Рішення
від 22.01.2025 по справі 922/4027/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4027/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу 922/4027/24

за позовом Красноградської окружної прокуратури (63304, Харківська обл., м.Берестин (раніше - м. Красноград), вул. Історична, б. 73, код ЄДРПОУ 0291010832)

в інтересах держави в особі:

1) Наталинської сільської ради (63343, Харківська обл., Берестинський р-н (раніше - Красноградський р-н), вул. І.Сенченка, б. 89, код ЄДРПОУ 24288081);

2) Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області (63343, Харківська обл., Берестинський р-н (раніше - Красноградський р-н), вул. І.Сенченка, б. 89, код ЄДРПОУ 45278107);

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю УНИСТРОЙ (61002, м.Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30430508)

про стягнення збитків у розмірі 23693,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Красноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Наталинської сільської ради та Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - ТОВ УНИСТРОЙ на користь Наталинської територіальної громади в особі Наталинської сільської ради збитки у розмірі 23693,00 грн, а також просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - ТОВ УНИСТРОЙ своїх зобов`язань за договором підряду № 27/5 від 01.07.2019 в частині виконання у повному обсязі робіт щодо капітального ремонту фасаду та відмостки з утеплення цоколя Петрівського Будинку культури за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36, що призвело до заподіяння збитків органу місцевого самоврядування - Петрівській сільській раді (правонаступником якої є Наталинська сільська рада, позивач 1) на загальну суму 23693,00 грн. Красноградською окружною прокуратурою з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру 09.08.2024 за № 59-3371вих-24 направлено лист до Наталинської сільської ради та до Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області, в якому повідомлено про необхідність вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави за фактом недоліків виконання робіт за Договором підряду, визначених у Висновку експерта № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» комісійної судової будівельно-технічної експертизи, в тому числі шляхом звернення з відповідним позовом до суду. У відповідь Наталинська сільська військова адміністрація Красноградського району Харківської області листом від 16.08.2024 № 1609 повідомила, що на адресу ТОВ «УНИСТРОЙ» було скеровано повідомлення (вих. № 1610 від 16.08.2024) щодо необхідності усунення недоліків, визначених у Висновку експерта № 23471/24391 від 07.04.2023. У подальшому листом Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області від 11.10.2024 за № 1962 та листом Наталинської сільської ради від 18.10.2024 за № 02-23/3454 повідомлено прокурору, що ТОВ «УНИСТРОЙ» отримало 22.08.2024 вищезазначене повідомлення військової адміністрації щодо необхідності усунення недоліків, визначених у Висновку експерта, проте станом на 10.10.2024 не усунуло недоліки, не надіслало листів та не зв`язалось із сільською радою будь-яким способом, у зв`язку з чим позивач 1 та позивач 2 просили прокурора звернутися до суду з метою захисту інтересів держави. На виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру 24.10.2024 за вих. № 59-4543вих-24 окружною прокуратурою направлено повідомлення позивачу 1 та позивачу 2 про прийняте рішення щодо подання даної позовної заяви до Господарського суду Харківської області. У позові прокурор зазначає, що уповноваженими органами - Наталинською сільською військовою адміністрацією Красноградського району Харківської області та Наталинською сільською радою, незважаючи на наявні порушення вимог законодавства та необхідність невідкладного захисту інтересів держави, до теперішнього часу не було вжито заходів щодо стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням умов Договору підряду, що є свідченням усвідомленої пасивної поведінки позивачів щодо нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави. Таким чином, підставою для представництва прокурором інтересів держави є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій, спрямованих на звернення до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 922/4027/24 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено прокурору та позивачам 5-тиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповідей на відзив та встановлено відповідачу 5-тиденний строк з дня отримання відповідей на відзив для подання до суду заперечень на ці відповіді.

Також зазначеною ухвалою суду повідомлено відповідачу - ТОВ «УНИСТРОЙ» про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено прокурору та позивачам в електронному вигляді до їх зареєстрованих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС та направлено відповідачу (ТОВ «УНИСТРОЙ») в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу, яка зазначена позивачем у позові та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Від учасників справи після відкриття провадження у справі будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день ухвалення судом даного рішення на адресу суду не надходило.

