на 04.01.2025 року перебуває в стані припинення. 04.11.2024 року вказаний заклад дошкільної освіти добровільно погасив суму основної заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями №№ 130 від 04.11.24 року, 131 від 04.11.24 року, 132 від 04.11.24 року, 133 від 04.11.24 року, 134 від 04.11.24 року, 140 від 04.11.24 року, 136 від 04.11.24 року, 137 від 04.11.24 року, 138 від 04.11.24 року, 139 від 04.11.24 року, 141 від 04.11.24 року, про що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" було обізнане.

Таким чином, на думку відповідача, його обов`язок перед позивачем щодо сплати грошових коштів за наказом Господарського суду Полтавської області від 26.12.2024 року у справі №917/1296/24 відсутній у зв`язку з його припиненням внаслідок добровільного виконання.

Ухвалою від 13.01.2025 року суд призначив заяву до розгляду у засіданні, про що повідомлено сторони через систему Електронний суд.

16.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від стягувача надійшли заперечення проти заяви про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 26.12.2024 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основної заборгованості у справі №917/1296/24 (вх. № 517), в яких зазначено, що:

- позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у справі №917/1296/24 стосувались стягнення заборгованості за договором №7098 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року, укладеним між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області;

- додатковою угодою №2 від 20.05.2024 року до договору №7098, згідно рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 01.03.2024 року «Про реорганізацію шляхом приєднання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» з 01.05.2024 року зазначений договір доповнено об`єктом за адресою вул. Героїв Маріуполя, буд. 40 та викладено розділ "Предмет договору" пункт 1 в наступній редакції: "Теплова організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень відповідача за адресами: вул. Європейська (Щорса), буд. 33 - дошкільний заклад № 82, вул. Героїв Маріуполя (Героїв Бреста), буд. 40 - дошкільний заклад №23»;

- до 30.04.2024 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» постачало теплову енергію до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за адресою вул. Героїв Маріуполя (Героїв Бреста), буд. 40 на підставі договору №7071 від 01.11.2022 року;

- платіжні інструкції, на які посилається боржник у своїй заяві не підтверджують погашення основної заборгованості по договору № 7098 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року та виходячи з призначення платежу поданих платіжних інструкцій, є оплатою заборгованості за 2023 рік по договору №7071/23 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 року та не стосуються справи №917/1296/24.

16.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від боржника надійшла заява (вх. №523), яка містить заперечення проти аргументів стягувача, викладених у запереченні проти заяви про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 26.12.2024 року таким, що не підлягає виконанню (в частині основної заборгованості) у справі №917/1296/24.

Боржник зазначає, що Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області добровільно сплатив суму основної заборгованості в розмірах 8 654,35 грн та 279 315,55 грн, що підтверджується платіжними інструкціями. На даний момент Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №23 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області перебуває в стані припинення.

20.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надійшла заява , в якій зазначено, що подані боржником до заяви від 16.01.2025 року платіжні інструкції №106 від 17.05.2024 року на суму 219 251,00 грн, №113 від 28.05.2024 року на суму 60 064,55 грн та № 129 від 30.10.2024 року на суму 8 654,35 грн не підтверджують погашення основної заборгованості по договору №7098 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року, оскільки з призначення платежу вказаних платіжних інструкції вбачається, що вони вказують на оплату заборгованості за лютий 2024 року за договором №7071/2024 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 08.04.2024 року, за березень 2024 року по договору №7071/2024 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 20.05.2024 року та за січень 2023 року по договору №7071/2023 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 року. Подані платіжні інструкції не стосуються розгляду справи №917/1296/24.

Сторони явку у засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Тобто, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі № 910/8665/17.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника, проте, не здійснюється як перегляд суті прийнятого судового рішення, так і переоцінка встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи чи дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали заяви, суд відзначає, що наказ від 26.12.2024 р. у справі № 917/1296/24 не був виданий судом помилково (рішення суду у даній справі набрало законної сили, рішення суду підлягає примусовому виконанню). Наказ був виданий за наявності відповідної правової підстави та не створює для боржника обов`язків, які не передбачені рішенням суду.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 року у справі №917/1296/24 встановлено наступне:

- 01 листопада 2022 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі відповідач, споживач) було укладено договір № 7098 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води;

- додатковою угодою №2 від 20.05.2024 року до договору №7098 (надалі - додаткова угода №2, а. с. 20) сторони узгодили викласти в наступній редакції розділ "Предмет договору" пункт 1:

"Теплова організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень відповідача за адресами: вул. Європейська (Щорса), буд. 33 - дошкільний заклад № 82, вул. Героїв Маріуполя (Героїв Бреста), буд. 40 - дошкільний заклад №23, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.";

- станом на дату звернення з позовною заявою за відповідачем утворилася заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01.2024 по 06.2024 в розмірі 730 554,96 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вказане рішення суду набрало законної сили 12.12.2024 року.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 року по справі № 917/1296/24 мають преюдиціальне значення.

За результатами дослідження матеріалів заяви вх. №86 від 06.01.2025 року Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, доводи зазначеної заяви не знайшли свого підтвердження. Досліджуючи надані заявником платіжні інструкції на підтвердження сплати на рахунок позивача основної заборгованості, судом встановлено, що у графі "призначення платежу" платником вказано договори №7071/2023 від 25.01.2023 року, №7071/2024 від 08.04.2024 року, №7071/2024 від 20.05.2024 року, а також зазначено періоди, за які здійснюються проплати - 01.2023 року, 02.2023 року, 03.2023 року, 04.2023 року, 05.2023 року, 07.2023 року, 08.2023 року, 09.20223 року, 10.2023 року, 11.2023 року, 12.2023 року, 02.2024 року, 03.2024 року, тоді як предметом розгляду справи №917/1296/24 була заборгованість за договором № 7098 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року за період з січня 2024 року року по червень 2024 року.

Інших доказів, які б свідчили про сплату відповідачем чи іншою особою коштів на виконання наказів суду від 26.12.2024 року матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи №917/1296/24 відповідач не надавав до суду інформацію з приводу погашення суми основного боргу відповідно до поданих платіжних інструкцій в якості додатків до заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основної заборгованості.

При цьому, як зазначалось вище, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (постанова Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі № 910/8665/17).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заяву Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вх. №86 від 06.01.2025 року про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми основного боргу у справі № 917/1296/24 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 14, 73, 76, 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №82 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 26.12.2024 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основної заборгованості у справі №917/1296/24 ( вх. № 86 від 06.01.2025 року) відмовити.

2. Копії ухвали направити сторонам.

Ухвала складена і підписана 23.01.2025 р. та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст.ст.235,255-256 , ч.5 ст.328 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко