Ухвала

від 23.01.2025 по справі 917/146/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.01.2025 Справа № 917/146/25

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" у справі № 917/146/25

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", с. Милорадове, Котелевський район, Полтавська область, 38630

до Великорублівської сільської ради, вул. Центральна, 36, с. Велика Рублівка, Полтавський район, Полтавська область, 38623

про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, поновлення договорів оренди земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Великорублівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення договорів оренди.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2025 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.02.2025 на 09:55 год.

21.01.2025 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову (вхід. №801). В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити даний позов шляхом:

- заборонити Великорублівській сільській раді Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21046868, юридична адреса: 38623, Україна, Полтавський р-н, Полтавська обл., село Велика Рублівка, вулиця Центральна, будинок, 36, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь-які дії щодо передачі у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322 здійснювати поділ зазначеної земельної ділянки та змінювати її цільове призначення;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації, що проводять реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151) та її територіальних органів до набрання законної сили рішенням в даній справі вносити до Державного земельного кадастру будь - які відомості, які стосуються земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322.

В обґрунтування заяви заявник вказує наступне:

3 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» в особі голови товариства Васільєва Сергія Івановича, Котелевською районною державною адміністрацією в особі голови Котелевської районної державної адміністрації Сідька Валерія Григоровича було укладено Договір оренди землі, предметом договору є строкове платне користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 5322283000:00:001:1322 загальною площею 117.0037 га.

Договір укладено строком на 15 років (з 03.12.2009 року до 03.12.2024 року). Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 07.12.2009 року.

За час дії Договору оренди землі змінився розпорядник земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Відповідно до норм чинного законодавства, а саме відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», ним стала Великорублівська сільська рада.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Договорів оренди землі від 03.12.2024 «Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

07 червня 2024 на виконання абзацу 2 п. 8 зазначеного вище Договору оренди землі ТОВ «Зоря» в особі директора Вадима Кадеснікова звернулося до Великорублівської сільської ради з клопотаннями продовжити Договір оренди землі від 03.12.2009 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 5322283000:00:001:1322 загальною площею 117.0037 га, відповідно, що знаходиться за межами населених пунктів на території Великорублівської сільської ради Полтавського району строком на 10 років з відсотковою ставкою 12 % від нормативно грошової оцінки, надіславши заяву-клопотання №62 від 07.06.2024 року з додатками: проект додаткової угоди про внесення змін до договору у двох примірниках, копія договору оренди землі від 03.12.2009 року, витягу № НВ-9940999112024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2021 року, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.06.2024 року, Витягом з ЄДРПОУ.

Великорублівська сільська рада Рішенням сесії XLIX скликання VIII сесії від 25 червня 2024 року №01-01/XLIX-20 надала відмову на заяви-клопотання про поновлення договорів, не зазначивши жодних підстав для даної відмови.

На переконання позивача, невжиття заходів щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у разі задоволення позовних вимог.

За результатом дослідження матеріалів поданої заяви та доказів до неї, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, керуючись наступним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відтак, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення/істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю (грошових коштів) або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Дана позиція також узгоджується з постановами Верховного Суду, зокрема у справах №911/207/20 від 16.06.2020, №910/12641/19 від 15.06.2020.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та немайнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази.

Як вбачається з матеріалів справи № 917/146/25, предметом судового розгляду є вимога про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Таким чином, у даному випадку при вирішенні питання про забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом, який має немайновий характер, без нових звернень до суду (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом заборони Великорублівській сільській раді вчиняти дії щодо передачі в користування, поділу і зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 5322283000:00:001:1322 загальною площею 117,0037 га; суб`єктам державної реєстрації, що проводять реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322; державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів до набрання законної сили рішенням в даній справі вносити до Державного земельного кадастру будь - які відомості, які стосуються земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позову про визнання притиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, поновлення договорів оренди даних земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").

Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Попередження можливого порушення прав позивача при розгляді справи судом перебуває в прямій залежності від цілісності майна та незмінності суб`єкта їх володіння під час вирішення спору судом, що, на думку суду, цілком співмірним, виправданим та необхідними є саме застосування заходів забезпечення позову, ніж не застосування їх, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків для позивача, ніж для відповідача у справі.Враховуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" про забезпечення позову у справі № 917/146/25.

Згідно статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

В даному випадку, з огляду на характер спірних правовідносин, предмет заявлених заявником (позивачем) позовних вимог та обраний заявником (позивачем) вид забезпечення позову, суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову.

Заборонити Великорублівській сільській раді Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21046868, юридична адреса: 38623, Україна, Полтавський р-н, Полтавська обл., село Велика Рублівка, вулиця Центральна, будинок, 36, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь-які дії щодо передачі у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322 здійснювати поділ зазначеної земельної ділянки та змінювати її цільове призначення.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, що проводять реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151) та її територіальних органів до набрання законної сили рішенням в даній справі вносити до Державного земельного кадастру будь - які відомості, які стосуються земельної ділянки площею 117.0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322.

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", (с. Милорадове, Котелевський район, Полтавська область, 38630, код ЄДРПОУ 32460314).

Боржник: Великорублівська сільська рада, (вул. Центральна, 36, с. Велика Рублівка, Полтавський район, Полтавська область, 38623, код ЄДРПОУ 21046868).

3.Ухвала набирає законної сили 23.01.2025 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

4. Ухвала дійсна до пред`явлення до 24.01.2028.

5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 23.01.2025 року.

Суддя Солодюк О.В.