Прокурор та позивачі копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримали 22.11.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Відповідач - ТОВ «УНИСТРОЙ», в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, що була направлена на юридичну адресу відповідача - ТОВ «УНИСТРОЙ» (61002, м.Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30430508), не вручена адресату та повернулася 12.12.2024 за зворотною адресою до суду з довідкою працівника оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» про причину повернення поштового відправлення: «за закінченням терміну зберігання», що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, - вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено необхідні заходи для повідомлення відповідача - ТОВ «УНИСТРОЙ» про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених до нього позовних вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодного доказу для долучення до матеріалів справи не надав, із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже відсутність відзиву не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що прокурором у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об`єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши надані до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 1 - Наталинська сільська рада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Петрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04399950) у зв`язку з її реорганізацію шляхом приєднання до Наталинської сільської ради.

Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», на підставі абз. 1 п. 71 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області, згідно з додатком, відповідно до якого до складу Наталинської територіальної громади увійшли шість старостинських округів, зокрема Петрівський старостинський округ, до складу якого входять села Петрівка, Лип`янка та селище Балки.

Відповідно до постанови Центральної Виборчої Комісії від 08.08.2020 № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», у порядку визначеному Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17 листопада 2020 року № 1009-1X, рішенням ІІ сесії Наталинської сільської ради VІІІ скликання від 10.12.2020 було розпочато реорганізацію Володимирівської, Мартинівської, Петрівської та Соснівської сільських рад шляхом приєднання їх до Наталинської сільської ради.

З інформації, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що 29.03.2024 за № 1004631120013000208 до зазначеного Реєстру було внесено запис про припинення юридичної особи, органу місцевого самоврядування - Петрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04399950), на підставі рішення щодо реорганізації.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 06.06.2023 № 319/2023 «Про утворення військової адміністрації» та Постанови Верховної Ради України від 22.11.2023 № 3492- IX «Про здійснення начальником Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області повноважень, передбачених ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на території Наталинської територіальної громади було утворено Наталинську сільську військову адміністрацію Красноградського району Харківської області (позивач 2).

Згідно з вказаною Постановою Верховної Ради України, начальник Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану", здійснює повноваження Наталинської сільської ради, її виконавчого комітету, Наталинського сільського голови.

Апарат Наталинської сільської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абз. 3 п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації Наталинської сільської територіальної громади підпорядковуються начальнику Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області.

Згідно з наявними у матеріалах справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Наталинської сільської ради (виконуючим обов`язки сільського голови) та керівником Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області є одна і та сама особа Пташник Володимир Олександрович.

Красноградською окружною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва у проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42021221400000015 від 17.02.2021 за ч. 3 ст. 191 КК України щодо привласнення бюджетних коштів при проведенні закупівель товарів та послуг, встановлено таке.

01.07.2019 Петрівською сільською радою через офіційний веб-портал публічних закупівель «Prozorro» були проведені відкриті торги UA-2019-07-01-000891-а за предметом «Капітальний ремонт фасаду та відмостки з утеплення цоколя Петрівського Будинку культури за адресою: Харківська обл., Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36», у яких прийняв участь 1 учасник - ТОВ УНИСТРОЙ (відповідач у справі) з остаточною ціновою пропозицією 1.158.446,40 грн.

За результатами проведеної закупівлі між переможцем - ТОВ УНИСТРОЙ (Підрядником) та Петрівською сільською радою (Замовником) укладено договір підряду № 27/5 від 01.07.2019 (далі по тексту Договір підряду).

Відповідно до п. 1.1 Договору підряду, Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати за завданням Замовника капітальний ремонт фасаду та відмостки з утеплення цоколя Петрівського Будинку культури за адресою: Харківська обл., Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36, в обсягах згідно кошторису, який додається до цього договору із використанням матеріалу і своїми засобами. Код СРУ згідно класифікатора ДК 021:2015 45450000-6 (Інші завершальні будівельні роботи).

За умовами п. 1.2 Договору підряду, Підрядник виконує роботи, дотримуючись ДБНВ.2.2-28:2010, ДБНВ.3.2-2-2009 та кошторисної документації.

Згідно п. 3.1 Договору підряду, ціна договору складає 1.158.446,40 грн, в т.ч. ПДВ 193.074,40 грн, згідно договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2, 3.3 Договору підряду, оплата за цим договором здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника наступним чином: авансовий платіж в розмірі 30% від загальної вартості Договору 347533,92 грн, для придбання будівельних матеріалів, здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього договору; наступні розрахунки виконуються Замовником по факту підписання проміжних актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів; кінцевий розрахунок - протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Умовами п. 4.1 Договору підряду сторони визначили, що Підрядник зобов`язаний виконати роботу якісно і в строк, визначений умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору підряду, у разі виявлення недоліків в роботі сторони складають двосторонній акт, в якому зазначають виявлені недоліки, які Підрядник безоплатно зобов`язаний усунути протягом 10 робочих днів.

За невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором (п. 6.1 Договору підряду).

За невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона зобов`язана відшкодувати іншій Стороні заподіяні таким невиконанням та/або неналежним виконанням збитки (п. 6.2 Договору підряду).

Згідно п. 9.1 Договору підряду, цей договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання Сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.2 Договору підряду, закінчення строку дії Договору не звільняє жодну із Сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.

Одностороння зміна умов до цього договору не допускається. Зміни і доповнення до цього договору здійснюються шляхом підписання обома сторонами додаткових угод (п. 10.2 Договору підряду).

Додатковою угодою № 2 від 10.12.2019 сторони внесли зміни до Договору підряду, а саме: зменшили загальну суму договору на 90,43 грн, тобто до 1.158.355,97 грн.

На виконання умов Договору підряду між сторонами підписано договірну ціну, кошторисну документацію.

За результатами проведення робіт у двосторонньому порядку підписано акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1.158.355,97 грн, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.09.2029 за вересень 2019 року на суму 594.738,58 грн (арк.спр. 71-81);

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 26.11.2029 за листопад 2019 року на суму 427.673,57 грн (арк.спр. 95-102);

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 10.12.2019 за листопад 2019 року на суму 135.943,82 грн (арк.спр. 116-119).

Замовником перераховано на розрахунковий рахунок Підрядника оплату за виконані роботи на загальну суму 1.158.355,97 грн, а саме:

- платіжним дорученням № 10 від 03.07.2019 перераховано попередню оплату на суму 347.533,92 грн (арк.спр. 128);

- платіжним дорученням № 15 від 27.09.2019 перераховано залишок оплати за виконані роботи згідно акту № 1 від 26.09.2029 на суму 247.204,66 грн (арк.спр. 129);

- платіжним дорученням № 5 від 28.11.2019 перераховано оплату за виконані роботи згідно акту № 2 від 26.11.2029 на суму 427.673,57 грн (арк.спр. 130);

- платіжним дорученням № 7 від 13.12.2019 перераховано оплату за виконані роботи згідно акту № 3 від 10.12.2019 на суму 135.943,82 грн (арк.спр. 131);

В ході проведення досудового розслідування, на підставі постанови старшого слідчого Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області про призначення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021221400000015 від 06.09.2021, ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» було проведено комісійну судову будівельно-технічну експертизу.

За результатами проведеної судової експертизи складено Висновок експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 (арк.спр. 132-141), яким встановлено, що обсяги виконаних робіт, прийняті по актам приймання виконаних будівельних робіт по договору підряду № 27/5 від 01.07.2019, що укладений між Петрівською сільською радою та ТОВ УНИСТРОЙ, не відповідають фактично виконаним роботам, оскільки не були виконані роботи на суму 23693,00 грн, а саме роботи щодо:

-відбивання штукатурки по цеглі та бетону зі стін та стель, площа відбивання в одному місці більше 5 м кв., у загальному в обсязі 200,0 м кв.;

-розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток, у загальному в обсязі 134,0 м кв.

Таким чином, вартість фактично виконаних робіт, з урахуванням зайво нарахованої суми 23693,00 грн, становить: 1.158.355,97 грн - 23693,00 грн = 1.134.662,97 грн.

Отже, за Висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи, в актах приймання виконаних будівельних робіт зазначено роботи, які не виконувалися ТОВ УНИСТРОЙ (відповідачем), у зв`язку з чим загальна вартість виконаних робіт є безпідставно завищеною на суму 23693,00 грн.

Прокурор у позові зазначає, що ТОВ «УНИСТРОЙ» при виконанні будівельних робіт за Договором підряду допустило їх неналежне виконання (необґрунтовано не виконало частину робіт), внаслідок чого незаконно отримало оплату за виконання цих робіт за рахунок бюджетних коштів на суму 23693,00 грн, чим місцевому бюджету територіальної громади було завдано матеріальної шкоди (збитки) на зазначену суму. Однак уповноваженими органами на захист інтересів територіальної громади, а саме: Наталинською сільською радою та Наталинською сільською військовою адміністрацією Красноградського району Харківської області, - самостійно не врегульовано питання щодо стягнення в судовому порядку з відповідача збитків на суму 23693,00 грн, що стало підставою для представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин): договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 вказаного Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За статтею 843 ЦК України, у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

За приписами ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем на підставі укладеного між ними договору підряду № 27/5 від 01.07.2019, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про закупівлю на виконання будівельних робіт (капітального ремонту), сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань та є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

За приписами ст. 525-526, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.2 Договору підряду передбачено, що одностороння зміна умов до цього договору не допускається. Зміни і доповнення до цього договору здійснюються шляхом підписання обома сторонами додаткових угод.

Як вбачається з матеріалів справи, перелік робіт, які треба виконати в рамках договору підряду № 27/5 від 01.07.2019 на капітальний ремонт фасаду та відмостки з утеплення цоколя Петрівського Будинку культури за адресою: Харківська обл., Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36, визначено в Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01, який є невід`ємною частиною зазначеного Договору підряду.

Також перелік та обсяги робіт, що підлягають виконанню під час капітального ремонту, визначені в Дефектному акті, який підписано Підрядником - ТОВ УНИСТРОЙ та погоджено Замовником - Петрівською сільською радою в день підписання вищезазначеного Договору підряду (01.07.2019).

До матеріалів позовної заяви надано копію Додаткової угоди № 2 від 10.12.2019 (арк.спр. 34), якою сторони внесли зміни до Договору підряду в частині вартості завершальних робіт по Договору, а саме: визначили, що загальна сума договору зменшується на 90,43 грн та складає 1.158.355,97 грн, в т.ч. ПДВ 193059,33 грн. Код CVP згідно класифікатора ДК 021:2015 4450000-6 (Інші завершальні роботи).

Інші докази внесення сторонами змін до Договору підряду, зокрема щодо переліку та обсягів, що підлягали виконанню Підрядником в межах даного договору, у матеріалах справи відсутні та учасниками справи до суду не надано.

В матеріалах справи наявні підписані між Замовником та Підрядником за результатами проведення робіт двосторонні акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1.158.355,97 грн, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.09.2029 за вересень 2019 року на суму 594.738,58 грн (арк.спр. 71-81);

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 26.11.2029 за листопад 2019 року на суму 427.673,57 грн (арк.спр. 95-102);

- акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 10.12.2019 за листопад 2019 року на суму 135.943,82 грн (арк.спр. 116-119).

Судом встановлено, що в акті приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.09.2029 за вересень 2019 року на суму 594.738,58 грн (аркуш 2 акту), окрім іншого, зазначено про виконання Підрядником робіт стосовно:

-відбивання штукатурки по цеглі та бетону зі стін та стель, площа відбивання в одному місці більше 5 м кв. (шифр РН11-50-2) - одиниця виміру 100 м кв., кількість - 2,0;

-розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток (шифр РН13-15-5) - одиниця виміру 100 м кв., кількість - 1,32;

- розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток (шифр РН13-15-5) - одиниця виміру 100 м кв., кількість - 0,02.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підписання Замовником акту приймання виконаних будівельних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відповідає вимогам ст. 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків між сторонами за виконані роботи.

Матеріалами справи підтверджено, що Замовником - Петрівською сільською радою у повному обсязі було перераховано на розрахунковий рахунок Підрядника - ТОВ УНИСТРОЙ оплату за виконані роботи на загальну суму 1.158.355,97 грн, а саме перераховано:

- платіжним дорученням № 10 від 03.07.2019 - попередню оплату на суму 347.533,92 грн (арк.спр. 128);

- платіжним дорученням № 15 від 27.09.2019 - залишок оплати за виконані роботи згідно акту № 1 від 26.09.2029 на суму 247.204,66 грн (арк.спр. 129);

- платіжним дорученням № 5 від 28.11.2019 - оплату за виконані роботи згідно акту № 2 від 26.11.2029 на суму 427.673,57 грн (арк.спр. 130);

- платіжним дорученням № 7 від 13.12.2019 - оплату за виконані роботи згідно акту № 3 від 10.12.2019 на суму 135.943,82 грн (арк.спр. 131);

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в актах приймання виконаних будівельних робіт (а саме: в акті приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.09.2029 за вересень 2019 року на суму 594.738,58 грн) зазначені роботи, які не виконувалися Підрядником - ТОВ УНИСТРОЙ, у зв`язку з чим останній безпідставно отримав оплату за такі роботи на суму 23693,00 грн.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що в провадженні СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області перебували матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021221400000015 від 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом можливого привласнення бюджетних коштів колишнім головою Петрівської сільської ради Красноградського району Харківської області та директором ТОВ «УНИСТРОЙ» під час виконання договору щодо капітального ремонту будинку культури.

Досудовим розслідуванням при вивченні питання дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що 28.05.2029 на веб-сайті «Prozorro» Петрівською сільською радою оприлюднено оголошення про проведення закупівлі без використання електронної системи щодо капітального ремонту фасаду та відмостки з утепленням цоколя Петрівського будинку культури за адресою: Харківська обл., Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ «УНИСТРОЙ», з яким укладено договір підряду № 27/05. Вказана юридична особа приймала участь у закупівлі за відсутності інших конкурентів.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021221400000015 постановою старшого слідчого Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області було призначено судову будівельно-технічну експертизу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Прокурором надано до позовної заяви Висновок експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведеної ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» комісійної судової будівельно-технічної експертизи (арк.спр. 132-141), яким встановлено, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт з капітального ремонту фасаду та відмостки з утепленням цоколя Петрівського будинку культури за адресою: Харківська обл., Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36, не відповідають тим, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт по договору підряду № 27/5 від 01.07.2019, який укладений між Петрівською сільською радою та ТОВ УНИСТРОЙ.

Так, відповідно до таблиці № 1 вказаного Висновку експертів, проведеним експертами натурним обстеженням було встановлено, що при проведенні ремонту не виконано частину будівельних робіт, про які зазначено у Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01, а саме не виконано роботи з:

-відбивання штукатурки по цеглі та бетону зі стін та стель, площа відбивання в одному місці більше 5 м кв., одиниці виміру 100 м кв., кількість - 2,0, (шифр РН11-50-2, пункт 3 Локального кошторису);

- розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток, одиниці виміру 100 м кв., кількість - 1,32 (шифр РН13-15-5, пункт 4 Локального кошторису);

- розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток, одиниці виміру 100 м кв., кількість - 0,02 (шифр РН13-15-5, пункт 5 Локального кошторису).

Тобто, як зазначено у Висновку експертів, проведені дослідження дають змогу зробити висновок, що обсяги виконаних робіт по Договору підряду не відповідають фактично виконаним, оскільки не виконані роботи з:

1. відбивання штукатурки по цеглі та бетону зі стін та стель, площа відбивання в одному місці більше 5 м кв., в обсязі 200,0 м кв.;

2. розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих плиток, в обсязі 134,0 м кв.

Вартість зазначених (фактично виконаних) робіт, з урахуванням суми, яка нарахована зайво - 23693,00 грн, становить: 1.158.355,97 грн - 23693,00 грн = 1.134.662,97 грн.

Таким чином, Висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що в результаті того, що в актах приймання виконаних будівельних робіт були зазначені види робіт, які не виконувалися ТОВ УНИСТРОЙ (відповідачем), вартість робіт безпідставно завищена на 23693,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимоги до висновку експерта визначає ст. ст. 98 ГПК України.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

За приписами ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Приписами ст. 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши та проаналізувавши наданий прокурором до позовної заяви Висновок експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведеної ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» комісійної судової будівельно-технічної експертизи в межах кримінального провадження № 42021221400000015, враховуючи, що вказаний Висновок експертів стосується предмета доказування у даній справі та відповідає вимогам ст. 98, 101 ГПК України, а також враховуючи, що судом не встановлено порушень порядку його отримання, судові експерти, які підготували вказаний Висновок, попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, з огляду на те, що жодним з учасників справи не наведено суду будь-яких доводів про наявність підстав для відводу експертів або, що наданий прокурором Висновок експертів є неналежним доказом, не стосується предмета доказування чи одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виключення вказаного Висновку експертів з числа належних доказів на підставі ч. 11 ст. 80 ГПК України, як такого, що викликає сумнів з приводу його достовірності або підробки. На підставі викладеного, наданий прокурором до матеріалів позову Висновок експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню № 42021221400000015 приймається судом як належний доказ та оцінюється в сукупності з іншими наявними у справі доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що Красноградська окружна прокуратура, посилаючись на Висновок експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи та зважаючи на необхідність усунення недоліків, встановлених у цьому Висновку, 09.08.2024 за № 59-3371вих-24 направила лист до Наталинської сільської ради (позивача 1) та до Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області (позивача 2) з повідомленням про необхідність вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави за вищевказаним фактом, в тому числі шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

У відповідь на зазначений лист прокурора Наталинською сільською військовою адміністрацією Красноградського району Харківської області листом від 16.08.2024 за № 1609 було повідомлено, що військовою адміністрацією на адресу відповідача - ТОВ «УНИСТРОЙ» скеровано повідомлення щодо необхідності усунення недоліків, визначених у висновку експерта № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведення комісійної судової будівельно - технічної експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Також, листом Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області від 11.10.2024 за № 1962 та листом Наталинської сільської ради від 18.10.2024 за № 02-23/3454 було повідомлено прокурору про те, що ТОВ «УНИСТРОЙ» отримало 22.08.2024 вищезазначене повідомлення військової адміністрації від 16.08.2024 за № 1609 щодо необхідності усунення недоліків, визначених у висновку експерта, проте станом на 10.10.2024 недоліки не усунуло, не надіслало листів та не зв`язувалось з сільською радою будь-яким способом, у зв`язку з чим військова адміністрація та сільська рада просять прокурора звернутися до суду в вищевказаних питань з метою захисту інтересів держави.

На виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру, Красноградська окружна прокуратура 24.10.2024 за вих. № 59-4543вих-24 направила повідомлення Наталинській сільській військовій адміністрації Красноградського району Харківської області та Наталинській сільській раді про підготовку відповідної позовної заяви з подальшим її поданням до Господарського суду Харківської області.

Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази повернення ТОВ «УНИСТРОЙ» Замовнику незаконно отриманої за рахунок коштів місцевого бюджету оплати за виконання будівельних робіт за Договором підряду, які фактично не були ним виконанні, на суму 23693,00 грн, збитки, нанесені територіальній громаді на зазначену 23693,00 грн, не відшкодовані.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, згідно з частиною 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Усталеною є позиція, що склад цивільного правопорушення включає чотири загальні умови: 1) протиправність діяння (дії чи бездіяльність); 2) наявність негативних наслідків (шкоди) та їх розмір; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина правопорушника.

Тобто, обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Водночас, особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вже зазначалося вище, Висновком експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню № 42021221400000015 встановлено, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт з капітального ремонту фасаду та відмостки з утепленням цоколя Петрівського будинку культури за адресою: Харківська обл., Красноградський район, с. Петрівка, вул. Колесника, 36, не відповідають обсягам робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт по договору підряду № 27/5 від 01.07.2019, укладеному між Петрівською сільською радою та ТОВ УНИСТРОЙ, що призвело до безпідставного завищення на 23693,00 грн загальної вартості фактично виконаних робіт, яка становить 1.134.662,97 грн (1.158.355,97 грн - 23693,00 грн = 1.134.662,97 грн).

Матеріалами справи підтверджено, що Замовником - Петрівською сільською радою за рахунок бюджетних коштів у повному обсязі було перераховано на розрахунковий рахунок Підрядника - ТОВ УНИСТРОЙ оплату за виконані роботи на загальну суму 1.158.355,97 грн, яка передбачена умовами договором підряду № 27/5 від 01.07.2019 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 10.12.2019). Тобто Підрядник отримав оплату в тому числі за роботи, які фактично не були ним виконані на суму 23693,00 грн, однак зазначену переплату Замовнику не повернув, внаслідок чого місцевому бюджету територіальної громади було завдано збитки на безпідставно перераховану Підряднику суму 23693,00 грн. Отже, очевидним є причинно-наслідковий зв`язок між наявними збитками та протиправними діями відповідача щодо неналежного виконання умов Договору підряду та безпідставного завищення вартості виконаних робіт, а відтак, і безпідставного отримання оплати за роботи, що не були фактично виконані.

У процесі розгляду справи, ні відповідачем - ТОВ УНИСТРОЙ, ні позивачами - Наталинською сільською радою та Наталинською сільською військовою адміністрацією Красноградського району Харківської області, - не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували висновок експертів про неналежного виконання Підрядником робіт за Договором підряду та щодо розміру збитків, завданих у зв`язку з цим місцевому бюджету. Відповідачем не надано суду доказів про відсутність в його діях вини (умислу або необережності) або що він вживав залежні від нього заходи з метою недопущення порушення зобов`язання щодо виконання будівельних робіт відповідної якості і в обсягах, передбачених умовами договору, а також щодо визначення вартості виконаних робіт у належному розмірі чи повернення Замовнику переплаченої суми за виконані роботи, тому наявні підставі для покладення відповідальності на ТОВ УНИСТРОЙ відповідно до ст. 1166 ЦК України.

На підставі вищезазначеного, з огляду на висновки, викладені у Висновку експертів № 23471/24391 від 07.04.2023 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню № 42021221400000015, та враховуючи інші докази, які наявні у матеріалах справи (Договір підряду, Локальний кошторис, Дефектний акт, акти приймання виконаних будівельних робіт тощо), зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які б могли спростувати дії відповідача - ТОВ «УНИСТРОЙ» щодо неналежного виконання робіт за Договором підряду та розмір збитків, що були завдані такими діями, та враховуючи, що станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем незаконно отриманої оплати за виконання робіт, які фактично не були ним виконанні, суд дійшов висновку, що прокурором належними та доступними засобами доказування підтверджено наявність усіх 4-х елементів складу правопорушення, обов`язкових для покладання на відповідача відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Наталинської територіальної громади в особі Наталинської сільської ради збитків у розмірі 23693,00 грн є законними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню, тому суд задовольняє вказані позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо підстав представництва прокурора в суді інтересів держави, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (пп. 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (пп. 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (п. 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пп. 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (п. 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп. 8.16) і № 922/1830/19 (пп. 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (п. 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (п. 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп. 8.17) і № 922/1830/19 (пп. 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп. 8.18) і № 922/1830/19 (пп. 7.3)).

У постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі (п. 55).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону № 1697-VII, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до подання позову в порядку з відповідним повідомленням до компетентного органу, передбаченому ст. 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Підставою для представництва інтересів держави прокурором в даній справі є порушення економічних інтересів держави, що полягають у завдані збитків коштам місцевого бюджету на загальну суму 23693,00 грн.

За змістом ст. 140 Конституції України та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 327 ЦК України, ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Частиною 1 та 4 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Статтями 64, 65, 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов`язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Надлишкове витрачання бюджетних коштів суттєво послаблює дохідну частину бюджету та призводить до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків бюджету, забезпечення виконання відповідних програм і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування бюджету.

Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить суспільний інтерес.

Як вже зазначалося вище, позивач 1 - Наталинська сільська рада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Петрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04399950) у зв`язку з її реорганізацію шляхом приєднання до Наталинської сільської ради.

Також, відповідно до Указу Президента України від 06.06.2023 № 319/2023 «Про утворення військової адміністрації» та Постанови Верховної Ради України від 22.11.2023 № 3492- IX «Про здійснення начальником Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області повноважень, передбачених ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на території Наталинської територіальної громади було утворено Наталинську сільську військову адміністрацію Красноградського району Харківської області (позивача 2), начальник якої також здійснює повноваження Наталинської сільської ради, її виконавчого комітету, Наталинського сільського голови, що підтверджується наявними у матеріалах справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з яких вбачається, що керівником Наталинської сільської ради (виконуючим обов`язки сільського голови) та керівником Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області є одна і та сама особа Пташник Володимир Олександрович.

Враховуючи вищевикладене, Наталинська сільська рада та Наталинська сільська військова адміністрація Красноградського району Харківської області є органами, які наділені повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, та є належними позивачами у даній справі.

Зважаючи на те, що фінансування за договором підряду № 27/5 від 01.07.2019 здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти у розмірі 23693,00 грн підлягають поверненню на користь Наталинської сільської ради з метою реалізації положень ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України.

Суд зазначає, що Наталинська сільська рада (позивач 1) та Наталинська сільська військова адміністрація Красноградського району Харківської області (позивач 2), отримавши лист Красноградської окружної прокуратури від 09.08.2024 за № 59-3371вих-24 про наявність відповідних порушень під час виконання Договору підряду, не були позбавлені можливості самостійно, в межах наявних у них повноважень, звернутись до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача збитків на суму 23693,00 грн, завданих внаслідок надлишково перерахованих йому коштів за будівельні роботи, які фактично не були виконані. Проте, ні позивач 1, ні позивач 2 до суду з відповідним позовом до відповідача не звернулися.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невжиття позивачем 1 та позивачем 2, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, жодних заходів протягом розумного строку після того, як їм стало відомо про порушення інтересів держави, свідчить про їх усвідомлену пасивну поведінку (бездіяльність), результатом якої стало нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави, тому прокурор правомірно звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Наталинської сільської ради та Наталинської сільської військової адміністрації Красноградського району Харківської області, попередньо направивши їм повідомлення у відповідності до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру (вих. № 59-4543вих-24 від 24.10.2024) про підготовку відповідної позовної заяви з подальшим її поданням до Господарського суду Харківської області.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028,00 грн.

Красноградською окружною прокуратурою при поданні позовної заяви до суду надано належні докази про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950,ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УНИСТРОЙ (61002, м.Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30430508) на користь Наталинської сільської ради (63343, Харківська обл., Берестинський р-н, вул. І.Сенченка, б. 89, код ЄДРПОУ 24288081) збитки у розмірі 23693,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УНИСТРОЙ (61002, м.Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30430508) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 22.01.2025.

СуддяН.А. Новікова


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	22.01.2025
Оприлюднено	27.01.2025
Номер документу	124629527
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —922/4027/24

Рішення від 22.01.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

Ухвала від 20.11.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Новікова Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.01.2025 по справі 922/4027/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/4027/24

Рішення від 22.01.2025

Ухвала від 20.11.2024

Рішення
від 22.01.2025 по справі 922/4027/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